KhNUAR

KhNUAR - Kharkiv National University of Arts Repository

Вітаємо!

Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!

Репозитарій (KhNUAR ) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника) та іншими документами, створеними співробітниками університету.

Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.

Ознайомтесь з положенням про репозитарій

Кількість документів у репозитарії: 932

Photo by @inspiredimages

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Твори Лесі Українки в режисерських інтерпретаціях Володимира Кучинського
    (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2021) Дорофєєва , Ольга Юріївна
    У статті розглянуто режисерські інтерпретації творів Лесі Українки («На полі крові», «Йоганна, жінка Хусова», «Камінний господар») у Львівському театрі ім. Леся Курбаса. Автор аналізує становлення методу Володимира Кучинського, що базується на принципах ігрового театру, вокальних тренінгах та лабораторному дослідженні текстів. Особливу увагу приділено виставі «Апокрифи» як зразку глибокого філософського прочитання біблійних сюжетів через неординарні сценічні форми. Доведено, що ці постановки стали фундаментом інтелектуального стилю театру та важливим етапом сучасного осмислення української класики.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Вистава «Лісова пісня» Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса (2011, реж. А. Приходько): проблеми текстів і контекстів
    (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2021) Щукіна, Юлія Петрівна
    У статті проаналізовано постановку «Лісової пісні» (2011) у Театрі ім. Л. Курбаса як гостру суспільно-політичну метафору шляху України від модернізму до радянської деградації. Режисер Андрій Приходько застосовує радикальну деконструкцію тексту, поєднуючи поезію з побутовим суржиком для висвітлення теми втрати національної ідентичності. Через жанр «трьох коляд» та розщеплення образу Лукаша вистава трансформує класичну феєрію у лінгвістичну трагедію саморуйнування нації. Автор підкреслює актуальність цього прочитання як громадянського послання про згубність компромісу з чужинним режимом.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Юрій Шевельов про львівські вистави 1943 р. за драмами Лесі Українки
    (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2021) Партола, Яна Вікторівна
    У статті проаналізовано театрально-критичну працю Юрія Шевельова (Юрій Шерех), присвячену львівським виставам 1943 року за драмами Лесі Українки. Окреслено його підхід до проблеми сценічності драматичних поем, аналіз акторської гри та режисерських інтерпретацій. Підкреслено актуальність міркувань ученого для сучасного осмислення сценічної історії творів письменниці.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Сценічне втілення творів Лесі Українки в першу чверть ХХ ст.
    (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2021) Ботунова, Галина Яківна
    У статті висвітлено особливості сценічного втілення драматургії Лесі Українки у першу чверть ХХ століття, проаналізовано перші постановки її п’єс у провідних театрах Києва та Харкова.Окреслено роль театрів Миколи Садовського, Молодого театру та митців, зокрема Леся Курбаса, у становленні нового типу української сцени. Зроблено висновок про поступове утвердження новаторської драматургії письменниці як важливого чинника модернізації національного театру.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Українське історичне музикознавство - наука про майбутнє
    (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Рощенко, Олена Георгіївна
    У статті осмислено українське історичне музикознавство як «науку про майбутнє» в умовах перехідної доби та воєнних викликів. Обґрунтовано необхідність формування нової концепції музикології на засадах історизму, переоцінки імперської спадщини та інтеграції в європейський культурний простір. Запропоновано застосування методів прогнозування, зокрема екстраполяції, моделювання й гіпотетичного методу, для вибудови стратегії розвитку української музичної науки в контексті «трагічного ренесансу» та майбутнього відродження держави й культури.