KhNUAR

KhNUAR - Kharkiv National University of Arts Repository

Вітаємо!

Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!

Репозитарій (KhNUAR ) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника) та іншими документами, створеними співробітниками університету.

Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.

Ознайомтесь з положенням про репозитарій

Кількість документів у репозитарії: 920

Photo by @inspiredimages

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    “Святе сімейство Пактовських" у музичному ландшафті Харкова (з фондів музею “Обереги музичної Харківщини”)
    (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Седлецький, Юрій Владиславович
    Стаття присвячена дослідженню ролі родини Пактовських у формуванні музичного ландшафту Харкова на основі матеріалів фонду музею «Обереги музичної Харківщини». Автор висвітлює діяльність фундатора династії Федора Пактовського, а також творчий шлях його дітей: видатної віолончелістки-педагога Юлії Пактовської та піаніста, засновника перших музичних радіопередач Леоніда Пактовського. У роботі вперше вводяться в науковий обіг унікальні архівні документи та сімейні реліквії, що демонструють тяглість музичних традицій міста та зв'язок родини з видатними митцями XX століття.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Кароль Шимановський: паломництво у країну сходу (пошуки сенсів в умовах воєнного часу)
    (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Мамона, Ангеліна Геннадіївна
    У статті розглядається цикл «Чотири пісні на слова Р. Тагора» ор. 41 Кароля Шимановського в контексті творчих шукань композитора під час воєнно-політичних подій 1918 року. Авторка аналізує специфіку орієнталізму твору, підкреслюючи відсутність зовнішньої екзотичності на користь глибокого психологізму та екзистенційних роздумів. Через зіставлення з «Піснями шаленого муедзина» висвітлено особливості втілення поезії Рабіндраната Тагора як способу осмислення кризових станів особистості в умовах війни.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Катастрофа війни у творчості її вигнанців
    (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Махсма, Вікторія Михайлівна
    У статті досліджується феномен художньої рефлексії на події Другої світової війни крізь призму творчості двох знакових композиторів-емігрантів — Арнольда Шенберга та Ігоря Стравінського. Автор аналізує, як соціальна катастрофа та вимушене переселення до США вплинули на трансформацію жанру оди в їхньому доробку.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Голос із минулого в сьогодення: "найвище щастя" Б. Лятошинського - В. Сосюри
    (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Калініна, Анна Сергіївна
    У статті проаналізовано романс «Найвище щастя» Бориса Лятошинського на вірші Володимира Сосюри як художній відгук на події Другої світової війни. Розкрито особливості інтерпретації поетичного тексту композитором, зокрема принципи співвідношення слова й музики та метро-ритмічну організацію твору. Висвітлено драматургію романсу, побудовану на контрастному зіставленні трагічних і світло-оптимістичних образів. Підкреслено актуальність твору в сучасному культурному контексті як голосу історичної пам’яті й віри в перемогу.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    ”Передостанні думки” Е. Саті як музика воєнного часу
    (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Поліщук, Софія Євгенівна
    Статтю присвячено аналізу фортепіанного циклу Avant-dernières pensées Еріка Саті у контексті Першої світової війни. Розглянуто особливості поєднання іронії, абсурду та прагматики присвяти як своєрідної реакції композитора на воєнну катастрофу. Обґрунтовано ідею “передостанності” як способу художнього дистанціювання від трагічної реальності та збереження внутрішньої свободи митця.