KhNUAR
KhNUAR - Kharkiv National University of Arts Repository
Вітаємо!
Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!
Репозитарій (KhNUAR ) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника) та іншими документами, створеними співробітниками університету.
Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.
Ознайомтесь з положенням про репозитарій
Кількість документів у репозитарії: 910

Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- У фонді зберігаються видання науковців університету
Нові надходження
Тип елементу:Документ, Концерт для скрипки з оркестром Л. ван Бетховена як приклад творчого "прориву" у скрипковому мистецтві ХІХ століття(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Клендій, Олександра ЮріївнаУ статті Концерт для скрипки з оркестром Л. ван Бетховена (1806) розглядається як творчий «прорив» у скрипковому мистецтві ХІХ століття. На основі категорій «скрипкового» (традиційного) і «нескрипкового» (новаторського) проаналізовано переосмислення ролі соліста та симфонізацію концертного жанру. Доведено, що нова драматургічна модель не звужує, а розширює виконавські можливості інструмента, випереджаючи тенденції другої половини ХІХ століття.Тип елементу:Документ, Композитор ancien regime Луїджі Боккеріні у кризові часи на зламі XVIII-XIX століть(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Мельник, Вікторія ЮріївнаУ статті розглянуто творчість Луїджі Боккеріні в контексті суспільно-політичних криз кінця XVIII – початку XIX століття. Проаналізовано особливості збереження композитором естетики рококо й галантного стилю в добу революційних потрясінь та зміни історичних парадигм. Наголошено, що, попри драматизм епохи, Боккеріні залишався вірним власному художньому стилю, демонструючи альтернативну модель мистецької реакції на кризу — через послідовну реалізацію індивідуального творчого сценарію. Творчість композитора інтерпретується як форма духовної стабільності та естетичного опору історичним катастрофам.Тип елементу:Документ, Музична історія як "прояснення тих розривів, на перетині яких ми живемо" (М. Фуко)(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Драч, Ірина СтепанівнаУ статті осмислюється поняття «музична історія» крізь призму ідей М. Фуко про «розриви» між дискурсивними практиками. Проаналізовано взаємодію наукового, літературного та музичного способів репрезентації минулого. «Музична історія» трактується як інтегративний наратив, що не лише відтворює, а й моделює музичне минуле, формуючи культурні смисли та інтерпретаційні стратегії.Тип елементу:Документ, Роль Романа Черкашина у формуванні вітчизняного Курбасознавства(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Ботунова, Галина ЯківнаУ статті проаналізовано роль Романа Олексійовича Черкашина у формуванні вітчизняного курбасознавства. Розкрито його внесок у збереження, реабілітацію та наукове осмислення творчої спадщини Леся Курбаса й театру «Березіль». Простежено діяльність митця як безпосереднього учня та соратника Курбаса, активного захисника його творчих принципів у 1930-х роках, а також одного з ініціаторів повернення імені режисера в український культурний простір у період реабілітації. Особливу увагу приділено науково-дослідницькій, публіцистичній, консультативній і педагогічній роботі Р. Черкашина, його участі у підготовці збірок спогадів, наукових конференціях, формуванні стратегії вивчення режисерської системи Курбаса. Наголошено на значенні праці «Ми — березільці» як підсумкового дослідження, що стало вагомим внеском у розвиток українського театрознавства другої половини ХХ століття.Тип елементу:Документ, Псалом 22 Вікторії Польової: жанрово-стильові параметри та символічний зміст(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2025) Ванюшева, Анастасія ВіталіївнаУ статті проаналізовано хоровий твір «Псалом 22» Вікторії Польової з позицій жанрово-стильових особливостей і символічного змісту. Розглянуто композиторське осмислення біблійного тексту в контексті православної богослужбової традиції та сучасної духовної музики. Висвітлено особливості музичної драматургії, наскрізної форми з елементами арковості, взаємодію сольних і хорових епізодів, а також роль псалмодійної речитації й мінімалістичних засобів виразності. Твір інтерпретується як духовний шлях від особистого молитовного звернення до колективного переживання віри, що надає «Псалму 22» значення зразка сучасної української хорової духовної музики.
