Дисертації
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Німецький оркестр доби бароко і раннього класицизму.(Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка, 2015) Горбаль Вадим Ярославович; Horbal V. Y.Дисертація присвячена комплексному дослідженню історії німецького оркестрового мистецтва ХVІІІ століття. Розкриваються основні етапи розвитку оркестрової культури ключових музичних центрів – Дрездена, Берліна, Мангейма і Ляйпцига. Здійснюється компаративний аналіз придворних капел і оркестрів Саксонії, Пруссії та Пфальца; розробляється їх типологія за показниками кількісного складу інструменталістів, жанрової специфіки репертуару та стильових особливостей виконавської манери.Документ Оперно-хорова творчість українських композиторів другої половини ХХ століття: шляхи розвитку.(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2011) Бєлік-Золотарьова, Наталія Андріївна; Byelik-Zolotaryova, N. A.У дисертації запропонована цілісна концепція оперно-хорової творчості, заснована на вивченні структурно-вербальних та драматургічно- функціональних аспектів її втілення в оперному цілому. Подальшої розробки як науки дістало вітчизняне хорознавство, зокрема, визначені його предмет, проблематика, методологія, надана періодизація його історичного розвитку у другій половині ХХ ст.Документ Токата в українському фортепіанному мистецтві: ґенеза та шляхи трансформації жанру(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2017) Бондаренко, Олена Миколаївна; Bondarenko, O.M.Визначено, що специфіка токати, яка втілює семантику руху та часу, її виконавська природа, стали фундаментом багатопланової модифікації жанру. Спираючись на історичну еволюцію токати, запропоновано наступну типологію жанру: барокова токата, романтична токата, токата модерну і токата постмодерну. У всіх різновидах зберігається токатний комплекс – це стійке поєднання швидкого темпу, остинатної ритмічної формули, специфічної артикуляції та фактури (репетиції, мартеллято, короткі і довгі арпеджіо та пасажі, октавно-акордова техніка), що закріпили семантику руху в музичному часопросторі.Документ Універсалізм творчої особистості О. І. Назаренка: ціннісно-смисловий підхід.(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Литвищенко, Олександр Володимирович; Litvishchenko, O. V.Дисертацію присвячено дослідженню універсалізму творчої особистості Олександра Івановича Назаренка, видатного представника харківської баянної школи в аспекті теорії універсалізму та ціннісносмислового підходу. В дисертації удосконалено наукові уявлення про композиторський стиль О. Назаренка та уточнено періодизацію етапів становлення авторського стилю митця. Подальшого розвитку набули: концепція Н. Савицької стосовно вікових аспектів композиторської життєтворчості та методика ціннісного аналізу в музичному мистецтві.Документ Авторські графічні знаки в фортепіанних та камерно-ансамблевих нотних текстах Йоганнеса Брамса(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Старцев, Дмитро Андрійович; Startsev, D. A.Дисертацію присвячено дослідженню з семіотичних позицій нотного тексту в науково-методологічному та аналітичному аспектах. Мета дослідження полягає у розкритті на підґрунті наукових положень загальної і музичної семіотики механізму знакового функціонування в нотних текстах Й. Брамса. Об’єктом дисертації є нотний текст як семіотична система; її предметом – система графічних знаків в нотних текстах Й. Брамса. В роботі використані семіотичний, історичний, системний, структурно-композиційний та виконавський методи аналізу.Документ Становлення концертного стилю гри на гобої у творчості композиторів кінця XIX-початку ХХ ст.(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Тао, Цзинь; Tao, JinДисертацію присвячено дослідженню концертного стилю гри на гобої та еволюції концертності як ключової ознаки творів, написаних для інструмента протягом XVII-першої третини ХХ ст. Теоретичну базу складають монографії, журнальні статті, розвідки широкого кола музикологів з міжнародної асоціації виконавців на гобої та фаготі IDRS. Ключовими є монографії Ф. Бейта, Д. Паолі, Б. Берталоцці, Г. Вудвордт, Дж. Бургеса-Брюка (G. Burgess/H. Bruce), А. Бейнса (Baines), Ж. Леклейра (Leclair), які описують революційні технології гри та навчання гри на гобої. Представлена розвідка є першим досвідом наукової презентації історичного становлення концертного стилю гри на гобої в XVII–першій третині ХХ ст. з позицій інтерпретології.Документ Типологія виконавських стилів у творчості для саксофона(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Чжан, Чі; Zhang, ChiМетодологія аналізу виконавської поетики базується на розробках викладачів-науковців ХНУМ імені І.П.Котляревського, кафедри інтерпретології та аналізу музики: дослідження Л. Шаповалової, присвячені концептам «виконавського часопростору», концепція виконавської інтерпретології, зафіксована в монографії Ю. Ніколаєвської (2020). Задіяно комунікативно-інтерпретативний, системний, стильовий підходи до аналізу музичного (виконавського) стилю.Документ Діалог у Фортепіанних концертах Й. Брамса: композиторський та виконавський аспекти(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Кашуба, Денис Владиславович; Kashuba, D. V.Виходячи із спрямованості будь-якого музичного жанру водночас до середини мистецького простору та поза його межі, розглядаються соціокультурні, історико-типологічні та ментальні контексти, що увійшли через високий рівень художнього узагальнення в жанровий геном інструментального концерту, утворивши позамузичний шар його змісту. Вказується на наявність в реальній дійсності різноманітних діалогічних структур, заснованих на дихотомії конкуренції/кооперації, індивідуально-особистісного/колективного,/соборного, особливого/загального та ін. Приймається до уваги вплив атмосфери міста-свята Венеції на інтенсивність становлення інструментального концерту, що сприяло його кристалізації; відбиття в ньому актуальних для часу його активного формування просторово-часових уявлень; підкреслюється зв’язок сольно-оркестрового жанрового різновиду із становленням суспільної системи цінностей з домінуванням людської особистості, появою нового інструменту ‒ фортепіано ‒ і розквітом практики гри на ньому майже в усіх соціальних колах; поступовість висунення на перший план мистецьких і слухацьких інтересів до фортепіанного концерту.Документ Виконавські версії фортепіанних концертів Ф.Шопена в музичній практиці ХХ – початку ХХІ століть.(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Книш, Павло Олегович; Knysh, P. О.Дисертація містить перший досвід систематизації виконавських версій фортепіанних концертів Ф. Шопена в музичній практиці ХХ – ХХІ ст. Втім у шопенознавстві є окремий розділ, який вивчає традицію виконання музики Шопена «після Шопена». У розвиток цього напряму пропонується інтерпретативна концепція, що базується на порівняльно-стильовому аналізі двох концертів для фортепіано з оркестром. Актуальність теми обумовлена: 1) нагальною потребою піаністів-практиків у репрезентації виконавського шопеніанства як феномену музичної культури сучасності; 2) браком інтерпретологічних праць, присвячених аналізу виконавських версій шопенівських творів та їх систематизації.Документ Поліфонічні жанри у фортепіанній музиці китайських композиторів(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Чжан, Менчже; Zhang, MengzheНасьогодні сформувався багатоскладовий музичний матеріал, кількісні та якісні показники якого свідчать про наявність в мистецькій практиці Китаю певної композиторської традиції. Отже, актуальність теми запропонованого дослідження зумовлена здобутками китайських композиторів у галузі поліфонічної музики для фортепіано, їх творчим потенціалом для світової музичної спільноти, які й досі не отримали системного висвітлення та оцінки в єдності національно-стильового мислення та виконавської реалізації. Мета дослідження – визначити внесок китайських композиторів у поліфонічні жанри фортепіанного мистецтва в національно-стильовому та виконавському вимірах.Документ Жанровий інваріант бродвейського мюзиклу на рубежі ХХ–ХХІ століть.(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Лю, Цзянь; Liu, JianДисертацію присвячено вивченню бродвейського мюзиклу, який виступає провідним жанром американської музичної культури ХХ–ХХІ століть і став її репрезентантом, що зумовлює необхідність аналітичного осмислення і оцінки широкої палітри творів, написаних як метрами бродвейської сцени (Дж. Керн, Р. Роджерс, О. Гаммерстайн, Л. Бернстайн, С. Сондхайм), так і представниками молодших поколінь (Е. Джон, Е. Л. Веббер, Л. М. Міранда, С. Шварц, Т. Райс, Т. Кітт) та іншими композиторами, лібретистами і авторами поетичних текстів. . Спільні риси, що об’єднують значну частину творів, дають привід висунути гіпотезу про наявність жанрового інваріанта, однак до сьогодні ця категорія по відношенню до жанру мюзиклу спеціально не розроблялася ані в зарубіжному, ані в українському музикознавстві.Документ Редакції скрипкових концертів ХІХ століття: критерії генерування(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Клендій, Олександра Юріївна; Klendii, O.Yu.Дисертацію присвячено проблемам музичного редагування в сфері скрипкового мистецтва. Розглянуто питання редакції скрипкових концертів ХІХ ст. в площині актуалізації твору в умовах естетико-стильових установок іншої доби (друга половина ХІХ–ХХІ ст.). Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що вперше в українському музикознавстві привернено увагу до редакцій скрипкових концертів ХІХ ст. як форми адаптації композиторського оригіналу до вимог виконавської традиції.Документ Хорова творчість І. Шамо в аспекті виконавської інтерпретації(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Гао, Чилін; Gao, ChilingДисертацію присвячено вивченню специфіки виконавської інтерпретації хорової творчості одного з найяскравіших представників української музичної культури ХХ ст. Ігоря Шамо (1925 – 1982). Увагу сконцентровано на створенні дослідження, що ґрунтується на осмисленні особистості і творчості видатного митця задля набуття унікальними хоровими композиціями І. Шамо сучасної інтерпретації й повернення до виконавської практики у контексті українського музичного мистецтва. У дисертації запропонований системний підхід до хорової творчості Ігоря Шамо, що дозволяє розкрити художній потенціал opus’ів митця як з точки зору вияву композиторської інтерпретації хорової складової митецького доробку, так і специфіки їх виконавського втілення.Документ Типологія композиторської самоактуалізації (з творчої лабораторії Л. Грабовського, В. Балея і В. Бібіка)(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Щетинський, Олександр СтепановичДисертацію присвячено вивченню процесів творчої самореалізації композитора на шляху досягнення ним максимального вияву художньої індивідуальности, що усвідомлюється як акт композиторської самоактуалізації. У дослідженні запропонована типологія композиторської самоактуалізації, показані її джерела, передумови, операційний простір і механізми здійснення. Прояви самоактуалізації конкретизовані на прикладах творчости українських композиторів другої половини ХХ століття: Л. Грабовського, В. Балея і В. Бібіка.Документ Роль контрабаса у творчості композиторів XX століття: від оркестрового до сольного інструмента(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Дікарєв, Сергій Григорович; Dikarev, S.G.Дисертація присвячена дослідженню ролі контрабаса в музичному мистецтві ХХ століття, яке докорінно змінило статус та семантичні амплуа інструмента. Матеріалом дисертації є твори європейських, американських та українських композиторів, серед яких – симфонічні і камерно-інструментальні композиції ХХ ст., твори для контрабаса соло; окрема увага приділена композиціям П. Гіндеміта (Соната для контрабаса і фортепіано, Пародія для кларнета in B і контрабаса «Музичний квітковий сад і всяка всячина в Лейпцигу» та його маловідомий твір Вісім п’єс для контрабаса solo). Зокрема, у дисертації проаналізовано такі твори, як «Кармен-фантазія» для контрабаса Ф. Прото та «Концертний дует» К. Пендерецького, вперше детально висвітлюється композиції за участю контрабаса українських композиторів (близько 20), багато з яких раніше не були представлені в наукових дослідженнях, що складає позиції новизни.Документ Явище афламенкадо в аспекті взаємодії мистецьких практик(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Мельник, Вікторія Юріївна; Melnyk, ViktoriiaДослідження присвячене висвітленню особливого відгалуження музичної культури Іспанії, що склалося у процесі історичного розвитку культури андалуських gitanos, яка відома сьогодні під назвою мистецтва фламенко. Метою дослідження є обґрунтування нового рівня концепції афламенкадо та виявлення на конкретних прикладах специфіки функціонування «коду фламенко» у різних міжмистецьких взаємодіях. Об’єктом дослідження є музична традиція фламенко у міжмистецьких взаємодіях. Предметом – ідея афламенкадо та принципи її реалізації у художньому просторі XX–XXI століть.Документ Відтворення поетики «Давидових псалмів» Т. Шевченка у творах українських композиторів XX–XXI століть(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Півторацька, Леся Миколаївна; Pivtoratska, L. M.Дисертацію присвячено розгляду поетичного циклу «Давидові псалми» Т. Шевченка як об’єкта композиторських інтерпретацій в українській музиці XX–XXI століть. Висвітлено специфіку музичного відтворення поетики псалмових переспівів Кобзаря, зміст яких актуалізується в контексті реалій сучасної української культури.Документ Французький піаніст Олександр Таро: аспекти медійної репрезентації фортепіанного виконавства(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Воскобойніков, Яків Володимирович; Voskoboinikov, Y. V.Дослідження релізів О. Таро у ракурсі медіа-репрезентацій його виконавського доробку представляє виключну актуальність, бо дозволяє розкрити дієві принципи «просування» академічного мистецтва у медіапросторі, що має не тільки теоретичне, але й практичне значення для становлення сучасних виконавців. Об’єктом дослідження є функціонування фортепіанного виконавства на сучасному етапі.Документ Концертні жанри в скрипковій творчості харківських композиторів ХХ – ХХІ століть(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Успенська , Інна Олегівна; Uspenska, I. О.Методологію дослідження складає послідовний розгляд трихотомії «концертність – концертування – концерт» стосовно жанрів скрипкового музикування. Створювані під егідою принципу концертного діалогу, музичні жанри, репрезентовані скрипкою, у даній дисертації розподілені на наступні групи: 1) такі, що містять жанрове ім’я «концерт» (концерт для солюючого інструменту з оркестром, концерт для оркестру, концертштюк, concertо grossо); 2) такі, що не мають прямої вказівки на це ім’я (симфонія з солюючим інструментом, сюїтний цикл, окрема віртуозна п’єса). Скрипкове концертування у більшості випадків співіснує з камерністю як системою жанрів (І. Польська), які характеризуються рівнопотенційністю учасників виконавського процесу. Виявити різницю між цими родами музичного мислення допомагає запропонований в даній дисертації фактурний підхід, використовуваний при аналізі конкретних зразків.Документ Жанрово-стильові напрями домрової творчості українських композиторів.(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Сліпченко, Ксенія Дмитрівна; Slipchenko, K. D.Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що вперше в українському музикознавстві представлена вся жанрово-стильова панорама домрової музики українських композиторів 1933–2020 років; виявлено приналежність домрових композицій до різних стильових явищ; висвітлено роль М. Т. Лисенка у формуванні оригінального домрового репертуару; введено поняття розширеної домрової техніки; виявлено нові грані звукообразу домри; визначено параметри концертності в композиціях для домри; представлено типологію мініатюр, сюїти, фантазій та концерту; здійснено типологію і періодизацію розвитку домрового концерту; введено у науковий обіг композиції А. Білошицького, А. Гайденка, О. Гнатовської, В. Іванова («Каприс»), О. Костіна, І. Козлова, Г. Михайличенка, А. Нижника та В. Соломіна.