Жанрова своєрідність дитячої опери в композиторській практиці XX – початку XXI століття

Abstract

На підґрунті результатів наукових досліджень та власних аналітичних спостережень пропонується вважати поняття «дитяча опера» зонтичним терміном (В. Руф), який поєднує два різновиди – оперу для дітей-виконавців та оперу для дітей-слухачів. Для першої характерним є зміст, який відповідає дитячому віку, наявність активної ролі музично-сценічної драматургії й естетико-дидактичної складової, врахування виконавських можливостей дітей, постановка в родинному колі, церкві, школі тощо. Друга, навпаки, поєднує в собі всі жанрові можливості опери, оскільки орієнтована на професійне виконання в умовах театральної сцени, проте обмежена типом змісту у зв’язку з орієнтацією на певну категорію глядачів