KhNUAR :: Головна

Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts

KhNUAR — Kharkiv National University of Arts Repository

Вітаємо!

Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!

Репозитарій (KhNUAR) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника).

Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.

Ознайомтесь з положенням про репозитарій.

Кількість документів у репозитарії:2042

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Бібліотека інформує 2
Довідкові видання 3
Навчально-методичні видання 211
Наукова періодика 99
Наукові роботи 1268
Роботи здобувачів вищої освіти 458
Історія університету (біографічні нариси) 30
У фонді зберігаються видання науковців університету

Нові надходження

Творчість композиторів Запоріжжя в контексті української музичної культури початку ХХІ століття
Палачова, Катерина
(2021, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка)
У статті надано комплексну характеристику творчого доробку запорізьких композиторів початку ХХІ століття в аспекті традицій і новацій української композиторської школи. Обґрунтовано методологічні настанови музичної регіоналістики як підґрунтя для вивчення явища професійного композиторського осередку Запорізького регіону. Охарактеризовано творчий доробок Миколи Попова, Ганни Хазової, Дмитра Савенка та Наталії Боєвої як генерації кінця ХХ – початку ХХІ століть. Проаналізовано жанрово-стильові ознаки творів М. Попова, Г. Хазової, Д. Савенка, Н. Боєвої. Узагальнено творчий досвід композиторів Запоріжжя на початок ХХІ століття.
Володимир Зубицький : універсалізм творчої особистості
Голяка, Геннадій
(2022, Волинський національний університет ім. Лесі Українки)
У статті проаналізовано феномен сучасного українського композитора Володимира Зубицького в аспекті його творчого універсалізму. Акцентовано увагу на композиторській, виконавській, диригентській, педагогічній, громадській діяльності митця. Відзначено, що композиторський доробок В. Зубицького складає понад сто п’ятдесят творів, серед яких опери, симфонічна, хорова, камерна музика, твори для різних інструментів. Вагомим є доробок В. Зубицького у баянній музиці. В його композиторському портфелі грандіозні концертні полотна для солюючого інструмента з оркестром, невеликі п’єси камерного складу, дитяча музика, твори педагогічного репертуару середнього рівня складності. В. Зубицький добре відомий світу як яскравий виконавець. Він є лауреатом міжнародних конкурсів, концертуючим баяністом, який репрезентує сучасний стиль гри. Виконавській стилістиці музиканта характерний ярко виражений артистизм, театрально-ігрове начало яке поєднує майстерність баяніста, харизматичність інтерпретаційного втілення, емоційну відвертість, діалог зі слухачем. Одним з аспектів концертної діяльності музиканта є гра в різного складу ансамблях, зокрема сімейному квартеті, тріо, дуетах родини Зубицьких Як диригент маестро виступає переважно з виконанням власних творів. Він активно займається організацією фестивальних і конкурсних заходів, проводить майстер-класи. В. Зубицький відомий своєю громадянською позицією. Проживаючи тривалий час в Італії, він активно пропагує українське мистецтво. За концепцією діяльнісного універсалізму (О. Коменда), творчий універсалізм В. Зубицького можна віднести до «п’ятидіяльнісного типу». Головним досягненням митця є визнання його музичного доробку сучасним виконавством. Його концертна діяльність є маркером українського в світі і саме це визначає неперевершену значимість творчості майстра.
Втілення поезії "Ой, чого ти почорніло" Т. Шевченка у творчості українських композиторів
Іванова, Юлія
(2025, Волинський національний університет ім. Лесі Українки)
Популярність вірша Тараса Шевченка «Ой, чого ти почорніло» зумовлена надзвичайною актуальністю головної ідеї – заклику до боротьби за свободу українського народу, що залишається ключовим питанням впродовж всієї історії України. Перше музичне втілення даного вірша є наспівом самого Кобзаря. У контексті сучасних подій аналіз композиторських інтерпретацій поезії «Ой чого ти почорніло» стає надзвичайно важливим, що обумовлює актуальність даного дослідження. Вірш отримав численні втілення в українській хоровій музиці, які демонструють різні художні підходи до осмислення його змісту. Мета статті – проаналізувати особливості музичного втілення поезії Т. Шевченка «Ой, чого ти почорніло» у хоровій творчості українських композиторів, виявити спільні та відмінні риси композиторських підходів до трактування поетичного тексту. Матеріалом дослідження стали хорові твори С. Воробкевича, Л. Ревуцького, Р. Демшичина, О. Литвинова, М. Стефанишина, В. Камінського, В. Антонюка. Методологія дослідження включає історичний, жанрово-стильовий та компаративний аналізи. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українському мистецтвознавстві здійснено комплексний огляд музичних трактувань поезії «Ой, чого ти почорніло» Т. Шевченка. Висновки. Творчі підходи до втілення художнього образу поезії об’єднують традиції та новаторство, демонструючи потужний потенціал української композиторської школи. Виявлено низку закономірностей у трактуванні шевченківських рядків: використання повного оригінального тексту вірша, без скорочень чи значних видозмін; опора на народно- пісенні інтонації, використання світлих мажорних акордів у заключних розділах творів. Докорінно різні підходи митці демонструють у виборі виконавського складу; музичних форм; гармонічному оформленні, зверненні до різних образно-емоційних сфер (від драматичних до молитовних).
Концерт для гітари з оркестром М. Арнольда : жанрово-стильові виміри
Шнирьова, Анастасія
(2025, Волинський національний університет ім. Лесі Українки)
Розквіт гітарного мистецтва Великої Британії припадає на другу половину ХХ століття. Цей період відзначився появою цілої низки сольних та концертно-симфонічних творів для гітари, що стало композиторською відповіддю на запит виконавців у зв’язку із стрімким поширенням в академічній концертній практиці даного напрямку. В статті розглянуто Концерт для гітари з оркестром op. 67 (1959) М. Арнольда – першого в історії англійської музики твору цього жанру. Завдяки яскравості музичного тематизму, неокласичної манери письма, синтезу англійського фольклору та джазу, оригінальній оркестровці, яка дозволяє демонструвати природнє звучання інструмента, даний опус заслуговує на увагу українських дослідників з метою подальшого аналітичного опрацювання композиторського доробку М. Арнольда та введення його до сучасної вітчизняної гітаристики. Мета статті – виявлення специфіки жанру в Концерті для гітари з оркестром ор. 67 М. Арнольда. Методологія. У дослідженні використано комплекс таких методів: біографічний, направлений на розкриття та систематизацію основних фактів творчого життя композитора; жанрово-стильовий, який визначає специфічні ознаки жанру концерту для гітари в творі М. Арнольда; структурно-композиційний, спрямований на висвітлення особливостей формотворчого процесу в розглянутому творі; інтерпретаційний, пов’язаний із аналізом Концерту з точки зору виконавських засад. Наукова новизна полягає у першому аналітичному опрацюванні Концерту ор. 67 для гітари з оркестром М. Арнольда у вітчизняній науково-дослідницькій практиці. Висновки. У процесі дослідження визначено, що М. Арнольд став першим серед британських композиторів, хто, звернувшись до гітарного концерту, відмовився від традиційних для цієї сфери музичних кліше. Закцентовано увагу на використанні автором англійського народного мелосу, що став альтернативою іспанському – традиційній основі гітарної музики академічного спрямування; на залученні джазової стилістики, що набула своєї популярності у творчості сучасників композитора. Гармонічне поєднання різнорідних елементів, як музичних кодів минулого та сучасного, визначає оригінальний стиль розглядуваного твору.
Джаз-ф'южн у творчості Кенні Гаррета
Сидоренко, Михайло
(2025, Волинський національний університет ім. Лесі Українки)
Стаття розкриває особливості джаз-ф’южну у творчості Кенні Гарретта. Мета статті є системний опис специфіки джаз-ф’южну у творчості Кенні Гарретта, простеження еволюції ритміко-фактурних рішень від досвіду роботи в ансамблі Майлза Девіса до власних альбомів. Методологія: застосовано поєднання історико-аналітичного підходу (біографічні віхи та контексти), структурно-стилістичного аналізу (пульсація, фактура, тематизм, роль басово-ударної пари та клавішно-перкусійного шару), рецептивного аналізу концертних і студійних реалізацій (поєднання «довгих хвиль» живого звучання з компактними студійними трековими формами), а також порівняльну інтерпретацію ключових альбомів і ансамблевих практик на тлі описів ф’южн-естетики в науковій літературі. Наукова новизна полягає в уточненні механіки ф’южн-мислення Гарретта як стійкої моделі формотворення, яка включає в себе тривалий вамп/остінато зі стабільним грувом; рифово-варіантну організацію матеріалу за принципом «риф – варіант – градація»; пріоритет мікроритмічних зсувів і зміни фактурної щільності над частими гармонічними поворотами; багатошарова взаємодія баса, ударних і синтезаторів; модальні імпровізаційні «арки» альтового саксофона як провідний формотворчий чинник. Показано, як афро-карибські моделі клейву та міські пульсації двотисячних інтегруються у поетику без втрати складності фразування. Висновки: ф’южн у Кенні Гарретта функціонує як спосіб структурної організації музичного часу й фактури. Досвід ансамблю Майлза Девіса закріпив параметри тривалих часових відтинків, стабільного бекбіту та нашарованої фактури; у сольній творчості ці принципи набувають різних звукових конфігурацій – від акустичної моделі «Songbook» до електрифікованих і «танцювально» спрямованих «Happy People» та «Do Your Dance!» і далі до інтегративної роботи з «пам’яттю пульсацій» у «Sounds from the Ancestors». Запропонована аналітична рамка пояснює впізнаваність авторського стилю.