KhNUAR :: Головна

Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts

KhNUAR — Kharkiv National University of Arts Repository

Вітаємо!

Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!

Репозитарій (KhNUAR) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника).

Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.

Ознайомтесь з положенням про репозитарій.

Детальніше про роботу з репозитарієм — в інструкції.

Кількість документів у репозитарії:2335

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Бібліотека інформує 2
Довідкові видання 3
Історія університету (біографічні нариси) 31
У фонді зберігаються видання науковців університету
Навчально-методичні видання 222
Наукова періодика 102
Наукові роботи 1403
Роботи здобувачів вищої освіти 585

Нові надходження

Вокально-виконавська драматургія "Aria (Cantilena)" з "Bachianas Brasileiras № 5" Ейтора Вілла-Лобоса : синтез кантилени, слова та інструментального тембру
Радкевич, Юлія
(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2026)
У статті досліджено вокально-виконавську драматургію «Aria (Cantilena)» з «Bachianas Brasileiras № 5» Ейтора Вілла-Лобоса як одного з показових зразків камерно-вокальної творчості композитора. Основну увагу зосереджено на взаємодії кантилени, поетичного слова та інструментального тембру. Розгляд авторської редакції для сопрано та гітари дав змогу розкрити особливості камерного діалогу вокальної й інструментальної партій та визначити їхню роль у формуванні художньої цілісності твору.
Українська поезія в європейському музичному просторі : художня концепція проєкту "Resiste un canto di libertà. La poesia Ucraina si fa musica"
Деркач, Лариса
;
Мельник, Світлана
(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2026)
Статтю присвячено комплексному музикознавчому дослідженню міжнародного мистецького проєкту «Resiste un canto di libertà. La poesia Ucraina si fa musica», створеного італійським композитором Джорджо Бернабо на основі творів сучасних українських поетес. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю осмислення новітніх форм взаємодії поетичного слова й академічної музики в умовах сучасного європейського культурного простору, а також недостатньою розробленістю в музикознавстві проблематики міжнародних мистецьких проєктів, присвячених сучасній українській поезії.
Жанрово-стильова специфіка вокальних творів харківських композиторів : В. Золотухіна, М. Кармінського, В. Птушкіна, М. Стецюна
Боброва, Яна
(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2026)
У статті здійснено комплексне дослідження жанрово-стильової специфіки вокальної творчості представників Харківської композиторської школи другої половини ХХ – початку ХХІ століття – Володимира Золотухіна, Марка Кармінського, Володимира Птушкіна та Миколи Стецюна. На матеріалі камерно-вокальних творів виявлено спільні закономірності та індивідуальні особливості композиторського мислення, що проявляються у трактуванні жанрових моделей, принципах взаємодії музики й поетичного слова, організації музичної драматургії, характері вокальної мелодики, гармонічної мови, фактурної організації та функціонуванні фортепіанного супроводу.
Сучасна українська опера між традицією та перформансом : творчий досвід Opera Aperta
Зуб, Галина
(Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 2026)
Сучасне українське оперне мистецтво активно трансформується під впливом міждисциплінарних художніх практик, цифрових технологій, мультимедіа, імерсивних і перформативних форм сценічної дії. Одним із найяскравіших прикладів цих процесів є творча лабораторія Opera Aperta, яка репрезентує нову модель сучасного музичного театру. Метою дослідження є виявлення художньо-концептуальних, жанрово-стильових і музично-драматургічних засад творчості Opera Aperta на матеріалі постановок «GAIA24. OPERA del MONDO», «Mōdraniht. Songs of Winter War» та перформативного проєкту «La Vijanera». Методологія дослідження ґрунтується на використанні історико-культурного, музикознавчого, структурно-функціонального, компаративного та інтерпретаційного методів. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні творчої концепції Opera Aperta як нової авторської моделі сучасного українського музичного театру. Визначено особливості функціонування сучасної опери як відкритої міждисциплінарної системи, розкрито специфіку поєднання академічної музики, електроакустичних засобів, мультимедійних технологій, імерсивних і перформативних практик, а також з’ясовано трансформацію професійних функцій концертмейстера в умовах авторської організації творчого процесу. Результати дослідження засвідчили, що Opera Aperta формує нову модель української опери, засновану на синтезі академічного вокалу, електроакустичної музики, відеомистецтва, просторової драматургії та перформативних практик. Аналіз «GAIA24. OPERA del MONDO» виявив особливості документальної й екологічної драматургії, тоді як проєкт «La Vijanera» продемонстрував сучасне переосмислення традиційної культури засобами сонористики, електронного звучання та театрального перформансу. Доведено, що характерними ознаками творчого методу Opera Aperta є жанрова відкритість, монтажний принцип драматургії, інтеграція різних мистецьких медіа та авторський універсалізм, який змінює традиційні професійні функції учасників постановочного процесу.
Андраш Шифф : "Музика народжується з тиші"
Горецька, Наталія
;
Шевченко, Тетяна
(Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 2026)
Андраш Шифф – один з найвидатніших піаністів сучасності, багатократний лавреат престижних міжнародних конкурсів, визнаний інтерпретатор творів Й.С. Баха, В.А. Моцарта, Л. ван Бетовена, Ф. Шуберта, Р. Шумана та інших. Уродженець Угорщини він є євреєм за національністю, наразі має три громадянства – угорське, австрійське та британське. Випускник Будапештської музичної академії, А. Шифф вчився у П. Кадоси, Ф. Радоша та Д. Куртага. Виступає не лише як соліст, але і як камерний музикант, диригент, директор фестивалів. Мета статті – увести в науковий обіг українського музикознавства відомості про творчу особистість видатного піаніста сучасності Андраша Шиффа, зокрема, інформацію про формування його індивідуальності, репертуар, особливості піаністичної техніки та виконавського процесу, ставлення до інструменту, принципи, цінності, погляди, професійний досвід, спираючись на факти, описані піаністом у його книзі «Музика народжується з тиші. Розмови з Мартіном Мейєром», що вийшла німецькою мовою в Касселі у видавництві Bärenreiter у 2024 році. Методологія. У роботі використано методи описовий, критично-аналітичний, порівняльний, інтерпретаційний, систематичний, культурно-історичний. Наукова новизна дослідження визначається його абсолютно новітньою, хоча й водночас дуже актуальною проблематикою (вивчення зазначеної проблеми ніколи не проводилося, хоча воно має велике значення для українського фортепіанного виконавства). Висновки. А. Шифф – яскравий представник угорської фортепіанної школи, чиї творчі принципи було сформовано під керівництвом П. Кадоси, Д. Куртага, Ф. Радоша, а також таких музикантів як Дж. Малкольм, А. Фішер, Р. Серкін. Репертуар А. Шиффа включає твори Й.С. Баха, Й. Гайдна, В.А. Моцарта, Л. ван Бетовена, Ф. Шуберта, Ф. Мендельсона, Р. Шумана, Ф. Шопена, Й. Брамса, Ф. Бузоні, Б. Бартока та інших. Основні виконавські рекомендації А. Шиффа полягають у необхідності слухового самоконтролю, який він називає «третім вухом», в т.ч. за якістю звуковидобування, а також – поліфонічного слухання, що представляє собою досягнення збалансованого звучання всіх голосів фактури, дотриманні принципів ефективного та економного тренування, врахування жанрової природи тематизму під час виконання твору, сміливого використання педалі, з почуттям міри та художнього смаку. У питаннях інтерпретації А. Шифф обстоює необхідність обдумано підходити до темпових, артикуляційних позначень, радить залучати інтуїцію, вивчати рукописи, що можуть підказати виконавцю, як якомога більш природно промовляти музикою до слухача, виконувати твір так, щоб він ніс певну естетичну інформацію, а не був сумою механічно виконаних прийомів і штрихів. А. Шифф – противник музичної «глобалізації» і вважає, що далеко не вся музика ідеально може бути виконана на роялі Steinway, зокрема, для виконання творів класицизму та раннього романтизму значно більш прийнятними, на його думку, є інструменти ХІХ та початку ХХ століття. Фундаментальні педагогічні принципи А. Шиффа в цілому зводяться до посадки за інструментом і дихання. На його думку, технічні та механічні аспекти гри ніколи не бувають головними, хоча ними також не можна нехтувати.