KhNUAR :: Головна

Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts

KhNUAR — Kharkiv National University of Arts Repository

Вітаємо!

Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!

Репозитарій (KhNUAR) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника).

Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.

Ознайомтесь з положенням про репозитарій.

Кількість документів у репозитарії:2069

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Бібліотека інформує 2
Довідкові видання 3
Історія університету (біографічні нариси) 30
У фонді зберігаються видання науковців університету
Навчально-методичні видання 211
Наукова періодика 99
Наукові роботи 1295
Роботи здобувачів вищої освіти 458

Нові надходження

Колективна вільна імпровізація : дослідницький аналіз контекстного сприйняття структури
Кондрацька, Людмила Анатоліївна
;
Гребенюк, Наталя Євгеніївна
;
Щур, Людмила Богданівна
(2024, Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової)
Мета роботи – здійснити порівняльний аналіз сприйняття колективної вільної імпровізації у різних творчих контекстах. Методологія дослідження спирається на системно-структурний, аналітично-прогностичний і компаративістський підходи. Наукова новизна – обґрунтування гіпотези про ототожнення слухачем структурних елементів вільної імпровізації і сучасної академічної композиції у різних контекстах. Висновки. У процесі порівняльного аналізу сегментування респондентами обох груп десяти різних записів (таких визнаних колективних виконавців вільної імпровізації, як Джордж Льюїс, Еван Паркер, Жоель Леандр, Дерек Бейлі та інших) і здійснення вирівнювання цих сегментацій у різних контекстах, було визначено збіги у характеристиці композицій впродовж певного часових проміжків [t – Δt; t + Δt]. Загалом було сприйнято 118 послідовностей із середнім значенням 5,9 послідовностей на частину. Загальне середнє значення всіх тривалостей становило 43,01 секунди зі стандартним відхиленням 21,14 секунди. Результати показали високий ступінь подібності сприйнятої структури: 64% сегментів перекривалися протягом 5-секундного кадру та 71% протягом 10 секунд. Крім того, ми засвідчили дві різні позиції: 1) інтоновані сигнали не залежать від породжувального (музичного) процесу; 2) формальна структура музичної композиції існує у різних творчих процесах, незважаючи на суб’єктивність естетичного досвіду. Цей експеримент наочно демонструє, наскільки контекстна інформація є фундаментальною для нашого сприйняття та суб'єктивної оцінки твору мистецтва. Однак, навіть якщо ми не маємо цієї контекстної інформації, ми схильні шукати підказки на підтримку певних уявлень, які раніше були сконструйовані в нашій базі знань. Результати пропонованого експерименту є першим кроком до аналізу властивостей сегментаційної форми та структури колективної вільної імпровізації порівняно з сегментацією нетональної сучасної музики. Предметом подальших досліджень може стати якість сприйняття музичної структури в колективній вільній імпровізації і створення такої структури в реальному часі на практиці.
Жанр фантазії у класі загального фортепіано в закладах вищої освіти мистецького спрямування
Погода, Олена Віталіївна
(2025, Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової)
Мета роботи полягає у з’ясуванні історико-стильових характеристик фантазії, визначенні специфіки її функціонування в сучасному освітньому процесі та обґрунтуванні методичних підходів до використання фантазій у трьох виконавських форматах: фортепіано-соло, фортепіанному ансамблі та акомпанементі. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні історико-стильового, жанрового, порівняльного та інтерпретаційно-аналітичного методів, що дозволило простежити еволюцію жанру фантазії від барокової імпровізаційної традиції до сучасних індивідуалізованих форм. Використано структурно-аналітичний підхід до вивчення драматургії фантазій, а також педагогічний аналіз, спрямований на визначення дидактичної цінності жанру у формуванні виконавських компетентностей студентів різних спеціальностей. Наукова новизна дослідження полягає у переосмисленні жанру фантазії як педагогічно значущого ресурсу; уточненні його історико-стильових параметрів у світлі сучасних музикознавчих підходів; а також у визначенні методичних принципів застосування творів у жанрі фантазії у форматах соло, ансамблю та акомпанементу. Запропонований підхід дозволяє розглядати фантазію як ефективний засіб розвитку технічної гнучкості, художнього мислення та інтерпретаційної самостійності студентів. Висновки. Аналіз історико-теоретичних джерел засвідчує, що фантазія є одним із найбільш варіативних жанрів європейської музичної традиції, здатним інтегрувати лінії барокової імпровізаційності, класичної структурності та романтичної емоційної експресії, а в сучасній українській музиці – елементи асоціативності, багатошарової образності та індивідуалізованого композиторського мислення. Жанр фантазії є ефективним педагогічним ресурсом у системі загальної фортепіанної підготовки завдяки поєднанню технічних, аналітичних та інтерпретаційних завдань. Він сприяє розвитку творчої самостійності, варіативного мислення та індивідуальної виконавської манери студентів. Фантазія демонструє високу жанрову гнучкість – від барокової імпровізаційності до сучасних українських зразків із багатошаровою образністю. Її використання у форматах фортепіано-соло, ансамблю та акомпанементу забезпечує комплексне формування професійних компетентностей, необхідних майбутньому музиканту й педагогу.
Вплив творчості Кенні Гарретта на сучасних музикантів
Сидоренко, Михайло Юрійович
(2025, Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової)
У статті досліджено вплив творчості Кенні Гарретта на формування виконавських і композиційних стратегій сучасних музикантів початку ХХІ століття, а також на трансформацію освітніх практик у джазовій педагогіці. Мета роботи полягає у виявленні стилістичних, ритміко-фактурних і етичних параметрів впливу творчості Кенні Гарретта на сучасних музикантів та в аналізі його проявів у репертуарі, імпровізаційній мові й концертній комунікації молодших поколінь. Розглядаються приклади синтезу постбопу, ф’южн, R&B, госпелу й афрокарибських ритмів у ключових альбомах «Songbook», «Seeds from the Underground», «Pushing the World Away», «Do Your Dance!», «Sounds from the Ancestors», «Who Killed AI?», а також рецепція цих моделей у практиці європейських і північноамериканських ансамблів. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні структурно-аналітичного та порівняльного підходів, контекстуальний аналіз доповнено інтерв’ю й рецензіями, що висвітлюють педагогічні та етичні аспекти творчості музиканта. Наукова новизна полягає у систематизації багаторівневого впливу Гарретта, а саме стильового (модально-пентатонічні конструкції, остинатні груви, контрастна динаміка), композиційного (формотворення на основі циклічних рифів і гімнічних тем), комунікативного (модель «подорожі» слухача) та педагогічного (майстерне наставництво як «джазова майстерня»). Висновки. Встановлено, що вплив творчості Кенні Гарретта на сучасних музикантів проявляється одразу на кількох рівнях. По-перше, це безпосередній стильовий вплив, закріплений у численних транскрипціях, навчальних матеріалах і корпусних дослідженнях його імпровізаційної мови. По-друге, це естетичний та духовний орієнтир, який пропонує модель синтезу постбопової складності, ф’южн-енергетики та афроамериканської духовної традиції. По-третє, це соціокультурний вплив, пов’язаний із фестивальною діяльністю, педагогічними жестами та участю у глобальних дискусіях про місце джазу в сучасній культурі. Сукупність цих вимірів дає підстави говорити про Гарретта як про одну з центральних фігур трансформації джазового дискурсу початку ХХІ століття, чия творчість продовжує формувати уявлення молодих музикантів про можливі сценарії розвитку імпровізаційної музики. Таким чином, творчість Кенні Гарретта виконує функцію каталізатора оновлення джазового дискурсу, задає еталони інтонаційної виразності й ансамблевої взаємодії, легітимує кросжанрові синтези та формує практики, які стають опорою для сучасної виконавської й освітньої підготовки. Результати дослідження можуть бути використані у викладанні імпровізації, аналізу сучасних стилів, курсах ансамблевої роботи, а також у розбудові репертуару в навчальних закладів.
Дитячий хор у творчості Валентини Дробязґіної
Іванова, Ю. М.
(2024, Харківська державна академія культури)
Музика Валентини Дробязґіної посідає особливе місце у творчій спадщині композиторів Харківщини. За дитячу хорову музику мисткиня здобула премію імені В. Косенка 2011 року. Відсутність музикознавчих досліджень, присвячених творчості композиторки, визначила актуальність цієї роботи. Мета статті — проаналізувати особливості художньої естетики та композиторської стилістики хорової музики для дітей В. Дробязґіної. Мисткиня мала літературне обдарування — створювала яскраві хорові твори на власні тексти. Хорова музика В. Дробязґіної поєднує надзвичайну насиченість музичного матеріалу з його доступністю як для сприйняття, так і для виконання. Більшість творів композиторки не опубліковані, однак вони фігурують у репертуарі дитячих хорів і нині. У музиці В. Дробязґіної органічно поєднались українські національні традиції із сучасними засобами виражальності.
Внесок театрального композитора Ірини Губаренко до вистав Олександра Біляцького (Харківський театр для дітей та юнацтва)
Аннічев, О.
;
Богданович, А.
(2025, Харківська державна академія культури)
Істотно доповнено факти співпраці режисерів Харківського театру для дітей та юнацтва з композиторами. На прикладі режисерсько-композиторського тандему Олександра Біляцького — Ірини Губаренко розкрито особливості відображення режисерського задуму драматичної вистави в такому її компоненті, як музична складова. Проаналізовано три композиторські роботи І. Губаренко над виставами вечірнього репертуару першої половини 1990-х рр.: «Вій», «Лісова пісня», «Сон літньої ночі». Встановлено, що підхід композиторки до реалізації поставлених режисером завдань був антиілюстративним. І. Губаренко створювала музичну драматургію вистав драматичного театру, нерідко збагачуючи жанрово-стильову палітру драматичної дії та надаючи їй багатовимірності. З’ясовано, що композиторка І. Губаренко виступила не лише співпостановницею О. Біляцького, але й однією з творчих лідерок колективу Харківського театру для дітей та юнацтва 1990-х рр.