Дисертації

Постійне посилання зібрання

https://repo.num.kharkiv.ua/handle/num/44

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 80

Авторські графічні знаки в фортепіанних та камерно-ансамблевих нотних текстах Йоганнеса Брамса
(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Старцев, Дмитро Андрійович; Startsev, D. A.
Дисертацію присвячено дослідженню з семіотичних позицій нотного тексту в науково-методологічному та аналітичному аспектах. Мета дослідження полягає у розкритті на підґрунті наукових положень загальної і музичної семіотики механізму знакового функціонування в нотних текстах Й. Брамса. Об’єктом дисертації є нотний текст як семіотична система; її предметом – система графічних знаків в нотних текстах Й. Брамса. В роботі використані семіотичний, історичний, системний, структурно-композиційний та виконавський методи аналізу.
Актуалізація темброобразу альта в пізній творчості композиторів XIX–XXI століть
(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Пашковська, Маргарита Олександрівна; Pashkovska, M. O.
Мета дослідження – обґрунтувати актуалізацію альта в пізній творчості композиторів XIX-XXI століть, зокрема – в останніх опусах. Наукова новизна отриманих результатів пов’язана з системним дослідженням феномену залучення альта в пізній творчості композиторів ХІХ-ХХІ століть, зокрема – сформульовано основні параметри темброобразу альта та систематизовано їх з точки зору інтерпретології й виокремлено семантику альта в останніх опусах митців. Пропонована тема передбачала групування у дослідженні чотирьох смислових блоків: специфіка творчого процесу композиторів, феномен пізнього стилю, дослідження актуалізації темброобразу альта в пізній творчості та феномен залучення альта в останніх опусах композиторів, що увиразнено у структурі дисертації, яка містить чотири розділи з підрозділами.
Виконавські версії фортепіанних концертів Ф.Шопена в музичній практиці ХХ – початку ХХІ століть.
(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Книш, Павло Олегович; Knysh, P. О.
Дисертація містить перший досвід систематизації виконавських версій фортепіанних концертів Ф. Шопена в музичній практиці ХХ – ХХІ ст. Втім у шопенознавстві є окремий розділ, який вивчає традицію виконання музики Шопена «після Шопена». У розвиток цього напряму пропонується інтерпретативна концепція, що базується на порівняльно-стильовому аналізі двох концертів для фортепіано з оркестром. Актуальність теми обумовлена: 1) нагальною потребою піаністів-практиків у репрезентації виконавського шопеніанства як феномену музичної культури сучасності; 2) браком інтерпретологічних праць, присвячених аналізу виконавських версій шопенівських творів та їх систематизації.
Вокальна музика Г. Свиридова: параметри співтворчості виконавця та композитора
(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2019) Сунь Бо
Вивчення вокальних стилів у світлі співтворчості композитора та першовиконавців зумовило вибір міждисциплінарної взаємодії різних підходів: інтонаційний– спонукає до верховенства практичного засвоєння вокальної аури творів, що вивчаються через діяльність співака; жанрово-стилістичний – сприяє розкриттю взаємодії жанрів вокальної творчості та стильового розмаїття її втілення в музиці Г. Свиридова; семантичний – увиразнює поетичні концепти музичного твору, що сприймаються як символи «національного образу світу»; інтерпретаційний – залучає механізми виконавської діяльності через синергію психології, технології та духовної сфери співацької життєтворчості.
Вокальна стилістика в українській рок-музиці: ґенеза, еволюція, сучасні репрезентації
(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2024) Яхно, Олена Іванівна; Yahno, Olena
В дисертації надано аналіз історичних етапів еволюції світового роквокалу в рамках системи ритм-енд-блюз (по відношенню до рок музики – швидше – блюз-енд-ритм), що поступово формувалися в музиці Найновітнього часу: 1) початковий (або достильовий), який характеризується орієнтацією на «третьопластові» витоки; він охоплює період з другої половини 1880-х до початку 1920-х років і продовжується до 1950-х років; 2) ранньостильовий у вигляді появи рок-н-ролу (Елвіс Преслі) як символу молодіжної культури епохи біту, який охоплює 1950-ті – початок 1960-х років і завершується появою групи «The Beatles»; 3) естрадно-рок-н-рольний, репрезентований двома нахилами: а) експресивно-декламаційним; б) лірико-кантиленним; цей етап охоплює 1960-ті роки і є стилістичним мікстом рок-нролу та естрадного джазу; 4) хард-роковий у вигляді домінування інструментальної cфери з функцією голосу як рівнопотенційного компонента загального саунду (програмний рок); 5) арт-роковий (прогресив-рок) з акцентуванням вокальної складової як провідної, яка охоплює період кінця 1970-х – початку 1990-х років; 6) «модернізований» або «естрадизований», що виникав під впливом диско, панк-культури, салонно-клубного корпо-року тощо.
Вокальний цикл у творчості Д. Л. Клебанова: аспекти інтерпретації жанру
(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Григор'єва, Ольга Борисівна; Hryhorieva, Olha Borysivna
Мета дослідження – виявлення базових параметрів інтерпретації жанру вокального циклу у творчості Д. Клебанова.Об’єкт дослідження – харківська композиторська школа; предмет – інтерпретація жанру вокального циклу у творчій спадщині Д. Клебанов
Вокально-хорова творчість Франка Мартена як феномен виконавської практики
(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2024) Козик, Дар'я Сергіївна; Kozyk , Daria Serhiivna
Дисертацію присвячено вивченню вокально-хорової творчості швейцарського композитора Франка Мартена (1890-1974), що постає як феномен мистецької та виконавської практики сучасної Західної Європи. Актуальність теми обумовлена: 1) браком вітчизняних музикознавчих праць про вокально-хорову творчість Ф. Мартена як феномена західноєвропейської культури, позначеного художньою цілісністю; 2) нагальним дослідницьким пошуком обґрунтування концепції вокально-хорових творів крізь призму їх виконавської реалізації в сучасній мистецькій практиці.
Вокаліз в українській музиці: традиції та жанрово-стилістичні новації
(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2019) Каушнян, Яна Миколаївна; Kaushnyan, Yana Mykolaivna
Мета дослідження – виявити специфіку «співу без слів» в українському вокальному мистецтві другої половини ХХ століття на грунті системного вивчення його витоків і жанрово-стилістичної еволюції. Об’єкт дослідження – вокаліз як своєрідне явище західноєвропейської і вітчизняної музики
Відтворення поетики «Давидових псалмів» Т. Шевченка у творах українських композиторів XX–XXI століть
(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Півторацька, Леся Миколаївна; Pivtoratska, L. M.
Дисертацію присвячено розгляду поетичного циклу «Давидові псалми» Т. Шевченка як об’єкта композиторських інтерпретацій в українській музиці XX–XXI століть. Висвітлено специфіку музичного відтворення поетики псалмових переспівів Кобзаря, зміст яких актуалізується в контексті реалій сучасної української культури.
Декламаційність як компонент виконавської вокальної виразності.
(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Чжан, Сицюй; Zhang, Xicu
Гіпотеза дисертація базується на з’ясуванні природи декламаційності як феномену інтонаційного мовлення, що імплементується у систему музично-сценічних і камерно-вокальних жанрів як усталена мистецька універсалія. Об'єкт дослідження – вокальне виконавство в системі музичної драми та інших форм світової культурної спадщини. У музикознавстві вперше обґрунтовано онто-семіотичну природу декламаційності в динаміці жанрово-стильових перетворень вокальних жанрів, заснованих на одночасному (послідовному) використанні мовлення і співу.
Джазова фортепіанна імпровізація як полістилістичний феномен (на прикладі творчості Ч. Коріа)
(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2019) Стецюк, Богдан Олександрович
Дисертацію присвячено розгляду джазової фортепіанної імпровізації як полістилістичного феномена, який увиразнено у творчості видатного американського джазового піаніста та композитора Армандо Ентоні «Чік» Коріа. Вперше у вітчизняному музикознавстві дане питання висвітлюється комплексно, у широкому контексті загальних, особливих та конкретних чинників та складових, які у сукупності конституюються запропонованими у дослідженні поняттями, серед яких оригінальна дефініція поняття «виконання-імпровізація», що визначає не лише симбіоз процесів створення - виконання музики, але й ураховує до них інтерпретаційну складову.
Джазове мистецтво Харкова: досвід історичної рекогструкції
(2022) Харенко, Аліна Олексіївна; Kharenko, Alina Oleksiivna
̶ Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 025 ̶ Музичне мистецтво – Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, Харків, 2022. Дисертацію присвячено обґрунтуванню унікальної ролі Харкова в історії джазової культури України.
Дитячий музично-драматичний театр в Україні: ґенеза, еволюція, актуальні репрезентації.
(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Стьопіна, Алевтина Юріївна; Stopina, A. Y.
Дисертацію присвячено обґрунтуванню теорії та практики українського дитячого музично-драматичного театру. У ній уперше в українському музикознавстві надано системну оцінку українського дитячого музично-драматичного театру у його ґенезі, еволюції та актуальних репрезентаціях. У дисертації здійснено розробку оригінального термінологічного апарату, заснованого на виявленні сутності явища «агрегація мистецтв». Запропоновано критерій такої класифікації, де домінує принцип переважання у виставі музичної або театральної складової.
Діалог у Фортепіанних концертах Й. Брамса: композиторський та виконавський аспекти
(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Кашуба, Денис Владиславович; Kashuba, D. V.
Виходячи із спрямованості будь-якого музичного жанру водночас до середини мистецького простору та поза його межі, розглядаються соціокультурні, історико-типологічні та ментальні контексти, що увійшли через високий рівень художнього узагальнення в жанровий геном інструментального концерту, утворивши позамузичний шар його змісту. Вказується на наявність в реальній дійсності різноманітних діалогічних структур, заснованих на дихотомії конкуренції/кооперації, індивідуально-особистісного/колективного,/соборного, особливого/загального та ін. Приймається до уваги вплив атмосфери міста-свята Венеції на інтенсивність становлення інструментального концерту, що сприяло його кристалізації; відбиття в ньому актуальних для часу його активного формування просторово-часових уявлень; підкреслюється зв’язок сольно-оркестрового жанрового різновиду із становленням суспільної системи цінностей з домінуванням людської особистості, появою нового інструменту ‒ фортепіано ‒ і розквітом практики гри на ньому майже в усіх соціальних колах; поступовість висунення на перший план мистецьких і слухацьких інтересів до фортепіанного концерту.
Еволюція композиторського стилю Олександра Щетинського
(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Рудь, Поліна Валентинівна; Rud, Polina Valentynivna
Об'єкт дослідження – стильові процеси світової та української музики ХХ–ХХІ століть, сформовані культурно-мистецькою ситуацією. Предмет дослідження – стильова еволюція творчості О. Щетинського як уособлення доби постмодернізму
Естрадно-вокальне мистецтво Китаю в контексті історико-культурних та жанрово-стильових процесів
(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2019) Бойко, Анна Миколаївна
Об’єктом дослідження є музична культура Китаю ХХ – початку ХХІ ст. Предмет дослідження – естрадно-вокальне мистецтво Китаю в контексті історико-культурних та жанрово-стильових процесів. Обґрунтовано феноменологічну специфіку китайського естрадно - вокального мистецтва. Висвітлено його основні джерела та мистецько-культуротворчі й змістовні складові. Зазначено роль етнічних музичних традицій різних регіонів і провінцій Китаю, а також традиційної опери й класичної китайської поезії у формуванні національної специфіки сучасної китайської вокальної естради. Підкреслено концептуальне значення тези про синтетичність естрадно-вокального мистецтва Китаю, що загалом є однією із характерних ознак китайського мистецтва та культури
Жанрова своєрідність дитячої опери в композиторській практиці XX – початку XXI століття
(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2019) Кузьміна, Олександра Анатоліївна
На підґрунті результатів наукових досліджень та власних аналітичних спостережень пропонується вважати поняття «дитяча опера» зонтичним терміном (В. Руф), який поєднує два різновиди – оперу для дітей-виконавців та оперу для дітей-слухачів. Для першої характерним є зміст, який відповідає дитячому віку, наявність активної ролі музично-сценічної драматургії й естетико-дидактичної складової, врахування виконавських можливостей дітей, постановка в родинному колі, церкві, школі тощо. Друга, навпаки, поєднує в собі всі жанрові можливості опери, оскільки орієнтована на професійне виконання в умовах театральної сцени, проте обмежена типом змісту у зв’язку з орієнтацією на певну категорію глядачів
Жанровий інваріант бродвейського мюзиклу на рубежі ХХ–ХХІ століть.
(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Лю, Цзянь; Liu, Jian
Дисертацію присвячено вивченню бродвейського мюзиклу, який виступає провідним жанром американської музичної культури ХХ–ХХІ століть і став її репрезентантом, що зумовлює необхідність аналітичного осмислення і оцінки широкої палітри творів, написаних як метрами бродвейської сцени (Дж. Керн, Р. Роджерс, О. Гаммерстайн, Л. Бернстайн, С. Сондхайм), так і представниками молодших поколінь (Е. Джон, Е. Л. Веббер, Л. М. Міранда, С. Шварц, Т. Райс, Т. Кітт) та іншими композиторами, лібретистами і авторами поетичних текстів. . Спільні риси, що об’єднують значну частину творів, дають привід висунути гіпотезу про наявність жанрового інваріанта, однак до сьогодні ця категорія по відношенню до жанру мюзиклу спеціально не розроблялася ані в зарубіжному, ані в українському музикознавстві.
Жанрово-стильові напрями домрової творчості українських композиторів.
(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Сліпченко, Ксенія Дмитрівна; Slipchenko, K. D.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що вперше в українському музикознавстві представлена вся жанрово-стильова панорама домрової музики українських композиторів 1933–2020 років; виявлено приналежність домрових композицій до різних стильових явищ; висвітлено роль М. Т. Лисенка у формуванні оригінального домрового репертуару; введено поняття розширеної домрової техніки; виявлено нові грані звукообразу домри; визначено параметри концертності в композиціях для домри; представлено типологію мініатюр, сюїти, фантазій та концерту; здійснено типологію і періодизацію розвитку домрового концерту; введено у науковий обіг композиції А. Білошицького, А. Гайденка, О. Гнатовської, В. Іванова («Каприс»), О. Костіна, І. Козлова, Г. Михайличенка, А. Нижника та В. Соломіна.
Життя та творчість Євгенії Семенівни Мірошниченко: джерелознавчий аспект
(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2018) Касьяненко, Марія Андріївна
У роботі подано характеристику джерельного ресурсу, що відтворює життя та творчість видатної особистості. У кожному з зазначених типів джерел наявні свої специфічні проблеми, що вже відіграли свою роль у викривленні оцінок співачки та ускладнюють узагальнення відомостей. Досліджено «вокальний родовід» видатної співачки, встановлено його витоки в викладацькій діяльності Ф. Ламперті, а також «спорідненість» до С. Крушельницької. Виявлено сутнісні риси інтерпретації українських народних пісень обома «символами» українського вокального мистецтва, основну причину відмінностей у цій галузі діяльності, що полягає в різних типах голосів, і зроблено висновок, що для них обох українська пісенність стала ключовою опорою для національної самоідентифікації як на початку кар’єри, так і на зрілому етапі – виходячи з доступних описів концертів двох сопрано, включаючи закордонні виступи

Переглянути

Перегляд Дисертації за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування