KhNUAR logo

Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts

KhNUAR — Kharkiv National University of Arts Repository

Вітаємо!

Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!

Репозитарій (KhNUAR) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника).

Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.

Ознайомтесь з положенням про репозитарій.

Кількість документів у репозитарії:2006

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Бібліовістка (інфораційна газета)
    (Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, 2026)
    У цьому випуску ми підготували для вас розповіді про події з життя університету, прості поради для легкого навчання та цікаві книжкові рекомендації. Також на вас чекають постійні рубрики: огляди унікальних видань, де ми традиційно знайомимо вас із книжковими раритетами і скарбами з наших фондів, свіжі надходження та добірки джерел з корисними інформаційними ресурсами. І, звісно, ми не забули про мистецтво! На сторінках знайдеться місце для розмов про музику і театр, аби налаштувати вас на творчу хвилю. Наша бібліотека завжди відкрита для вас - і коли потрібно терміново знайти інформацію, і коли хочеться просто відпочити з гарною книгою.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Бібліовістка (інфораційна газета)
    (Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, 2026)
    Інформаційна газета, яка висвітлює новини бібліотеки, книжкові новинки та інші матеріали, пов’язані з бібліотечною та інформаційною діяльністю.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Наукова мова і професійна реальність : омани й виклики у сучасному розумінні фортепіанного акомпанементу
    (Видавництво "Молодий вчений", 2025-06-27)
    Оболенська, М. М.
    Сучасні наукові дослідження в галузі музикознавства, зокрема ті, що стосуються камерного музикування, нерідко містять некоректні формулювання щодо ролі фортепіано в ансамблі. В публікаціях молодих науковців фортепіанну партію часто характеризують як таку, що «не просто виконує акомпануючу роль, а є повноцінним учасником ансамблю». Як викладач, я регулярно стикаюся з подібною риторичною конструкцією в роботах магістрантів і аспірантів (вокалістів або інструменталістів), які, прагнучи підкреслити значущість фортепіано, мимоволі відтворюють застаріле уявлення про акомпанемент як щось вторинне і менш вартісне. Подібні цьому формулювання закріплюють хибну бінарну опозицію між «акомпанементом» та «повноцінністю», яка не відповідає сучасному розумінню професії концертмейстера. Це вказує на певне непорозуміння між науковою мовою та реальним змістом професійної діяльності піаніста в ансамблі.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Composer and cognitive styles : towards the problem of personalist analysis in contemporary ukrainian musicology
    (Riga Nordic University, 2025)
    Obolenska, M. M.
    Contemporary musicology is increasingly moving beyond the boundaries of its traditional subject field, engaging in dialogue with cognitive science, neuroscience, and psychology. This interdisciplinary approach opens new perspectives for analyzing musical thinking and style as both creative and perceptual phenomena. Musical art, as a complex system, when studied using appropriate methods, can shed light on many questions within cognitive science and, consequently, help clarify fundamental issues in the psychology of human perception.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Емоційна природа музичного стилю
    (Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка, 2026)
    Оболенська, Марія Михайлівна
    ;
    Овчар, Олександр Павлович
    У статті розглядається емоційна природа категорії стилю як одного з базових явищ музичної культури. Дослідження спрямоване на з’ясування того, яким чином культурно зумовлені моделі переживання впливають на формування стильових систем у музиці та яким є їхній зв’язок із художніми формами музичного мислення різних історичних епох. Наукова новизна роботи полягає у трактуванні музичного стилю через категорію історично сфор мованого емоційного досвіду. У такій перспективі стиль постає як специфічний спосіб художньої організації почуттів, закріплений у музичній інтонації, драматургії та принципах формотворення. Зміни стильових парадигм у музичній історії інтерпретуються як відображення трансформацій культурних способів переживання, які визначають специфіку художнього мислення певної епохи. Барокова теорія афектів формує розгалужену риторичну систему музичного вираження, у якій почуття структуруються за певними типами й отримують усталені інтонаційні формули. Естетика класицизму спрямована на досягнення гармонійної рівноваги й упорядкованості емоційного життя, що знаходить відображення у врівноважених формах та прозорій музичній мові. У романтизмі посилюється значення індивідуального переживання, що спричиняє поглиблення експресії, розширення інтонацій ного словника та зростання ролі суб’єктивного начала. Музика ХХ століття демонструє складну й багатовимірну психологічну структуру емоційного досвіду модерної людини, що зумовлює появу нових принципів звукової організації та розмаїття стильових стратегій. У культурі ХХІ століття посилюється увага до внутрішнього світу особистості та механізмів емоційної чутливості. Це пов’язано з активним розвитком міждисциплінарних досліджень емоцій, поширенням концепцій емоційного інтелекту та зростанням інтересу до психологічних аспектів художньої творчості. Запропонований підхід дає можливість по-новому інтерпретувати природу стильових змін у музичній історії. Така перспектива розширює методологічні можливості історичного музикознавства, поглиблює розуміння взаємодії між емоційною сферою культури та формами музичного мистецтва і відкриває додаткові напрями для подальших наукових досліджень.