KhNUAR logo

Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts

KhNUAR — Kharkiv National University of Arts Repository

Вітаємо!

Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!

Репозитарій (KhNUAR) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника).

Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.

Ознайомтесь з положенням про репозитарій.

Кількість документів у репозитарії:1673

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Нові надходження

  • Тип елементу:Документ,
    Ернест Шоссон : періодизація творчості в контексті становлення стилю
    (Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, 2022) Міланіна, Альона Олегівна
    В історії французької музики творчість Ернеста Шоссона (1855–1899) відіграла зв’язувальну роль між пізнім романтизмом С. Франка та раннім імпресіонізмом К. Дебюссі. Особистість та доробок французького композитора достатньо глибоко вивчені у європейському та американському музикознавстві; закономірним є приєднання до процесу цього вивчення й українських дослідників. Мета статті – узагальнити відомі періодизації творчості Е. Шоссона і розробити власну синтезовану задля зняття існуючих розбіжностей. Вирішення цього інноваційного завдання потребувало вивчення низки напрацювань зарубіжних науковців з використанням історичного, історіографічного, порівняльного підходів, а також жанрово-стильового аналізу при зверненні до творчого доробку Е. Шоссона. Застосування базового положення вітчизняного музикознавства щодо зміни «інтонаційного образу світу» як критерію розмежування історичних періодів (Чекан, 1997) та досвіду зарубіжних вчених дозволило, як результат, довести доцільність розподілу творчості Е. Шоссона на три періоди: ранній (1877–1886), де відчутні пізньоромантичні впливи Ж. Массне, С. Франка та Р. Вагнера, середній, мікстовий, (1886–1889), позначений взаємодією пізньоромантичних та імпресіоністичних рис, та завершальний (1889–1899) – етап формування індивідуального стилю композитора. Така періодизація, не виключаючи існуючих, сприятиме більш ясному розумінню творчої еволюції Е. Шоссона, що має полегшити роботу музиканта-виконавця.
  • Тип елементу:Документ,
    Музично-поетична символіка Poème de l’Amour et de la Mer М. Бушора - Е. Шоссона
    (Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2023) Міланіна, Альона Олегівна
    Мета роботи – декодувати символіку вокального циклу Poème de l’Amour et de la Mer Е. Шоссона на вірші М. Бушора. Застосування семіотичного, компаративного, історико-біографічного, герменевтичного, структурно-функціонального методів дало змогу реалізувати встановлену мету. Наукова новизна дослідження полягає у сприйнятті вокального циклу Poemes de I 'Amour et de la Mer Е. Шоссона на вірші М. Бушора як складне знакове утворення, призначене для передавання зафіксованої, усвідомленої авторської інформації. Розгляд означеного твору в семіотично-інформаційному просторі дав можливість виявити й декодувати символіку музично-поетичного тексту твору, зрозуміти музичний всесвіт французького композитора та його версію символізму. Висновки. Аналіз «Поеми любові та моря» доводить, що поетичний та музичний тексти твору насичені символами, декодування яких допомагає найбільш правильно витлумачити вокальний цикл та зрозуміти ідею його авторів; можна стверджувати, що композиторська інтерпретація Poemes de I 'Amour et de la Mer надихається та максимально наближена до поетичного першоджерела; мистецтво Е. Шоссона підтримує уявний світ, говорячи сучасною мовою – віртуальний, навмисно неоднозначний, складений лише з унікальних фрагментів, тому автор постійно перебуває в ньому в різних обличчях та можливих інтерпретаціях, що є його внутрішньою потребою. Ця свобода і незалежність розуму певною мірою відповідають світовідчуттям імпресіоністів; в «Поемі любові та моря» збережені культурні та музичні рамки, що вже існували, але Е. Шоссон адаптує їх до власних вимог і пропонує унікальну версію символізму, тобто всесвіт Е. Шоссона розвивається у двох паралелях: деякі заповіти символістів залишаються, однак сприйнятливість проходить через «фільтр» авторських переконань та чутливості.
  • Тип елементу:Документ,
    Виконавське відображення символіки музично-поетичного тексту "Quatre mélodies" ор. 13 Е. Шоссона
    (Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, 2025) Жаркіх, Тетяна Василівна; Міланіна, Альона Олегівна
    Метою дослідження є обґрунтування виконавського бачення символіки музично-поетичного тексту «Quatre mélodies» («Чотири мелодії») ор. 13 (1885 1887) французького композитора Ернеста Шоссона. Актуальність обраної теми зумовлена недостатнім висвітленням вокальної спадщини Е. Шоссона, зокрема ор. 13, що насичений музично-поетичною символікою. Отже, новизна дослідження полягає у вивченні символіки «Чотирьох мелодій» Е. Шоссона як синтезу слова, музики та виконавської інтерпретації, що потребувало застосування історико-контекстуального, біографічного, структурно-функціонального методів дослідження та виконавського аналізу інтерпретації творів. Установлено, що «Quatre mélodies» Е. Шоссона – «Apaisement» («Умиротворення» на вірш П. Верлена), «Sérénade» («Серенада» на слова Ж. Лагора), «L’Aveu» («Сповідь» на вірш О. де Вілье де Ліль-Адана) та «La Cigale» («Цикада» на поезію з «Анакреонтичних од» Л. де Ліля) – є взірцем органічної взаємодії музичного та поетичного текстів, у яких віддзеркалились естетичні пошуки доби французького символізму. Твір викликає інтерес як з історико-музикознавчого, так і з виконавського погляду. Головне завдання співацької інтерпретації «Quatre mélodies» – знайти відповідну палітру темброво-виразних можливостей голосу, що допомагає розкрити багату символіку глибинних музично-поетичних сенсів твору. Як приклад, проаналізовано співацьке тлумачення ор. 13 німкенею К. Шефер (сопрано). Підсумовано, що вокалістка має прекрасну технічну базу, її природні голосові дані відповідають первинному задуму композитора, проте суто німецька ментальність, на відміну від французької, та недостатня обізнаність у мовній специфіці не дозволяють вважати виконання нею «Quatre mélodies» перфектним, оскільки воно не розкриває повною мірою символічний зміст твору.
  • Тип елементу:Документ,
    Формування регулятивної компетентності студентів естрадно-джазового співу у підготовці до концертної діяльності : зарубіжний досвід освітніх систем
    (Хмельницький національний університет, 2025) Міланіна, Альона; Смольнікова, Ніна
    У контексті глобалізації, зростання ролі знань і технологій у суспільстві та модернізації системи освіти в Україні актуалізується проблема формування професійної компетентності фахівців у галузі естрадно-джазового співу, що є ключовим елементом підготовки конкурентоспроможних музикантів, здатних до творчої самореалізації в умовах динамічних змін. Дослідження спрямоване на теоретичне обґрунтування та практичну імплементацію компетентнісного підходу в професійній підготовці студентів до концертної діяльності з урахуванням зарубіжного досвіду освітніх систем. На основі аналізу праць вітчизняних учених (О. Мельник, В. Коваленко, Л. Петренко) та зарубіжних дослідників (Дж. Міллер, Р. Едвардс, Л. Кустодеро, Д. Вард-Стейнман) регулятивна компетентність розглядається як інтегральна якість, що забезпечує саморегуляцію, емоційну стабільність, творчу адаптацію та ефективну взаємодію з аудиторією в умовах концертної діяльності. Особливу увагу приділено зарубіжному досвіду освітніх систем США, країн Європи (зокрема Скандинавії та Великобританії), де джазова вокальна освіта інтегрує неформальне навчання, мультикультурні підходи, імпровізаційні практики та інноваційні технології, такі як цифрова аналітика вокального виконання. Запропоновано комплекс індивідуально орієнтованих педагогічних технологій, включаючи методи психічної саморегуляції, міждисциплінарної інтеграції, аналізу музичного матеріалу та імпровізаційних практик, які було верифіковано в емпіричному дослідженні за участю студентів музичних вищих закладів освіти України. Результати свідчать про значне зростання рівня виконавської майстерності, емоційної виразності, психологічної стійкості та рефлексивних навичок студентів. Перспективи подальших досліджень охоплюють розробку цифрових освітніх платформ, мультимедійних тренажерів, онлайн-курсів із вокалу, а також застосування нейропедагогічних підходів із урахуванням зарубіжних моделей. Робота має теоретичне значення для розвитку педагогічної науки, зокрема в галузі музичної освіти, та практичну цінність для вдосконалення професійної підготовки вокалістів естрадно-джазового напряму, сприяючи їхній адаптації до сучасних викликів мистецького середовища.
  • Тип елементу:Документ,
    Мистецтво як інструмент освітньої стійкості : роль музичного символізму в гуманітарній освіті в умовах війни (на прикладі вокальних циклів Е. Шоссона)
    (Харківська гуманітарно-педагогічна академія, 2025) Міланіна, А.
    У часи світових змін і глибинних зрушень у свідомості суспільства освіта дедалі частіше постає не як набір дисциплін, а як простір формування людини – чутливої, мислячої, здатної витримати невизначеність і залишитися собою. У цьому просторі особливе місце посідає мистецтво – мовчазна мова глибин, яка говорить не про факти, а про сенси. Саме воно допомагає зшивати розірвану тканину реальності, наповнювати щоденне життєве дихання ритмами культури, символами співпричетності, образами надії. Музика, як найабстрактніша з мистецьких форм, володіє унікальною властивістю проникати в ті шари психіки, які недоступні раціональному дискурсу. Вона здатна обіймати людину, давати їй голос тоді, коли слова зникають. Особливо це виявляється у символічній музиці – музиці, що відкриває внутрішні двері. Такою є творчість Ернеста Шоссона – композитора, у якій звукова поезія зустрічається з філософською глибиною, де кожен тон народжується не лише зі звуку, а й з мовчання. Вокальні цикли Шоссона – це не просто витончені зразки французького музичного символізму; це багатовимірні простори внутрішнього життя. Вони створюють умови для глибинної рефлексії, для перебування на межі між звуком і змістом, для виховання чутливості як педагогічної якості. Саме така музика може стати основою нового підходу до гуманітарної освіти – освіти, що формує і розум, і серце, і логіку, і уяву, і пам’ять, і віру в смисл. Сучасний світ потребує прийняття не стільки швидких рішень, а й глибоких відповідей. У цьому контексті дослідження ролі музичного символізму в освітньому процесі постає як актуальне та перспективне. Воно відкриває шлях до освіти, що лікує, надихає, дає можливість говорити про складне красиво, делікатно, по-людськи. Це освіта, в якій культура не просто навчає – вона зцілює. Саме тому осмислення творчості Ернеста Шоссона як педагогічного ресурсу, що може бути інтегрованим у гуманітарну освіту, є не лише питанням музикознавчого інтересу. Це спроба запропонувати нову мову чуттєвого пізнання у якій здобувач вищої освіти, учитель, слухач і твір творять спільний символічний простір – простір стійкості, взаємності та надії.