Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts
KhNUAR — Kharkiv National University of Arts Repository
Вітаємо!
Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!
Репозитарій (KhNUAR) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника).
Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.
Ознайомтесь з положенням про репозитарій.
Кількість документів у репозитарії:1261
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- У фонді зберігаються видання науковців університету
Нові надходження
Тип елементу:Документ, Поняття «тембр-амплуа» в українській оперології : тлумачення і перспективи розвитку(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2022) Чен, КеСтаття присвячена узагальненню функціонування поняття «тембр-амплуа» в українській оперології першої чверті ХХІ століття та визначенню його змістових меж. Проаналізовано етапи розвитку терміна, його етимологію та різні наукові підходи до трактування як інструменту формування оперного образу і характеру. Показано, що «тембр-амплуа» виступає базовою категорією для осмислення вокального голосу як носія художньої семантики. Визначено перспективи подальшого розвитку поняття, зокрема його системного застосування у комплексному аналізі оперного мистецтва. The article is devoted to summarizing the functioning of the concept of “timbre-role” in Ukrainian opera studies of the first quarter of the 21st century and defining its semantic boundaries. It analyzes the stages of the term’s development, its etymology, and various scholarly approaches to its interpretation as a tool for shaping operatic character and image. The study demonstrates that “timbre-role” serves as a fundamental category for understanding the vocal voice as a carrier of artistic meaning. It also outlines prospects for the further development of the concept, particularly its systematic application in the comprehensive analysis of opera as an art form.Тип елементу:Документ, Фантазія для кларнета соло Й. Відманна : композитор vs виконавець(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2022) Петрик, Владислав ІгоровичСтаття присвячена виконавському аналізу «Фантазії для кларнета соло» Йорга Відманна в контексті взаємодії його композиторського та виконавського стилів. Запропоновано авторський алгоритм аналізу, що включає інтелектуальний, технологічний і синергійний етапи для розкриття жанрово-стильової концепції твору. Показано органічне поєднання у творчості Відманна композиторського мислення та виконавської практики, що формує цілісний художній підхід. Висновується, що взаємозбагачення цих двох іпостасей визначає інноваційність його музичної мови та виконавського стилю. The article is devoted to the performance analysis of Jörg Widmann’s Fantasy for solo clarinet in the context of the interaction between his compositional and performing styles. It proposes an original analytical algorithm consisting of intellectual, technological, and synergistic stages to reveal the genre and stylistic concept of the work. The study demonstrates the organic integration of Widmann’s compositional thinking and performing practice, which forms a unified artistic approach. It concludes that the mutual enrichment of these two creative dimensions defines the innovativeness of his musical language and performance style.Тип елементу:Документ, Традиція travestire в операх Г. Ф. Генделя в аспекті ґендерного підходу (на прикладі інтерпретації партії Аріоданта)(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2022) Юань, СіньУ статті розглянуто феномен традиції travestire в операх Г. Ф. Генделя на прикладі інтерпретацій партії Аріоданта з позицій ґендерно-інтерпретативного підходу. Обґрунтовано поєднання ґендерного та інтерпретологічного аналізу як методологічної основи дослідження виконавських версій барокової опери. Показано, що сучасні постановки (зокрема з перевагою жіночого виконання та участю контртенорів) формують різні типи ґендерної модуляції — фемінність, маскулінність та андрогінність. Висновується, що виконавська інтерпретація стає динамічною ґендерною стратегією, яка суттєво впливає на сприйняття образу в сучасному музичному театрі. The article examines the phenomenon of the travestire tradition in G. F. Handel’s operas, using interpretations of the role of Ariodante as an example from the perspective of a gender-interpretative approach. It substantiates the combination of gender and interpretative analysis as a methodological basis for studying performance versions of Baroque opera. The study shows that contemporary stagings (particularly with predominantly female performers and countertenors) produce various types of gender modulation—femininity, masculinity, and androgyny. It concludes that performance interpretation functions as a dynamic gender strategy that significantly shapes the perception of the character in modern musical theatre.Тип елементу:Документ, Серената А. Вівальді «Gloria e Imeneo» : жанрово-стильовий аналіз(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2022) Мельник, Світлана ОлександрівнаСтаттю присвячено жанрово-стильовому аналізу серенати «Gloria e Imeneo» Антоніо Вівальді як зразка барокового музичного мистецтва. Визначено основні жанрові риси серенати, зокрема невеликий склад виконавців, чергування арій, речитативів і дуетів та використання форми da capo. Виявлено індивідуальні особливості твору, пов’язані з мелодичною витонченістю, емоційністю та тісним зв’язком музики і слова. Також підкреслено виконавські аспекти, зокрема вимоги до вокальної техніки, дихання та тембрової виразності. The article presents a genre and stylistic analysis of the serenata *“Gloria e Imeneo”* by Antonio Vivaldi as a representative example of Baroque musical art. It identifies the main genre features of the serenata, including a small performing ensemble, the alternation of arias, recitatives, and duets, and the use of the da capo form. The study highlights the work’s individual characteristics, such as melodic refinement, emotional expressiveness, and a close connection between text and music. It also emphasizes performance-related aspects, particularly the demands of vocal technique, breath control, and timbral expressiveness.Тип елементу:Документ, Поетика жанру симфонії у дискурсі когнітивного музикознавства(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2022) Щелканова, Світлана ОлександрівнаУ статті розглянуто поетику жанру симфонії в контексті когнітивного музикознавства як спосіб осмислення музики на онтологічному рівні. На прикладі ранніх симфоній Валентина Сильвестрова проаналізовано відхід від класичного жанрового інваріанта та формування нової звукової картини світу. Встановлено, що поетика симфонії пов’язана з концептом образу людини, зокрема homo mundanus і homo historicus. Обґрунтовано, що когнітивний підхід дозволяє глибше інтерпретувати сучасний симфонізм через категорії часу, простору та смислу. The article examines the poetics of the symphony genre within the framework of cognitive musicology as a way of understanding music on an ontological level. Using the early symphonies of Valentyn Sylvestrov as examples, it analyzes the departure from the classical genre invariant and the formation of a new sonic worldview. It is established that the poetics of the symphony is connected with the concept of the human image, particularly homo mundanus and homo historicus. It is substantiated that the cognitive approach enables a deeper interpretation of modern symphonism through the categories of time, space, and meaning.