KhNUAR

KhNUAR - Kharkiv National University of Arts Repository

Вітаємо!

Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!

Репозитарій (KhNUAR ) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника) та іншими документами, створеними співробітниками університету.

Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.

Ознайомтесь з положенням про репозитарій

Кількість документів у репозитарії: 820

Photo by @inspiredimages

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Видання університету 21
У фонді зберігаються видання науковців університету
Довідкові видання 3
Навчально-методичні видання 188
Наукові роботи 243
Роботи здобувачів вищої освіти 365

Нові надходження

Перекладення вокальних творів для різних складів хору
(Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського, 2025) Михайлова, Наталія Миколаївна
Методичні рекомендації розкривають теоретичні та практичні аспекти перекладення вокальних творів для різних складів хору та спрямовані на оптимізацію самостійної роботи здобувача ступеня вищої освіти бакалавр. Рекомендації містять приклади з хорової практики та поради щодо аналізу вокальних творів з метою їх подальшого хорового аранжування.
Робота над акомпанементом у вокальних творах
(Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського, 2025) Краснощок, Катерина Юріївна
У сучасному світі людина змушена ощадливо витрачати свій час, тож майбутньому фаховому музиканту доводиться за короткий термін готувати досить складні твори. Під час підготовки власної інтерпретації варто замислюватися над тим, у який спосіб найбільш ефективно опанувати музичний текст загалом, а не лише свою партію. Саме ця ідея є стрижневою для пропонованих методичних рекомендацій. Для здобувачів вищої освіти бакалаврського рівня, що у майбутньому стануть професійними співаками, вміння всебічно проаналізувати музичний текст і досконало акомпанувати – це шлях до виконавської інтерпретації найвищого рівня. Корисним і водночас складним є вміння грати разом з вокалістом. Виконання партії акомпанементу до вокального твору в ансамблі зі співаком розвиває почуття ансамблю, вміння фразувати, доводити музичну думку до логічного завершення, дихати разом з партнером та слухати його. Мистецтво акомпанувати допомагає охопити композиторський задум та інтонаційну драматургію твору, удосконалює навичку досягнення звукового балансу між фортепіанною партією та партією соліста, розширює технічні можливості здобувача. Це важливо, бо професійний музикант має інтерпретувати твір не тільки з точки зору виразного виконання своєї партії, а й у взаємодії з іншими учасниками ансамблю. Метою даних методичних рекомендацій є аналіз навчального репертуару, залученого для самостійної роботи з дисципліни «Загальне фортепіано» в межах вивчення фортепіанних партій вокальних творів. Задля цього здійснено систематизацію кола завдань, що стосуються оволодіння мистецтвом акомпанементу.Огляд видів роботи з музичним текстом, а також етапів самостійного опрацювання музичного твору, здійснений у другому розділі методичних рекомендацій, допоможе здобувачам ефективно спланувати свою роботу. У третьому розділі методичних рекомендацій надаються практичні поради щодо самостійної роботи над фортепіанними акомпанементами вокальних творів на прикладі арій, романсів та народних пісень.
Камерно-вокальна лірика як рід виконавської традиції: національні та жанрово-стильові репрезентації
(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2025) Радкевич, Юлія Миколаївна; Radkevych, Yuliia Mykolaivna; Шаповалова Людмила Володимирівна
Дисертацію присвячено обґрунтуванню когнітивного погляду на камерно-вокальну лірику як іпостась професійної діяльності співака. Дефініція «лірика – рід виконавської традиції» виникла на ґрунті систематизації спостережень за концертно-артистичними презентаціями творів різних жанрів й стилів, національних традицій, які разом складають сучасну картину вокального мистецтва Харкова та всієї України. Постає проблема виховання універсального співака, що потребує нагального розв’язання саме зараз, в умовах глобалізації музичної культури світу. Мета дослідження – з’ясувати роль камерно-вокальної лірики в системі виконавської традиції в розмаїтті національних та жанрово-стильових репрезентацій. Надзавданням є розробка вчення про виконавську когнітивістику, сутність якої розкриє єдність національних, жанрово-стильових та персональних форм репрезентації вокальної лірики в творчості співака (співачки). У музикології вперше обґрунтовано статус камерно-вокальна лірика як роду виконавської традиції за історико-когнітивними, національно-жанровими та мовностильовими параметрами; уведено в науковий обіг низку понять: «виконавська когнітивістика», «лірика як рід виконавської традиції»; «лірична свідомість музики»; «вокально-виконавський стиль творчості»; з’ясовано, що жанрово-стилістичні тенденції європейської камерновокальної лірики знайшли відповідне відбиття і в українській музиці як національно-визначений тип ліричного Я-образу (homo cantor); здійснено виконавський аналіз знакових для ліричної свідомості європейської (Л.Бетховена, Ф.Шопена, Р.Вагнера) та вітчизняної традиції (Лесі Дичко) в світлі порівняльної інтерпретології; розглянуто типи української виконавської традиції крізь призму інтерпретаційної функції співака як співавтора; узагальнено роль творчості визначних українських співачок різних стильових напрямів (К.Цісик, Н. Матвієнко), які сформували лірикоцентризм жіночого сольного виконавства в мистецтві останньої третини ХХ – ХХІ століть.
Мистецтво сопрано як виконавський феномен: національні та мовностильові пріоритети
(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2025) Сюн Яхуань; Xun Yahuang; Шаповалова Людмила Володимирівна
В диссертації вперше висвітлено статус (місію) мистецтва сопрано як виконавського феномена, який через тембро-образ персоніфікує жіночу іпостась світу та узагальнює мистецькі візії жінки в наскрізний архетип світової культури; здійснено порівняння мистецтва сопрано в контексті національних традицій Європи та Китаю, яке окреслило історико-культурні ландшафти їх розвитку, що дозволяє спиратися на ментальні механізми в процесі засвоєння співаками «чужої» культури; обґрунтовано шлях до інтерпретації іншомовних вокальних творів через метод дешифрування музично-поетичної символіки, що увиразнює когнітивну складову виконавської творчості; виявлено семантику тембрової персоніфікації тембру-амплуа сопрано в контексті національно-стильової репрезентації української та китайської картини світу; розкрито особливості вокальної лірики в творах символістського спрямування через гендерний аналіз (Б. Лятошинський, Леся Дичко); узагальнені архетипи жіночих образів у камерно-вокальних жанрах української та китайської музики.
Творчий доробок режисерки-сценографки Ольги Туруті-Прасолової
(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2024) Ждан, Дар'я Сергіївна; Лобанова Інга Вячеславівна
Ольга Турутя-Прасолова – професійна режисерка та художниця-постановниця театру, яка має понад двадцять років практичної роботи в театрі. Вона з когорти тих молодих режисерів, про кого немає багато інформації у відкритих джерелах, хоча навіть її перші кроки в професії мали успіх. Робота спрямована на виявлення характерних рис режисерської майстерності О. Туруті-Прасолової та окреслення базових позицій її діяльності як сценографа через аналіз та систематизацію її творчого доробку. Предметом дослідження є творчий доробок О. Туруті-Прасолової зі студентських років до теперішнього часу, мистецькі засади її як режисерки і сценографки на сцені професійного театру.