Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts
KhNUAR — Kharkiv National University of Arts Repository
Вітаємо!
Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!
Репозитарій (KhNUAR) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника).
Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.
Ознайомтесь з положенням про репозитарій.
Кількість документів у репозитарії:1047
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- У фонді зберігаються видання науковців університету
Нові надходження
Тип елементу:Документ, Специфіка роботи актора над моновиставою на прикладі новели «Я (Романтика)» Миколи Хвильового(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2025) Діденко, ВасильТеатр сьогодення починає по-новому досліджувати історичні події, а особливо зараз в умовах війни, коли йде боротьба не тільки за території, а і за людський ресурс, моральні та культурні цінності. Обравши творчість Миколи Хвильового, а саме його твір «Я Романтика» для творчого дослідження та втілення цього матеріалу у формі моновистави, я зміг переосмислити текст і побачити як сюжет твору перегукується з сучасними реаліями. Головною темою є збереження власного «Я» в умовах війни, складного вибору та тяжких випробувань. Усі персонажі новели це внутрішні особистості героя, які формуються залежно від обставин, вагань, рішень та вчинків. В свою чергу, я як актор прагну оволодіти формою моновистави у своїй акторській практиці. Створити ефект множинності образів, і донести головну думку через мінімальні, але потужні засоби виразності. Об’єкт дослідження – специфіка акторської роботи над моновиставою. Предмет дослідження – особливості акторського втілення множинності образів у моновиставі на прикладі психологічної новели Миколи Хвильового «Я - Романтика». Мета – дослідити специфіку роботи актора над моновиставою на прикладі психологічної новели Миколи Хвильового «Я - Романтика».Тип елементу:Документ, Жіночі образи у творчому проєкті «Чорна пантера і білий ведмідь» за В. Винниченком: життєві і сценічні архетипи(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2025) Ждан, Дарія СергіївнаТип елементу:Документ, Казкотерапія в українському театральному мистецтві воєнної доби(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2025) Дерев’янко, ГаннаТип елементу:Документ, Особливості роботи актора в мультимедійній виставі Мартіна Макдони «Людина-Подушка»(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2025) Пильник, ОлександрТеатр завжди був мистецтвом синтетичним, поєднання акторського виконання разом з можливостями технологій, що доповнюють бачення вистави. Мультимедійні засоби – будь то відеопроекції, інтерактивні екрани, звукові інсталяції – стали не лише технічним доповненням сценічного простору, а повноцінним інструментом художнього мислення. Вони змінюють саму природу театральної дії, ускладнюють структуру взаємодії між актором і глядачем, відкриваючи нові способи втілення драматичного образу вистави. Сучасний театр постає як простір взаємодії різних мистецьких напрямів, де відбувається постійне поєднання жанрів, стилів і засобів художнього вираження. У театрі завжди необхідно «дивувати» глядача: акторським різнобарв’ям гри, музичним акомпанементом, використанням живопису, світла – і щоразу частіше цей синтез доповнюється новими технологіями. Використання мультимедійних засобів – відеопроекцій, інтерактивних екранів, цифрової графіки, анімацій і т.д. стало не просто технічним прийомом, а невід’ємною частиною сценічної мови, що відкриває нові способи сприйняття та інтерпретації вистави.Тип елементу:Документ, Методи перформативного мистецтва як інструменти психоемоційної підтримки вразливих груп населення (на прикладі проєкту «Пенелопея» Львівського академічного драматичного тетару імені Лесі Українки)(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2025) Федєшова, СвітланаВійна в Україні спричинила глибокі травматичні процеси в суспільстві та поставила питання психоемоційної стійкості як однієї з ключових умов відновлення людини. У цих умовах мистецтво набуває функцій не лише естетичного, а й соціально-психологічного інструменту підтримки. Зокрема, перформативне мистецтво, що поєднує тілесну дію, звук і присутність, утверджується як засіб самовираження, інтеграції досвіду та повернення відчуття цілісності. Дослідження методів перформативного мистецтва у контексті психоемоційної підтримки є актуальним для сучасної української культури, яка переживає етап переосмислення ролі мистецтва у процесах суспільного та індивідуального відновлення. Прикладом такого досвіду є проєкт «Пенелопея», залучивши до нього жінок, чиї партнери є діючими військовими. Даний проєкт актуалізує тему чекання, втрати й відновлення як спільного досвіду, що потребує художнього осмислення. В основі концепції вистави є архетип Гомерівської Пенелопи з твору «Одіссея» як образу жіночої витримки та духовної сили; як знайомство з ідентичністю жінки, яка чекає й проходить свій шлях (не) героїні, окреслений в назву «Пенелопея». Об’єкт дослідження – методи перформативного мистецтва як інструменти психоемоційної підтримки. Предмет дослідження – синтез перформативних практик з авторським методом роботи зі звуком у традиційній пісні Уляни Горбачевської, реалізований у проєкті «Пенелопея».