Автореферати
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Автореферати за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 72
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Американська фортепіанна соната кінця XIX – першої половини XX століть: закономірності історичного розвитку(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2012) Богатирьова, Анна Миколаївна; Bogatyriova, A.N.Вперше у вітчизняному музикознавстві пропонується розробка поняття американської музичної ментальності, яка обумовлює своєрідність втілення національної специфіки у творах американських композиторів для фортепіано. Розвиток американської фортепіанної сонати обраного періоду розглядається як історичний процес, у зв’язку з чим визначаються закономірності розвитку жанру у США. На прикладі сонат Е. Мак-Доуела, Ч. Айвза, Ч. Гріфса, Л. Бернстайна, А. Копленда, Е. Картера, С. Барбера виявляються ознаки трактовки фортепіанної сонати, притаманні американській композиторській спільноті.Документ Бандурне виконавство як явище національної української культури(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2016) Слюсаренко, Тетяна ОлександрівнаДисертацію присвячено дослідженню бандурного виконавства України, зокрема, його академічному спрямуванню як культурно-мистецькому явищу. Надано порівняльну характеристику виконавських особливостей бандурних колективів (на прикладі тріо «Вербена», тріо «Купава» та секстету «Чарівниці»). Визначено специфіку бандурного виконавства Слобідської України в контексті розвитку народно-інструментального мистецтва України.Документ Виконавство на балалайці Харківщини як складова українського музичного мистецтва(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2016) Костогриз, Сергій ОлександровичДисертацію присвячено вивченню балалайкового виконавства як складової народно-інструментального академічного мистецтва. Визначено шляхи історичного розвитку виконавства на балалайці в Харківщині та запропоновано його періодізацію. Охарактеризовано роль знакових музикантів М. Лисенка, М. Ткачова В. Заболотного та інших в загальних процесах академізації інструментуДокумент Витоки та інтонаційні складові української пісенної естради(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2017) Рябуха, Тамара МиколаївнаВперше у вітчизняному музикознавстві розроблено критерії та запропоновано класифікацію жанрових стилів у естрадно-пісенній творчості, визначено її інтонаційні джерела та базові складові, які набувають значення констант у зародженні та подальшій еволюції жанру (академічний солоспів, циганський романс, вокальний джаз, шансон, бардівська пісня)Документ Вокальна музика Г. Свиридова: параметри співтворчості виконавця та композитора(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2019) Сунь БоДисертацію присвячено вивченню співтворчості виконавця та композитора на матеріалі камерно-вокальної музики Г. Свиридова. У науковий обіг уведено концепт «співтворчість»; його зміст сформовано в інтерпретативному колі спілкування суб’єктів творчості «композитор-поет-першовиконавці» і скеровано на оцінку слухача-співрозмовника. Параметри співтворчості залежать від тексту (зафіксованій «матриці» стилю мислення митця) та контексту (історико-культурні умови буття твору )Документ Вокальна стилістика у європейській опері малої форми кінця XIX — XX століть(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2017) Помпєєва, Анна ЮріївнаДисертацію присвячено вивченню специфіки вокальної стилістики в європейській опері малої форми кінця XIX – XX століть апропоновано стислий історіографічний огляд витоків явища опери малої форми (опери-інтермедії, опери-прологи); класифіковані її жанровостильові різновиди (опера-новела, опера-балада, опера-картина, моноопера). Основний акцент у творах, що аналізуються (одноактні опери П. Масканьї, С. Рахманінова, А. Шенберга, В. Губаренка) поряд з характеристиками композиційно-драматургічних закономірностей, зроблено на виявленні провідних тенденцій розвитку жанру в аспекті вокальної стилістикиДокумент Вокальний цикл у творчості Д. Л. Клебанова: аспекти інтерпретації жанру(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Григор'єва, Ольга БорисівнаДисертацію присвячено вивченню та розробленню наукового підґрунтя щодо оцінювання мистецького вкладу композитора Д. Клебанова в культуру сучасної України; періодизації творчості Д. Клебанова як складової композиторського процесу ХХ ст.; з’ясуванню новаційності композитора при трактуванні жарової моделі вокального циклу західноєвропейської та вітчизняної традицій; виявленню принципів інтерпретації вокального циклу та аналізу основних композиторських методів Д. Клебанова у процесі музичного втілення поетичного словаДокумент Вокально-інструментальний ансамбль у стилі funk(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2016) Яркіна, Ірина ЮріївнаДисертацію присвячено вивченню витоків та специфіки вокально- інструментального ансамблю у стилі funk. Визначено та класифіковано основні особливості funk’ової стилістики у контексті взаємовпливів funk’у і джазу як явищ «третього» пласту в музиці ХХ – початку ХХІ століть, а також характер впливу на funk’ову культуру доджазових форм музикування афроамериканської та європейської традиційДокумент Вокаліз в українській музиці: традиції та жанрово-стилістичні новації(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2019) Каушнян, Яна МиколаївнаДисертація присвячена проблемам виявлення специфіки «співу без слів» в українському вокальному мистецтві другої половини ХХ століття на ґрунті системного вивчення його витоків і жанрово-стилістичної еволюції. У дослідженні охарактеризовані методологічні засади вивчення «співу без слів», простежена історіографія вокалізу як музичного жанру. Запропонована власне дефініція поняття «вокаліз»Документ Віртуальне як концепт музичної науки(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2017) Сердюк, Ярослава ОлександрівнаДисертаційне дослідження присвячене вивченню віртуального як концепту, широко розповсюдженого у сучасному музикознавстві, але й такого, що досі перебуває у процесі становлення, семантичної невизначеності. Структуру концепту організовано навколо значення можливого, що за певних обставин здатне проявитися, у вигляді понятійної системи, яка складається з трьох елементів – віртуального комп’ютерних практик, віртуального онтологічного, віртуального когнітивногоДокумент Генезис та розвиток фортепіанного мистецтва Донбасу з кінця ХІХ століття по 2012 рік(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2016) Гердова, Тетяна СтефанівнаДисертація присвячена фортепіанному мистецтву Донбасу, яке розглянуто в історичному та теоретичному аспектах. Головна мета роботи полягає у розкритті етапів розвиту фортепіанного мистецтва Донбасу та у аналізі сучасного його стану. Визначені витоки, рушійна сила та особливості розвитку фортепіанного мистецтва Донбасу на різних етапах його буття. Надано творчі портрети піаністів, які зробили важливий внесок у зазначений процес на ранніх етапахДокумент Джазова фортепіанна імпровізація як полістилістичний феномен ( на прикладі творчості Ч. Коріа)(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2019) Стецюк, Богдан ОлександровичВперше в українському музикознавстві здійснено розробку комплексу питань щодо методологічних засад вивчення мистецтва імпровізації у академічній та джазовій практиках, стилістики джазової фортепіанної імпровізації у її історичному, жанровому та «персональному» нахилах. На тлі стилістичних узагальнень у дисертації доведено, що сучасний етап урозвитку джазової фортепіанної імпровізації є полістилістичним за семантикою і унаочнюється через творчість Ч. Коріа, постать якого виділяється як одна визначальних у фортепіанному джазі кінця 1960-х – 2010-х роківДокумент Духове виконавство у Харкові XVIII – початку XX століття: етапи еволюції(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2017) Овчар, Олександр ПавловичДисертацію присвячено обґрунтуванню класифікації і характеристики етапів еволюції виконавства на духових інструментів у Харкові XVIII – початку XX століття як системного процесу його професіоналізації і академізації. Шляхом системного узагальнення і ціннісного обґрунтування специфіки і наслідків історичного процесу академізації виконавського духового мистецтва у Харкові ХVIII – початку XX століття класифіковано сутнісні характеристики виконавства на духових інструментах як соціокультурного і художнього явища музично-виконавської культури в Україні і ХарковіДокумент Духовний зміст музичного твору(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2014) Варавкіна-Тарасова, Надія Петрівна; Varavkina-Tarasova, N.P.Дисертацію Н. П. Варавкіної-Тарасової присвячено обґрунтуванню синергійної концепції музичного твору. Викладено досвід аналізу синхронізації термінів музикознавства з точними і гуманітарними науками. Як складова сучасної когнітивної методології, синергійний підхід обґрунтовує структуру і функції духовної реальності музики. Надано аналіз інтонаційно-енергійних символів та знаків. Виявлено їх системні зв’язки, що увиразнюють духовну реальність творів Й.С. Баха, Л. Бетховена, П. Чайковського, С. Рахманінова, Д. Шостаковича, Г. Свірідова, Р. Щедріна, В. Мужчиля.Документ Еволюція композиторського стилю Олександра Щетинського(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Рудь, Поліна ВалентинівнаДисертацію присвячено творчості О. Щетинського, яка є відображенням складної культурно-мистецької ситуації постмодернізму, взаємодії поставанґарду, класичних і національних традицій. Запропоновано періодизацію творчості митця, що розкриває еволюцію стилю через вишукану мотивно-інтонаційну роботу, тонку диференціацію оркестрових тембрів та оперування сонорно-алеаторичними комплексами для створення спектрального оркестрового звучання; володіння композиторськими техніками, поєднаними із вільною дванадцятитоновістю, тональними і модальними елементамиДокумент Елегія в музиці: досвід жанрового моделювання (на матеріалі творів російських та українських композиторів ХІХ-ХХ ст.).(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2005) Курчанова, Оксана Валеріївна; Kurchanova, OksanaТеоретичним узагальненням щодо функціонування елегії стало моделювання жанрового інваріанта, жанрового генотипу, жанрово-інтонаційного комплексу. Історико-стильову динаміку жанру відбито в роботі через визначення основних етапів розвитку двох національних форм екзистенції музичної елегії (російської та української). Окрему увагу приділено процесам жанротворення у ХХ сторіччі. На цій підставі визначено три жанрово-стилістичні моделі з умовною назвою “стилізація жанру”, “авторська концепція жанру” та “quasi-жанр”.Документ Естрадне-вокальне мистецтво Китаю в контексті історико-культурних та жанрово-стильових процесів(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2019) Бойко, Анна МиколаївнаВ дисертації вперше простежено еволюцію естрадно-вокального мистецтва Китаю в історичному й жанровому дискурсах, запропоновано авторську періодизацію цього процесу та охарактеризовано його основні етапи. Охарактеризовано творчу діяльність відомих діячів китайської вокальної естради – композиторів (Лі Цзінь Хуея, Чжоу Цзелуня та ін.) та виконавців (Лі Гуі, Дао Лана, Хань Лея, Са Діндін та ін.)Документ Естрадно-джазовий напрям баянно-акордеонного мистецтва ХХ - початку ХХІ століть: композиторські та виконавські виміри(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2017) Дяченко, Юрій СтаніславовичДисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню естрадно-джазового напряму світового баянно-акордеонного мистецтва ХХ–початку ХХІ століть. Систематизовано уявлення про розвиток баянно-акордеонного мистецтва; виокремлено естрадно-джазовий напрям (як сукупність композиторського та виконавського доробку) і визначено історичні етапи його розвитку. Запропоновано матрицю аналізу естрадно-джазової композиції та апробовано на матеріалі творчості А. Білошицького, А. Ван Дамма, В. Власова, Р. Вюртнера, А. Гайденка, Р. Гальяно, В. Новікова, В. Грідіна, Г. Дейро, Є. Дербенка, В. Зубицького, Ф. Марокко, Б. Мирончука, Я. Олексіва, В. Подгорного, А. П’яццолли, А. Сташевського, А. ФоссенаДокумент Жанр кондака в українському церковно-монодійному співі XV – XIX століть(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2016) Жулковський, Богдан ЄвгеновичУперше в музикознавстві кондак розглянутo цілісно, з урахуванням українських нотованих пам’яток XVI–XIX ст. (службових – з XV ст.). Проаналізовано історію досліджень кондака (полістрофного, монострофного) і пов’язаних з ним феноменів богослужбового співу. Подано характеристику кондака з позицій сукупності його жанрових ознак (зміст поетичного тексту, місце в службах і функція, частотність і спосіб виконання, співвідношення «текст – наспів», ступінь розспівності, композиція, еволюція). Визначено типовий для кондаків наспів (болгарський)Документ Жанрова своєрідність дитячої опери в композиторській практиці ХХ – початку ХХІ століття(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2019) Кузьміна, Олександра АнатоліївнаРобота присвячена дослідженню жанрової своєрідності дитячої опери XX – початку XXI століття. Розширено відомості про передумови появи цього феномену. Узагальнено результати наукових досліджень щодо широкого кола питань стосовно жанру, що вивчається. На основі розгляду творів Ф. Абта, М. Брянського, Дж. Гейнор, Є. Карпенка, В. Орлова, М. Попова-Платонова, В. Птушкіна, П. Стеценка, лібрето М. Даргомижзької та Б. Федорова виявлено, що опери для дітей-виконавців почали свій розвиток у творчості аматорів та педагогів музики, надбанням яких надали зрілості професійно-композиторські здобутки