KhNUAR logo

Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts

KhNUAR — Kharkiv National University of Arts Repository

Вітаємо!

Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!

Репозитарій (KhNUAR) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника).

Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.

Ознайомтесь з положенням про репозитарій.

Кількість документів у репозитарії:2057

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Виконавська специфіка камерно-вокальних творів І. Карабиця, Ю. Іщенка, В. Губаренка (на прикладі вокальних циклів для сопрано)
    Радкевич, Юлія
     (2025, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка)
    У статті здійснено ґрунтовний виконавсько-інтерпретаційний аналіз камерно-вокальних циклів для сопрано сучасних українських композиторів Івана Карабиця, Юрія Іщенка та Віталія Губаренка. Камерно-вокальний жанр осмислюється як одна з провідних форм художнього мислення української музики другої половини ХХ – початку ХХІ століття, у межах якої з максимальною виразністю виявляються інтонаційно-стильові особливості авторської мови, символічні моделі поетичного тексту та специфіка взаємодії вокальної й інструментальної сфер. Акцентується, що камерно-вокальна лірика, на відміну від масштабних вокально-симфонічних жанрів, орієнтована на інтонаційно-образну мікродраматургію, психологічну заглибленість та інтимізовану комунікацію зі слухачем, що зумовлює особливі вимоги до виконавської культури.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Музично-драматичні принципи акторської гри в сучасному театрі
    Німенська, Жанна
     (2025, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка)
    Статтю присвячено комплексному музикознавчому осмисленню музично-драматичних принципів акторської гри в сучасному театрі як цілісного художнього феномена. Актуальність дослідження зумовлена посиленням синтетичних тенденцій у сценічному мистецтві, в межах яких акторська дія формується на перетині драматургічного мислення, музично-інтонаційної організації та тілесно-пластичної експресії. Метою статті є виявлення та систематизація музично-драматичних принципів акторської гри, а також визначення їхньої ролі у формуванні сценічної дії та виконавської інтерпретації.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Орган і фортепіано як два полюси музичного універсалізму
    Калінін, Станіслав
     (2025, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка)
    У статті здійснено розгорнуте комплексне музикознавче осмислення органа і фортепіано як двох взаємодоповнювальних полюсів музичного універсалізму в європейській культурі. Дослідження ґрунтується на розумінні інструмента не лише як акустичного або техніко-виконавського засобу, а як багатовимірної культурної, естетичної та антропологічної моделі, що репрезентує специфічний тип музичного мислення, спосіб організації звуку та форму взаємодії людини з музичним простором і часом. Такий підхід дозволяє вийти за межі традиційного органологічного аналізу та інтерпретувати інструментальну культуру як систему символів і смислів.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Роль транскрипцій в еволюції сольного та ансамблевого репертуару туби
    Висовень, Андрій
     (2025, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка)
    У статті розглянуто місце аранжувань та перекладень у становленні сольного й камерного репертуару туби другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Наголошено, що саме через опрацювання «чужих» жанрово-стильових моделей – барокових віолончельних та скрипкових сонат, камерних творів для низькореєстрових дерев’яних духових – туба поступово виходить за межі суто оркестрової «басової» функції та входить у простір високих сольних жанрів. Особливу увагу приділено двом репертуарним напрямам: 1) бароковим транскрипціям (сонати А. Вівальді, Б. Марчелло та ін.), що стали підґрунтям для формування «класичного ядра» сольного репертуару туби й актуалізували принципи історично поінформованого виконавства; 2) транскрипції твору «Тема з варіаціями для фагота і фортепіано» Баліса Дваріонаса для туби з фортепіано як зразку неокласичного камерного твору середини ХХ століття у новій тембровій проєкції. Визначено історико-стильові параметри творчості Б. Дваріонаса, окреслено місце «Теми з варіаціями» у його камерній спадщині, проаналізовано формальну організацію варіаційного циклу, типи фактурно-тембрових і метроритмічних трансформацій теми. Розглянуто специфіку перекладення твору для туби у виконавсько-технічному (регістрові баланси, дихальне планування, артикуляція), фактурному (розподіл басової основи між тубою та фортепіано) та семантичному (зміна образного «горизонту» циклу) вимірах. Показано, що адаптація «Теми з варіаціямиs» для туби не обмежується механічним перенесенням партії фагота, а пов’язана з розширенням інтерпретаційного й педагогічного потенціалу твору. У педагогічному аспекті підкреслено значення варіаційного циклу як навчального матеріалу для формування комплексних навичок сольного музикування тубіста – структурного мислення, дихальної витривалості, гнучкості фразування, чіткої артикуляції та готовності до камерного партнерства. У висновках зазначено, що транскрипції барокових сонат «Теми з варіаціями» Б. Дваріонаса репрезентують продуктивний «міжінструмен тальний» діалог у духовій традиції ХХ століття, сприяючи інтеграції туби в простір ансамблевого камерного музикування і розширенню її сучасного репертуару.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Ансамблева творчість Майкла Брекера
    Сидоренко, Михайло
     (2025, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка)
    У статті проаналізовано ансамблеву творчість Майкла Брекера як одного з провідних джазових саксофоністів другої половини ХХ – початку ХХІ століття, чия виконавська практика суттєво вплинула на формування сучасних підходів до колективного музикування. Розглянуто еволюцію його стилю від ранніх експериментів у складі гурту «Dreams» до розгорнутих ансамблевих концепцій, реалізованих у проєктах «Brecker Brothers», «Steps Ahead», «Directions in Music», а також у великооркестровому кіндісектеті, створеному для альбому «Wide Angles». Показано, що ключовою рисою творчості митця М. Брекера є поєднання високої технічної майстерності з глибоким розумінням ансамблевої взаємодії, яка передбачає рівноправність інструментів, органічний розподіл функцій і високий рівень комунікативності між учасниками ансамблю. Зазначено, що у співпраці з провідними музикантами, зокрема П. Метені, Г. Генкоком, Р. Гарґроувом і Дж. ДеДжонеттом, виконавець формував нові моделі колективної імпровізації, у яких саксофон не домінує над ансамблем, а інтегрується в єдиний музичний простір. Метою дослідження є висвітлення особливостей ансамблевої творчості Майкла Брекера та окреслення специфіки його внеску в розвиток колективного музикування у сучасному джазі, спираючись на аналіз діяльності виконавця в різних ансамблевих формах і проєктах. Показано, що принципи, властиві творчості М. Брекера, зокрема контрапунктність імпровізаційних ліній, структурна взаємодія між інструментами та баланс між індивідуальністю та колективністю, становлять фундамент для розуміння механізмів розвитку джазової ансамблевої культури. Результати дослідження можуть бути використані у подальших розвідках, присвячених еволюції ансамблевих форм у джазі, а також у практиці підготовки музикантів, орієнтованих на професійне колективне виконавство.