KhNUAR :: Головна

Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts

KhNUAR — Kharkiv National University of Arts Repository

Вітаємо!

Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!

Репозитарій (KhNUAR) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника).

Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.

Ознайомтесь з положенням про репозитарій.

Кількість документів у репозитарії:1649

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Довідкові видання 3
Навчально-методичні видання 203
Наукова періодика 99
Наукові роботи 896
Роботи здобувачів вищої освіти 419
Історія університету (біографічні нариси) 29
У фонді зберігаються видання науковців університету

Нові надходження

Алгоритми етнонаціональної ідентифікації у хорових обробках Анатолієм Кос-Анатольським лемківських народних пісень
(Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 2023) Ярко, Марія; Мельник, Алла; Шуневич, Євгенія
Мета роботи. Галицька музична культура межі ХІХ–ХХ століть є унікальним образком намагань творення національного композиторського стилю, що як поняття з певних історико-політичних умов буквально не мало права на свою самоактуалізацію. Така ситуація була складена ще у давні історичні часи, коли власне України як такої не існувало (була хіба що «малоросія»). Відповідно, у подальшому історичному часі власне українське населення, як відомо, також не мало своєї географічно-етнічної автономії: численні етнографічні середовища були буквально розподілені поміж правничими зазіханнями сусідніх держав. Але поміж тим, існувало суто Галицьке середовище, яке попри державницькі перипетії прагнуло просвітницького та професійного вдосконалення, вдаючись до освіти у престижних європейських закладах освіти. Зокрема, Анатолій Йосипович Кос (псевдонім – Кос-Анатольський – уродженець м. Коломиї), під орудою проф. Шухевича та племінниці Соломії Крушельницької Одарки Бандрівської з вокалу та проф. Северина Барбага з музично-теоретичних дисциплін і композиції, – все ж таки склав іспит на звання «вчителя музичної гімназії» (і це попри те, що йому доводилося грати на вечірках молоді та ресторанах, аби фінансово забезпечувати родину). Ситуація з працевлаштуванням Кос-Анатольського в ролі музичного діяча змінилася аж опісля Другої світової війни: у 1951 році його запрошують викладати музично-теоретичні дисципліни у Львівській консерваторії (і це попри те, що до цього часу він здобув адвокатську кваліфікацію), а в 1954 році здобуває вчене звання доцента. А отже, у статті формулюється питання творчого методу Анатолія Кос-Анатольського (1909–1983) щодо алгоритмів творення національного композиторського стилю – феномена, який у постмодерному часі саморозвитку української музикознавчої думки щодо цього питання набув особливої актуальності. Методологія: в даному випадку, це питання розглядається на основі жанру обробки народної пісні – найбільш ефективного творчого алгоритму на етапі становлення української національної композиторської школи. Більше того, до уваги взято авторський метод опрацювання фольклорного матеріалу у матрицях його етнічної форми ідентичності, що, безсумнівно, має здатність перездійснюватися у таку «відкриту» форму ідентичності щодо загальнолюдського досвіду, як національна форма ідентичності. Наукова новизна пропонованого дослідження полягає у неординарній специфікації питань етнічної та національної форм ідентифікації як надважливого атрибута формування категорії «національний композиторський стиль». Висновки з поданого дослідження формулюються так: поданий у хорові творчості А. Кос-Анатольського образок хорових обробок лемківських народних пісень – це взірцевий алгоритм творчої роботи з фольклорним матеріалом, оскільки йдеться про етнонаціональну ідентифікацію індивідуального композиторського стилю з матрицями загально-академічного музичного досвіду. А отже, у статті формулюється питання творчого методу Анатолія Кос-Анатольського щодо алгоритмів творення національного композиторського стилю – феномена, який у постмодерному часі саморозвитку української музикознавчої думки щодо цього питання набув особливої актуальності. В даному випадку, це питання розглядається на основі жанру обробки народної пісні – найбільш ефективного творчого алгоритму на етапі становлення української національної композиторської школи. Більше того, до уваги взято авторський метод опрацювання фольклорного матеріалу у матрицях його етнічної форми ідентичності, що, безсумнівно, має здатність перездійснюватися у таку «відкриту» форму ідентичності щодо загальнолюдського досвіду, як національна форма ідентичності.
The use of statistical methods in pedagogical research in higher education
(Centro Universitário La Salle do Rio de Janeiro, 2023) Hrebnieva, Iryna; Pakhnenko, Iryna; Melnyk, Alla; Lysenko, Yanina; Tielietova, Svitlana
In the article, based on the analysis of the state of the theory and practice of using statistical methods by teachers in pedagogical research, a research hypothesis is formulated: information and pedagogical support for the use of statistical methods in pedagogical research. The organizational pedagogical and ethical-pedagogical conditions for designing information and pedagogical support for the use of statistical methods in pedagogical research are determined. The structure of information and pedagogical support for the use of statistical methods in pedagogical research has been developed. The stages are identified and the content of the system of information and pedagogical support for the use of statistical methods in pedagogical research by means of theoretical modeling is determined. The criteria of teachers' readiness to use statistical methods in pedagogical researches are revealed. The effectiveness of the system of information and pedagogical support for the use of statistical methods in pedagogical research has been proved.
Закономірності та особливості омузичення поетичного тексту в жанрових формах камерно-вокальної лірики (на матеріалі творчості українських композиторів)
(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2023) Ярко, Марія; Мельник, Алла; Шуневич, Євгенія
Камерно-вокальні твори – це та жанрова група, що входить до родової сфери жанрів вокальної музики загалом: її іманентною властивістю є інтонаційно-смислове співвідношення поміж “Словом” і “Музикою” й авторськими системами “Поет” та “Композитор”. І лише із врахуванням співвідношень цих рівнів що аналітик, що виконавець може переконливо вести мову про музичне перевтілення словесного тексту. А це – не лише співвідношення поміж ймовірним мовленнєво-декламаційним типом його вираженням і архітектонікою вокальної мелодики, що завжди є пріоритетом у втіленні творчого задуму композитора; а також інтонаційно-тематичний склад інструментального супроводу щодо музично-поетичних співвідношень загалом.
Ціннісна трансформація та семантичний простір кітчу в музичній практиці ХХ – початку ХХІ століть
(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2020) Жалєйко, Дар'я Миколаївна
Стаття розглядає кітч у музиці ХХ – початку ХХІ століття як амбівалентне явище зі змінною ціннісною оцінкою. Показано, що в композиторській практиці він функціонує як інтонаційний матеріал, який може набувати нових смислів через стилізацію та контекст. Його сприйняття залежить від інтерпретації автора, виконавця й слухача. У результаті кітч постає як інструмент семантичної трансформації та смислотворення в сучасній музиці. The article examines kitsch in 20th–early 21st century music as an ambivalent phenomenon with a variable value-based assessment. It shows that in compositional practice, kitsch functions as intonational material that can acquire new meanings through stylization and contextual reinterpretation. Its perception depends on the interpretation of the composer, performer, and listener. As a result, kitsch is presented as a tool of semantic transformation and meaning-making in contemporary music.
Жанрово-стильова специфіка концертного репертуару ансамблю скрипалів в контексті сучасного виконавства
(Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової, 2025) Мельник, Алла Олексіївна; Чайковська, Ксенія Іванівна
Мета роботи полягає у системному вивченні сучасного репертуару ансамблю скрипалів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю осмислення жанрового спектру репертуару для ансамблю скрипалів, що довгий час був поза увагою науковців, оскільки сприймався як другорядний, іноді експериментальний. Насьогодні він поповнюється високо художніми зразками, художньо-естетичний вимір та поетична образність яких зачаровує емоційністю та надзвичайно романтизованим відтворенням дійсності. Методологія дослідження спирається на комбінування загальних методів – системного та компаративного, а також спеціальних – стильового, жанрового та структурно-функціонального. У роботі здійснено огляд та аналіз оригінальних композиторських творів, перекладень та аранжувань для ансамблю скрипалів. Наукова новизна полягає у створенні жанрово-стильової типології творів для ансамблю скрипалів в контексті сучасного виконавства. У висновках зазначається, що вивчення музики для ансамблю скрипалів в творчості українських митців дає підставу стверджувати, що це одна з затребуваних сфер композиторської та виконавської творчості. Інтерес до ансамблевої культури у ХХ ст. загалом та ансамблю скрипалів зокрема зумовлений відродженням барокових і неокласичних традицій. Поряд з цим сучасна ансамблева творчість і виконавство також збагачуються досвідом позаєвропейських культур. Ансамбль скрипалів у ХХ ст. віддзеркалює процеси розвитку камерно-інструментальних і концертних жанрів, стає засобом емоційного та інтелектуального розвитку музикантів-професіоналів у контексті сучасного виконавства. Таким чином, сучасний репертуар для ансамблю скрипалів віддзеркалює тяжіння до імпровізаційності висловлювання, неструктурованості, пошуку нових жанрово-стильових різновидів.