KhNUAR

KhNUAR - Kharkiv National University of Arts Repository

Вітаємо!

Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!

Репозитарій (KhNUAR ) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника) та іншими документами, створеними співробітниками університету.

Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.

Ознайомтесь з положенням про репозитарій

Кількість документів у репозитарії: 1012

Photo by @inspiredimages

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Жанровий синтез в опері «La muette de Portici» Д. Обера
    (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2025) Кисельова, Тетяна Іванівна
    Стаття досліджує жанровий синтез в опері Д. Обера «La muette de Portici» як першому творі французької «grand opera». Проаналізовано поєднання оперних, балетних та хорових сцен і їхню роль у розгортанні драматургії та характеристиці героїв. Виявлено два рівні жанрового синтезу – на рівні всього твору та хорової складової. Підкреслено значення балету і хору як активних учасників конфлікту та розвитку сценічної дії.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Харківський національний академічний театр опери та балету: історія в дзеркалі тенорового мистецтва
    (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2025) Коноров, Олексій Олексійович
    Стаття досліджує розвиток тенорового мистецтва в Харківському національному академічному театрі опери та балету імені М. Лисенка та його роль у формуванні культурно-стильового ландшафту України. Охарактеризовано естетику тенорового співу як засіб підсилення сценічної семантики оперних героїв і важливий елемент сучасної виконавської практики. Представлено «антологію» видатних тенорів ХНАТОБу, що охоплює чотири генерації співаків. Підкреслено значення тенорового мистецтва для інтерпретації оперного репертуару та формування психологічно насиченого образу героя.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Роль Харківського Вагнерівського товариства у справі популяризації сучасної музично-театральної культури
    (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2025) Сердюк, Олександр Віталійович
    Стаття досліджує роль Харківського Вагнерівського товариства у популяризації творчості Ріхарда Вагнера та сучасної музично-театральної культури. Розглянуто внесок стипендіатів у Байройті, науково-просвітницькі проєкти та інтерпретації опер у постмодерністському контексті. Підкреслено значення багаторічної діяльності товариства для культурного середовища та підтримки творчої молоді.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Творчий універсалізм О. Міщенка
    (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2025) Єгоров, Єгор Олегович
    Стаття присвячена дослідженню творчої особистості українського баяніста, педагога та професора Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського Олександра Міщенка. Особливості його мистецької діяльності розглянуто крізь призму феномена творчого універсалізму. Висвітлено основні напрями діяльності митця – виконавство, педагогіку, аранжування, диригування та наукові дослідження. Зроблено висновок про провідну роль виконавської складової у структурі його творчої особистості.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Видатні викладачі кафедри оркестрових струнних інструментів ХНУМ імені І. П. Котляревського у спогадах учнів
    (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2025) Мельник, Алла Олексіївна; Кучеренко, Станіслав Ігорович
    Стаття присвячена педагогічній діяльності викладачів кафедри оркестрових струнних інструментів Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського. На основі спогадів учнів розглянуто особливості викладацької майстерності Адольфа Лещинського, Сурена Кочаряна, Леоніда Холоденка та Сергія Євдокимова. Окреслено їхні педагогічні підходи та значення збереження спогадів учнів для вивчення педагогічної спадщини митців.