Токата в українському фортепіанному мистецтві: ґенеза та шляхи трансформації жанру

Abstract

Визначено, що специфіка токати, яка втілює семантику руху та часу, її виконавська природа, стали фундаментом багатопланової модифікації жанру. Спираючись на історичну еволюцію токати, запропоновано наступну типологію жанру: барокова токата, романтична токата, токата модерну і токата постмодерну. У всіх різновидах зберігається токатний комплекс – це стійке поєднання швидкого темпу, остинатної ритмічної формули, специфічної артикуляції та фактури (репетиції, мартеллято, короткі і довгі арпеджіо та пасажі, октавно-акордова техніка), що закріпили семантику руху в музичному часопросторі.It is determined that the specificity of toccata, which embodies the semantics of motion and time, its performing nature have become the basis for the multifaceted genre modification. Taking into account the historical evolution of toccata we offer the following typology of the genre: barocco toccata, romantic toccata, modern toccata, postmodern toccata. All these kinds of toccata include a toccata complex – a sustainable combination of the fast pace, ostinato rhythmic formula, specific sounding and texture (repetitions, martellato, short and long arpeggios and passages, octave and chord technique), which consolidated the semantics of the motion in musical time-space.