KhNUAR
KhNUAR - Kharkiv National University of Arts Repository
Вітаємо!
Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!
Репозитарій (KhNUAR ) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника) та іншими документами, створеними співробітниками університету.
Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.
Ознайомтесь з положенням про репозитарій
Кількість документів у репозитарії: 915

Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- У фонді зберігаються видання науковців університету
Нові надходження
Тип елементу:Документ, Едвард Елгар: репутація "найбільш німецького" англійського композитора в роки Першої світової війни(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Лисичка, Олександр МиколайовичУ статті розглянуто трансформацію репутації Едварда Елгара в роки Першої світової війни в контексті його зв’язків із німецькою музичною традицією та звинувачень у «надмірній німецькості». Проаналізовано вплив творчості Ріхарда Вагнера, Ріхарда Штрауса та Ганса Ріхтера на становлення композитора, а також окреслено способи збереження його суспільного авторитету через громадянську позицію та створення патріотичних творів. Особливу увагу приділено композиціям воєнного часу — циклу декламацій, хоровому твору The Spirit of England та пісні Land of Hope and Glory, які стали важливими чинниками формування образу Елгара як виразника національного духу. Стаття висвітлює співвідношення національного стилю, ідеології та музичної творчості в умовах воєнного конфлікту.Тип елементу:Документ, Життя як жага польоту (перечитуючи мемуари Сержа Лифаря)(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Анфілова, Світлана ГеннадіївнаУ статті осмислюється постать Сержа Лифаря як митця, для якого образ польоту став ключовою метафорою життя і творчості. Простежується формування його світогляду від київського періоду та навчання у Броніслава Ніжинського до роботи у трупі Сергія Дягілєва та керівництва балетом Паризької опери. Особливу увагу приділено балету Ікар (на музику Артура Онеґґера та Йосипа Сіфери) як втіленню його концепції пріоритету хореографії над музикою. Аналізуються також мемуари митця як художнє свідчення епохи та прояв його «жаги до життя» і духовної непохитності.Тип елементу:Документ, Музичне середовище в період воєнного стану: історичні паралелі та виклики сьогодення(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Довжинець, Інна ГеоргіївнаУ статті проаналізовано трансформації музичного середовища в умовах воєнного стану в історичній ретроспективі та сучасному вимірі. На основі матеріалів періоду Першої світової війни та сьогодення розглянуто зміни в концертній діяльності, музичній освіті, благодійному русі й творчій самореалізації митців. Наголошено, що криза, попри руйнівний характер, стимулює оновлення культурного простору та розширює міжнародну присутність українського музичного мистецтва.Тип елементу:Документ, Проблема війни в "Ab urbe condita" (поетичних творах за мотивами історії Стародавнього Риму) Івана Франка(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Каленіченко, Ольга МиколаївнаУ статті проаналізовано проблему війни в поетичних переспівах Івана Франка (1915–1916), створених за мотивами історії Стародавнього Риму (“Ab urbe condita”). Розглянуто особливості роботи письменника з античними джерелами, його компілятивний підхід і авторські доповнення. На прикладі окремих віршів показано, як Франко осмислює причини й наслідки воєн, проблеми страху, відваги, досвіду та моральної відповідальності. Доведено, що звернення до римської історії стало для поета способом філософського осмислення подій Першої світової війни.Тип елементу:Документ, Ріхард Вагнер і революція(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Сердюк, Олександр ВіталійовичУ статті розглядається революційна позиція Ріхарда Вагнера як у мистецтві, так і в політичній сфері. Автор досліджує його участь у подіях 1848 року, показуючи, що Вагнер діяв свідомо, усвідомлюючи цілі і засоби, однак не ототожнював себе зі справжнім революціонером. Після поразки революційного руху він зосередився на артистичній революції та естетичних перетвореннях, переглянувши методи досягнення суспільних змін. Вагнер відмовився від насильницьких засобів, але не від ідеї оновлення, вбачаючи революційність у моральних, естетичних і національних аспектах. Згодом його співпраця з Людвігом II відкрила нову форму революційності — через вплив “згори”.
