<link rel="stylesheet" href="styles.f3b1fba60ec7970c.css">
KhNUAR logo

Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts

KhNUAR — Kharkiv National University of Arts Repository

Вітаємо!

Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!

Репозитарій (KhNUAR) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника).

Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.

Ознайомтесь з положенням про репозитарій.

Кількість документів у репозитарії:2301

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Виконавчий апарат музиканта-духовика та методи його формування
    Тарарак, Юрій Петрович
     (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2025)
    У методичних рекомендаціях висвітлено теоретичні та практичні засади формування виконавського апарату музиканта-духовика (зокрема, трубача). Розглянуто еволюцію підходів від старої (інструментальної) до нової (інструментально-вокальної) школи. Визначено базові принципи побудови виконавського апарату: природність, раціональність та свободу. Послідовно розкрито специфіку загальної постановки, функціонування амбушура й язика, виконавського дихання, координації рухів та використання резонаторів для розширення технічно-виразових можливостей виконавця. This methodological guide highlights the theoretical and practical foundations of developing the brass performer's (specifically the trumpeter's) playing apparatus. It examines the evolution of approaches from the traditional (instrumental) to the modern (instrumental-vocal) school. The core principles of forming the playing apparatus are defined: naturalness, rationality, and freedom. The guide systematically details the specifics of posture, the function of the embouchure and tongue, performance breathing, movement coordination, and the use of resonators to enhance the performer's technical and expressive capabilities.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Рефлексії на тему війни у виставах Харківського державного академічного театру ляльок імені В. А. Афанасьєва 2022-2023 рр. (на прикладі проєкту "Казка про калинову сопілку" за твором О. Забужко)
    Осєйчук, Лілія Валентинівна
     (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2024)
    Театр завжди швидко реагував на ті чи інші події, спираючись на потреби глядача, тому після початку повномасштабної війни в Україні театри одразу ж почали редагувати репертуарну політику та заходилися створювати вистави воєнного часу. Бо саме театр може розмовляти з глядачем про травматичний досвід суспільства в рамках безпечного емоційного простору, служити засобом підтримки та надії для тих, хто переживає труднощі. Театр ляльок може виконувати важливу освітню роль у поясненні причин та наслідків війни, може допомогти виховати у глядачів свідоме ставлення до конфлікту, розвивати миротворчі цінності та сприяти міжкультурному розумінню. Саме театр анімації володіє художніми засобами максимального узагальнення і типізації конкретної життєвої ситуації. Наразі ще немає монографій та є незначна кількість наукових статей, в яких ця проблема знайшла б відображення. Тому обрана тема кваліфікаційної роботи є актуальною.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Особливості акторського виконання у моновиставі "Українська муза" за поемою Ліни Костенко (TEATR XL im. Artystów Zaangażowanych)
    Кривець, Лілія
     (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2024)
    Драматична поема «Циганська муза» Ліни Костенко, з часу написання, отримала високу оцінку критиків і читачів. Вона стала важливою складовою української поетичної культури. Твір досліджує теми важливості слова та мови як інструменту самоідентифікації народу, шукання внутрішньої свободи та самовираження митця. Актуальність постановки за твором Ліни Костенко «Циганська муза» в українському театрі та за кордоном не мають систематизованого дослідження, хоча твір актуальний та сучасний. Чим і зумовлений вибір теми «Особливості акторського виконання у моновиставі «Українська муза» за поемою Ліни Костенко (TEATR XL im. Artystów Zaangażowanych)»
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Виконавські інтерпретації сонати для кларнета і фортепіано К. Сен Санса: досвід музикування ХХІ століття
    Ян Менсінь
     (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023)
    Мета дослідження виявити особливості втілення композиторського задуму в сучасних виконавських інтерпретаціях Сонати для кларнета та фортепіано К. Сен Санса на прикладі виконавських версій Сабіни Майєр, Ні коля Балдейро, Річарда Хосфорда, Аннелієн Вауве, Мартіна Фроста, Джеймса Шилдса, Стефано Новеллі та Рікардо Моралеса .
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Інтерпретація ролі Они в моновиставі "Маленька п'єса про зраду для однієї актриси" Олександра Ірванця
    Дубровська, Єлизавета
     (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2024)
    За більш ніж 30 років незалежної України творчість О. Ірванця, як одного з сучасних українських драматургів, була мало затребувана серед режисерів, хоча, на нашу думку, в його драматургії підіймаються важливі питання людської гідності («Прямий ефір»), полярність в культурному рівні життя суспільства та пріоритетах людей («Брехун з литовської площі»), проблеми екзистенційного характеру. І складність проблематики творів драматурга якраз, на нашу думку, і відвертає від його п’єс, бо філософські питання, які підіймає Ірванець у своїх творах, не лежать на поверхні, до них треба довго докопуватися та додумуватися. У сучасній театральній практиці України та європейських країн жанр моновистави стає широко популярним. Про це свідчать численні постановки на сценах театрів і театральних фестивалів. «У жанрі моновистави відбуваються процеси, характерні і для сучасного театрального мистецтва загалом, а саме трансформації, “стирання меж між різними видами мистецтва”, “переоцінки” всіх складових компонентів драматичного спектаклю».