Американська фортепіанна соната кінця XIX – першої половини XX століть: закономірності історичного розвитку

Abstract

Вперше у вітчизняному музикознавстві пропонується розробка поняття американської музичної ментальності, яка обумовлює своєрідність втілення національної специфіки у творах американських композиторів для фортепіано. Розвиток американської фортепіанної сонати обраного періоду розглядається як історичний процес, у зв’язку з чим визначаються закономірності розвитку жанру у США. На прикладі сонат Е. Мак-Доуела, Ч. Айвза, Ч. Гріфса, Л. Бернстайна, А. Копленда, Е. Картера, С. Барбера виявляються ознаки трактовки фортепіанної сонати, притаманні американській композиторській спільноті.For the first time in musicology is proposed the working-out of the concepts “American music mentality”, on which is based peculiarity of the national specific features in the American composers’s piano works. The American piano sonata’s development in the selected period is considered as a process in historical perspective, therefore regularities of genre’ historical development in the USA are formulated. Attributes of the American composer treatment of the piano sonata are determined by the example of E. Mac-Dowell, C. Ives, C. Griffes, L. Bernstein, A. Copland, E. Carter, S. Barber’ sonatas.