Нові надходження

• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Культурний менеджмент у театрі : між творчістю та стратегією

  Богданович, Аліна

  ;

  Аннічев, Олександр

  (2025, Рівненський державний гуманітарний університет)

  Показати більше

  Автори досліджують проблему хибного протиставлення культурного менеджменту та творчості в українському театральному середовищі, аналізують причини стереотипного сприйняття управлінських практик, сформованих під впливом пострадянської системи централізованого контролю та виявляє редукцію поняття культурного менеджменту до грантової діяльності. На основі міжнародного досвіду (Royal Shakespeare Company, Berliner Ensemble, Public Theater) представлено успішні моделі інтеграції художнього бачення та професійного управління. Обґрунтовується, що стратегічне планування звільняє творчість, забезпечуючи ресурси для експериментів та інституційну сталість. Особливу увагу приділено трансформації театрального менеджменту в умовах повномасштабної війни, коли антикризове управління стає інструментом виживання та опору. Проаналізовано специфіку роботи театрів на прифронтових територіях, що запроваджують нові інструменти менеджменту: мобільні формати вистав, освітні та терапевтичні програми, диверсифікація джерел фінансування. Доведено, що професійний культурний менеджмент посилює театру, його місійну роль у суспільстві, дозволяє йому відповідати на гострі соціальні виклики. Запропоновано можливі шляхи до розвитку необхідних практик упровадження стратегічного управління в театральних інституціях України, включно з освітніми програмами для керівників, залучення професійних менеджерів та адаптацію міжнародних управлінських інструментів до специфіки культурного сектору.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Вплив епохи Відродження на розвиток європейської музики

  Копелюк, Олег

  ;

  Седюк, Ігор

  (2025, Рівненський державний гуманітарний університет)

  Показати більше

  Дослідження присвячене проблематиці розвитку музичного мистецтва в соціокультурному контексті європейського простору доби Відродження (Ренесансу). Методологія дослідження передбачала комплексний методологічний підхід, що включав історичний, аналітичний, музикознавчий, індуктивний та інші наукові методи. Розглянуто основні гуманістичні прагнення та ключові тенденції в аспектах антропоцентризму, гармонійного розвитку особистості, естетичного світобачення, відродження традиційних основ античної культури, що були характерними для епохи Відродження та стали визначальними у розвитку музичного мистецтва Європи цього періоду. Детерміновано специфіку музично-виховного процесу у європейських навчальних закладах, де систематизувались основні закономірності навчально-виховного процесу. Узагальнено векторність впливу найвизначніших європейських музикантів на становище системи музичного виховання доби Ренесансу. Особлива увага приділена значущій ролі музично-педагогічних концепцій Яна Амоса Коменського, Джозеффо Царліно, Миколи Дилецького та низки інших вчених. Репрезентовано відомості щодо окремих музично-педагогічних трактатів. Акцентовано на інтенсифікації міжкультурної взаємодії в період Відродження, активному обміну досвідом між митцями та педагогами-музикантами під час подорожей країнами Європи. Обґрунтовано значущість впливу соціокультурних, історико-політичних, релігійних та інших чинників на процес розвитку музичної культури в період Ренесансу. Розглянуто специфіку розвитку української музичної культури як складової європейського простору в добу Відродження. Доведено, що ключовим стильовим орієнтиром досліджуваного періоду позиціонувався ренесансно-бароковий тип українського музичного мистецтва.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Фортепіанний концерт як синтез сольного виконавства та оркестрового мислення

  Теплова, Олена

  ;

  Рябуха, Наталія

  ;

  Копелюк, Олег

  (2026, Рівненський державний гуманітарний університет)

  Показати більше

  Статтю присвячено розкриттю фортепіанного концерту як форми виконавської взаємодії, у якій сольна партія реалізується через оркестрове мислення, ансамблеву чутливість і цілісну художню концепцію. З’ясовано, що його специфіка полягає не лише у віртуозності, а й у постійному співвіднесенні сольної партії з оркестровою тканиною та потребі мислити масштабом цілого твору. Показано, що оркестрове мислення визначає інтерпретацію піаніста, а цілісний виконавський образ формується у взаємодії соліста, диригента та оркестру. Узагальнено інтерпретаційні принципи художньої рівноваги: цілісність концепції, оркестрове слухання, ансамблева узгодженість, співмірність виразових засобів і діалогічність. Наукова новизна полягає в розгляді фортепіанного концерту як єдності сольного виконавства, оркестрового мислення й ансамблевої цілісності. Перспективи подальших розвідок пов’язані з вивченням індивідуальних виконавських стратегій у співвідношенні з оркестровою партитурою.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Вокальні особливості бандурного виконавства : між народною традицією та академічною школою

  Коваль, Наталія

  (2025, Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка)

  Показати більше

  Стаття присвячена аналізу вокальних особливостей бандурного виконавства у контексті взаємодії народної традиції та академічної школи. Бандура як один із найхарактерніших символів української культури поєднує інструментальний та вокальний компоненти, що формують унікальний синкретичний феномен. Історичним підґрунтям цього мистецтва є кобзарська співогра, яка виникла на перетині епічної декламації та музичного супроводу. Вокальний складник традиційного кобзарського співу вирізнявся природним звукоутворенням, тісним зв’язком із мовленнєвою інтонацією, декламаційним характером, дихальною опорою та виразністю, зорієнтованою насамперед на передачу змісту слова. Така специфіка сформувала своєрідну художню модель, у якій провідне місце займала смислова сила й емоційна щирість, а не технічна віртуозність.З утвердженням академічної музичної освіти виникла потреба інтеграції народних принципів співу у сучасну професійну практику. Академічна школа співу не заперечує традицію, а створює її нове підґрунтя, розширюючи вокальні можливості виконавця. Основними її здобутками для бандурного мистецтва є формування правильної дихальної техніки, розвиток резонансного апарату, стабільність інтонації, точність у відтворенні інтервалів, а також виразна дикція, необхідна для художньої інтерпретації українського слова. Це дозволяє зберігати темброву природність голосу та водночас забезпечує професійний рівень сценічного виконання.У сучасній практиці бандурного мистецтва спостерігається органічний синтез народної й академічної традицій. Він проявляється у солоспіві, де вокальна лінія органічно поєднується з інструментальним супроводом; в ансамблевих формах, що вимагають точності строю та ансамблевої узгодженості, а також у сучасному репертуарі, де українські композитори поєднують фольклорні інтонаційні моделі з академічними формами.Зроблено висновок, що поєднання народної традиції та академічної школи у вокальному виконавстві на бандурі формує сучасну модель співу, яка поєднує спадкоємність і відкритість до нових художніх пошуків. Такий синтез сприяє збереженню української культурної ідентичності та водночас інтегрує бандурне мистецтво у світовий професійний музичний простір.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Піаністичний спадок Святослава Ріхтера - приклад для молодих піаністів

  Попов, Юрій

  ;

  Плотнікова, Анастасія

  (2026, Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка)

  Показати більше

  Стиль виконання музичних творів Святослава Ріхтера виходить за межі техніки – це вплив на світогляд, сприйняття музики як до служіння. Спадщина Ріхтера складає не лише записи, а й етичний кодекс митця. Виконавська майстерність Святослава Теофіловича є інтеграцією інтелектуальної глибини, емоційної стриманості та технічної бездоганності. Він не прагнув ефектності, натомість шукав істину у звучанні. Саме тому його творчість залишається актуальною й наразі. Систематизація біографічних даних, концертних записів та творчого доробку Святослава Ріхтера дозволило узагальнити ключові аспекти його майстерності: педалізацію, фразування, стилістичну вірогідність та акустичну прозорість. Концепт «об’єктивна транскрипція» інтегрує філософсько-естетичну позицію Ріхтера, розглядаючи його виконання як архітектонічно-орієнтовану реконструкцію авторського задуму, що протистоїть традиційній егоцентричній віртуозності. Виконання для Ріхтера – це творча, чітко підпорядковане музичній структурі озвучення внутрішньої логіки твору, результатом якої є свідоме зміщення акценту з особистої емоційності на структурну та темброву ясність, які надають інтерпретаціям монументального, архітектонічно вивершеного звучання (особливо помітно у поліфонії Й. С. Баха та пізніх сонатах Л. ван Бетховена й Ф. Шуберта). «Струнно-штрихове туше» описує унікальність фортепіанної техніки Ріхтера, дозволяючи реалізувати його звуковий ідеал, сформований впливом органної та оркестральної музики. Звук досягається через специфічний мікроконтроль дотику, функціонально аналогічний різновидам штрихів струнних інструментів, пріоритетом якого є тонкий, динамічний контроль падіння та відскоку пальця на клавіші за мінімізації інерції передпліччя, що забезпечує подвійний спектр звучання: іронічно-гостре, «колюче» (естетика гротеску та модерністської іронії, яке оголяє структуру) та глибинна, органоподібна монументальність (у романтичному та класичному репертуарі – Бетховен, Шуберт). Репертуарна експлікація методу універсалізму Святослава Ріхтера виступає як наслідок його об’єктивного методу. Застосування методу призвело до свідомої відмови від зовнішньої сентиментальності на користь підкреслення філософської глибини, часової та структурної масштабності.

  Показати більше