KhNUAR
KhNUAR - Kharkiv National University of Arts Repository
Вітаємо!
Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!
Репозитарій (KhNUAR ) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника) та іншими документами, створеними співробітниками університету.
Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.
Ознайомтесь з положенням про репозитарій
Кількість документів у репозитарії: 966
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- У фонді зберігаються видання науковців університету
Нові надходження
Тип елементу:Документ, Модель комплексної театрально-мистецької підготовки у харківський школі сучасних театрально-сценічних напрямів(Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, 2025) Лозова, АлінаУ контексті динамічних змін, які сьогодні переживає Україна – політичних, економічних, освітніх, культурних та духовних – особливого значення набуває мистецька освіта, зокрема театральне мистецтво, як унікальна сфера формування культурної ідентичності нації. Саме мистецька освіта виконує важливу функцію збереження та передачі духовної спадщини українського народу, сприяє розвитку естетичної культури особистості, що є невід’ємною складовою цілісного розвитку громадянина. Естетична культура як соціальне явище постійно оновлюється, трансформується та відображається на особистісному рівні. Її розвиток тісно пов’язаний із розкриттям творчого потенціалу індивіда, його культурною самореалізацією та морально-етичним зростанням на основі загальнолюдських цінностей. Об’єкт дослідження – сучасна початкова театральна освіта в Україні. Предмет дослідження – особливості театрально-мистецької підготовки у Харківській школі сучасних театрально-сценічних напрямів. В роботі вперше здійснена спроба сформулювати та обґрунтувати модель театрально-мистецької підготовки у КЗМО «Школа сучасних театрально-сценічних напрямів», що дає можливість відслідкувати процес поступового творчого становлення майбутніх абітурієнтів театрального факультету.Тип елементу:Документ, Досвід використання драматургії Віляма Шекспіра у практиці арттерапевтичного театру(Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, 2025) Колесніченко, Олександра ВіталіївнаФормування та застосування арттерапевтичних практик відбувалося під час Другої світової війни у 1940-х роках у США. Сьогодні в Україні подібні практики набувають особливо гострої актуальності. Одним із дієвих напрямків арттерапії, що має різні підходи та методи є театротерапія. «Театротерапія дозволяє вирішити багато проблем, обумовлених фізичним станом людини, бо театральний сюжет, шляхом моделювання різних життєвих сценаріїв, допомагає змінити негативні ситуації та знайти в собі способи та можливості їх подолання – таким чином відбуваються позитивні зміни в людині». Нерідко в якості робочого матеріалу фахівці, що практикують театротерапію, обирають драматургію Вільяма Шекспіра. На сьогодні маємо достатньо прикладів звернення до п’єс англійського драматурга розробниками унікальних арттерапевтичних методик (Келлі Хантер, Стефан Вольферт або «Shakespeare&Company»). Досліджується досвід використання драматургії Шекспіра у різних проявах арттерапевтичної практики та соціальних театральних проєктах.Тип елементу:Документ, Еволюція режисерських інтерпретацій творів Ольги Кобилянської на сцені українського театру (1947 - 2025)(Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, 2025) Давидов, Руслан Віталійович; Ботунова Галина ЯківнаІнсценізація літературної класики є фундаментальним механізмом розвитку національного театру, забезпечуючи безперервність культурної пам’яті та відкриваючи простір для художнього переосмислення канонічних текстів у зміненому соціокультурному контексті. Саме через сценічне прочитання класика постійно перевіряється на життєздатність, дозволяючи театру вести діалог із сучасним глядачем через призму історичної, соціальної та екзистенційної проблематики. Ольга Кобилянська посідає важливе місце в українській культурі кінця ХІХ — початку ХХ століття, а її проза, позначена психологізмом, символістською образністю та елементами раннього модернізму, вирізняється значним сценічним потенціалом. Її проза сповнена унікальною конфліктною й емоційно-образною насиченістю, що робить її твори джерелом для безперервних режисерських інтерпретацій.Тип елементу:Документ, Життєтворчість Й. Дорфмана: шлях до самопізнання(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2025) Золотарьова, Наталя СергіївнаУ статті вперше в українському музикознавстві комплексно осмислено життєтворчість ізраїльського композитора Йосефа Дорфмана. На основі біографічних і творчо-еволюційних критеріїв запропоновано періодизацію його мистецького шляху та окреслено жанрово-стильові особливості доробку. Наголошено, що кульмінацією творчості став ізраїльський період, у якому єврейська духовна тематика набула провідного значення й забезпечила композиторові міжнародне визнання.Тип елементу:Документ, Французький шансон як феномен світової культури: нова історія та виконавська доля жанру(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2025) Маркович, Михайло ІвановичУ статті осмислюється французький шансон як феномен світової культури крізь призму новітньої історіографії та сучасної виконавської практики. Розглянуто історичні витоки жанру, його оповідну, сатиричну й ліричну традиції та окреслено проблему збереження національного «генокоду» в умовах глобалізації й стилістичної диференціації ХХ–ХХІ століть. Особливу увагу приділено виконавському виміру шансону на прикладі інтерпретації пісні Ж. Косма «Опале листя» у виконанні Іва Монтана, що репрезентує синтез мелодекламації, поетичного слова та сценічного шарму як ознак французького стилю. Доведено, що життєздатність жанру забезпечується спадкоємністю мовностильового комплексу та творчою індивідуальністю шансоньє, завдяки чому шансон зберігає впізнавану ідентичність у світовому культурному просторі.