Нові надходження

• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Жанрова система лістівських оперних транскрипцій

  Золотарьова, Наталя Сергіївна

  (2024, Дніпровська академія музики)

  Показати більше

  Мета статті передбачає ґрунтовне вивчення жанрової системи оперних транскрипцій Ф. Ліста для розуміння жанрової сутності фортепіанного твору, що є важливою складовою виконавської інтерпретації. Методологія дослідження базується на застосуванні системного підходу, історичного, жанрового, онтологічного методів аналізу. Наукова новизна полягає в тому, що в даному дослідженні вперше у вітчизняному музикознавстві обґрунтовано системне утворення транскрипторського спадку Ф. Ліста за операми з виявленням специфічних ознак, властивих складовим художньої системи. Висновки. Розглянута транскрипторська фортепіанна творчість видатного угорського композитора ХІХ століття за оперними творами його сучасників і попередників. На підставі досліджень авторських жанрових імен та наукових розвідок визначена жанрова природа оперних транскрипторських творінь Ференца Ліста. Виявлено різноманіття моделей жанрової системи оперного транскрипторського спадку митця, що містить: Transcription, Reminiscences, Paraphrase, Fantaisie, Illustration. Визначено жанрові домінанти оперної транскрипторської творчості Ф. Ліста: Transcription, Reminiscences, Fantaisie та їх модифікацію упродовж трьох періодів життєтворчості композитора. Обґрунтовано синтез жанрів Reminiscences і Fantaisie, поширення жанру Reminiscences на Paraphrase. Підкреслено, що авторське жанрове ім’я оперного транскрипторського твору є основоположним для визначення жанру. Надано дефініції кожній жанровій моделі, що складають художню систему оперної транскрипторської спадщини Ф. Ліста. Оперні транскрипції митця як жанрово-стильова цілісність постають в якості художньої системи, що є складовою метасистеми фортепіанної спадщини Ф. Ліста загалом.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Innovative approaches in the performance of a musician : theory and practice

  Byelik-Zolotaryova, Nataliya

  ;

  Batovska, Olena

  ;

  Zolotaryova, Natalya

  ;

  Ivanova, Yuliia

  ;

  Zaverukha, Olena

  (2026, Babeş-Bolyai University, Reformed Theology and Music Department, Cluj-Napoca, Romania)

  Показати більше

  The current needs in the modernization of the system of performing interpretation and the search for mechanisms for its optimization necessitate a review of approaches to the professional activity of musicians. The creation of favorable conditions for the development of the performers’ creative potential and the multifaceted realization of their unique talent is of particular relevance. The aim of the study is to reveal and substantiate the content, significance and effectiveness of the application of innovative approaches to the creation of performing interpretation of a musical work. The study employed both practical (monitoring of the interpretation of a musical work) and theoretical (analysis, comparison, synthesis) methods. The study established that a mixed system of performing interpretation the most progressive, optimal and oriented towards the individuality of the music performer, as it combines the principles of several approaches — traditional academic and innovative. It provides for a full multifaceted implementation of approaches that contribute to the successful performing interpretation: interdisciplinary synthesis and the mechanism of creative interaction of the pianist, soloists, and choral group, knowledge of the achievements of various performing schools in the world, application of conditions for improvisation and implementation of non-standard solutions during a performance on stage. The key components of optimizing the professional activity of performers were identified: auditory experience and research of musical primary sources; ensemble music-making practice; genre and stylistic diversity of the repertoire. The prospects for studying this problem are determined by the openness of the performing interpretation processes to innovative principles and their commitment to preserving and implementing the fundamental principles of the classical academic tradition of performance.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Творчість й ансамблева діяльність Боба Берга

  Сидоренко, Михайло Юрійович

  (2026, Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка)

  Показати більше

  В статті розглянуто феномен творчості Боба Берга – одного з найвпливовіших саксофоністів постф’южн і модерного джазу кінця ХХ століття, чия діяльність суттєво позначилася на розвитку сучасної саксофонної школи. Окреслено провідні риси його виконавського стилю, зокрема густий, концентрований тон, високу технічну мобільність, характерну для постколтрейнівської традиції, а також специфічні модально-гармонічні структури й розширені ритмічні моделі, що походять із ф’южнестетики 1970-1980-х років. Значну увагу приділено впливу, який мали Джон Колтрейн, Джо Гендерсон, Майкл Брекер та представники хард-бопової школи на формування Берга; особливо наголошено, що саме ранній досвід роботи з Хорасом Сільвером забезпечив фундаторові майбутнього стилю чіткість артикуляції, структурність фразування та опору на блюзову інтонаційну модель. Окремо висвітлено ансамблеву діяльність Боба Берга як один із ключових чинників його професійного становлення. Проаналізовано співпрацю музиканта з такими гуртами, як «Steps Ahead», «Cedar Walton Trio», «Dave Weckl Band», а також із такими виконавцями, як Майк Мейн’єрі, Кіт Джарретт, Едді Гомес і Пітер Ерскін. Показано, що саме тривала робота в різноскладових ансамблях сформувала здатність Берга до високої імпровізаційної комунікації, гнучкої взаємодії із ритм-секцією, відчуття поліметричної організації та динамічного балансування між солістичною й колективною роллю. Наголошено, що ансамблевий підхід музиканта базувався на принципах постійного діалогу, реактивності та спільного формування драматургії, що вирізняло Берга серед сучасників. У статті проаналізовано також композиційні та імпровізаційні принципи виконавця, простежено еволюцію його стильової мови від хард-бопової основи до синтетичної постбопово-ф’южн моделі. Підкреслено, що творчість Боба Берга стала важливим чинником модернізації джазового саксофонного виконавства й сприяла формуванню нового покоління музикантів, орієнтованих на поєднання традиційних джазових структур із сучасними гармонічними та ритмічними підходами.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Комплексний підхід до репетиційного процесу : подолання розриву між вокальною, акторською та хореографічною підготовкою

  Федцова, Людмила Іванівна

  ;

  Розін, Владислав Мойсейович

  ;

  Андріївська, Тетяна Сергіївна

  (2025, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв)

  Показати більше

  Метою статті є теоретичне обґрунтування та практичне висвітлення необхідності впровадження комплексного підходу до репетиційного процесу в системі мистецької освіти й професійної підготовки виконавців. Методологічною основою дослідження виступає системний підхід до вивчення процесу підготовки універсального виконавця в умовах мистецької освіти. Робота спирається на міждисциплінарний аналіз педагогічних, методичних і перформативних принципів, які забезпечують цілісне поєднання хореографії, вокалу та акторської дії в межах репетиційної практики. Використано елементи порівняльного аналізу сучасних методичних підходів та спостереження за практикою інтегрованого навчання. Наукова новизна дослідження полягає в концептуалізації репетиційного процесу як синтетичного педагогічного середовища, що функціонує на основі міждисциплінарної взаємодії та провадження елементів перформативного мистецтва. Уперше запропонована модель інтегрованої підготовки виконавця, у якій хореографічні, вокальні та акторські елементи розглянуто як нерозривно пов’язані компоненти єдиного перформативного процесу. Такий підхід сприяє формуванню цілісного сценічного мислення та розвитку виконавської автономії. Висновки. У сучасному освітньому просторі підготовка універсального виконавця потребує переосмислення традиційних моделей виконання. В умовах синтетичних сценічних жанрів, де тілесне, голосове й емоційне функціонують як єдиний художній жест, окреме вивчення вокалу, хореографії та акторської майстерності втрачає ефективність. Запропонований комплексний підхід до репетиційної практики дозволяє гармонійно інтегрувати ці компоненти в межах однієї педагогічної системи. Він базується на спільному плануванні викладачів, змішаних репетиціях, імпровізаційних методах та правах, спрямованих на розвиток сценічного мислення й виконавської свободи. Особливої значущості набуває перформативна практика як інструмент формування цілісного сценічного висловлення, у якому тіло, голос і внутрішня дія співіснують як взаємопов’язані аспекти єдиного художнього процесу. Такий підхід не лише сприяє професійному розвитку, але й активізує внутрішню мотивацію до самореалізації, що є ключовим чинником у становленні сучасного артиста. Отже, комплексна репетиційна система може розглядатися не лише як ефективний методичний інструмент, а і як перспективна педагогічна стратегія, здатна забезпечити підготовку гнучкого, креативного та мислячого виконавця, який відповідає викликам і вимогам сценічного мистецтва ХХІ століття.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Професійні практики піаніста-концертмейстера у прифронтовому місті під час російсько-української війни та COVID-19 пандемії

  Батаєва, Катерина Вікторівна

  ;

  Батаєва, Ольга Вікторівна

  (2025, Комунальний заклад вищої освіти «Академія культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради)

  Показати більше

  У статті досліджено специфіку професійної діяльності піаніста-концертмейстера в українських закладах вищої музичної освіти у прифронтових містах під час російсько-української війни та COVID-19 пандемії, яка пов’язана з пролонгованим онлайн-навчанням та небезпечними умовами праці внаслідок загроз обстрілів. Виявлено специфіку дистанційної роботи піаніста-концертмейстера та представлено концепт «зручної фонограми».

  Показати більше