Нові надходження

• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Оперна творчість Н. Порпори у контексті виконавської практики останньої третини ХХ - першої чверті ХХІ століть

  Судік, Святослав Ігорович

  ;

  Sudik, S. I.

  (2026, Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського)

  Показати більше

  У доволі строкатій картині музичного мистецтва останньої третини ХХ – першої чверті ХХІ століття важливе місце займають тенденції, спровоковані історично-інформованим виконавством (HIPP – Historically Informed Performance Practice). З’явившись на межі ХІХ – ХХ століть воно визначило зміну культурної парадигми, що означало: суспільну зацікавленість музичною культурою XII – початку ХХІ століть та зміни у репертуарній політиці; реставрацію старовинних інструментів та виробництво їх сучасних аналогів; появу спеціалізованих ансамблів, оркестрів, та відповідно, науково-методичних робіт, присвячених специфіці барокового виконавства. Неможливо оминути увагою й фактор стрімкого розвитку мистецтва контратенорів, що зробило можливим нове сценічне буття багатьох оперних творів XVIII століття. В цьому контексті особливої уваги заслуговує творчість італійського композитора Ніколи Антоніо Порпори (1686 – 1768), чий внесок у становлення західноєвропейського вокального мистецтва неможливо перебільшити. Н. Порпора увійшов в історію як автор чисельних opera seria та один з найвідоміших вокальних педагогів, серед учнів якого славетні: Фарінеллі (1705 – 1782), Каффареллі (1710 – 1783), Антоніо Уберті (1719 – 1783).

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Диригентсько-хорова інтерпретація як континуум (на прикладах Stabat Mater А. Пярта, К. Дженкінса та О. Родіна)

  Сидоров, Максим Олександрович

  ;

  Sydorov, M. O.

  (2026, Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського)

  Показати більше

  Дисертацію присвячено обґрунтуванню специфіки диригентсько-хорової інтерпретації як типу континууму. Концепція зумовлена обраним матеріалом – сакральним жанром Stabat Mater в творчості А. Пярта, К. Дженкінса та О. Родіна. В сучасній музичній науці диригентський стиль вивчається в його осібних рисах (Крижановська, Пучко-Колесник, Ткач), дістає типології в контексті ідеї жанрового та видового синтезу у хоровій творчості (Бондар); у зв’язках із професійними якостями (Бермес, ПучкоКолесник, Л. Сверлюк, Я. Сверлюк, Грубі), багатовимірною змістовністю жестів (Біляєва, Вороновська, Карпенко, Мурза). Диригентсько-хорова інтерпретація перетворює топос на простір, реалізуючи трансцендентальну відкритість виконавської форми. Втім на сьогодні не існує системного дослідження професії хорового диригента як носія інтерпретативного мислення в площині осмислення континуального виміру хороспіву. Актуальність теми полягає в нагальній потребі з’ясувати можливості філософії, психології творчості та інтерпретології (в сукупності всіх дискурсів музикознавства) на шляху моделювання новітніх якостей функціонування і форм комунікації диригентського мистецтва. Час і простір як філософські категорії постають для музикантів-виконавців когнітивним механізмом цього моделювання. Полістилістика, поліфонізм і нелінійність приводять просторову основу музичного мислення до очевидності, що спричиняє чимдуж активні розвідки з простору в музиці. Диригентсько-хоровий аналіз Stabat Mater А. Пярта в аспекті просторово-часового континууму здатен перспективно продовжити і сакральну тему, і лінію хорознавчої тематики в інтерпретології на прикладі Stabat Mater через зіставлення її стильових втілень в умовах мета-модерної формації самосвідомост культури.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Шубертіанство як традиція камерно-вокального виконавства ХІХ - першої половини ХХ століть : історико-стильовий підхід

  Тан, Цзіньюй

  ;

  Tan, Gjinyv

  (2026, Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського)

  Показати більше

  Дисертацію присвячено вивченню шубертіанства як усталеної європейської камерно-вокальної традиції, яка й досі не отримала належного теоретичного осмислення. Творчість Ф. Шуберта мислиться не лише як унікальне явище музичного романтизму, а й як виконавський феномен, що визначив подальший розвиток європейської камерно-вокальної культури та забезпечив спадкоємність інтонаційно-образних моделей художнього мислення у європейському та світовому мистецтві. Відтак актуальність теми зумовлена необхідністю: - переосмислення у ХХ-ХХІ ст. історичної місії Ф. Шуберта як фундатора цієї традиції, що дозволяє усвідомити шубертіанство як унікальний культурно-естетичний феномен, який поєднує інтонаційну психологію, поетичну семантику, виконавську драматургію та філософію; - інтерпретації шубертіанства у широкому культурологічному та інтерпретологічному контекстах.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Камерно-вокальна творчість європейських композиторів ХІХ ст. : жанрова типологія та виконавська інтерпретація

  Шен, Ї

  ;

  Sheng, Yi

  (2026, Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського)

  Показати більше

  Дисертацію присвячено розробці типології камерно-вокальної творчості європейських композиторів ХІХ ст. у жанрово-стильовому та гендерно виконавському аспектах. Камерно-вокальна творчість вказаного історичного періоду не була «другорядною» щодо опери. Навпаки, для одних композиторів вона ставала лабораторією стилю, для інших, особливо для жінок композиторок, – засадничої сферою творчого самоздійснення. У сучасній концертній та педагогічній практиці ХХ–ХХІ століть твори названих авторів дедалі активніше входять до виконавського репертуару, звучать на концертній сцені, набуваючи популярності як серед молодих співаків, так і серед професійних виконавців. Водночас їх комплексне музикознавче осмислення досі залишається недостатнім, що й зумовлює актуальність дослідження. Концепція роботи ґрунтується на розумінні феномена камерності як особливого типу художнього мислення, що визначає специфіку композиторської поетики, жанрової системи та виконавської інтерпретації камерно-вокальної музики ХІХ століття.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Онтосемантична концепція хорової музики Китаю

  Цзян, Шаньюй

  ;

  Jiang, Shanyu

  (2026, Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського)

  Показати більше

  Дисертацію присвячено обґрунтуванню онтосемантичної концепції хорового мистецтва через аналіз філософської дихотомії «природа – людина». Актуальність теми полягає у відрефлексованій невизначеності відносин людини з природою як предмету композиторської рефлексії (по-перше), що мотивує до оновлення методології хорознавства сучасного Китаю (по-друге) на ґрунті вивчення європейського досвіду «мислити природу» засобами хороспіву. Хоча окремі дослідники й зверталися до опису семантики природи (найчастіше через зв’язок засобів музичної виразності з програмністю), втім на сьогодні в музикознавстві не існує цілісного бачення семіотики природи як методологічної проблеми, що має практичне значення для виконавців. Матеріалом дисертації слугують більше 20 хорових зразків композиторської інтерпретація образів природи (буття, що означується), втіленої китайськими митцями засобами хороспіву (твір як система знаків означення) і відтвореної в діяльності хорових колективів. Онтосемантичний підхід не відміняє традиційних методик аналізу (жанру, форми, стилю), втім на їх основі з’ясовує єдність сонологічної та знакової природи хороспіву. Саме «онтос» – буття звуку – через «sonos», який містить «logos» (сенс) об’єктивує закон єдності (взаємооберненості) мовностильового мислення творця музики та когнітивно-асоційованого сприймання/розуміння твору іншими учасниками музичної комунікації. Авторка (як диригент та хористка) прагне віднайти «вічні» сенси відносин людини та природи на підставі наукового моделювання досвіду національно-стильової презентації образів природи в китайській хоровій музиці.

  Показати більше