KhNUAR logo

Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts

KhNUAR — Kharkiv National University of Arts Repository

Вітаємо!

Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!

Репозитарій (KhNUAR) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника).

Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.

Ознайомтесь з положенням про репозитарій.

Кількість документів у репозитарії:2085

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Імпровізаційність як форма соматично-емоційної взаємодії в ансамблі саксофона і фортепіано
    Оболенська, Марія
    ;
    Чуріков, Віктор
     (2026, Фундація Інститут справ адміністрації публічної Люблін)
    Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню імпровізаційності як соматично-емоційного феномену в ансамблі саксофона і фортепіано та її інтеграції у ширший дискурс дослідження емоційного інтелекту в ансамблевому музикуванні. Імпровізаційність розглядається як онтологічна якість ансамблевої взаємодії та як стилістична й виконавська характеристика, що ґрунтується на соматичному інтелекті, антиципативному мисленні та емоційній креативності. Імпровізація трактується як форма музичної комунікації, яка передбачає миттєву реакцію на музичні жести партнера й функціонування ансамблю як динамічної системи взаємодії. У роботі розкрито поняття соматичного інтелекту як тілесного знання, що охоплює «тілесне слухання», рухову чутливість і здатність до сприйняття мікрожестів у процесі виконання. Особливу увагу приділено специфіці взаємодії саксофона і фортепіано, зокрема тембровому та просторово-динамічному балансу. Наукова новизна дослідження полягає у концептуалізації імпровізаційності як прояву емоційного інтелекту ансамблістів та у розширенні традиційних підходів до розуміння імпровізації у виконавській практиці.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Практичні аспекти роботи концертмейстера в оперній студії на матеріалі опери А. Сальєрі "Спочатку музика, потім слова"
    Бачек, Марта
    ;
    Запара, Ірина
    ;
    Зуєва, Дар'я
     (2026, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка)
    У статті висвітлено практичні аспекти роботи концертмейстера в оперній студії крізь призму власного досвіду – підготовки прем’єри опери Антоніо Сальєрі «Спочатку музика, потім слова». Розкрито комплексний характер діяльності концертмейстера, яка охоплює виконавський, організаційний та інтерпретаційний виміри. Виокремлено основні етапи роботи – від початкового теоретико-аналітичного опрацювання твору до оркестрово-сценічних репетицій та самого сценічного показу вистави. Значну увагу приділено специфіці розучування вокальних партій із молодими виконавцями в оперній студії, де концертмейстер постає не тільки піаністом-акомпаніатором, але й наставником та координатором усього постановочного процесу. На конкретному прикладі опери А. Сальєрі докладно описано перебіг репетиційної роботи над виставою, окреслено основні труднощі та рекомендації щодо їх подолання. Новизна дослідження полягає в авторській систематизації практичного концертмейстерського досвіду на матеріалі опери А. Сальєрі в Харківській оперній студії, у визначенні основних функцій концертмейстера на різних етапах підготовки вистави та в обґрунтуванні методичних орієнтирів, доречних для використання в інших оперних студіях. Зокрема, запропоновано алгоритм роботи над важливою складовою творів епохи віденського класицизму – речитативами secco. Значну увагу приділено виконавській концепції як методологічному підґрунтю роботи концертмейстера; показано, як класицистична стилістика впливає на інтерпретацію твору. В статті розглянуто як співпраця концертмейстера з диригентом і режисером стає основою для формування цілісного художнього задуму. Стаття буде корисною концертмейстерам, викладачам вокалу, режисерам і керівникам оперних студій, які прагнуть оптимізувати репетиційний процес і підвищити художній рівень студентських вистав.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Міжнародні проєкти в театрах України як інструмент культурної дипломатії
    Богданович, Аліна
     (2025, Львівський національний університет ім. І. Франка)
    Статтю присвячено аналізу ролі міжнародних проєктів в українських театрах як інструменту культурної дипломатії. Розглянуто теоретичні засади використання театрального мистецтва для формування позитивного іміджу країни на міжнародній арені, зокрема через концепцію м’якої сили та культурного обміну. Автор досліджує практичний досвід проведення Міжнародного Шекспірівського фестивалю, який вперше відбувся у 2024 р. на базі Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, і демонструє, як цей захід сприяв популяризації класичної спадщини, адаптованої до сучасних умов. Проаналізовано організаційні та художні особливості фестивалю, зокрема його програму, участь іноземних театральних колективів, а також його вплив на встановлення міжкультурного діалогу. Дослідження також розкриває низку проблем, зокрема недостатність внутрішніх ресурсів та необхідність впровадження цифрових технологій для розширення аудиторії, що потребує подальших досліджень.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Trends in genre modification in contemporary ukrainian piano music: from meta- to anti-genre
    Zymohliad, Nataliia
     (2021, Київський національний університет культури і мистецтв)
    The purpose of the study is to identify the determinants and specifics of trends in the modification of genre models in contemporary Ukrainian piano music and the associated transformations of the performer’s status and artistic communication. The research methodology of the article consists of cultural, art studies and comparative approaches that made it possible to understand the ways of genre transformation in the paradigmatic dimensions of modern culture, as well as the principles of musicological, in particular genre analysis, which provided awareness of the specifics of the transformation of genre paradigms, which are essential tasks of modern musicology. The scientific novelty of the article is to identify ideological determinants, conceptual and compositional and structural specifics of the transformation of genre models in piano works of modern Ukrainian composers, in particular, based on the analysis of the works of A. Yakovchuk, S. Zazhytko, O. Huhel, V. Runchak, which have not received exhaustive coverage in scientific discourse. As a result, it is proved that the genre, as a phenomenon of musical art, in contemporary Ukrainian piano music appears in subjectivised interpretations, the diversity of which resonates with the paradigmatic attitudes rhizome of Postmodern culture and determines the change in the functions of the performer and the revision of the principles of artistic communication. Conclusions. Contemporary piano music of Ukrainian composers demonstrates the rhizome transformation of the genre, the manifestations as follows: “implicit” synthesis of genres in the declaration of genre certainty by the author; declarative synthesis of genres in the stylistic modulation of genre models, orientation to meta-genre as a reflection of the modern polylogue of cultures, detailing of the declared model of the genre by the bill and genres’ additional signs; synthesis of musical, verbal and visual principles; experimental synthesis of signs of historical and cultural eras, types of art, genres, in particular, the trend of a theatrical adaptation of piano music; interpretation of genre as a meta-cultural phenomenon; “simulacrum” — a postmodern parody transformation into an “anti-genre”.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Жанрова система лістівських оперних транскрипцій
    Золотарьова, Наталя Сергіївна
     (2024, Дніпровська академія музики)
    Мета статті передбачає ґрунтовне вивчення жанрової системи оперних транскрипцій Ф. Ліста для розуміння жанрової сутності фортепіанного твору, що є важливою складовою виконавської інтерпретації. Методологія дослідження базується на застосуванні системного підходу, історичного, жанрового, онтологічного методів аналізу. Наукова новизна полягає в тому, що в даному дослідженні вперше у вітчизняному музикознавстві обґрунтовано системне утворення транскрипторського спадку Ф. Ліста за операми з виявленням специфічних ознак, властивих складовим художньої системи. Висновки. Розглянута транскрипторська фортепіанна творчість видатного угорського композитора ХІХ століття за оперними творами його сучасників і попередників. На підставі досліджень авторських жанрових імен та наукових розвідок визначена жанрова природа оперних транскрипторських творінь Ференца Ліста. Виявлено різноманіття моделей жанрової системи оперного транскрипторського спадку митця, що містить: Transcription, Reminiscences, Paraphrase, Fantaisie, Illustration. Визначено жанрові домінанти оперної транскрипторської творчості Ф. Ліста: Transcription, Reminiscences, Fantaisie та їх модифікацію упродовж трьох періодів життєтворчості композитора. Обґрунтовано синтез жанрів Reminiscences і Fantaisie, поширення жанру Reminiscences на Paraphrase. Підкреслено, що авторське жанрове ім’я оперного транскрипторського твору є основоположним для визначення жанру. Надано дефініції кожній жанровій моделі, що складають художню систему оперної транскрипторської спадщини Ф. Ліста. Оперні транскрипції митця як жанрово-стильова цілісність постають в якості художньої системи, що є складовою метасистеми фортепіанної спадщини Ф. Ліста загалом.