Нові надходження

• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Музикознавчі рефлексії у формі «Прелюдії та фуги» : авторський концерт Сергія Турнєєва

  (Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, 2023) Борисенко, Марія Юріївна

  Показати більше

  Стаття є першим в українському музикознавстві досвідом висвітлення значної мистецької події в культурному житті сучасного передвоєнного Харкова – авторського концерту композитора, заслуженого діяча мистецтв України, професора і донедавна декана Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського Сергія Турнєєва. Подія відбулася за участю відомих музикантів‑солістів, а також одного з найкращих в Україні творчих колективів – симфонічного оркестру Харківської обласної філармонії на чолі з народним артистом України Юрієм Янком. Концерт символічно відкрив ланцюг урочистостей до 105‑річчя заснування Університету, хоча «контрапунктом» до цієї святкової лінії були суворі життєві події – пандемія, а невдовзі й війна. Ця «контрастна поліфонія», а найголовніше – притаманне С. Турнєєву поліфонічне мислення уможливили концептуальну метафору – уподібнення композиції авторського концерту структурній логіці фуги; метафору, яка стала ключом до розкриття нових змістовних граней творів, що прозвучали в концерті, та яка покликана поглибити аналіз художніх сенсів мистецького заходу і його рецепцію слухачем. Отже, метою дослідження стала спроба наблизитися до розуміння секретів творчої майстерні досвідченого українського музиканта. Розкрито роль в його професійній діяльності доленосних творчих зустрічей, що спонукали майстра до створення власних опусів, а також з’ясовано змістовні складові композиторського портфоліо / стилю / методу С. Турнєєва шляхом розгляду історії написання, музично‑виразових засад і виконавської долі творів, що прозвучали в його авторському концерті (Симфонічні фрески «Тарас Бульба», «Lamentoso» для альта і струнного оркестру, «П’ять фламандских танців» для кларнета і струнного оркестру, симфонічна картина «Награвання»). Підсумовано, що авторський концерт С. Турнєєва став масштабною презентацією його багаторічного професійного досвіду, а також традицій харківської теоретико‑композиторської школи, історично сформованої саме в такому інтегрованому форматі – звідси, органічне єднання музичної теорії та практики відчутне у творчості С. Турнєєва на рівні світоглядної константи. Саме «школа» фахової підготовки дозволила йому побудувати міцний фундамент для подальшого самостійного творчого пошуку, дала відчуття впевненості та внутрішньої свободи, перетворившись для композитора з «шаблону» з обмеженим колом норм і правил на «простір» для широких творчих можливостей.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Вокально-інструментальний цикл "Бестіарій або кортеж Орфея" Луї Дюрея : від поетичної метафори до музичного смислообразу

  (Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової, 2020) Александрова, Оксана Олександрівна; Краснощок, Катерина Юріївна

  Показати більше

  Мета роботи – виявити й дати характеристику наскрізним лейтинтонемам і ритмоформулам вокально-інструментального циклу Л. Дюрея, що поглиблюють смисловий зміст поетики Г. Аполлінера і становлять основу системи музично-поетичних метафор. Методологія дослідження ґрунтується на історико-контекстуальному, компаративному й системно-аналітичному методах. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняному музикознавстві аналізується вокально-інструментальний цикл «Бестіарій або Кортеж Орфея», досліджується естетика французького модернізму з погляду втілення поетичних метафор у семантиці музичного твору. Висновки. Аналіз музичної драматургії циклу показав, що на початку 20-х років XX століття Л. Дюрей відмовився від властивої його раннім творам тонально-гармонічної системи письма, звернувшись до атональної музики. У рамках нової техніки виявлено звернення до «світлих» і «темних» тональних сфер, дієзних або бемольних, що дало змогу композитору поглибити музичні смислообрази поетичних метафор. «Білі» тональні сфери також присутні в циклі, їх подано в зіставленні з контрастними образами (№ 22 «Голуб» – образ чистоти, «№ 23 «Павич» – дурниці й порожнечі). У ході аналізу інтонаційної драматургії вокально-інструментального циклу «Бестіарій або Кортеж Орфея» Л. Дюрея виявлена система лейтинтонем і ритмоформул, що становить семантичну палітру твору. Смислові одиниці, складники драматургії циклу, відображають принцип «кодування», властивий модернізму як художньому напряму початку XX століття, є втіленням поетичних метафор у музичних смислообразах. Зіставлення концепцій поеми «Бестіарій або Кортеж Орфея» Г. Аполлінера й вокально-інструментального циклу Л. Дюрея довело, що в композиторській інтерпретації зберігається первісна творча ідея духовного очищення шляхом осягнення людських недоліків, подолання власного его, милування красою світу, осмислення високої сили любові. Композиція вокально-інструментального циклу ідентична літературному першоджерелу; виняток становлять номери «Орфей», які є рефреном композиції Г. Аполлінера та відсутні в композиторській інтерпретації Л. Дюрея.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Composer`s philosophy : the interdependence between worldview and writing technique

  (Armenian State Pedagogical University, 2021) Aleksandrova, Oksana; Samoilenko, Oleksandra; Osadcha, Svitlana; Grybynenko, Julia; Nosulya, Anatoliy

  Показати більше

  The composer‟s philosophical thinking category is actually significant; a stable approach to the phenomenon under study has not developed to this day. This phenomenon is a complex socially conditioned mechanism of creativity, which entails understanding and clarifying several philosophical and cultural categories, such as thinking, consciousness, worldview, style, writing technique, concept, cultural values. This research reveals the essence of such a phenomenon as the composer‟s philosophy of thinking in the interdependence‟s aspect of the worldview and writing technique. The fundamental approaches, methods and principles of research in composer‟s philosophical thinking area formed the methodological basis of this scientific article. The manifestations of the composer‟s thinking as an aspect of writing technique (thinking-writing) are considered. The philosophical type of worldview in the composer‟s work has been substantiated, and the primary forms of their manifestation in the musical text have been determined.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Принципи і техніки композиції західноєвропейського Середньовіччя (ХІ-XV ст.) як предмет вивчення історії контрапункту

  (Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової, 2023) Александрова, Оксана Олександрівна; Беліченко, Наталія Миколаївна

  Показати більше

  Метою вивчення навчальної дисципліни «Історія контрапункту» є ознайомлення з основними історичними тенденціями та проявами контрапункту, основними різновидами контрапунктичної техніки в умовах різноманітних складів письма в процесі становлення поліфонічних форм та жанрів. Актуальність запропонованої теми зумовлена необхідністю обґрунтування універсальних основ музичного мислення епохи Середньовіччя, її засадничих принципів і композиційних технік. Знання основ контрапункту епохи Середньовіччя для розуміння композиторських технік письма ХХ ст. є засадничим, тому вивчення їх у курсах «Поліфонії» та «Історії контрапункту» вбачається за необхідним. Мета роботи – визначити методологічні аспекти викладання принципів і технік композиції західноєвропейського Середньовіччя (ХІ–ХV ст.) в курсі «Історія контрапункту». Методологія дослідження спирається на загальні та спеціальні методи: системний, структурно-функціональний, порівняльний, текстологічний, метод інтонаційного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні принципів і технік композиції західноєвропейського Середньовіччя (ХІ–ХV ст.) як універсальних основ музичного мислення того часу. В статті підкреслюється значення літургійної монодії як тектонічної основи раннього багатоголосся, докладно характеризується метод одночасного комбінування (або координації) різних за своїми функціями мелодико-структурних елементів, дискантове (мотетне) багатоголосся, остинатно-варіантне формотворення. У висновках визначаються першочергові завдання з вивчення принципів і технік композиції західноєвропейського Середньовіччя, підкреслюється, що їх розуміння сприяє усвідомленню головних жанрово-стильових тенденцій в історичному процесі розвитку контрапункту в західноєвропейському музичному мистецтві.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Теорія стилю в музиці : від класичної до когнітивної парадигми

  (Видавництво ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2024) Александрова, Оксана

  Показати більше

  Аналізуючи стиль як категорію музикознавства, необхідно визначитися з дослідницьким підходом до його вивчення. У статті вперше у вітчизняному музикознавстві розглянуто еволюцію теоретичних уявлень про стиль у музичному мистецтві. Порівняльний аналіз дефініцій стилю в музиці (за хронологією наукових видань) базується на виявленні його змістового наповнення з урахуванням нових методів пізнання стильових явищ, сформованих як результат впливів тенденції до духовного відродження в музичному мистецтві ХХ ст. Огляд музикознавчих джерел засвідчив, що поняття «музичний стиль» припускає безліч інтерпретацій, оскільки в межах музикознавчої парадигми можуть співіснувати полярні точки зору, які дозволяють виокремити різні рівні ієрархії стильового розмаїття в музиці. Сучасна наукова думка вихідною детермінантою художнього стилю визначає тип музичного мислення, першопричиною якого є ментальність. Як етнопсихологічний феномен, що в концентрованому вигляді відображає різні рівні світобачення, ментальність народжується з природних компонентів та соціально обумовлених складових і розкриває картину світу, яка закріплює єдність культурної традиції певної культурної спільноти. Як висновок, наголошується, що предмет дискусії, розглянутий в історичному хронотопі, – від радянських часів і донині – окреслив історичну динаміку методів музикознавчих досліджень: від діалектики змісту і форми музичного твору до християнської парадигми образу людини як Божого творіння. Найвищий ступінь у цілісній категоріальній структурі музичного стилю належить національним чинникам стилетворення, що криються в способі мислення митця та надалі позначають організацію музично-інтонаційного процесу в конкретних музичних творах.

  Показати більше