KhNUAR :: Головна

Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts

KhNUAR — Kharkiv National University of Arts Repository

Вітаємо!

Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!

Репозитарій (KhNUAR) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника).

Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.

Ознайомтесь з положенням про репозитарій.

Кількість документів у репозитарії:2156

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Бібліотека інформує 2
Довідкові видання 3
Історія університету (біографічні нариси) 30
У фонді зберігаються видання науковців університету
Навчально-методичні видання 217
Наукова періодика 102
Наукові роботи 1367
Роботи здобувачів вищої освіти 465

Нові надходження

Камерно-вокальна творчість європейських композиторів ХІХ ст. : жанрова типологія та виконавська інтерпретація
Шен, Ї
;
Sheng, Yi
(2026, Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського)
Дисертацію присвячено розробці типології камерно-вокальної творчості європейських композиторів ХІХ ст. у жанрово-стильовому та гендерно виконавському аспектах. Камерно-вокальна творчість вказаного історичного періоду не була «другорядною» щодо опери. Навпаки, для одних композиторів вона ставала лабораторією стилю, для інших, особливо для жінок композиторок, – засадничої сферою творчого самоздійснення. У сучасній концертній та педагогічній практиці ХХ–ХХІ століть твори названих авторів дедалі активніше входять до виконавського репертуару, звучать на концертній сцені, набуваючи популярності як серед молодих співаків, так і серед професійних виконавців. Водночас їх комплексне музикознавче осмислення досі залишається недостатнім, що й зумовлює актуальність дослідження. Концепція роботи ґрунтується на розумінні феномена камерності як особливого типу художнього мислення, що визначає специфіку композиторської поетики, жанрової системи та виконавської інтерпретації камерно-вокальної музики ХІХ століття.
Онтосемантична концепція хорової музики Китаю
Цзян, Шаньюй
;
Jiang, Shanyu
(2026, Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського)
Дисертацію присвячено обґрунтуванню онтосемантичної концепції хорового мистецтва через аналіз філософської дихотомії «природа – людина». Актуальність теми полягає у відрефлексованій невизначеності відносин людини з природою як предмету композиторської рефлексії (по-перше), що мотивує до оновлення методології хорознавства сучасного Китаю (по-друге) на ґрунті вивчення європейського досвіду «мислити природу» засобами хороспіву. Хоча окремі дослідники й зверталися до опису семантики природи (найчастіше через зв’язок засобів музичної виразності з програмністю), втім на сьогодні в музикознавстві не існує цілісного бачення семіотики природи як методологічної проблеми, що має практичне значення для виконавців. Матеріалом дисертації слугують більше 20 хорових зразків композиторської інтерпретація образів природи (буття, що означується), втіленої китайськими митцями засобами хороспіву (твір як система знаків означення) і відтвореної в діяльності хорових колективів. Онтосемантичний підхід не відміняє традиційних методик аналізу (жанру, форми, стилю), втім на їх основі з’ясовує єдність сонологічної та знакової природи хороспіву. Саме «онтос» – буття звуку – через «sonos», який містить «logos» (сенс) об’єктивує закон єдності (взаємооберненості) мовностильового мислення творця музики та когнітивно-асоційованого сприймання/розуміння твору іншими учасниками музичної комунікації. Авторка (як диригент та хористка) прагне віднайти «вічні» сенси відносин людини та природи на підставі наукового моделювання досвіду національно-стильової презентації образів природи в китайській хоровій музиці.
Стильові домінанти музичного виконавства ХХ - ХХІ століть (на меріалі творчості М. Аргеріх та Н. Штуцманн)
Продоус, Євгенія Русланівна
;
Prodous, Y.
(2026, Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського)
У дисертації надано обґрунтування категорії «стильова домінанта» в контексті музичного виконавства ХХ – ХХІ століть. У центрі уваги перебуває музичне виконавство як особлива форма творчої діяльності, у якій композиторський текст, історико-культурна традиція та особистісний досвід виконавця взаємодіють у процесі створення інтерпретаційної версії твору.
Жанр капричіо у фортепіанній творчості китайських композиторів
Ху, Менюнь
;
Hu, Mengyun
(2026, Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського)
Дисертація присвячена вивченню жанру капричіо у китайській фортепіанній музиці, який постає як самодостатнє художнє явище. Актуальність теми визначається: 1) процесом активного культурного обміну та глобалізації, в умовах якого китайські композитори все частіше звертаються до європейської спадщини, переосмислюючи її крізь призму власної, багатовікової традиції; 2) необхідністю вивчення природи капричіо як «відкритої форми», орієнтованої на імпровізаційність, візуальність та емоційну безпосередність. Порівняно з дослідженням жанру капричіо в європейському музичному мистецтві, питання його рецепції та трансформації в китайському академічному просторі залишається майже не вивченим.
Втілення програмності у фортепіанних концертах китайських композиторів : виконавський вимір
Ван, Сяо
;
Wang , Xiao
(2026, Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського)
Дисертацію присвячено обґрунтуванню ролі програмності у фортепіанних концертах китайських композиторів. Еволюція жанру фортепіанного концерту в Китаї являє собою складний, багатоетапний процес, який відображає історичну зустріч східної та західної культур. Цей шлях можна охарактеризувати як рух від прямого наслідування європейських зразків до глибокого філософського синтезу музичної національної мови та світового авангарду. Найважливішим механізмом адаптації західного жанру концерту у фортепіанній творчості китайських композиторів є програмність, яка дозволила наповнити класичну форму зрозумілими для китайського слухача візуальними асоціаціями та філософськими образами. Програмність постає одним із засадничих факторів позамузичного впливу на розвиток китайського фортепіанного концерту, виконуючи різні функції, еволюціонуючи від інструменту політичної пропаганди до засобу глибокого філософського самовираження. На новітньому етапі програмність у жанрі фортепіанного концерту перетворюється на інтелектуальну систему, яка детермінує не лише емоційне сприйняття, але й власне логіку музичного мислення соліста і оркестру.