

Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts
KhNUAR — Kharkiv National University of Arts Repository
Вітаємо!
Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!
Репозитарій (KhNUAR) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника).
Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.
Ознайомтесь з положенням про репозитарій.
Кількість документів у репозитарії:1368
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- У фонді зберігаються видання науковців університету
Нові надходження
Тип елементу:Документ, Виконавські особливості інтерпретації творів В. Пoдгорного для баяна (на прикладі Фантазії на тему української народної пісні «Повій, вітре, на Вкраїну»)(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2022) Литвищенко, Олександр ВолодимировичСтаття присвячена виконавській інтерпретації творів В. Підгорного для баяна на прикладі «Фантазії на тему української народної пісні “Повій, вітре, на Вкраїну”». Розглянуто дві виконавські версії (О. Назаренка та Ф. Ліпса), здійснено їх порівняльний аналіз із погляду темпу, штрихів, динаміки та звуковидобування. Підкреслено симфонічне мислення композитора та складність художньо-технічних завдань для виконавця. Визначено ключові вимоги до інтерпретації: точність тексту, нюансування, володіння технікою та образне розкриття музичного змісту. The article is devoted to the performance interpretation of Volodymyr Podgorny’s works for button accordion, based on the "Fantasia on the theme of the Ukrainian folk song “Poviy, vitre, na Vkrayinu". It examines two performance versions (by O. Nazarenko and F. Lips) and provides a comparative analysis in terms of tempo, articulation, dynamics, and sound production. The study highlights the composer’s symphonic thinking and the complexity of artistic and technical challenges for the performer. It also identifies key requirements for interpretation, including accuracy of the text, nuanced expression, technical mastery, and vivid musical imagery.Тип елементу:Документ, Виконавські принципи українського піаніста та педагога Віктора Сирятського(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2022) Сирятська, ТетянаУ статті розглядаються основні принципи виконавського стилю Віктора Сирятського. Виявлена роль зовнішніх факторів у формуванні світогляду і творчих особливостей піаніста. Окрім того, на особливу увагу заслуговує питання про виховання знаних піаністів-виконавців із дітей, які мають яскраві виконавські задатки і з великим успіхом починають ранню концертну діяльність. У цьому сенсі доля і приклад Віктора Сирятського постають надзвичайно повчальними, хоча, звичайно, становлення і розвиток кожної особистості відбувається сугубо індивідуально. Стаття присвячена пошукам нових шляхів, які забезпечують формування професійної педагогічної особистості музиканта, які мають одним із критеріїв високий рівень розвитку інструментально-художніх і спеціальних музично-виконавських знань. Також у статті схарактеризовані засоби музичної виразності, завдяки яким і сформувався виконавський стиль В. Сирятського. Багато педагогічних і виконавських принципів сприйняті були В. Сирятським від його вчителя П. Серебрякова. Нагадаємо, що Віктор Сирятський після закінчення в 1968 році фортепіанного факультету Харківського інституту мистецтв по класу професора М. Хазановського отримав рекомендацію в аспірантуру. І наступного року, після закінчення в тому ж інституті композиторського відділення по класу заслуженого діяча мистецтв Української Радянської Соціалістичної Республіки в. о. професора І. Ковача, розпочинає денну асистентуру стажування в Ленінградській державній консерваторії. Навчання за спеціальним фортепіано у класі народного артиста П. Серебрякова Віктор Сирятський поєднував із заняттями з композиції в заслуженого діяча мистецтв Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки в. о. професора В. Успенського. У 1971 році Віктор Сирятський закінчує асистентуру-стажування, його направляють на роботу в Харківський інститут мистецтв. Але повернемося до уроків у П. Серебрякова. Природно, що такий великий майстер і найяскравіша особистість, яким був П. Серебряков, не міг не вплинути на Віктора Сирятського як на музиканта та майбутнього педагога. Спробуємо визначити, які ж педагогічні принципи і методи були сприйняті В. Сирятським від нього. В. Сирятський часто згадував про П. Серебрякова й говорив, що визначити серебряковську схему роботи над музичним твором дуже важко, імовірно, «схеми» узагалі не існувало. Характер вказівок і ступінь деталізації в роботі залежали від рівня здібностей учня, від його зрілості та розвитку. Глибоке знання музичної літератури і великий концертний репертуар дозволяли В. Сирятському не тільки «награти», а й цілком закінчено виконати майже будь-який твір. Особливо часто і багато грав він учням на початку своєї педагогічної діяльності. Часто В. Сирятський використовував словесні характеристики художнього образу. Поетичні аналогії і зіставлення його завжди лаконічні і яскраві. Зазвичай вони вимовлялися в моменти творчого підйому і супроводжувалися живим показом. Матеріали, викладені у статті, можуть принести реальну користь виконавцям-інструменталістам різних спеціальностей у їхній концертній діяльності, а також педагогам-музикантам у процесі академічного навчання майбутніх професіоналів.Тип елементу:Документ, Просвітництво у виконавській діяльності Н. О. Єщенко(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2022) Руденко, Ніна ІванівнаСтаття присвячена виконавській діяльності видатної української піаністки Наталії Єщенко та особливостям її просвітницької роботи у музичному мистецтві ХХ століття. На основі архівних матеріалів, рецензій і концертних записів висвітлено різні форми її просвітницької практики: монографічні концерти, лекції-концерти, виступи з оркестром, дуетне виконання та медійні проєкти. Підкреслено, що просвітництво було органічною складовою її виконавського стилю і спрямовувалося на популяризацію класичної музики серед широкої аудиторії. Доведено, що поєднання високого професіоналізму та просвітницької місії визначає значущість постаті Н. Єщенко в українській музичній культурі. The article is devoted to the performing activity of the outstanding Ukrainian pianist Natalia Yeshchenko and the features of her educational work in 20th-century musical art. Based on archival materials, reviews, and concert recordings, various forms of her educational practice are highlighted, including monographic concerts, lecture-concerts, performances with orchestra, piano duo playing, and media projects. It is emphasized that educational work was an organic component of her performing style and was aimed at popularizing classical music among a wide audience. It is concluded that the combination of high professionalism and an educational mission determines the significance of N. Yeshchenko’s contribution to Ukrainian musical culture.Тип елементу:Документ, Style paradigm of the instrumental etude genre(JSS Health Science Institutions, 2023) Nikolaievska, Yuliia; Paliy, Iryna; Denysenko, Iryna; Cherednychenko, Olga; Kuzhba, Mykhailo; Cherniavskyi, Igor; Youjie, Wang; Qian, ZengThe article is devoted to the study of the genre and style paradigm of the etude for various instruments. The material includes opuses by J.F. Mazas (for violin), etudes for cymbals of the Shunda system, P. Jeanjean (for clarinet), Debussy, Bortkevich (for piano), and a number of modern etudes for wind instruments. Research methodology includes comparative and systemic approaches, performance analysis (identification of text components such as texture, rhythm, stroke, articulation, etc.). The genre is interpreted as an onto-semantic and communicative interpretive system. The scientific novelty consists in formulating a stylistic paradigm of the etude genre for various instruments. The historical divergence of the presented examples of the genre (from the 18th to the 21st century) made it possible to mark the constant parity of the technical and artistic side (or didactic and artistic parameters); formulate signs of “blurring of boundaries” (erasing of the separation between academic and non-academic music, loss of relevance of dividing the etude repertoire for various instruments into methodical and artistic), which is characteristic of etudes of the late 20th and early 21st centuries. Research allowed revealing that in modern performing arts, the final transition of etudes from the status of musical material, which is practiced alone during closed rehearsals, to the status of concert works, which is demonstrated to the public, took place. It was concluded that virtuosity, which is the basis of performing art in etudes of various stylistic orientations, can present its high quality, which is a constant feature of the genre, that overcomes the boundaries of historical times and styles.Тип елементу:Документ, Стиль імпровізації на саксофоні Гровера Вашингтона-молодшого(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2022) Чжан ЧіСтаття присвячена аналізу стилю імпровізації Ґровера Вашингтона-молодшого як одного з ключових представників smooth jazz. Запропоновано чотиривимірну модель його імпровізаційного стилю (феноменологічну, прагматичну, особистісну та комунікативну), яка дозволяє системно описати виконавську манеру музиканта. Показано, що його імпровізації поєднують «горизонтальне» мелодичне мислення, принцип «two-chord vamp» та характерну розмовно-речитативну інтонаційність. Доведено, що творчість Вашингтона стала важливим етапом у розвитку crossover і smooth jazz, наблизивши джаз до широкої аудиторії без втрати художньої виразності. The article analyzes the improvisational style of Grover Washington Jr. as one of the key representatives of smooth jazz. A four-dimensional model of his improvisational style is proposed (phenomenological, pragmatic, personal, and communicative), which allows for a systematic description of his performing manner. It is shown that his improvisations combine “horizontal” melodic thinking, the “two-chord vamp” principle, and a distinctive conversational-recitative intonation. The study concludes that Washington’s work represents an important stage in the development of crossover and smooth jazz, bringing jazz closer to a wider audience while preserving its artistic expressiveness.
