KhNUAR :: Головна

Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts

KhNUAR — Kharkiv National University of Arts Repository

Вітаємо!

Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!

Репозитарій (KhNUAR) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника).

Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.

Ознайомтесь з положенням про репозитарій.

Кількість документів у репозитарії:1712

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Довідкові видання 3
Навчально-методичні видання 204
Наукова періодика 99
Наукові роботи 958
Роботи здобувачів вищої освіти 419
Історія університету (біографічні нариси) 29
У фонді зберігаються видання науковців університету

Нові надходження

Жанр домрового концерту у доробку українських композиторів
(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2021) Сліпченко, Ксенія
У статті досліджується широка палітра концертів для домри, створених у період з 1947 по 2019 рік (більше 20-ти), зокрема, вперше представлено аналіз композицій О. Гайденка, В. Іванова, І. Козлова та О. Костіна. Метою дослідження є аналіз домрових концертів у творчості українських композиторів з огляду загальних ознак форми, особливостей розробки, принципу розвитку тематизму, матеріалу композиції, використання цитат та їх місця у композиції, трактовки жанру та стилістичного параметру. Аналіз проілюстрував, що в більшості випадків композитори сприймають жанр Концертино, Концерту та Концертштюку як одночастинний цикл. Вони звертаються і до різних моделей, в тому числі до моножанрових та поліжанрових, де останній різновид представлений поєднанням концерту з рапсодією, піснею, токатою, поемою, билиною, варіаціями, пасіоном, месою та балетом. У результаті дослідження пропонується типологія та періодизація домрового концерту. Також було виявлено чотири етапи розвитку концерту: 1) період неофольклоризму з використанням секвентного розвитку тем у розробці та сонатної форми з рисами варіаційної та рапсодичної (1947 кінець 1950-х років); 2) період неофольклоризму з тональним перетворенням теми, її варіантів та сонатної форми з особливостями варіаційної та куплетної (початок 1960-х і кінець 1970-х років); 3) неокласичний період з оригінальним тематизмом з тематичним проростанням головної теми та сонатної форми з рисами варіаційної (1980–1993); 4) період жанрового синтезу з мозаїчно-варіаційним розвитком тем та перевагою варіаційного розвитку (з 1998 по 2019 рік). Отже, на сьогоднішній день у рамках домрового концерту композиторами опановані і широка стильова та жанрова палітра, різні типи тематизму та його розвитку, побудови та драматургії сонатної форми, завдяки чому цей жанр стає на один рівень із досягненнями інших інструментів.
Жанрово-стильові засади творів для баяна О. Назаренка (на прикладі пісні "Бабине літо" Т. Маркової)
(Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 2025) Литвищенко, Олександр
У сучасному баянному репертуарі є багато концертних творів, що представляють собою інструментальне аранжування вокальних творів. Подібні аранжування відкривають нові ракурси сприйняття знайомих мелодій, дозволяючи «почути» їх у темброво зміненому, камерно-оркестрованому звучанні. Переклад пісенного матеріалу в баянну фактуру створює умови для відтворення емоційної інтонаційності вокалу через виразні можливості інструмента. Мета статті – виявити художньо-стильові засади авторського підходу О. Назаренка до аранжування пісні «Бабине літо» Т. Маркової. Методологія дослідження включає жанрово-стильовий, структурно-функціональний та аналітичний методи, що дало змогу розкрити специфіку формотворення, фактурної організації та засобів виразності обраного матеріалу. Наукова новизна дослідження полягає в визначенні феномену жанрово-стильового синтезу в баянній творчості митця та осмисленні інструментального аранжування як повноцінного авторського висловлювання. З’ясовано, що стиль О. Назаренка тяжіє до класико-романтичної традиції, проте вирізняється сміливими пошуками у сфері фактури, гармонії та формоутворення. Окреслено специфіку музичного мислення композитора, що стилізує баянне звучання під «оркестр у мініатюрі», активно використовує кольорову гармонію, ритмічну свободу, темброві й фактурні контрасти. Представлений аналіз твору дозволив визначити характерні риси композиторського стилю О. Назаренка в контексті сучасного українського баянного мистецтва. У висновках підкреслюється, що баянна версія «Бабиного літа» в аранжуванні О. Назаренка не лише продовжує життя популярної пісні у новому звучанні, а й засвідчує потенціал авторської інструментальної інтерпретації вокальних творів як важливого напряму музичної творчості.
Цимбальна творчість Олександра Тимофєєва : виконавський аспект
(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2023) Кужба, Михайло
У статті вперше в українському цимбалознавстві з позиції виконавства проаналізовано цимбальну творчість молдавсько-американського сучасного композитора Олександра Тимофєєва. Цимбальне мистецтво українських митців є визнаним й займає значне місце в світовій музичній культурі, про що на сьогодні вже написано ряд різножанрових наукових та публіцистичних досліджень. Окрім оглядово-ознайомчого опису цимбальних творів автора, рефлексій на життєві події, що мали вплив на формування композитора, його уподобання та пошуки, метою статті є системне осмислення цимбальної творчості О. Тимофєєва. Аналіз цимбальної творчості дозволив: 1) здійснити періодизацію (вирізнено два творчих періоди), 2) позначити програмність та концертність характерними принципами композиторського мислення автора (“The Flame”, “Sincerity”, “On Thin Ice” тощо), 3) закцентувати його звернення до природних якостей цимбалів. Так, виокремлено такі риси цимбальної стилістики як віртуозність, імпровізаційність, метро-ритмічна домінантність та політембровість. З точки зору жанру позначені дві основні категорії – концерту та мініатюри. Відносно інструментального складу вирізнено твори для цимбалів соло (Метафора, Ноктюрн, “Sincerity”), у супроводі фортепіано (Концертна п’єса “Snowstorm”, “Lucky Strike”), для інструментального ансамблю (Концертна п’єса “Snowstorm”, Балада) та для цимбалів з симфонічним (камерним) оркестром (Концерт). Аргументовано причини зацікавленості О. Тимофєєва українським мелосом та використанням музичного матеріалу двох українських народних пісень «Ой, горе, горе» та «Ой, коли-б той вечір». Виявлено притаманне композиторському мисленню поєднання сучасних метро-ритмів та імпровізаційно-кантиленних побудов як впізнавана риса композиторського стилю митця.
Instrumental fantasy in the 20th century : variations on the genre-style genotype
(MAGNANIMITAS Assn., 2022) Nikolaievska, Yuliia; Paliy, Iryna; Chernenko, Volodymyr; Tsurkanenko, Iryna; Lozenko, Kateryna; Yurchenko, Olga; Dikariev, Serhii
The article is devoted to the problem of the transformation of the genre gene survey of instrumental fantasy in musical creativity of the 20th century. The research methodology is based on cultural and systemic approaches, which allows to present fantasy in several dimensions: ontological (philosophical meaning), pragmatic (genre structure) and interpretive (play with an invariant, original work, etc.), which is proven on individual examples. The scientific novelty of the study consists in presenting fantasy as a system that combines the ontological, communicative and interpretive nature of the genre. It was revealed that the ontological nature is revealed through structural, linguistic and dramaturgical signs of improvisation and freedom; genre (genre composition) through the basic indicator that combines freedom of presentation and development of the main musical material (theme, thematic complex, etc.); the communicative meaning appears to direct the attention of both the performer and the listener to the principle of creative freedom, or a certain “game”, which becomes the main idea in the work. Finally, the interpretive meaning is emphasized due to the presence of the type of “fantasy on themes”, re-intonation, combination of the fantasy genre with other genres, which is often noted by the author himself - sonata-fantasia, waltz-fantasia, quasi fantasia, etc., which is evidence of the work of fantasy as a principle of special “world perception” and “world creation” both by itself and based on established linguistic and dramaturgical norms of another genre.
Higher art education in the European Union : innovative technologies
(Unidad de Investigación en Educación a Distancia de la Facultad de Ciencias de la Educación de la Universidad de Carabobo, 2023) Lavrentieva, Nadiia; Spolska, Olena; Korol, Oksana; Markovskyi, Andrii; Tkachenko, Victoria
The modern development of information technologies has significantly influenced the transformations in the system of learning and teaching in European institutions of higher education of art. The purpose of the article is to analyze the use of innovative technologies in teaching methods in modern higher art education in the countries of the European Union. General scientific methods of analysis and synthesis were used to write the article. The results identified the main philosophical principles on which modern principles of educational work are based, in particular the democratization of the educational process, taking into account modern requirements in teaching and creative work. It has been established that classical models of teaching activity are in crisis due to the use of digital technologies and digital education. In higher educational institutions of France, Germany, Austria, and Latvia, art departments and universities use E-learning and engage temporary lecturers and artists to conduct classes. Content analysis of syllabi and educational programs of art institutions and faculties of higher education in the countries of the European Union was also carried out. The conclusions emphasize the fact that in the educational environment of European countries, the formation of digital and informational competence of students is emphasized.