Автореферати
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Автореферати за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 72
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Елегія в музиці: досвід жанрового моделювання (на матеріалі творів російських та українських композиторів ХІХ-ХХ ст.).(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2005) Курчанова, Оксана Валеріївна; Kurchanova, OksanaТеоретичним узагальненням щодо функціонування елегії стало моделювання жанрового інваріанта, жанрового генотипу, жанрово-інтонаційного комплексу. Історико-стильову динаміку жанру відбито в роботі через визначення основних етапів розвитку двох національних форм екзистенції музичної елегії (російської та української). Окрему увагу приділено процесам жанротворення у ХХ сторіччі. На цій підставі визначено три жанрово-стилістичні моделі з умовною назвою “стилізація жанру”, “авторська концепція жанру” та “quasi-жанр”.Документ Жанрово-стильові особливості фортепіанної творчості Валентина Борисова.(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2009) Бевз, Марина Володимирівна; Bevz, M.V.На матеріалі фортепіанних творів В.Борисова ― трьох концертів для фортепіано з оркестром, збірок «Дитячий зошит» та «Шість характерних п`єс для фортепіано», поліфонічних циклів, «Етюдів оптимізму» для фортепіано та камерного оркестру ― виявляються особливості авторської трансформації усталених жанрових моделей. Крізь призму фортепіанної творчості розглядається стильова еволюція митця, пізній стиль композитора визначається як кульмінаційний етап розвитку його творчої особистості, своєрідний прорив крізь «комплекс генерації». Доводиться, що фортепіанна творчість В. Борисова є значним етапом розвитку українського фортепіанного мистецтва.Документ Фактура як засіб реалізації програмного змісту у фортепіанній музиці (на прикладі циклів К. Дебюссі та М. Равеля)(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2010) Денисенко, Ірина Євгеніївна; Denisenko, I. Ye.На підставі аналітичних спостережень у дисертації вперше запропоновано визначення поняття «фактурна програма музичного твору», у якому акцентується образно-змістовна якість композиторської та виконавської складових у побудові умовного художньо-перцептивного звукового простору твору. У дисертації вперше здійснено порівняльний аналіз версій реалізації фактурних програм фортепіанних творів К. Дебюссі та М. Равеля В. Гізекінгом, М. Полліні, С. Ріхтером. Доведено, що виконавська стильова розшифровка цих фактурних програм суттєво впливає на тип інтерпретації - імпресіоністичний (В. Гізекінг), романтичний (М. Полліні), класичний (С. Ріхтер).Документ Мандоліна в історико-художньому процесі.(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2010) Башмакова, Наталія Вікторівна; Bashmakova, N. V.Дослідження містить органологічний та мистецтвознавчий аспекти, пов’язані з вивченням еволюції інструмента й особливостей розвитку репертуару та виконавства. Визначено напрямки й етапи еволюції наукових уявлень про мандоліну. Розроблені періодизація історичного розвитку та класифікація різновидів інструмента. В історико-стильовому аспекті проаналізовано мандолінний репертуар епохи бароко та класицизму, зокрема твори А. Вівальді, Дж.Б. Саммартіні, В.А. Моцарта, Л. Бетховена, Й.Н. Гуммеля. Узагальнена діяльність відомих представників мандолінного мистецтва кінця XIX – початку XXI ст. та виявлено тенденції й регіональну специфіку розвитку виконавства на мандоліні.Документ Пісенний театр Роберта Шумана(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2011) Ганзбург, Григорій Ізраїлевич; Hansburg, G. I.На матеріалі вокальних циклів (ор. 104, 117, 135) і лідершпілей (ор. 74, 138) досліджено оригінальне явище пісенного театру, що сформувався в пізній творчості Р. Шумана. У зв'язку з явищем «театр поза театром» виявлено феномен несценічної театральності як самостійна проблема музикознавства і лібретології. Введені до наукового обігу архівні документи, що стосуються передісторії і прототипів творів Р. Шумана. Переглянуті деякі сталі уявлення про значення пізнього періоду творчості композитора, уточнена загальна картина еволюції музичних жанрів в XIX столітті.Документ Оперно-хорова творчість українських композиторів другої половини ХХ століття: шляхи розвитку(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2011) Бєлік-Золотарьова, Наталія Андріївна; Byelik-Zolotaryova, N. AУ дисертації запропонована цілісна концепція оперно-хорової творчості, заснована на вивченні структурно-вербальних та драматургічно- функціональних аспектів її втілення в оперному цілому. Подальшої розробки як науки дістало вітчизняне хорознавство, зокрема, визначені його предмет, проблематика, методологія, надана періодизація його історичного розвитку у другій половині ХХ ст.Документ Комунікативна роль імпровізаційності у полі діяльності сучасного піаніста-виконавця.(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2011) Романова, Аліна Володимирівна; Romanova, A.V.Робота належить до науково-аналітичного напрямку теорії музичного виконавства, у основі якого є дослідження та теоретичне обґрунтування базових якостей виконавського мистецтва, а також практичні рекомендації, аргументовані аналітичною частиною. У роботі вивчаються комунікативні, ситуативні та процесуально-динамічні аспекти виконавства, втілені в базовому понятті «виконавської імпровізаційності», а також їх взаємодія з такими традиційними аспектами теорії виконавства, як стиль, інтерпретація, майстерність та ін.Документ Американська фортепіанна соната кінця XIX – першої половини XX століть: закономірності історичного розвитку(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2012) Богатирьова, Анна Миколаївна; Bogatyriova, A.N.Вперше у вітчизняному музикознавстві пропонується розробка поняття американської музичної ментальності, яка обумовлює своєрідність втілення національної специфіки у творах американських композиторів для фортепіано. Розвиток американської фортепіанної сонати обраного періоду розглядається як історичний процес, у зв’язку з чим визначаються закономірності розвитку жанру у США. На прикладі сонат Е. Мак-Доуела, Ч. Айвза, Ч. Гріфса, Л. Бернстайна, А. Копленда, Е. Картера, С. Барбера виявляються ознаки трактовки фортепіанної сонати, притаманні американській композиторській спільноті.Документ Композиційні моделі класичного року (на прикладі творчості гурту The Doors)(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2013) Андрєєв, Євген Валерійович; Andreev, E. V.Розглядаються закономірності структурної організації рок-композицій і альбомів, які склалися в класичний період рок-музики (1965–1971 рр.). Аналіз музичного матеріалу спирається на методи академічного музикознавства і дозволяє конкретизувати уявлення про революцію в популярній музиці другої половини 60-х рр.Документ Кримськотатарська пісня та романс: риси національної стилістики(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2014) Алімова, Ельвіна Смагілівна; Аlimova, E.S.Дисертацію присвячено вивченню рис національної стилістики у кримськотатарській пісні та романсі. Вперше у вітчизняному музикознавстві дане питання розглянуто комплексно, у поєднанні історико-стильового і музичномовного аспектів, які у сукупності визначають своєрідність і багатопланові витоки кримськотатарської вокальної лірики.Документ Формування скрипкового стилю в Concerti grossi А. Кореллі(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2014) Гребнєва, Ірина Вікторівна; Grebnyeva, I.V.Обгрунтовано обставини, завдяки яким віртуозна скрипкова гра у груповому концертуванні стає рушійною силою інструментального діалогу, заснованому на принципі «промовистої» гри, сполученні «свободи» та «порядку» з одночасним формуванням ідеї контрасту у напрямку від просторово-фонічного (гра «світлотіні») до власне тематичного. Визначено типові риси використання А.Кореллі скрипкового ігрового ресурсу, який тяжіє до уніфікації у галузях штрихової техніки, позиційної гри, використанні вібрато та мелізмів, що стає основою подальшого розвитку скрипкового мистецтва, витоки якого сягають до його першого сталого зразку - макроциклу з 12 Сoncerti grossi видатного італійського майстра.Документ Жанрово-стилістичні особливості композиторської творчості Ігоря Ковача.(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2014) Грицун, Юлія Миколаївна; Gritsun, J.В дисертації розглядається постать видатного харківського композитора ХХ століття І. Ковача (1924-2003). Систематизовані та каталогізовані його твори, уточнені дати їх складання, зроблено хронограф життя і творчості, наданий список учнів; зроблена періодизація життя і творчості І. Ковача. На матеріалі аналізу трьох симфоній, Сюїти у 4-х частинах, поеми «Таврія», Концертино для домри і симфонічного оркестру, «Ліричної музики» для камерного оркестру та віолончелі соло (за прочитанням К. Паустовського), Sonatinа piccolo, опери-балету «Та, що біжить по хвилях», дитячих балетів-казок «Північна казка» та «Бембі» розглядаються стилістичні особливості, теми та образи творчості І. Ковача, виявляються провідні риси музичної мови та засоби формоутворення і драматургії, завдяки яким розкривається його композиторська індивідуальність.Документ Китайська фортепіанна музика в контексті інтеграційних процесів світового музичного мистецтва(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2014) Бай, Є.; Bai, YeДисертація присвячена вивченню різних світових впливів на сучасне китайське фортепіанне мистецтво. В якості ключових фігур дослідження обрані п'ять композиторів китайського походження, які знаходяться в різній мірі віддалення від Китаю: Ван Лісан все життя провів на батьківщині в Китаї, Чу Ванхуа у віці 42-х років емігрував до Австралії, Олексина Луї – китаянка, яка народилася в Канаді, Чен Ціганг - відомий композитор Франції, Чен І отримала всесвітнє визнання в США.Документ Духовний зміст музичного твору(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2014) Варавкіна-Тарасова, Надія Петрівна; Varavkina-Tarasova, N.P.Дисертацію Н. П. Варавкіної-Тарасової присвячено обґрунтуванню синергійної концепції музичного твору. Викладено досвід аналізу синхронізації термінів музикознавства з точними і гуманітарними науками. Як складова сучасної когнітивної методології, синергійний підхід обґрунтовує структуру і функції духовної реальності музики. Надано аналіз інтонаційно-енергійних символів та знаків. Виявлено їх системні зв’язки, що увиразнюють духовну реальність творів Й.С. Баха, Л. Бетховена, П. Чайковського, С. Рахманінова, Д. Шостаковича, Г. Свірідова, Р. Щедріна, В. Мужчиля.Документ Український солоспів у контексті виконавської культури ХХ століття(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2015) Ван, Цзо; Wang, ZuoДисертацію присвячено обґрунтуванню історико-стильової динаміки жанру солоспіву на основі вивчення інтонаційного словника української музичної традиції в професійній композиторській творчості кінця ХІХ – ХХ століть. Його специфіку втілює персоніфікація жанру в композиторській і виконавській творчості. Результатом аналітичних спостережень стає наступний висновок, пов’язаний із обґрунтуванням наукового завдання підрозділу щодо трансформації традицій українського солоспіву на ґрунті естрадного мистецтва, його функціонування у межах іншого соціокультурного ареалу, (масова поп-культура).Документ Ґендерна ідентифікація у виконавській інтерпретації російської та української вокальної лірики XIX – початку XX століть.(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2015) Гіголаєва-Юрченко, Вікторія Олександрівна; Gigolayeva-Yurchenko, V. O.На основі історичної ретроспективи вокального виконавства ХVІІІ – ХІХ ст. виявлені особливості, пов’язані з проявом ґендерної ідентичності. Запропоновано авторську когнітивну модель ґендерно-виконавського аналізу, що розроблена з урахуванням особливостей ґендерного впливу (маскулінного, фемінного, андрогінного) на вокально-виконавський процес. Представлена класифікація ґендерних типів виконання камерно-вокальних творів російських та українських композиторів.Документ Німецький оркестр доби бароко і раннього класицизму(Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка, 2015) Горбаль, Вадим Ярославович; Horbal, V.Y.Розкриваються основні етапи розвитку оркестрової культури ключових музичних центрів – Дрездена, Берліна, Мангейма і Ляйпцига. Здійснюється компаративний аналіз придворних капел і оркестрів Саксонії, Пруссії та Пфальца; розробляється їх типологія за показниками кількісного складу інструменталістів, жанрової специфіки репертуару та стильових особливостей виконавської манери.Документ УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНОПІСЕННЕ ВИКОНАВСТВО В ПРОФЕСІЙНІЙ МУЗИЧНІЙ ПРАКТИЦІ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ ХХ – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТЬ(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2016) Карчова, Юлія ІванівнаНароднопісенне виконавство досліджено як системне явище, мобільність співвідношення парадигмальних ознак якого адекватна змінюваним культурним реаліям і забезпечує його існування в сучасній професійній музичній практиці. Виявлено специфіку репрезентації народнопісенної виконавської парадигми та її синтезування з її народно-академічною та естрадною модифікаціями у творчості Р. Кириченко, Н. Матвієнко, К. Кондратенко, гуртів «Древо» та «ДахаБраха»Документ Вокально-інструментальний ансамбль у стилі funk(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2016) Яркіна, Ірина ЮріївнаДисертацію присвячено вивченню витоків та специфіки вокально- інструментального ансамблю у стилі funk. Визначено та класифіковано основні особливості funk’ової стилістики у контексті взаємовпливів funk’у і джазу як явищ «третього» пласту в музиці ХХ – початку ХХІ століть, а також характер впливу на funk’ову культуру доджазових форм музикування афроамериканської та європейської традиційДокумент Роль інструменталізму в камерно-вокальному виконавстві: історичний та стильовий аспекти(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2016) Ма ЦзяцзяДисертацію присвячено вивченню ролі інструменталізму як складової вокальної музики в історико-стильовому та індивідуально-композиторському аспектах. Надано інструментальнi характеристики вокального мистецтва як системи структурно-семантичних рівнiв (мелодичних, ладогармонічних, темброво-фонічних, артикуляційних, фактурних). Концептуальний аналіз ґенетичної єдності вокального інтонування та інструменталізму викладено з урахуванням ментальнопсихологічних засад поетичної творчості давньокитайської доби, як одного з критеріїв відбору матеріалу