Дисертації
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Дисертації за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 80
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Оперно-хорова творчість українських композиторів другої половини ХХ століття: шляхи розвитку.(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2011) Бєлік-Золотарьова, Наталія Андріївна; Byelik-Zolotaryova, N. A.У дисертації запропонована цілісна концепція оперно-хорової творчості, заснована на вивченні структурно-вербальних та драматургічно- функціональних аспектів її втілення в оперному цілому. Подальшої розробки як науки дістало вітчизняне хорознавство, зокрема, визначені його предмет, проблематика, методологія, надана періодизація його історичного розвитку у другій половині ХХ ст.Документ Німецький оркестр доби бароко і раннього класицизму.(Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка, 2015) Горбаль Вадим Ярославович; Horbal V. Y.Дисертація присвячена комплексному дослідженню історії німецького оркестрового мистецтва ХVІІІ століття. Розкриваються основні етапи розвитку оркестрової культури ключових музичних центрів – Дрездена, Берліна, Мангейма і Ляйпцига. Здійснюється компаративний аналіз придворних капел і оркестрів Саксонії, Пруссії та Пфальца; розробляється їх типологія за показниками кількісного складу інструменталістів, жанрової специфіки репертуару та стильових особливостей виконавської манери.Документ Токата в українському фортепіанному мистецтві: ґенеза та шляхи трансформації жанру(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2017) Бондаренко, Олена Миколаївна; Bondarenko, O.M.Визначено, що специфіка токати, яка втілює семантику руху та часу, її виконавська природа, стали фундаментом багатопланової модифікації жанру. Спираючись на історичну еволюцію токати, запропоновано наступну типологію жанру: барокова токата, романтична токата, токата модерну і токата постмодерну. У всіх різновидах зберігається токатний комплекс – це стійке поєднання швидкого темпу, остинатної ритмічної формули, специфічної артикуляції та фактури (репетиції, мартеллято, короткі і довгі арпеджіо та пасажі, октавно-акордова техніка), що закріпили семантику руху в музичному часопросторі.Документ Життя та творчість Євгенії Семенівни Мірошниченко: джерелознавчий аспект(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2018) Касьяненко, Марія АндріївнаУ роботі подано характеристику джерельного ресурсу, що відтворює життя та творчість видатної особистості. У кожному з зазначених типів джерел наявні свої специфічні проблеми, що вже відіграли свою роль у викривленні оцінок співачки та ускладнюють узагальнення відомостей. Досліджено «вокальний родовід» видатної співачки, встановлено його витоки в викладацькій діяльності Ф. Ламперті, а також «спорідненість» до С. Крушельницької. Виявлено сутнісні риси інтерпретації українських народних пісень обома «символами» українського вокального мистецтва, основну причину відмінностей у цій галузі діяльності, що полягає в різних типах голосів, і зроблено висновок, що для них обох українська пісенність стала ключовою опорою для національної самоідентифікації як на початку кар’єри, так і на зрілому етапі – виходячи з доступних описів концертів двох сопрано, включаючи закордонні виступиДокумент Мелос як парадигма вокального мистецтва: на матеріалі творчої практики України та Китаю(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2019) Ван ДуаньгуйДисертацію присвячено обґрунтуванню множинності форм прояву мелосу в різних творчих практиках вокального виконавства сьогодення, які вивчаються автором з урахуванням його власного досвіду як носія антентичної співочої традиції Китаю. Доведено, що усталені уявлення про сутність мелосу лише за ознаками класико-романтичної доби дещо звужують його ментально-національні функції уособлювати людину, яка співає (homo cantor) у повноті буття та форм спілкування зі світом. Функціонально-структурні параметри мелосу поглиблюють вчення про панмелос завдяки розширенню меж жанровостильової амплітуди традиційних форм виконавства (фольклорних та церковних) на етапі філогенези, які відродилися та існують в творчій практиці ХХ століття у синхроніїДокумент Оперне мистецтво Китаю та Європи в контексті взаємовідображень(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2019) Лі МінУ дисертації вперше висвітлено специфіку семантичних та жанрово - стильових взаємовідображень в оперному мистецтві Китаю та Європи. Зазначено, що у сучасному музикознавстві оперологія є окремим масштабним науковим напрямом, що інтенсивно й плідно розвивається. Підкреслено особливу значущість проблематики взаємодії культур Сходу та Заходу, важливим аспектом якої є взаємовідображення образів та атрибутів китайської та європейської культури: китайських в європейському мистецтві (зокрема оперному), а європейських – у китайському.Документ Жанрова своєрідність дитячої опери в композиторській практиці XX – початку XXI століття(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2019) Кузьміна, Олександра АнатоліївнаНа підґрунті результатів наукових досліджень та власних аналітичних спостережень пропонується вважати поняття «дитяча опера» зонтичним терміном (В. Руф), який поєднує два різновиди – оперу для дітей-виконавців та оперу для дітей-слухачів. Для першої характерним є зміст, який відповідає дитячому віку, наявність активної ролі музично-сценічної драматургії й естетико-дидактичної складової, врахування виконавських можливостей дітей, постановка в родинному колі, церкві, школі тощо. Друга, навпаки, поєднує в собі всі жанрові можливості опери, оскільки орієнтована на професійне виконання в умовах театральної сцени, проте обмежена типом змісту у зв’язку з орієнтацією на певну категорію глядачівДокумент Звуковий світ фортепіанних творів Хуан Ан-Луна: композиторські та виконавські проекції(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2019) Сун ТяньДисертацію присвячено вивченню фортепіанної музики Хуан Ан-Луна (народився 1949 року) – одного з видатних сучасних композиторів Китаю, який проживає на даний час в Канаді. Творчість Хуан Ан-Луна отримала масштабне міжнародне визнання, його музика добре відома в Китаї, Канаді, США та інших країнах, що підтверджує незмінний виконавський інтерес до його творів у всьому світі. Мета дослідження полягає в розкритті багатства звукового світу в фортепіанних творах Хуан Ан-Луна в аспекті композиторських і виконавських проекційДокумент Загальноєвропейський еталон гітарного виконавства та специфіка його національних втілень(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2019) Бернат, Федір ФедоровичДисертацію присвячено важливій з точки зору процесів глобалізації проблемі формування виконавського еталону в контексті європейської культури (при збереженні національної специфіки), у тому числі – відбиття основних настанов у виконавському жанрі – гітарній транскрипції. Актуальність теми полягає у систематизації критеріїв, що визначають існування європейського еталону гітарного виконавства у академічній сфері; необхідності дослідження гітарних транскрипцій як уособлення еталону гітарного виконавства; вивченні специфіки виконавських гітарних стилів у їхній національній специфікаціїДокумент Джазова фортепіанна імпровізація як полістилістичний феномен (на прикладі творчості Ч. Коріа)(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2019) Стецюк, Богдан ОлександровичДисертацію присвячено розгляду джазової фортепіанної імпровізації як полістилістичного феномена, який увиразнено у творчості видатного американського джазового піаніста та композитора Армандо Ентоні «Чік» Коріа. Вперше у вітчизняному музикознавстві дане питання висвітлюється комплексно, у широкому контексті загальних, особливих та конкретних чинників та складових, які у сукупності конституюються запропонованими у дослідженні поняттями, серед яких оригінальна дефініція поняття «виконання-імпровізація», що визначає не лише симбіоз процесів створення - виконання музики, але й ураховує до них інтерпретаційну складову.Документ Оперна творчість Умберто Джордано як текст епохи: інтерпретологічний підхід(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2019) Лян, ЦзітаоМетою дослідження є представлення цілісної характеристики оперної творчості У. Джордано як тексту його історичної доби та аналіз відбиття її засад у практиці сучасного музичного театру. Матеріалом є клавіри опер У. Джордано «Mala Vita», «Андре Шеньє», «Федора», «Сибір», «Марчелла», «La cena delle beffe» («Вечеря з жартами»), «Мадам Сен-Жен», «Король»; а також – виконавські версії тенорових партійДокумент Вокаліз в українській музиці: традиції та жанрово-стилістичні новації(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2019) Каушнян, Яна Миколаївна; Kaushnyan, Yana MykolaivnaМета дослідження – виявити специфіку «співу без слів» в українському вокальному мистецтві другої половини ХХ століття на грунті системного вивчення його витоків і жанрово-стилістичної еволюції. Об’єкт дослідження – вокаліз як своєрідне явище західноєвропейської і вітчизняної музикиДокумент Вокальна музика Г. Свиридова: параметри співтворчості виконавця та композитора(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2019) Сунь БоВивчення вокальних стилів у світлі співтворчості композитора та першовиконавців зумовило вибір міждисциплінарної взаємодії різних підходів: інтонаційний– спонукає до верховенства практичного засвоєння вокальної аури творів, що вивчаються через діяльність співака; жанрово-стилістичний – сприяє розкриттю взаємодії жанрів вокальної творчості та стильового розмаїття її втілення в музиці Г. Свиридова; семантичний – увиразнює поетичні концепти музичного твору, що сприймаються як символи «національного образу світу»; інтерпретаційний – залучає механізми виконавської діяльності через синергію психології, технології та духовної сфери співацької життєтворчості.Документ Естрадно-вокальне мистецтво Китаю в контексті історико-культурних та жанрово-стильових процесів(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2019) Бойко, Анна МиколаївнаОб’єктом дослідження є музична культура Китаю ХХ – початку ХХІ ст. Предмет дослідження – естрадно-вокальне мистецтво Китаю в контексті історико-культурних та жанрово-стильових процесів. Обґрунтовано феноменологічну специфіку китайського естрадно - вокального мистецтва. Висвітлено його основні джерела та мистецько-культуротворчі й змістовні складові. Зазначено роль етнічних музичних традицій різних регіонів і провінцій Китаю, а також традиційної опери й класичної китайської поезії у формуванні національної специфіки сучасної китайської вокальної естради. Підкреслено концептуальне значення тези про синтетичність естрадно-вокального мистецтва Китаю, що загалом є однією із характерних ознак китайського мистецтва та культуриДокумент Хорова творчість Валентина Бібіка: жанрова парадигма та риси індивідуального стилю(Національна муз. академія України ім. П. І Чайковського, 2020) Бабенко, Олександра Сергіївна; Babenko, Оleksandra SerhiivnaОб’єктом дослідження є хорова творчість Валентина Бібіка; предметом — її жанрова та стильова специфіка. Мета дослідження — обґрунтувати художньо-естетичні та стильові закономірності хорової творчості В. Бібіка як жанрової системиДокумент Соната для тромбона у творчості зарубіжних та українських композиторів XX – початку XXI століть(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Дубка, Олександр Сергійович; Dubka, Oleksandr SerhiiovychМета дослідження – обґрунтувати специфіку втілення жанру сонати для тромбона у творчості зарубіжних та українських композиторів XX – початку XXI століть. Об'єкт дослідження – жанр сонати для тромбона; предмет – його втілення у творчості зарубіжних та українських композиторів XX – початку XXI столітьДокумент Хорова творчість Михайла Шуха як духовний універсум(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Каменєва, Анна Сергіївна; Kamenieva, Anna SerhiivnaМета дослідження – на матеріалі всебічного аналізу хорової спадщини митця обґрунтувати стильові принципи художнього світогляду та композиторського мислення М. Шуха як видатного представника української музичної культури останньої третини ХХ – ХХІ століть. Об’єкт дослідження – хорове мистецтво України останньої третини ХХ-ХХІ століть; його предмет становить хоровий стиль М. Шуха як єдність художніх та світоглядних настанов – духовний універсумДокумент Творчість М. Мошковського в контексті фортепіанного мистецтва другої половини XIX – початку ХХ століття(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Міц Оксана Романівна; Mits, Oksana RomanivnaМета дослідження – обґрунтувати значимість внеску М. Мошковського в фортепіанне мистецтво другої половини XIX – початку XX століття через створення цілісної картини життєтворчості та діяльності композитора. Предмет дослідження – творчість М. Мошковского як діяча фортепіанного мистецтва другої половини XIX – початку ХХ століття.Документ Стильові механізми виконавської та композиторської творчості Марка-Андре Амлена(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Ніколенко, Роксана ВікторівнаУ роботі досліджується виконавська та композиторська творчість видатного франко-канадського піаніста-віртуоза Марка-Андре Амлена (Marc-André Hamelin). Вперше в українському музикознавстві здійснено комплексний аналіз виконавського та композиторського доробку канадського митця, на основі чого виявлено механізми його індивідуального стилю в єдності виконавського та композиторського аспектів.Документ Сучасна бандуристка: композиторські пошуки та виконавські перспективи(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Дружга, Ірина Сергіївна; Druzhha, Iryna SerhiivnaПредмет дослідження — бандура в українській інструментальній музиці у діалогах композиторської творчості й виконавської практики. Матеріалом дослідження є твори для бандури, написані на різних етапах процесу академізації цього інструмента. Головну увагу звернено на пласт сучасних творів українських композиторів другої половини ХХ –ХХІ століть, зокрема, В. Зубицького, М. Денисенко, І. Тараненка, Г. Матвіїва та ін.