KhNUAR :: Головна

Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts

KhNUAR — Kharkiv National University of Arts Repository

Вітаємо!

Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!

Репозитарій (KhNUAR) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника).

Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.

Ознайомтесь з положенням про репозитарій.

Кількість документів у репозитарії:2099

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Бібліотека інформує 2
Довідкові видання 3
Історія університету (біографічні нариси) 30
У фонді зберігаються видання науковців університету
Навчально-методичні видання 216
Наукова періодика 100
Наукові роботи 1311
Роботи здобувачів вищої освіти 466

Нові надходження

Звуковий ландшафт Харкова 1930-1990 рр. у "Звукописі часу" С. Юшкевича
Щербатих, Тетяна Сергіївна
(2024, Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського)
У магістерській роботі здійснено комплексний культурологічний та виконавсько-інтерпретаційний аналіз аудіо-хрестоматії «Звукопис часу», укладеної С. Юшкевичем. Досліджено історико-інституційні чинники формування звукового ландшафту Харкова 1930–1990-х років та роль Харківської консерваторії і музичного ліцею у цьому процесі. Систематизовано біографічні й методичні здобутки ключових представників харківської фортепіанної школи (П. Луценка, Н. Ландесман, В. Топіліна, В. Сєчкіна, Г. Гельфгата та ін.). Здійснено порівняльно-інтерпретологічний аналіз виконань фортепіанних творів українських та харківських композиторів (В. Бібіка, В. Золотухіна, М. Кармінського, М. Лисенка та ін.), що висвітлює спадкоємність регіональних мистецьких традицій. This Master's thesis presents a comprehensive cultural and interpretative study of the audio anthology "Soundscript of Time" compiled by S. Yushkevych. It explores the historical and institutional factors shaping Kharkiv's soundscape during the 1930s–1990s, highlighting the role of the Kharkiv Conservatory and the Music Lyceum. The study systematizes the pedagogical principles and achievements of prominent representatives of the Kharkiv piano school (P. Lutsenko, N. Landesman, V. Topilin, V. Siechkin, H. Helfhat, etc.). Through comparative interpretative analysis of piano works by Ukrainian and Kharkiv composers (V. Bibik, V. Zolotukhin, M. Karminskyi, M. Lysenko, etc.), the research reveals the continuity of regional artistic traditions.
Фортепіанна соната h-moll Ференца Ліста у виконавській інтерпретації Ежена д'Альбера
Субботiна, Ангеліна Сергіївна
(2024, Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського)
Магістерська робота присвячена системному аналізу виконавської інтерпретації Фортепіанної сонати h-moll Ференца Ліста в творчому прочитанні його учня — Ежена д'Альбера. У дослідженні висвітлено особливості особистісної та мистецької взаємодії митців, проаналізовано концептуально-семантичний вимір і виконавський дискурс Сонати XIX–XX століть, а також здійснено детальний компаративний аналіз унікального історичного запису виконання Е. д'Альбера 1913 року (на перфорованому ролику) та його редакції нотного тексту 1917 року. Виявлено специфіку інтерпретаційного підходу піаніста крізь призму агогіки, темпоритму, нюансів педалізації та текстових розходжень з Уртекстом. This master’s thesis provides a comprehensive analysis of the performing interpretation of Franz Liszt’s Piano Sonata in B minor through the artistic lens of his pupil, Eugen d’Albert. The study explores the creative interaction between both musicians, examines the conceptual-semantic framework and performing discourse of the Sonata in the 19th and 20th centuries, and conducts a comparative analysis of d’Albert’s unique 1913 historical recording (pianoscript roll) alongside his 1917 performance edition. It reveals the specific characteristics of the pianist's interpretative style, focusing on agogics, tempo-rhythm, pedaling subtleties, and textual divergences from the Urtext.
Звукопис та його виконавська поетика у фортепіанній творчості Клода Деюссі
Степаненко, Єлизавета Рудіківна
(2024, Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського)
Магістерську роботу присвячено висвітленню специфіки звукопису та його виконавської поетики у фортепіанній творчості Клода Дебюссі. У дослідженні окреслено семантичну архітектоніку звукозаписувальних засобів композитора крізь призму взаємодії сфер мікро- та макрокосму. Виявлено інтонаційно-семантичні зв'язки між вокальним циклом «Три пісні Білітіс» та сюїтою «Шість античних епіграфів», охарактеризовано художній простір циклу «Забуті образи» та здійснено компаративний аналіз виконавських інтерпретацій сюїти «Естампи». Результати дослідження поглиблюють уявлення про стильове новаторство К. Дебюссі та надають методичні орієнтири для сучасної піаністичної практики. The Master’s thesis explores the specifics of tone-painting and its performing poetics in the piano works of Claude Debussy. The study outlines the semantic architectonics of the composer's tone-painting means through the interplay of micro- and macrocosm spheres. It reveals the intonational and semantic connections between the vocal cycle Chansons de Bilitis and the suite Six Épigraphes Antiques, characterizes the artistic space of Images oubliées, and conducts a comparative analysis of performing interpretations of the suite Estampes. The results deepen the understanding of Debussy's stylistic innovation and offer valuable interpretive guidelines for modern pianistic practice.
Жанр фортепіанної сонати у творчості норвезьких композиторів середини ХIX – першої половини XX століть (Т. Теллефсена, Е. Гріга, К. Сіндінга)
Самосватова, Ярослава Сергіївна
(2024, Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського)
Магістерську роботу присвячено дослідженню еволюції, специфіки та виконавських інтерпретацій жанру фортепіанної сонати в норвезькій музичній культурі середини XIX – першої половини XX століть. На прикладі творів Т. Теллефсена (ор. 13), Е. Гріга (ор. 7) та К. Сіндінга (ор. 91) простежено трансформацію сонатної форми від класико-романтичних витоків до пізнього романтизму. У роботі виявлено особливості втілення норвезького національного мелосу й етнічного фольклору, розкрито структурно-композиційні характеристики та драматургію сонатних циклів. Також здійснено порівняльний аналіз їхніх виконавських інтерпретацій видатними сучасними піаністами та автором (Е. Грігом). The Master's thesis investigates the evolution, structural characteristics, and interpretive aspects of the piano sonata genre in Norwegian musical culture from the mid-19th to the first half of the 20th century. Based on the analysis of sonatas by T. Tellefsen (Op. 13), E. Grieg (Op. 7), and C. Sinding (Op. 91), the study traces the transformation of the sonata form from Romantic foundations to late Romanticism. The work reveals the influence of Norwegian folk melos and ethnic traditions, highlights the compositional and dramaturgical features of the cycles, and conducts a comparative analysis of their performing interpretations by prominent pianists and the composer himself (E. Grieg).
Режисерські принципи умовного театру у виставі «Життя синьої rose» (за мотивами п'єси Теннесі Вільямса «Скляний звіринець»)
Москаленко, Сергій
(2024, Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського)
У роботі досліджено теоретичні засади, становлення та розвиток напряму «умовного театру» в європейському та українському сценічному мистецтві. Визначено його концептуальні основи: умовність і символізм, метафоризацію сценографії, особливу роль світла, звуку, музики, синтез акторських технік та пластики, а також руйнування «четвертої стіни» для активного залучення глядача. Проаналізовано специфіку втілення ідей умовності у сучасній вітчизняній театральній практиці. У практичній частині дослідження обґрунтовано режисерські принципи та засоби виразності, застосовані у виставі «Життя синьої Rose» за мотивами п'єси Т. Вільямса «Скляний звіринець» (режисер С. Москаленко). The study examines the theoretical foundations, formation, and evolution of "conventions theatre" (theatre of convention) in European and Ukrainian performing arts. Its key conceptual foundations are identified, including artistic convention and symbolism, metaphorical scenography, the specific functional role of light, sound, and music, the synthesis of acting techniques and movement, and the dissolution of the "fourth wall" to engage the audience. The implementation of these conventional principles in contemporary Ukrainian theatrical practice is analyzed. The practical part of the research substantiates the directorial principles and expressive means applied in the stage production "The Life of Blue Rose," based on T. Williams's play "The Glass Menagerie" (directed by S. Moskalenko).