Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts
KhNUAR — Kharkiv National University of Arts Repository
Вітаємо!
Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!
Репозитарій (KhNUAR) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника).
Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.
Ознайомтесь з положенням про репозитарій.
Кількість документів у репозитарії:1625
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- У фонді зберігаються видання науковців університету
Нові надходження
Тип елементу:Документ, Український репертуар для ансамблів духових інструментів ХХІ ст. : виконавські стратегії(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2025) Палій, ІринаУ статті розглядається український репертуар для ансамблів духових інструментів ХХІ століття в контексті сучасних виконавських стратегій. Наголошено на зростанні ролі камерно-ансамблевих форматів музикування на духових інструментах (ансамблі дерев’яних, мідних, змішані духові ансамблі), у музичному житті України, а також у системі професійної музичної освіти. Визначено основні жанрово-стильові тенденції сучасного українського репертуару для духових ансамблів: неофольклорна лінія, полістилістичні проєкції (поєднання академічної традиції з джазом, роком, поп-музикою), тяжіння до варіаційних, сюїтних, концертних циклів, а також активне використання аранжувань та перекладень. На конкретних прикладах сучасної української камерної творчості (сюїта «Калейдоскоп» Ж. Колодуб для тріо флейта–гобой–фагот, аранжувальні збірники П. Груші для мішаних ансамблів духових та ансамблю мідних, камерні ансамблі із саксофоном у творах О. Потієнка та О. Козаренка окреслено коло виконавських стратегій, пов’язаних із роботою над балансом, інтонуванням, артикуляцією, фактурною прозорістю, сценічною комунікацією та інтерпретацією крос-жанрових кодів. Показано, що сучасний український репертуар для духових ансамблів стимулює формування у виконавців комплексу компетентностей: стильового слуху, здатності до гнучкої зміни ролей у фактурі, навичок камерної взаємодії, роботи з розширеними техніками та елементами імпровізаційності. Запропоновано розглядати виконавські й комунікативні стратегії як динамічну систему рішень, що поєднує текстуальну вірність партитурі з творчим моделюванням темброво-просторового образу ансамблю та простору музичної комунікації в цілому.Тип елементу:Документ, О. І. Назаренко як корифей харківської баянної школи : становлення авторського стилю(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2020) Литвищенко, Олександр ВолодимировичУ статті розглянуто творчість О. І. Назаренка як представника харківської баянної школи та етапи формування його авторського стилю. Показано взаємозв’язок його композиторської, виконавської й педагогічної діяльності, що визначає цілісність творчої постаті митця. Відзначено вплив харківського музичного середовища та В. Я. Подгорного на становлення його стилю. Авторський стиль Назаренка характеризується опорою на фольклор, жанровим різноманіттям і симфонічним мисленням. The article examines the creative work of O. I. Nazarenko as a representative of the Kharkiv accordion school and the stages of formation of his authorial style. It highlights the interconnection between his composing, performing, and pedagogical activities, which defines the integrity of the artist’s creative personality. The influence of the Kharkiv musical environment and V. Ya. Podgorny on the development of his style is emphasized. Nazarenko’s authorial style is characterized by a reliance on folklore, genre diversity, and symphonic thinking.Тип елементу:Документ, Духові інструменти в електронно-акустичному форматі музикування : художні та технічні параметри реалізації(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2026) Палій, Ірина ОлегівнаУ статті здійснено комплексний аналіз електронно-акустичного музикування за участю духових інструментів як одного з провідних напрямів сучасної композиторської та виконавської практики другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Електронно- акустичний формат розглядається як цілісна художньо-технологічна система, у межах якої акустичний інструмент, електронні засоби обробки та просторове середовище функціонують у тісному взаємозв’язку, формуючи нову модель музичної комунікації. Особливу увагу приділено специфіці духових інструментів, чия темброва пластичність, варіативність спектральних і шумових компонентів, а також безпосередній зв’язок звукоутворення з тілесним жестом виконавця зумовлюють їхню особливу придатність до електронно-акустичних та інтерактивних форматів. У статті показано, що в умовах електроніки в реальному часі дихання, атака, мікродинаміка, мультифоніки та переходи між тоновим і шумовим звучанням перестають бути другорядними елементами виконавської техніки й набувають статусу керуючих параметрів електронної обробки та формоутворення. У статті доведено, що технологічні параметри електронно-акустичного виконання не є нейтральними, а безпосередньо впливають на художній результат, виконавську стратегію та репетиційний протокол. Зокрема, мікрофон і система підсилення осмислюються як складова інструмента, латентність – як фактор, що визначає відчуття причинно- наслідкового зв’язку між жестом і звуком, а просторове моделювання – як елемент музичної драматургії. Окремий акцент зроблено на українському контексті, де електроакустична музика постає як історично зумовлений і водночас динамічний процес, що поєднує національні інтонаційні моделі з глобальними технологічними тенденціями. Розглянуто приклади залучення духових інструментів до електронно-акустичних форматів у творчості українських композиторів, що засвідчує формування стійкої традиції камерного музикування нового типу. Узагальнюючи, стаття обґрунтовує розуміння електронно-акустичного музикування за участю духових інструментів як перспективного напряму сучасного музичного мистецтва, що вимагає інтеграції художнього, технологічного й виконавського мислення та потребує подальших досліджень у сфері методики підготовки виконавців, аналізу репертуару й розроблення стандартів сценічної реалізації.Тип елементу:Документ, Соната для тромбона, 12 струнних і фортепіано Й. Матея : монументально-концертна репрезентація жанру(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2023) Дубка, ОлександрСтаттю присвячено розкриттю особливостей жанру тромбонової сонати в її монументально-концертному варіанті на прикладі Сонати для тромбона, 12 струнних та фортепіано Й. Матея. Виокремлено та систематизовано домінантні ознаки сонати концертного типу, що відрізняються діалогічністю у побудуванні фактури, наявністю циклічної форми, яка відтворює основні особливості сонатно-симфонічної логіки. В статті запропоновано виконавський аналіз зазначеної Сонати для тромбона та визначено належність даного твору до типу сонат–концертів. На це вказують такі ознаки, як тричастинна структура, принцип «змагання» партій та каденційність. Мета: в результаті виконавського аналізу Сонати для тромбону Й. Матея продемонструвати нову авторську концепцію, переосмислення жанру сонати за участю тромбона в ХХ столітті, що втілив композитор та висвітлити особливості композиторського та виконавського аспектів реалізації твору. Об’єкт: жанр сонати в сучасному репертуарі для тромбона. Предмет – Соната для тромбона, 12 струнних і фортепіано Й. Матея. У висновках зазначено, що Соната Й. Матея відтворює жанрову взаємодію з концертом. Визначено низку особливостей композиторського та виконавського «вимірів», які у кореляції створюють унікальну концепцію художнього твору. Вказано, що композиторський аспект проявляється в поєднанні традиційного та інноваційного підходів, в той час як виконавський аспект полягає в реалізації концепції твору разом із звуковиражальним потенціалом тромбона. Таким чином, поєднання витонченості форми з глибиною змісту, емоційно-художньою складовою, різноманітними виразними засобами, розкриттям темброво-акустичних та віртуозно-технічних можливостей тромбона робить цей твір затребуваним як у педагогічному, так і у концертному репертуарі сучасних виконавців.Тип елементу:Документ, Естрадно-джазова творчість Віктора Власова : жанрово-стильові новації(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2020) Дяченко, Юрій СтаніславовичСтаттю присвячено дослідженню естрадно-джазової творчості Віктора Власова та її жанрово-стильових особливостей. Проаналізовано індивідуальні засоби музичної виразності композитора, зокрема використання джазових ритмів, quasi-імпровізацій, шумових ефектів і нових баянно-акордеонних прийомів. Визначено, що творчість митця поєднує елементи академічної, естрадної та джазової музики, формуючи авторський стиль. Доведено значний вплив Віктора Власова на розвиток українського та європейського баянно-акордеонного мистецтва. The article examines the pop-jazz творчість of Viktor Vlasov and its genre and stylistic innovations. It analyzes the composer’s individual expressive means, including jazz rhythms, quasi-improvisation, noise effects, and innovative accordion techniques. The study shows that his works combine elements of academic, pop, and jazz music, forming a distinctive авторський style. It also demonstrates the significant influence of Viktor Vlasov on the development of Ukrainian and European accordion art.