Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts
KhNUAR — Kharkiv National University of Arts Repository
Вітаємо!
Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!
Репозитарій (KhNUAR) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника).
Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.
Ознайомтесь з положенням про репозитарій.
Кількість документів у репозитарії:1844
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- У фонді зберігаються видання науковців університету
Нові надходження
Тип елементу:Документ, About folklore in the creative activity of Mykhailo Starytsky and Mylola Lysenko and its influence on the formation of the Ukrainian professional music and drama theater(Vilnius Gediminas Technical University, 2024) Kokhan, Liudmyla; Kokhan, LarysaThe article is devoted to the study of folklore activities of Ukrainian playwright, writer, poet, translator, theatrical and cultural figure, director, philanthropist, director of the first Ukrainian professional theater, the so-called “theater of luminaries”, Mykhailo Starytsky (1840–1904) and the founder of the Ukrainian national opera, composer, pianist, conductor, folklorist, public figure Mykola Lysenko (1842–1912). The main attention is paid to the analysis of the playwright’s use of descriptions of rituals, customs, traditions, folk morals of Ukrainians, as well as examples of the use of small folk genres, phraseology. It was found that for the Ukrainian community the study and preservation of folk traditions in the second half of the 19th century played an important role in the formation of national self-identification and national consciousness. The origins, features and functions of ethnography in Starytsky’s works are determined, in particular it is proved that the playwright’s use of descriptions of Christian and pre-Christian rites was primarily aimed at a true image of traditional Ukrainian society, an important component of which were ancient rituals, games, music and drama actions. It is shown how the rites of the winter and summer cycles of the folk calendar are reflected in various ways in the artist’s work, which is the most saturated with various bright rituals and customs. It is proved that the study of folk music significantly influenced the composer’s creativity. It is confirmed, that folklore in the works of Starytsky and Lysenko had a positive effect on the formation of the Ukrainian professional theater as a music and drama one.Тип елементу:Документ, Оперетта "Чорноморці" М. Лисенка та М. Старицького як національний архетип : музика, слово, дух(Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, 2025) Кохан, ЛюдмилаРозглянуто оперету «Чорноморці» як перший спільний сценічний твір М. Лисенка й М. Старицького, що став вагомим кроком у формуванні національного українського музично-драматичного театру. Проаналізовано джерело сюжету — п’єсу Я. Кухаренка «Чорноморський побит на Кубані», її етнографічні та історичні особливості. Виявлено трансформацію фабули: від натуралістичних побутових сцен до символіко-міфологічного простору Чорноморії, що дало змогу авторам надати твору глибокого гуманістичного сенсу. З’ясовано принципи втілення драматургічного матеріалу в музично-сценічну форму оперети «Чорноморці». Досліджено музичну структуру твору. Виявлено специфіку інтонацій, гармоній та ритмів, пов’язаних із козацькою тематикою. Зосереджено увагу на поетичній і музичній семантиці образів, особливо на мотивах поезії Т. Шевченка, які структурують драматургію твору і підкреслюють духовну складову української ідентичності. Обґрунтовано основний ідейний імператив козацької слави в її широкому трактуванні як основи народного світогляду, суголосному творчості Т. Шевченка. Оцінено музичну організацію оперети, тематику, інтонаційно-гармонічні особливості увертюри та вокальних партій, що відтворюють архетипічні уявлення про козаччину. Визначено, що оперета виконує не лише художньо-естетичну функцію, а й стає засобом осмислення й трансляції національного світогляду, демонструючи синтез традиційної культури й модерного художнього мислення. Показано, як через музично-драматичну форму автори реалізують патріотичний меседж, спрямований на відродження історичної пам’яті та формування громадянської свідомості. Наголошено на зміщенні акцентів у наративі: від етнографічного реалізму до узагальненої філософської концепції, що символізує незнищенність українського духу. Встановлено, що художній прийом створення міфологізованого простору «Чорноморії» сприяв виведенню сюжету за межі конкретної історичної події, перетворивши його на узагальнену модель національного буття, де дія набуває позачасового сенсу, а персонажі — характерних рис. Доведено, що «Чорноморці» постають як ключовий твір у розвитку українського музично-драматичного театру, демонструючи здатність до художнього оновлення й ідеологічного впливу через синтез музики, драми та національної символіки.Тип елементу:Документ, Месія національної музики : творчість Миколи Лисенка другої половини ХІХ століття(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2025) Кохан, Людмила ЙосипівнаРозглянуто постать Миколи Лисенка як месіанської фігури в українській музиці другої половини ХІХ століття. Обґрунтовано багатогранну діяльність композитора, яка охоплює збирання, обробку та популяризацію українського фольклору, створення національно орієнтованих музичних жанрів (опери, кантати, хору, камерно-інструментальної музики), організацію музично-просвітницької роботи (заснування хорів і концертних подорожей Україною), педагогічну діяльність. Виявлено вплив творчості Тараса Шевченка на світоглядні та художні засади Лисенка, а також охарактеризовано його перший твір – «Заповіт» як духовно-музичний маніфест композитора, своєрідний семантичний епіграф до всієї його творчості. Установлено новий погляд на «Херувимську» як сміливий експеримент на стику традиції і новаторства: твір інтерпретується не тільки як духовний, а й як модерний за формою і гармонією. Проаналізовано стилістичні, жанрові та ідейно-смислові особливості музики Лисенка, що визначають її як семіотичну систему з кодифікованими національними архетипами. Зазначено вплив Лисенка на розвиток української музичної традиції на всіх теренах України, його зв’язки з іншими митцями епохи, участь у творенні єдиного національного культурного простору. Підкреслено роль Лисенка в утвердженні української ідентичності через музику як форму духовного опору та просвітництва в умовах імперських утисків. Доведено, що діяльність Миколи Лисенка становить самобутній символ месіанізму української інтелігенції в її прагненнях підвищити національну культуру до європейського рівня та створити оригінальну музичну мову, яка б промовляла до кожного українця. Акцентовано на актуальності ідей Лисенка в сучасному національно-культурному дискурсі.Тип елементу:Документ, Опера "Різдвяна ніч" Миколи Лисенка й Михайла Старицького в контексті месіанізму ХІХ століття : божественне й буденне в музиці Різдва(Харківська державна академія культури, 2025) Кохан, Л. Й.Розглянуто оперу «Різдвяна ніч» Миколи Лисенка й Михайла Старицького як ключовий твір у становленні української національної музичної традиції ХІХ століття. Глибоко досліджено джерела, лібрето, музичну драматургію та етнографічний контекст. Проаналізовано месіанську ідею, покладену в основу твору, а також символіку Різдвяної ночі як момент духовного переродження героїв. Зауважено поєднання традицій вертепу, шкільної драми, народної пісенності та європейських принципів музичної композиції, що виводить оперу на рівень національного музичного коду. З’ясовано органічне переплетення народної музичної традиції, християнської символіки й елементів модерної драматургії. Охарактеризовано нові інтерпретації стилістичних, мелодико-гармонічних та семіотичних аспектів опери. Визначено роль опери «Різдвяна ніч» у формуванні національної музичної ідентичності. Доведено культурно-історичне значення першої великої української опери, у якій реалізовано синтез духовного та побутового, святкового й повсякденного, міфологічного і реального.Тип елементу:Документ, Deviant forms of adjectives in modern Ukrainian language : teaching features in the structure of the ukrainian course as a foreign language(TECHNOLOGY CENTER PC, 2026) Riazantseva, Daria; Kokhan, Larysa; Kushnir, Iryna; Prylutska, LyudmylaPerfect language skills are an integral part of the professional training of modern specialists in various specialties, since the full manifestation of an individual’s professional talents occurs through language tools. Skillfully mastering language tools, a future specialist can realize him/herself both professionally and in various life roles, solve problem situations in interpersonal communication, and ensure effective interaction in a team. Language is a means of self-expression and self-affirmation and teaching foreign students to master various linguistic means by introducing modern technologies in language learning and understanding numerous grammatical structures and features of the Ukrainian language. The authors consider the features of studying atypical forms of adjectives in the structure of the Ukrainian language course as a foreign language in view of the modern communicative conditionality of language and the emotional and evaluative marking of language units of different levels, primarily adjectives of the Ukrainian language. Deviant forms of adjectives are presented through consideration of semantic and grammatical features of adjectives of the Ukrainian language, analyzed from the point of view of pragmatics. The chapter provides examples of problematic situations in the study of atypical forms of the Ukrainian adjective by foreign students and comments on the peculiarities of studying the Ukrainian adjective in the structure of the course of Ukrainian as a foreign language