KhNUAR :: Головна

Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts

KhNUAR — Kharkiv National University of Arts Repository

Вітаємо!

Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!

Репозитарій (KhNUAR) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника).

Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.

Ознайомтесь з положенням про репозитарій.

Кількість документів у репозитарії:2170

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Бібліотека інформує 2
Довідкові видання 3
Історія університету (біографічні нариси) 30
У фонді зберігаються видання науковців університету
Навчально-методичні видання 217
Наукова періодика 102
Наукові роботи 1380
Роботи здобувачів вищої освіти 466

Нові надходження

Труба у дзеркалі стилів творчості ХХ - ХХІ ст.
Дмитриченков, Артем Володимирович
;
Dmytrychenkov, Artem Volodymyrovych
(2025, Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського)
Наукове обґрунтування творчого мистецького проєкту на тему «Труба у дзеркалі стилів ХХ-ХХІ ст.» присвячено аналізу творчості для труби класичного напрямку, джазу і популярної музики з точки зору мовленнєвої та виконавської специфіки. Головною ідеєю та критерієм унікальності творчого мистецького проєкту є презентація інструменту через твори та композиції, написані у різних стилях і напрямах. Творча складова проєкту представлена концертними програмами «Вимір класики», «Від свінгу до бі-бопу» та «Нові барви сучасної музики». Твори концертних програм проаналізовано в тексті наукового обґрунтування.
Антологія української віолончельної музики ХХ - ХХІ століть
Карачевцев, Денис Олегович
;
Karachevtsev, Denys
(2025, Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського)
Головною ідеєю творчого мистецького проєкту є комплексне осмислення та репрезентація української віолончельної музики ХХ–ХХІ століть як цілісного культурного феномена, поєднуючи систематизацію творів, аналіз історичних традицій та сучасних мистецьких пошуків, виконавську інтерпретацію та цифрову презентацію, що формує унікальний простір, у якому академічна музика постає не лише як культурна спадщина, а й як активна складова сучасного культурного процесу. У межах проєкту розроблено онлайн-антологію української віолончельної музики, яка містить аудіо- та відеозаписи, аналітичні коментарі й довідкові матеріали про композиторів, а також концертні програми, що презентують різні стильові напрями й жанрові модифікації. Такий підхід покликаний подолати фрагментарність існуючих знань, забезпечити інтеграцію українського віолончельного репертуару у світовий культурний простір і водночас створити платформу для подальших виконавських, освітніх і наукових ініціатив.
"У ритмі серця" : звукообрази ударних інструментів в музичній практиці ХХ - ХХІ ст.
Білова, Єлизавета Дмитрівна
;
Bilova, Yelyzaveta Dmytrivna
(2025, Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського)
Культурно-стильовий вимір музичного мистецтва XXI століття вирізняється активною інтеграцією українського виконавського мистецтва на ударних інструментах у світовий культурний простір. Сучасні мистецькі проєкти, присвячені маримбі та вібрафону, акцентують увагу на ідеї збереження та розвитку національних виконавських традицій у поєднанні з інноваційними композиторськими та технічними підходами. Системний аналіз розвитку та функціонування ударних інструментів у сучасному музичному просторі засвідчив, що для молодих виконавців надзвичайно важливим є переосмислення значення «персоніфікації» інструментів – уміння наділяти їх індивідуальними художньо-виражальними якостями, трактувати тембр, динаміку й артикуляцію як елементи створення сценічного образу. Розмаїття репертуару для маримби та вібрафона розвиває технічну базу, ритмічну точність і темброву чутливість, а поєднання фольклорних інтонаційних моделей із сучасними композиторськими техніками розширює музичне мислення та готує виконавця до роботи в різних стилістичних напрямах. Практика ансамблевої гри виховує навички взаємодії та балансування звукового простору, а поєднання національних традицій з інноваційними пошуками відкриває перспективи інтеграції української школи ударників у світовий культурний контекст, де ударні перестають бути лише ритмічною основою і перетворюються на повноцінних «персонажів» музичного твору, здатних передавати широкий спектр емоцій і змістових відтінків. Інтеграція традиційної виразності з сучасними виконавськими підходами формує потужний потенціал української школи ударників, яка здатна впевнено представляти себе на міжнародній сцені та підтримувати діалог із провідними світовими центрами виконавського мистецтва на рівноправних засадах. У світовій системі ударного мистецтва українська музика для ударних вирізняється ментальними та стильовими рисами – від ритмо-інтонаційної природи до тембрової унікальності, що формують неповторний художній образ. Особливе місце займають твори, які поєднують фольклорні традиції з академічною школою й авангардними пошуками.
Новий акустичний простір гітарного музикування
Тарновецький, Ігор Іванович
;
Tarnovetskyi, I. I.
(2025, Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського)
Академічне гітарне мистецтво посідає важливе місце у сучасному художньому просторі. Вона репрезентує синтез традицій та новаторства, поєднуючи багатовікову європейську виконавську традицію з актуальними тенденціями світового музичного процесу. В умовах культури метамодерну, що характеризується діалогічністю та відкритістю до різних контекстів, гітарне мистецтво набуває особливого значення як поле перетину академічної та неакадемічної сфер, акустичних і електронних звучань, локальних і глобальних традицій музикування.
Польський романтизм : від Шопена до Шимановського
Потоцький, Станіслав Геннадійович
;
Pototskyi, Stanislav
(2025, Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського)
Польська фортепіанна музика другої половини ХІХ – початку ХХ століть становить вагомий пласт європейського культурного процесу, що відображає складні трансформації художньо-естетичних, жанрових і стильових систем. Період від творчості Фридерика Шопена до Кароля Шимановського окреслює особливий культурно-історичний відтинок, у якому фортепіанна традиція Ф. Шопена (заснована на індивідуалізованій мелодиці, новаторських гармонічних рішеннях, витонченій фактурі) зазнає суттєвого переосмислення, оновлюється й поєднується з пошуками європейського модернізму. Цей процес засвідчують творчі здобутки Владислава Желенського, Юліуша Зарембського, Романа Статковського, Людомира Ружицького, Кароля Шимановського, у яких національна ідентичність інтегрується з європейськими художніми цінностями. Творча складова проєкту представлена трьома концертними програмами, побудованими за принципом історико-стильової панорами. У них показана еволюція польського фортепіанного мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ століть: від безпосереднього засвоєння шопенівської традиції до її певного переосмислення у контексті нових європейських тенденцій. Концертні програми не лише розкривають сучасним слухачам високу художню вартістність цього пласта музики, а й репрезентують поступову зміну стильової парадигми фортепіанного романтизму, що змінює усталені уявлення про змістовну значущість творчості музикантів-діячів «постшопенівської доби».