KhNUAR :: Головна

Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts

KhNUAR — Kharkiv National University of Arts Repository

Вітаємо!

Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!

Репозитарій (KhNUAR) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника).

Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.

Ознайомтесь з положенням про репозитарій.

Кількість документів у репозитарії:2236

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Бібліотека інформує 2
Довідкові видання 3
Історія університету (біографічні нариси) 30
У фонді зберігаються видання науковців університету
Навчально-методичні видання 219
Наукова періодика 102
Наукові роботи 1386
Роботи здобувачів вищої освіти 504

Нові надходження

Жано менуету у фортепіанній музиці кінця ХІХ-ХХІ століть: специфіка композиторської та виконавської інтерпретації
Кулічкова, Ангеліна Олегівна
(2025, Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського)
Жанр менуету, генеза якого сягає прикладного музикування народу Франції XVII століття, активно використовувався в академічній музичній культурі за часів епох бароко та класицизму – він довгий час був складовою інструментальної сюїти, а також обов’язковою частиною симфонії, проте і після цього він не втратив свою значимість в музичному світі. З бажанням відтворити естетику бароко та класицизму, неокласицистичні та необарокові тенденції розвитку музичної культури ХХ століття означені зверненням до даного жанру. Але композиторська інтерпретація жанрового інваріанту менуету відрізняється – спостерігаються різні підходи до трактування досліджуваного жанру. Так, деякі композитори створюють точну модель старовинного танцю, зберігаючи архетиповість жанру, а інші звертаються до жанру крізь призму сучасних їм новаторських тенденцій. Окрім цього, жанр менуету уже усталено є необхідною складовою навчального репертуару в освітянській царині з першого щабля музичної освіти. Що стосується виконавської практики, менует, незважаючи на наявні зразки як окремих самоцінних творів, частіше виконується саме як частина циклу (сюїтного чи сонатно-симфонічного). Таким чином, в науково-дослідницькому вимірі жанр менуету завжди перебуває в тіні. Особливість композиторського зацікавлення старовинним танцем, особливо в ХХ – ХХІ ст., а також необхідність вивести жанр менуету з тіні в науковій сфері та сфокусуватися на ньому, майже не розглядалися раніше вітчизняними та західноєвропейськими музикознавцями, що підтверджує актуальність теми. Мета дослідження – виявити специфіку композиторської та виконавської інтерпретації жанру менуету у фортепіанній музиці кінця ХІХ – ХХІ століть.
Хоровий цикл «Сльози» В. Сильвестова: композиторська та виконавська інтерпретація
Ковальська, Вілена Ігорівна
(2025, Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського)
Перед сучасним музичним мистецтвом постає багато питань щодо збереження традицій попередніх епох. Технічно-науковий прогрес, спрощення всього прекрасного, знецінення вічного змушують переглянути значення традиційного й незмінно високого мистецтва в житті кожної людини. Хорова музика займає особливе місце в історії музичного мистецтва, відображаючи духовні та культурні традиції різних епох. Хорова творчість Валентина Сильвестрова, одного з найвидатніших українських композиторів сучасності, займає особливе місце у світовій музичній культурі. В період з 2014 по 2024 роки його хорові твори набули нових вимірів, відображаючи складні соціально-політичні процеси, особисті переживання композитора та еволюцію його музичного стилю. Останнє десятиліття стало для Валентина Сильвестрова періодом активної творчої діяльності, яка знайшла своє відображення у численних хорових композиціях. Ці твори вирізняються не лише своєю музичною красою, але й глибиною змісту, що відображає філософські та духовні пошуки композитора. Вони є свідченням його здатності реагувати на сучасні виклики та події, зокрема, революційні зміни та соціальні потрясіння, які переживає Україна. Більшість хорових композицій митця об’єднано у цикли. Хорові цикли В. Сильвестрова є яскравим прикладом поєднання глибокої філософської думки, високої поетики і вишуканої музичної форми. Дослідження жанру хорового циклу у творчості митця дозволяє не лише глибше зрозуміти йогомузичний стиль, але й виявити впливи та інновації, що визначають сучасну українську хорову музику. Актуальність дослідження - жанру хорового циклу у творчості Валентина Сильвестрова обумовлена кількома важливими чинниками. По-перше, дослідження хорових циклів у допомагає краще зрозуміти еволюцію сучасної української музики та її інтеграцію в світовий контекст. По-друге, у хорових циклах В. Сильвестрова часто відображені глибокі філософські та гуманістичні теми. Вивчення цих творів дозволяє проникнути в світогляд композитора, зрозуміти його думки про людину, світ і духовність. Таким чином, дослідження жанру хорового циклу у творчості В. Сильвестрова є актуальним як з точки зору теоретичного вивчення сучасної музики, так і для глибшого розуміння філософських та гуманістичних аспектів, відображених у його творах. Об’єктом дослідження є хорова творчість В. Сильвестрова Предмет дослідження – композиційно-драматургічні, стильові та виконавські особливості хорового циклу «Сльози» В. Сильвестрова. Матеріал дослідження – нотний текст хорового циклу В. Сильвестрова «Сльози» та відеозапис виконання циклу камерним хором «Київ» (кер. М. Гобдич). Мета роботи – виявити особливості композиторської тавиконавської інтерпретації хорового циклу В. Сильвестрова «Сльози».
Виконавсько-педагогічна мтворчість Валентини Шукайло в контексті Харківської фортепіанної школи
Федоренко, Віра Андріївна
(2025, Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського)
Актуальність теми. Харківська піаністична школа має сталі традиції, історію та шляхи розвитку. Саме тому наукові дослідження генеалогії стилю кафедри спеціального фортепіано набувають популярності все більше. Валентина Федорівна як професор кафедри спеціального фортепіано випустила зі свого класу таких музикантів-піаністів, як Красюк Т., Котляр І., Неклюдов О., Федорова О., Сушанова В., Баженова Н., Кізіль А., Чепець А., Балдіна Г., Соляніков В., Шавдій Т., Бублик В. Більшість з цих музикантів і надалі продовжують працювати і творити, розвиваючи спадкоємні зв’язки різних поколінь харківської піаністичної школи. Особливе місце в життєтворчості Валентини Федорівни надається концертній діяльності. Виступаючи як сольно, так і в ансамблях зі своїми колегами учнями, вона плекала в юних музикантах любов до творчості. Її виконавська майстерність мала такі особливості як дрібна техніка, уважність до мелізмів. Велика роль приділялась педалізації, інтонуванню та звуковидобуванню, орієнтуючись на задум композитора. Саме цим елементам музикування приділялось значна роль і в педагогічній діяльності професора. Адже одним з головних аспектів у виховання музиканта є створення у нього певної моделі еталону звучання. Саме тому, Шукайло мала значний вплив на виховання майбутніх поколінь виконавців та розвиток харківської піаністичної школи. Мета дослідження – визначити систему принципів виконавсько-педагогічній творчості В. Шукайло як складової харківської піаністичної школи.
Жанр фортепіанної сонати у творчості Ейноюхані Раутаваари: стильовий та виконавський аспекти
Чорна, Поліна Михайлівна
(2025, Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського)
Актуальність теми дослідження. Всупереч тому, що сьогодні існує чимало зарубіжних праць, серед яких можна виокремити дисертацію Дейвіса Кеннета «Симетрія та ретроспектива: стилістичний та аналітичний огляд трьох творів для сольного фортепіано Ейноюухані Раутаваари». (США, 2020), або дисертацію Метью Мін Лі «Симетричні елементи у фортепіанній музиці Ейноюухані Раутаваари» (Канада, 2018), тема нашого магістерського дослідження недостатньо висвітлена в українському музикознавстві. Також слід констатувати відсутність виконавського аналізу фортепіанних сонат композитора у наукових працях українських музикознавців, проте водночас ми спостерігаємо підвищення інтересу до його музики серед виконавців та тенденцію до збільшення залучення фортепіанних творів Е. Раутаваари до виконавського репертуару, концертних програм сучасних українських піаністів. Отже, назріла необхідність дослідити фортепіанний доробок митця, сфокусувавшись як на стильових вимірах творчості композитора, так і безпосередньо – на виконавському втіленні композиторського задуму його фортепіанних творів. Мета дослідження – виявити жанрово-стильову специфіку фортепіанних сонат в контексті творчості Ейноюхані Раутаваари, що детермінує їх виконавську інтерпретацію.
Концертні гуморески ор. 14 для фортепіано І. Я. Пандеревського: жанрово-стильовий аспект виконавської інтерпретації
Гросова, Єлизавета Ігорівна
(2025, Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського)
Актуальність теми дослідження. Одним з актуальних завдань сучасного музикознавства є вивчення композиторської діяльності фундаторів національних шкіл. В історії європейського музичного мистецтва другої половини ХІХ – першої половини ХХ століть чільне місце належить творчості видатного польського піаніста, композитора, суспільнополітичного діяча, педагога, редактора Ігнація Яна Падеревського, який при рідкісному поєднанні музичної обдарованості й державної діяльності є прикладом універсальної людини.