Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts
KhNUAR — Kharkiv National University of Arts Repository
Вітаємо!
Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!
Репозитарій (KhNUAR) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника).
Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.
Ознайомтесь з положенням про репозитарій.
Кількість документів у репозитарії:1794
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- У фонді зберігаються видання науковців університету
Нові надходження
Тип елементу:Документ, Вектори творчості Олександра Назаренка : від виконавства до композиторської інтерпретації(Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, 2017) Плющенко, Максим ЮрійовичУ статті досліджено багатогранну творчу діяльність українського баяніста, диригента, композитора й педагога Олександр Назаренко. Проаналізовано основні вектори його творчості — виконавство, диригування, педагогіку та композиторську інтерпретацію, а також їхню взаємодію у формуванні авторського стилю. Визначено провідні принципи композиторської й транскрипторської роботи митця, зокрема поєднання віртуозності, поліфонічності та оркестрового мислення у баянно-акордеонному мистецтві. The article explores the multifaceted creative activity of the Ukrainian bayan player, conductor, composer, and teacher Oleksandr Nazarenko. It analyzes the main vectors of his artistic work — performance, conducting, pedagogy, and composer’s interpretation — as well as their interaction in shaping his individual style. The study identifies the leading principles of Nazarenko’s compositional and transcriptional approach, particularly the combination of virtuosity, polyphonic texture, and orchestral thinking in bayan and accordion art.Тип елементу:Документ, Перший музично-драматичний гурток у Києві під керівництвом М. Старицького та М. Лисенка (1871–1882)(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2017) Кохан, Людмила ЙосипівнаУ статті досліджено діяльність першого музично-драматичного гуртка в Києві під керівництвом М. Старицького та М. Лисенка у 1871–1882 роках. Розкрито роль митців у становленні українського музичного театру, формуванні музично-драматичного напряму та розвитку аматорських вистав. Визначено значення творчої співпраці М. Старицького як драматурга й режисера та М. Лисенка як композитора, піаніста й диригента у становленні професійного українського театру. The article examines the activity of the first musical and drama club in Kyiv under the leadership of M. Starytskyi and M. Lysenko during 1871–1882. It highlights their contribution to the development of Ukrainian musical theater, the formation of the musical-dramatic tradition, and the advancement of amateur performances. The study emphasizes the creative collaboration of M. Starytskyi as a playwright and director and M. Lysenko as a composer, pianist, and conductor in the emergence of professional Ukrainian theater.Тип елементу:Документ, Неофольклористична тенденція у контексті музичної культури Донбасу другої половини ХХ – початку ХХІ століть(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2017) Ільяшенко, Тетяна ПавлівнаУ статті досліджено неофольклористичну тенденцію у фортепіанній творчості композиторів Донбасу другої половини ХХ – початку ХХІ століть. Проаналізовано стильові ознаки неофольклоризму та особливості втілення фольклорної тематики у творах О. Некрасова й О. Рудянського. Виявлено роль народних ладів, поспівкового тематизму, варіантності, поліладовості та тембронаслідування у формуванні сучасної музичної мови композиторів. The article examines the neo-folkloristic tendency in the piano music of Donbas composers of the second half of the 20th and early 21st centuries. The stylistic features of neo-folklorism and the peculiarities of folklore implementation in the works of O. Nekrasov and O. Rudyanskyi are analyzed. The study reveals the role of folk modes, motif-based thematicism, variation, polymodality, and timbre imitation in shaping the composers’ modern musical language.Тип елементу:Документ, Архетип в музичній культурі як дискурс сучасної української музикологі(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2017) Гладишко, АндрійУ статті розглянуто купальський архетип як форму національного музичного мислення в українській професійній музиці. На матеріалі творів Є. Станковича, В. Губаренка та О. Герасименка проаналізовано його жанрово-стильові прояви. Запропоновано трирівневу модель музичної виразності (звуковий, жанровий, композиційний рівні) та визначено архетип як семантичну основу культурної ідентичності. The article examines the Kupala archetype as a form of national musical thinking in Ukrainian professional music. Based on works by Y. Stankovych, V. Hubarenko, and O. Herasymenko, its genre and stylistic manifestations are analyzed. A three-level model of musical expressiveness (sound, genre, and compositional levels) is proposed, defining the archetype as a semantic basis of cultural identity.Тип елементу:Документ, «Давидові псалми» Т. Шевченка в аспекті жанрових втілень (на прикладі української хорової музики)(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2017) Герасименко, Л. М.У статті досліджено жанрові та стильові особливості музичних втілень циклу Тараса Шевченка «Давидові псалми» в українській хоровій музиці. Розглянуто композиційні й змістові риси поетичного першоджерела, простежено активізацію звернень композиторів до Шевченкових переспівів у XX–XXI століттях. Систематизовано жанрові форми музичних інтерпретацій — від хорової мініатюри до хорової симфонії та кантати. Виокремлено два основні підходи до музичного втілення тексту: тексто-музичний і симфонічний. The article explores the genre and stylistic features of musical interpretations of Taras Shevchenko’s cycle “Psalms of David” in Ukrainian choral music. The compositional and semantic characteristics of the poetic source are examined, and the increased interest of composers in Shevchenko’s psalm transcriptions during the 20th and 21st centuries is traced. The genre forms of musical interpretations are systematized, ranging from choral miniatures to choral symphonies and cantatas. Two main approaches to the musical embodiment of the text are identified: the text-musical and the symphonic approaches.