Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts
KhNUAR — Kharkiv National University of Arts Repository
Вітаємо!
Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!
Репозитарій (KhNUAR) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника).
Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.
Ознайомтесь з положенням про репозитарій.
Кількість документів у репозитарії:1932
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- У фонді зберігаються видання науковців університету
Нові надходження
Тип елементу:Документ, Сольна домрова мініатюра Б. Міхєєва : жанрово-стильові та виконавські особливості(Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 2025) Сліпченко, КсеніяУ статті розглядається проблема сольного репертуару для домри, яка залишається найменш розробленою складовою домрового мистецтва. Актуальність теми обумовлена необхідністю системного підходу до розкриття жанрово-стильових та виконавських особливостей творів для домри соло на прикладі циклу «Сім характерних п’єс» Б. Міхєєва. В статті проаналізовано попередні роботи, присвячені домровій мініатюрі, зокрема дослідження І. Форманюк, Л. Бабіч, С. Білоусової та Н. Костенко. Особлива увага приділена жанрово-стильовій багатоплановості, циклізації та специфіці музичних мініатюр, що об’єднуються у цикли та альбоми, включаючи фольклорні, програмні та непрограмні зразки. Застосовано поняття «розширеної домрової техніки», яка включає традиційні прийоми гри та запозичені з виконавського арсеналу інших інструментів. На прикладі номерів циклу «Сім характерних п’єс» аналізується використання ритмічних асиметрій, метроритмічних формул, різноманітних штрихів, різновидів pizzicato та legato, флажолетів та акордової техніки. Висвітлено взаємозв’язок номерів циклу через типи програмності, жанрову спорідненість та розширену домрову техніку, яка підкреслює виразність музичного матеріалу. Результати дослідження підтверджують, що цикл Б. Міхєєва є значним явищем українського домрового мистецтва, поєднуючи технічну універсальність та художню виразність. Автором пропонується подальший аналіз творів домри соло, виконавських прийомів гри і розвитку жанру мініатюри у сольних та ансамблевих формах.Тип елементу:Документ, Жанр концерту в домровій музиці для дітей(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2025) Сліпченко, КсеніяСтаття присвячена дослідженню жанру концерту в домровій музиці для дітей. У дослідженні зазначається, що попри багату жанрово-стильову палітру домрової музики, жанри великих форм в репертуарі для дітей тривалий час майже не розвивалися. Аналіз попередніх наукових праць засвідчує зростання інтересу до домрового мистецтва, однак питання жанру домрового концерту для дітей і досі лишається невивченим. Метою статті є дослідити формування жанру концерту в домровій музиці для дітей, а також охарактеризувати значення тематичного розвитку та його зв’язок із формотворчими принципами сонатної форми. У межах дослідження з’ясовано, що «Юнацький» концерт М. Балеми (1969) не може вважатися «дитячим» та бути відправною точкою для даного жанру через його складність і недоступність нотного тексту, тому початком становлення жанру автор статті доцільно вважає 1993 рік. У висновках зазначено, що перші зразки – Концерт a-moll (1993) С. Грицаєнко та Концертино на українські теми Ю. Яковенка (кінець ХХ ст.) – репрезентують різні підходи до формотворення та стильових орієнтирів: від поєднання барокових риторичних фігур, романтизму й афро-кубинських ритмів (С. Грицаєнко) до принципів обробки та варіаційності (Ю. Яковенко), властивих раннім «дорослим» концертам. Подальший розвиток жанру демонструє Концерт g-moll у стилі Етно (2008) С. Грицаєнко, в якому присутні гуцульський лад, фольклорні ритмоінтонації та елементи балканської народно-пісенної традиції. Доведено, що жанр домрового концерту для дітей, зберігаючи одночастинність і модель сонатного allegro з епізодом замість розробки, водночас виявляє унікальні стильові риси й не підпорядковується періодизації «дорослого» домрового концерту. Висновки статті підкреслюють, що після 2008 року спостерігається десятирічна перерва, після якої жанрові та стильові засади великої форми для дітей зазнають суттєвих трансформацій.Тип елементу:Документ, Трансформація оперного жанру на прикладі опери "Енеїда" М. Лисенка та С. Бедусенка : історичний контекст та музичні впливи(ГО "Наукова спільнота", 2023) Семенюк, Оксана МихайлівнаЯвище трансформації української опери відображено на прикладі поеми «Енеїда» Івана Котляревського, яка стала основою для опери Миколи Лисенка у 1910 році, а також для рок-опери «Енеїда» Сергія Бедусенка у 1985 році. Поему І. Котляревського вважають першим класичним твором української літератури, що започаткував сучасну українську мову. Вона поєднує жанр травестійного бурлеску з патетичною темою і створює веселу, сатиричну оповідь. Ця поема точно відтворює розмаїття сучасного життя і має значний культурний і етнографічний зміст.Тип елементу:Документ, Жанрова модель двочастинної сонати у творчості Л. ван Бетховена (на прикладі фортепіанної сонати № 24 ор. 78)(Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової, 2026) Баде, Анастасія Олексіївна; Рудь, Поліна ВалентинівнаМета статті полягає у виявленні специфіки жанрової моделі двочастинної сонати у творчості Бетховена. Матеріалом є фортепіанна соната № 24 ор. 78 Л. Бетховена. Актуальність даного дослідження зумовлена необхідністю комплексного аналізу двочастинного сонатного циклу як нової жанрової моделі у творчості Л. ван Бетховена. Визначення тематичної і драматургічної логіки, внутрішніх закономірностей жанрово-стильового різновиду класичної сонати сприятиме розумінню еволюції жанру в музиці ХІХ і ХХ століть. Методологія дослідження спирається на компаративний, жанрово-стильовий, структурно-функціональний методи аналізу. Наукова новизна полягає у визначенні специфіки та характерних рис моделі жанру двочастинної сонати. Підкрелюється, що двочастинна соната як один з різновидів жанрової моделі сонатного циклу у творчості Бетховена відрізняється високою концентрацією тематичного розвитку, гнучким трактуванням форми, інтенсивними ладо-гармонічними процесами, що забезпечують реалізацію ідеї сонатності. У висновках зазначається, що жанрова модель двочастинної сонати відображає складну та багатовекторну еволюцію композиторського мислення Людвіг ван Бетховен та становить один із ключових етапів у трансформації сонатного жанру на межі класичної та романтичної епох. Така модель не лише демонструє тенденцію до внутрішньої концентрації музичної форми та переосмислення традиційної циклічності, але й засвідчує зрушення у сфері музичної драматургії, де двочастинна структура набуває нової функціональної наповненості, забезпечуючи більш тісну взаємодію тематичного розвитку та композиційної цілісності. У цьому контексті двочастинна соната постає як своєрідна лабораторія формотворчих пошуків, у якій відбувається перегляд усталених принципів класичної сонатної форми. Водночас виявлено, що зазначена модель передбачає подальші тенденції розвитку музичного мислення, які реалізуються у творчості композиторів романтичної доби та музики ХХ століття, зокрема у напрямі індивідуалізації форми, посилення ролі тематичної інтеграції та зростання значення внутрішньої драматургічної логіки. Перспективи подальшого дослідження даної проблематики пов’язані із розширенням кола аналізованого матеріалу, зокрема через звернення до зразків двочастинної сонати для різних інструментів у творчості Бетховена, а також до аналогічних композицій у доробку інших композиторів різних національних шкіл.Тип елементу:Документ, Музично-громадська діяльність І. І. Слатіна у контексті традицій рубінштейнівського консерваторського братерства(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2010) Кононова, Олена ВасилівнаУ статті висвітлено музично-громадську діяльність Іллі Слатіна у контексті традицій рубінштейнівського консерваторського братерства. Розкрито роль А. Рубінштейна та Імператорського Російського музичного товариства у становленні професійної музичної освіти Харкова, а також значення діяльності І. Слатіна у розвитку музичної культури міста. The article examines Illia Slatin’s musical and public activity within the traditions of Rubinstein’s conservatoire community. It highlights the role of Anton Rubinstein and the Imperial Russian Music Society in establishing professional music education in Kharkiv and emphasizes Slatin’s contribution to the development of the city’s musical culture.