KhNUAR :: Головна

Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts

KhNUAR — Kharkiv National University of Arts Repository

Вітаємо!

Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!

Репозитарій (KhNUAR) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника).

Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.

Ознайомтесь з положенням про репозитарій.

Кількість документів у репозитарії:1486

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Довідкові видання 3
Навчально-методичні видання 203
Наукова періодика 99
Наукові роботи 733
Роботи здобувачів вищої освіти 419
Історія університету (біографічні нариси) 29
У фонді зберігаються видання науковців університету

Нові надходження

Втілення поетичного смислу у "Трьох піснях з "Вільгельма Телля" Ф. Шиллера" Ф. Ліста: досвід проникнення в специфіку композиторського мислення
(Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія музики», 2023) Калашник, Марія Павлівна; Савченко, Ганна Сергіївна
Мета статті полягає у дослідженні композиторських засобів втілення поетичного смислу в двох редакціях першої пісні з «Трьох пісень із “Вільгельма Телля” Ф. Шиллера» (1845 р. та 1859 р.) як репрезентаціях еволюції композиторського мислення Ф. Ліста. У статті використані жанровий, стильовий, функціональний, компаративний методи дослідження. Наукова новизна полягає в компаративному аналізі двох редакцій першої пісні з «Трьох пісень…» Ф. Ліста в двох аспектах: засобів втілення поетичного смислу й еволюції композиторського мислення, вдосконалення техніки письма. У результаті проведеного дослідження сформульовані такі висновки. Між двома редакціями першої пісні циклу багато спільного: збереження жанрової неоднозначності, великого вступу, розбалансованості строфічності вірша і наскрізності музичної композиції, протиставлення двох світів на рівні тональної організації, застосування варіантності і комбінаторності як методів мотивнотематичної роботи, нарешті, збереження тієї ж самої тональності (Desdur). У той же час між редакціями є величезні відмінності: більш рельєфна вокальна партія, спрощена і дискретна фортепіанна, що у взаємодією із логікою тонального розвитку і мотивною варіантністю і комбінаторністю «грає» на розкриття смислового плану поетичного першоджерела. Редукція зайвого, лаконічність висловлення, позбавлення зовнішньої декоративності – так можна визначити сутність редакційної роботи Ф. Ліста, яка свідчить про еволюційність композиторського мислення, творчу зрілість, мудрість і виваженість; самообмеження як вияв досконалості. Виявлені особливості двох редакцій першої пісні можуть мати не тільки суто теоретичне, але і практичне значення для вибудовування виконавської інтерпретації.
Поняття «оркестрове письмо» в науковому дискурсі
(Київський національний університет культури і мистецтв, 2024) Савченко, Ганна
Мета статті — визначити сутність і специфіку оркестрового письма; сформулювати дефініцію поняття «оркестрове письмо». Результати дослідження. Проаналізовано дослідницькі підходи у вивченні хорового письма та ансамблевого письма, які склались у сучасному музикознавстві. Коротко розглянуто основні положення концепції письма Р. Барта. Окреслено аспекти розуміння письма, які можуть бути продуктивними в процесі вивчення загальновживаного, проте мало розробленого в музикознавстві поняття «оркестрове письмо». Проаналізовано визначення оркестрового письма в науковій літературі. Окреслено дискусійне поле для формулювання власного розуміння цього поняття. Для виявлення його сутності й специфіки оркестрове письмо розглянуто в кореляції з поняттями «техніка» й «техніка оркестрування». Виявлено сутнісні ознаки оркестрового письма; обґрунтовано його специфіку як почерку композитора, який постає на основі загальних базових правил оркестрування (техніки); представлено оркестрове письмо на перетині загального й особливого. Визначено чинники, котрі мають істотний вплив на оркестрове письмо. Наукова новизна полягає: 1) в дослідженні оркестрового письма на основі теоретичних положень Р. Барта; 2) у визначенні специфіки та сутнісних ознак оркестрового письма на перетині загального й особливого, що дозволило відмежувати його від дотичних понять «оркеструвальна техніка» («техніка оркестрування»), котрі розуміються як синоніми; 3) в обґрунтуванні оркестрового письма як системного явища, яке реалізується через функціональну взаємодію елементів оркестрової звукоматерії (фактури, тканини); 4) у формулюванні осібної дефініції поняття «оркестрове письмо». Висновки. Сформульовано осібну дефініцію оркестрового письма як смислово місткого явища. Обґрунтовано нетотожність оркестрового письма оркеструвальній техніці (техніці оркестрування).
Музичний тезаурус як організаційно-координаційна система
(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2024) Калашник, Марія Павлівна; Савченко, Ганна Сергіївна
У статті обґрунтовується значення музичного тезауруса як складної організаційно-координаційної системи обробки інформації, перетворення її на знання та продукування нових художньо-естетичних і наукових цінностей у композиторській, виконавській і науковій діяльності сучасного музиканта. Зазначається, що проблема музичного тезауруса є частиною невичерпної по своїй суті теми музичного мислення. Обраний ракурс дослідження зумовив опору на корпус наукових праць з питань музичного мислення та музичного тезауруса. Методологічною основою статті обрано системно-аналітичний, функціональний, теоретичний методи. Наукова новизна статті полягає: 1) у проблематизації значущості музичного тезауруса як організаційно-координаційної системи в сучасній композиторській і виконавській практиці, у науковій діяльності; 2) у запровадженні до наукового обігу понять «тезаурусне мислення», «музичне тезаурусне мислення» і «тезаурусний стиль мислення», що є подальшим розвитком ідей М. Калашник і О. Самойленко. Запропоновано дефініцію понять «музичне тезаурусне мислення» і «тезаурусний стиль мислення». У висновках підкреслено, що: 1) тезаурусне мислення та сформований тезаурусний стиль мислення у професійних музикантів є вимогою всіх часів. Однак особливо гостро проблема їх формування постає на сучасному етапі розвитку музичної культури та музичного мистецтва у зв’язку із граничним розширенням інформаційного простору буття людини внаслідок технологічних та інформаційних інновацій, появою нових форм буття музичного мистецтва, зміною парадигми композиторської творчості; 2) системність, обсяг і гнучкість музичного тезауруса є чинниками повноти розшифрування складноорганізованих з погляду закладених у них смислів музичних творів.
Musically-acoustic thesaurus as spatial dimension of cognitive process
(Ужгородський національний університет, 2024) Kalashnyk, Mariya; Loshkov, Uriy; Yakovlev, Oleksandr; Genkin, Anton; Savchenko, Hanna
Relevance. This article explores the intricate relationship between the musically-acoustic thesaurus – encompassing both musical and extra-musical elements – and cognitive processes, emphasizing the spatial dimension of cognition within auditory experiences. Purpose. The primary aim is to dissect the structure and function of the musically-acoustic thesaurus in individual and collective cognitive domains, highlighting its role in encoding and navigating the acoustic environment and its impact on musical and emotional experiences. Methodology. Through a comprehensive analysis of the auditory activity, the study examines how sonic phenomena, both musical and non-musical, are categorized, internalized, and utilized within human cognition. It considers the sonic environment's organization and how it influences the perception and emotional engagement with music and sound. Results. The findings indicate that the musically-acoustic thesaurus serves as a crucial framework for understanding and interacting with the acoustic world. It delineates how sounds are integrated into a complex network of cognitive processes, facilitating orientation in space-time, enabling emotional experiences, and fostering an aesthetic appreciation of the acoustic environment. Conclusions. The musically-acoustic thesaurus emerges as a pivotal element in the cognitive processing of sound, underscoring its dual role in practical orientation and emotional-aesthetic experiences. The study reveals that this thesaurus not only aids in navigating the sonic landscape but also enriches the individual's interaction with music and sound, thereby significantly contributing to the broader understanding of cognitive processes in auditory perception.
Творчість Якуба Йозефа Орлінського у дзеркалі сучасних тенденцій мистецтва контратенорів
(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2024) Запорожан, Дмитро Віталійович
У статті запропонований інтерпретативно-стильовий аналіз творчості одного з найвідоміших співаків сучасності як приклад авторської методики дослідження феноменології особистості співака. Відсутність у вітчизняному музикознавстві матеріалів, присвячених Я. Й. Орлінському, зумовлює актуальність і новизну результатів нашого дослідження. Розкриття теми здійснюється на ґрунті узагальнень щодо історичних контекстів контратенорового мистецтва, традицій виконання старовинної музики, стилізації та експериментальної інтерпретації. Розглянуто особливості становлення співака в якості контратенора, його роль у розвитку історично-інформованого виконавства. Окреслені ціннісно-смислові орієнтири життєтворчості Я. Й. Орлінського як представника новітньої генерації контратенорів польської вокальної школи. У висновках визначено основні риси його виконавського стилю: історизм, надвисокий рівень вокально-технічного оснащення, артистичність; визначено психотип виконавця як універсального співака, здатного до перевтілення.