KhNUAR

KhNUAR - Kharkiv National University of Arts Repository

Вітаємо!

Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!

Репозитарій (KhNUAR ) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника) та іншими документами, створеними співробітниками університету.

Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.

Ознайомтесь з положенням про репозитарій

Кількість документів у репозитарії: 860

Photo by @inspiredimages

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Нові надходження

  • Тип елементу:Документ,
    Стильові параметри хорової творчості Е. Раутаваара на прикладі "Мissa a cаppella"
    (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Літвінова , Катерина Олександрівна
    Стаття присвячена стилістичним особливостям хорової творчості фінського композитора Ейноюгані Раутаваара на прикладі його останнього великого твору "Missa a cappella". Проаналізовано поєднання діатоніки, модальності та ренесансної фактури у перших частинах меси, а також використання романтичних елементів, сольних партій і "звукових полів" у пізніх частинах твору. Визначено поєднання середньовічних, неоромантичних та постмодерністських стильових пластів, що створює різнопланову драматургію та багатотемброву хорову палітру, притаманну пізній творчості композитора.
  • Тип елементу:Документ,
    Сакральна творчість українських композиторів ХХІ століття: виконавський вимір
    (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Яструб, Олена Миколаївна
    Стаття присвячена дослідженню сакральної творчості українських композиторів ХХІ століття у виконавському вимірі, зокрема творчості Олександра Козаренка. Проаналізовано цикл «Острозький триптих» (1994) для мішаного хору a cappella, що відтворює традиції української православної монодії XVI століття. Особлива увага приділяється музичній драматургії, фактурі, тембровій палітрі та інтонаційно-тембральній виразності твору у виконавській інтерпретації хорової капели «Трембіта». Висвітлено значення творчості Козаренка для відродження українського духовного співу та перспективи подальших досліджень у цій галузі.
  • Тип елементу:Документ,
    Специфіка втілення хорового твору на фортепіано: з досвіду концертмейстера
    (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Саламатова, Ганна Олександрівна
    Стаття розкриває специфіку втілення хорового твору на фортепіано з точки зору концертмейстера. Розглянуто труднощі передачі вокального характеру та поетапну стратегію формування виконавських навичок, зокрема внутрішню слухову уяву, моторно-м’язові відчуття, фактуру, аплікатуру та педалізацію. Підкреслено значення фортепіанного опрацювання хорової партитури для підготовки майбутніх диригентів до художньо повного керування хором.
  • Тип елементу:Документ,
    Ефективне застосування моделей лідерства в диригентсько-хоровій освіті
    (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Михайлова, Наталія Миколаївна
    У статті досліджено застосування моделей лідерства в диригентсько-хоровій освіті з акцентом на трансформаційну модель. Розкрито роль диригента як лідера-педагога, здатного формувати мотивацію, довіру та згуртованість хорового колективу, а також сприяти особистісному й професійному розвитку студентів. Обґрунтовано значення трансформаційного лідерства як чинника підвищення ефективності підготовки майбутніх диригентів-хормейстерів.
  • Тип елементу:Документ,
    Форсування голосового апарату в умовах онлайн навчання
    (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Михайлець, Вікторія Вікторівна
    У статті проаналізовано проблему форсування голосового апарату в умовах онлайн-навчання у процесі вокальної підготовки. Розглянуто психофізіологічні та когнітивні чинники формування вокальних навичок, а також визначено відмінності між дистанційною та очною формами навчання. Особливу увагу приділено зміні спрямованості уваги, роботі з фонограмою, обмеженості акустичних умов і відсутності концертної практики як чинникам, що можуть спричиняти надмірне напруження голосового апарату. Зроблено висновок про необхідність усвідомленого контролю внутрішніх вокальних відчуттів і адаптації педагогічних методів з метою запобігання форсуванню голосу в умовах дистанційної освіти.