KhNUAR

KhNUAR - Kharkiv National University of Arts Repository

Вітаємо!

Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!

Репозитарій (KhNUAR ) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника) та іншими документами, створеними співробітниками університету.

Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.

Ознайомтесь з положенням про репозитарій

Кількість документів у репозитарії: 1004

Photo by @inspiredimages

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Довідкові видання 3
Навчально-методичні видання 198
Наукові роботи 397
Роботи здобувачів вищої освіти 377
Історія університету (біографічні нариси) 29
У фонді зберігаються видання науковців університету

Нові надходження

Прелюдії для фортепіано українських композиторів ХХ століття: досвід системного аналізу
(Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, 2025) Сизоненко, Олександра Олександрівна
В наш час дослідження української композиторської спадщини набуває особливої значущості. Зосереджуючись на жанрі фортепіанної прелюдії, піаніст має можливість глибше осягнути українські національні музичні традиції, а також сприяти збереженню і популяризації культурного надбання України. Розширення фортепіанного репертуару передбачає залучення творів з різних регіонів, що дозволяє виявити спільні риси, які об’єднують українське музичне мистецтво. Вибір жанру прелюдії обумовлений його затребуваністю в концертнопедагогічному репертуарі на всіх рівнях мистецької освіти (дитяча музична школа – коледж – заклад вищої освіти), оскільки він об’єднує лаконічність форми з глибоким емоційним та виразним наповненням. У ХХ столітті прелюдія для фортепіано стала своєрідною платформою для експериментів, де українські композитори одночасно відображали світові тенденції, під впливом таких авторів, як Клод Дебюссі та Фредерік Шопен, і створювали національну інтерпретацію цього жанру.
Сонатини для фортепіано Карлоса Гуаставіно: жанрово-стильовий та інтерпретаційний аспекти
(Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, 2025) Онищенко, Анастасії Володимирівни
Музичне мистецтво XX століття позначено розмаїттям напрямів, стилів і технік, що віддзеркалюють складний історико-культурний контекст цього періоду. Продовжуючи тенденції ХІХ століття, однією зі значущих рис епохи стала інтеграція національних традицій у сучасний композиторський процес, що сприяло формуванню нових естетичних концепцій та збагаченню музичної культури. У цьому контексті особливого значення набуває дослідження національних шкіл, які, зберігаючи культурну ідентичність, водночас активно впливають на глобальні музичні процеси. Це сприяє поглибленню культурного діалогу, розширенню світогляду та підтриманню національного музичного надбання в умовах сучасного глобалізованого світу. Творчість аргентинського композитора Карлоса Гуаставіно є важливим явищем у латиноамериканській музичній культурі XX століття. Багато відомих виконавців, таких як Марта Аргеріх, Гідон Кремер, Хосе Каррерас та інші включали твори композитора до своїх концертних програм чи записів. Будучи одним із найвидатніших представників аргентинської музики свого часу, він створив понад 500 творів, значна частина яких залишається неопублікованою. Його композиційний стиль характеризується тональною та романтичною основою, яка базується на співучій мелодиці, гармонійній ясності та глибокій емоційності. Гуаставіно, як піаніст, у своїй творчості розкрив багатогранність фортепіано, поєднуючи блискучість і віртуозність із ліризмом та інтимністю. Ця особливість зробила його музику популярною як серед виконавців, так і серед слухачів.
Фортепіанні цикли Дж. Ф. Маліпʼєро: специфіка композиторської та виконавської інтерпретації
(Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, 2025) Мисак, Діани Олегівни
Попри багатство та вагомий внесок італійської музичної культури у світовий контекст, низка композиторів ХХ століття досі не отримала належного висвітлення в науковій літературі. До таких постатей належить Джан Франческо Маліп’єро (1882–1973) – італійський композитор кінця ХІХ – ХХ століть. Він працював в багатьох музичних жанрах: від опер, симфоній до камерної і вокальної музики. Велику увагу у своїй творчості приділяв також й фортепіанній музиці. Головна цінність його творчості полягає в оновленні італійської музичної традиції, поєднанні національної культурної спадщини з естетикою музики ХХ століття, що проявляється в експериментах з жанрами, формою, гармонією, мелодикою. Його оригінальність полягає в тому, що він намагався уникати стилістики оперних композиторів – Дж. Верді, Дж. Пуччіні, натомість тяжів до імпресіонізму і модернізму. Загальними стилістичними напрямами, в яких працював композитор, були: імпресіонізм, неокласицизм і постромантизм. Попри високу художньо-естетичну цінність фортепіанних опусів митця, його творчість залишається, на жаль, не досить відомою і недостатньо вивченою в українському музикознавстві, як з точки зору її композиційної і стилістичної складових, так, й що стосується виконавських особливостей.
Розвиток інформаційних технологій у діяльності академічного музиканта: 2020-2025 роки
(Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, 2025) Косс, Юлії Олегівни
Упродовж останніх років глобальна цифровізація суттєво прискорилася, охопивши всі сфери культурного й освітнього життя. Масове впровадження цифрових сервісів, хмарних рішень та інтелектуальних технологій змінило не лише способи роботи з інформацією, а й самі моделі творчої взаємодії в музичному середовищі. Інформаційні технології трансформують виконавську та педагогічну, композиторську практики, збагачуючи їх інноваційними засобами, такими як сенсорні студії, VR/AR середовища, інтерактивні платформи для виконавської діяльності, цифрові рішення для дистанційної роботи та навчання. Для професійних музикантів це створює нові можливості для вдосконалення виконавської майстерності, розширення творчих меж і взаємодії з аудиторією. Особливу актуальність ця тема набуває в умовах “ковідного” та “пост–ковідного” періоду, коли використання дистанційних засобів та платформ стало не лише вимушеним заходом, але й перспективним напрямком для розширення творчих можливостей. Таким чином, актуальність теми зумовлена швидким розвитком сучасних інформаційних технологій в умовах глобальної цифровізації суспільства та їх впливом на професійну музичну діяльність.
П’ять прелюдій для фортепіано М. Каломіріса: композиторська та виконавські інтерпретації
(Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, 2025) Бразілій, Олени Іванівни
Актуальність теми полягає у дослідженні маловідомої фортепіанної творчості грецького композитора Маноліса Каломіріса (1883 – 1962), який є однією з ключових фігур у грецькому музичному мистецтві ХХ століття, представником першого покоління новогрецької композиторської школи, педагогом, засновником Грецької (1919) і Національної (1926) консерваторій, директором Національного оперного театру. Окрім цього, життя і творчість митця повʼязана також й з Харковом, у якому на початку минулого століття композитор працював і давав сольні концерти. Основною стилістичною рисою його творчості є опора на інтонаційні елементи народної музики Греції, які композитор поєднує з традиціями академічної музики західної Європи. Творчість М. Каломіріса є мало дослідженою як в Україні, так і за її межами, однак є відомі роботи Л. Харалампіду та І. Рябчун [11], А. Сіампані [33]. Творчий доробок композитора складають твори різних жанрів – як симфонічних, так і камерних, в тому числі – твори для фортепіано. Його цикл з пʼяти прелюдій є одним з відомих.