

Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts
KhNUAR — Kharkiv National University of Arts Repository
Вітаємо!
Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!
Репозитарій (KhNUAR) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника).
Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.
Ознайомтесь з положенням про репозитарій.
Кількість документів у репозитарії:2172
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- У фонді зберігаються видання науковців університету
Нові надходження
Тип елементу:Документ, Піаністичний спадок Святослава Ріхтера - приклад для молодих піаністів ;Попов, Юрій (2026, Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка)Плотнікова, АнастасіяСтиль виконання музичних творів Святослава Ріхтера виходить за межі техніки – це вплив на світогляд, сприйняття музики як до служіння. Спадщина Ріхтера складає не лише записи, а й етичний кодекс митця. Виконавська майстерність Святослава Теофіловича є інтеграцією інтелектуальної глибини, емоційної стриманості та технічної бездоганності. Він не прагнув ефектності, натомість шукав істину у звучанні. Саме тому його творчість залишається актуальною й наразі. Систематизація біографічних даних, концертних записів та творчого доробку Святослава Ріхтера дозволило узагальнити ключові аспекти його майстерності: педалізацію, фразування, стилістичну вірогідність та акустичну прозорість. Концепт «об’єктивна транскрипція» інтегрує філософсько-естетичну позицію Ріхтера, розглядаючи його виконання як архітектонічно-орієнтовану реконструкцію авторського задуму, що протистоїть традиційній егоцентричній віртуозності. Виконання для Ріхтера – це творча, чітко підпорядковане музичній структурі озвучення внутрішньої логіки твору, результатом якої є свідоме зміщення акценту з особистої емоційності на структурну та темброву ясність, які надають інтерпретаціям монументального, архітектонічно вивершеного звучання (особливо помітно у поліфонії Й. С. Баха та пізніх сонатах Л. ван Бетховена й Ф. Шуберта). «Струнно-штрихове туше» описує унікальність фортепіанної техніки Ріхтера, дозволяючи реалізувати його звуковий ідеал, сформований впливом органної та оркестральної музики. Звук досягається через специфічний мікроконтроль дотику, функціонально аналогічний різновидам штрихів струнних інструментів, пріоритетом якого є тонкий, динамічний контроль падіння та відскоку пальця на клавіші за мінімізації інерції передпліччя, що забезпечує подвійний спектр звучання: іронічно-гостре, «колюче» (естетика гротеску та модерністської іронії, яке оголяє структуру) та глибинна, органоподібна монументальність (у романтичному та класичному репертуарі – Бетховен, Шуберт). Репертуарна експлікація методу універсалізму Святослава Ріхтера виступає як наслідок його об’єктивного методу. Застосування методу призвело до свідомої відмови від зовнішньої сентиментальності на користь підкреслення філософської глибини, часової та структурної масштабності.Тип елементу:Документ, Діалогова взаємодія альтового дуету та оркестру в Бранденбурзькому концерті № 6 Й. С. Баха ;Купріяненко, Емма (2025, Національна музична академія України імені П. І. Чайковського)Городецький, АнтонРозглянуто специфіку ансамблевої концепції Шостого Бранденбурзького концерту Й. С. Баха. Наведено факти історії створення циклу. Представлено загальний корпус наукових та науково-методичних досліджень, присвячених Бранденбурзьким концертам Й. С. Баха. Відзначено унікальність Шостого Бранденбурзького концерту в контексті барокової концертної практики. Наголошено на важливому значенні твору для історії альтового виконавства. Розглянуто нетрадиційний інструментальний склад твору. Приділено особливу увагу аналізу взаємодії двох альтів соло з двома віолами да гамба та групою контінуо: віолончеллю, контрабасом (або ж віолоне) та клавесином. З’ясовано, що провідну роль в інтерпретації означеного твору відіграють альти, віоли да гамба, віолончель, контрабас та клавесин, звучанням яких досягається особливий темброво-фактурний баланс ансамблю. Проаналізовано історичні та стильові передумови такого інструментального рішення, а також його зв’язок із загальноєвропейськими тенденціями розвитку камернооркестрового жанру першої половини XVII століття. Охарактеризовано кожну з трьох частин твору з огляду на їх образно-змістовне наповнення та особливості його інструментального втілення. Описано особливості виконавської інтерпретації кожної частини твору. Акцентовано увагу на поєднанні тембрової драматургії та ансамблевої організації як ключових чинників формування художнього образу твору. Застосовано історико-контекстуальний, аналітичний та виконавсько-інтерпретаційний підходи до дослідження інтерпретаційної концепції Шостого Бранденбурзького концерту Й. С. Баха, що дозволило виявити особливості розподілу ансамблевих ролей та їх комунікаційної взаємодії. Окреслено перспективи та можливі напрями подальших наукових розвідок за даною проблематикою, а також перспективи подальших інтерпретацій Шостого Бранденбурзького концерту Й. С. Баха.Тип елементу:Документ, Труба у дзеркалі стилів творчості ХХ - ХХІ ст. ;Дмитриченков, Артем Володимирович (2025, Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського)Dmytrychenkov, Artem VolodymyrovychНаукове обґрунтування творчого мистецького проєкту на тему «Труба у дзеркалі стилів ХХ-ХХІ ст.» присвячено аналізу творчості для труби класичного напрямку, джазу і популярної музики з точки зору мовленнєвої та виконавської специфіки. Головною ідеєю та критерієм унікальності творчого мистецького проєкту є презентація інструменту через твори та композиції, написані у різних стилях і напрямах. Творча складова проєкту представлена концертними програмами «Вимір класики», «Від свінгу до бі-бопу» та «Нові барви сучасної музики». Твори концертних програм проаналізовано в тексті наукового обґрунтування.Тип елементу:Документ, Антологія української віолончельної музики ХХ - ХХІ століть ;Карачевцев, Денис Олегович (2025, Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського)Karachevtsev, DenysГоловною ідеєю творчого мистецького проєкту є комплексне осмислення та репрезентація української віолончельної музики ХХ–ХХІ століть як цілісного культурного феномена, поєднуючи систематизацію творів, аналіз історичних традицій та сучасних мистецьких пошуків, виконавську інтерпретацію та цифрову презентацію, що формує унікальний простір, у якому академічна музика постає не лише як культурна спадщина, а й як активна складова сучасного культурного процесу. У межах проєкту розроблено онлайн-антологію української віолончельної музики, яка містить аудіо- та відеозаписи, аналітичні коментарі й довідкові матеріали про композиторів, а також концертні програми, що презентують різні стильові напрями й жанрові модифікації. Такий підхід покликаний подолати фрагментарність існуючих знань, забезпечити інтеграцію українського віолончельного репертуару у світовий культурний простір і водночас створити платформу для подальших виконавських, освітніх і наукових ініціатив.Тип елементу:Документ, "У ритмі серця" : звукообрази ударних інструментів в музичній практиці ХХ - ХХІ ст. ;Білова, Єлизавета Дмитрівна (2025, Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського)Bilova, Yelyzaveta DmytrivnaКультурно-стильовий вимір музичного мистецтва XXI століття вирізняється активною інтеграцією українського виконавського мистецтва на ударних інструментах у світовий культурний простір. Сучасні мистецькі проєкти, присвячені маримбі та вібрафону, акцентують увагу на ідеї збереження та розвитку національних виконавських традицій у поєднанні з інноваційними композиторськими та технічними підходами. Системний аналіз розвитку та функціонування ударних інструментів у сучасному музичному просторі засвідчив, що для молодих виконавців надзвичайно важливим є переосмислення значення «персоніфікації» інструментів – уміння наділяти їх індивідуальними художньо-виражальними якостями, трактувати тембр, динаміку й артикуляцію як елементи створення сценічного образу. Розмаїття репертуару для маримби та вібрафона розвиває технічну базу, ритмічну точність і темброву чутливість, а поєднання фольклорних інтонаційних моделей із сучасними композиторськими техніками розширює музичне мислення та готує виконавця до роботи в різних стилістичних напрямах. Практика ансамблевої гри виховує навички взаємодії та балансування звукового простору, а поєднання національних традицій з інноваційними пошуками відкриває перспективи інтеграції української школи ударників у світовий культурний контекст, де ударні перестають бути лише ритмічною основою і перетворюються на повноцінних «персонажів» музичного твору, здатних передавати широкий спектр емоцій і змістових відтінків. Інтеграція традиційної виразності з сучасними виконавськими підходами формує потужний потенціал української школи ударників, яка здатна впевнено представляти себе на міжнародній сцені та підтримувати діалог із провідними світовими центрами виконавського мистецтва на рівноправних засадах. У світовій системі ударного мистецтва українська музика для ударних вирізняється ментальними та стильовими рисами – від ритмо-інтонаційної природи до тембрової унікальності, що формують неповторний художній образ. Особливе місце займають твори, які поєднують фольклорні традиції з академічною школою й авангардними пошуками.
