Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts
KhNUAR — Kharkiv National University of Arts Repository
Вітаємо!
Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!
Репозитарій (KhNUAR) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника).
Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.
Ознайомтесь з положенням про репозитарій.
Кількість документів у репозитарії:1412
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- У фонді зберігаються видання науковців університету
Нові надходження
Тип елементу:Документ, "Два хори на вірші Григорія Сковороди" Віталія Кирейка: диригентська концепція(Харківська державна академія культури, 2022) Бєлік-Золотарьова, Н. А.Розглянуто процес формування диригентської концепції «Двох хорів на вірші Г. Сковороди» видатного українського композитора Віталія Кирейка. Виявлено, що звернення композитора до поезій українського генія епохи бароко є закономірним і свідчить про духовне єднання митця з вітчизняним мандрівним філософом. Визначено жанрові моделі хорового диптиху митця, підкреслено зв’язок формотворення хорових творів і пісенної поезії Г. Сковороди. Обґрунтовано диригентську концепцію «Двох хорів на вірші Г. Сковороди» В. Кирейка, де наявними є два Світи: земний і небесний, що має знайти реалізацію у виконавській інтерпретації хорового колективу під орудою диригента-хормейстера.Тип елементу:Документ, Хорове виконавство як категорія сучасного українського інтегрованого хорознавства(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Бєлік-Золотарьова, Наталія АндріївнаМета цієї статті – виявити сутність категорії «хорове виконавство» сучасного українського інтегрованого хорознавства, сенс якого – у взаємодії історичної, теоретичної й виконавської гілок цієї наукової сфери. Дослідження базується на застосуванні історико‑контекстуального, системного, термінологічного, хорознавчого методів аналізу, предметом якого є стан хорознавчої науки на сучасному етапі. За результатами аналізу виявлено необхідність подальшого вивчення її категоріального апарату, зокрема й категорії «хорове виконавство». Наукова новизна цього дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняному музикознавстві та хорознавстві системно розглянуто категорію «хорове виконавство» з її складниками, уточнені специфічні закономірності хорового виконавського процесу, надано власну дефініцію хору як репрезентанту хорового виконавства. Як висновок, визначені складові (рівні) категорії, що вивчається: професійне, аматорське, навчальне хорове виконавство. У свою чергу, на визначених рівнях хорового виконавства утворюються додаткові розгалуження: академічний, народний, церковний, естрадний, дитячий та інші напрямки. Оскільки означені рівні категорії «хорове виконавство» мають системний характер, категорія як така постає як метасистема розімкненого типуТип елементу:Документ, Визначальні аспекти формування диригентського виконавства в Китаї(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2021) Янь ЯнСтаття присвячена дослідженню процесу формування диригентського виконавства в Китаї у ХХ столітті як самобутнього явища національної музичної культури. Визначено ключові історичні чинники його становлення: модернізацію музичного мистецтва, вплив західної освіти та ідеологічні трансформації. Підкреслено специфіку роботи диригента в оркестрі нового типу, що поєднує європейські та китайські інструментальні традиції. Обґрунтовано, що китайське диригентське мистецтво сформувало унікальну виконавську систему, відмінну від західної моделі. The article examines the formation of conducting performance practice in China during the 20th century as a distinctive phenomenon of national musical culture. It identifies key historical factors in this development, including the modernization of musical art, the influence of Western education, and ideological transformations. The study highlights the specific role of the conductor in a new-type orchestra that combines European and Chinese instrumental traditions. It concludes that Chinese conducting practice has formed a unique performance system that differs from the Western model.Тип елементу:Документ, A performance interpretation of the Viennese classics by the example of Fantasia for piano, chorus and orchestra in c minor, op. 80 by Ludwig van Beethoven(Babeș-Bolyai University, 2023) Byelik-Zolotaryova, Nataliya; Zolotaryova, Nataliya; Boiko, Viacheslav; Sukhomlinova, Tetiana; Zaverukha, OlenaThe relevance of the study is determined by the need to cover the significance, uniqueness and means of performance of one of the masterpieces of the Viennese Classical School — Fantasia in c minor, op. 80 for mixed choir, piano and orchestra by Beethoven. The aim of this publication was to study the problems of performance interpretation of the legacy of the Viennese Classical School using the example of L. Beethoven’s Fantasia for piano, soloists, mixed chorus, and orchestra. Research methods were: creation of an information background; comparative analysis and structuring of information; identification of the categories that make the basis of the problem; generalization of obtained data. The materials based on audio and video recordings of the work by prominent representatives of the performing arts were used. The literature on the stylistic and compositional atmosphere of the era of Viennese classicism, as well as on features of the genres of the work was also used. The results of the study revealed the interrelationship of all components of the problem being studied. They evidenced the inseparability of such elements as genre, musical form, instrumentation, manner of performance, a certain historical period, as well as the stylistic orientation prevailing within it. Its main categories were identified while studying the chosen topic, as well as their dependency on the temporal, stylistic, individual, and psychological (performers’ personalities) context was established. These facts became a theoretical and methodological contribution to art science, history of performance, as well as music pedagogy. As a conclusion of the study on performing interpretation of the Viennese classics using the example of Fantasia by Beethoven, its genre stylistic and compositional technical universality was determined; the process during which the piano becomes a solo concert instrument; the role of improvisation in the large-scale synthetic genre; development of a single performance concept by the conductor, pianist and choirmaster, diversity of artistic and psychological types of performance while preserving the main author’s idea. The research of this topic has wide prospects in the future, thanks to its volume, multi-vector nature, connection with a wide range of musical subjects, and sensitivity to individual styles of interpretation in the context of different epochs. This is emphasized by the value of classical heritage, the need to preserve and popularize it.Тип елементу:Документ, Напрями і форми сучасного вітчизняного хорового виконавства(Харківська державна академія культури, 2024) Бєлік-Золотарьова, Н. А.Розвиток сучасної вітчизняної хорової виконавської практики ще не знайшов осмислення в музикознавчій науці, що визначає актуальність теми дослідження. Здійснено стислий аналіз стану українського сучасного хорового виконавства. Визначено напрями хорової виконавської практики сьогодення: академічний, народний, естрадно-джазовий та їх синтез. Створено типологію форм презентації хорового доробку: концерт, перформанс, театралізоване дійство, шоу-проєкт, візуалізація, віртуальний проєкт та його різновиди. Підкреслено посилення співпраці хормейстера з представниками позамузичних професій. Виявлено превалювання вітчизняного хорового доробку в українській хоровій виконавській практиці із суттєвим акцентом на патріотичному напрямі.