Жанр кондака в українському церковно-монодійному співі XV – XIX століть

Abstract

Уперше в музикознавстві кондак розглянутo цілісно, з урахуванням українських нотованих пам’яток XVI–XIX ст. (службових – з XV ст.). Проаналізовано історію досліджень кондака (полістрофного, монострофного) і пов’язаних з ним феноменів богослужбового співу. Подано характеристику кондака з позицій сукупності його жанрових ознак (зміст поетичного тексту, місце в службах і функція, частотність і спосіб виконання, співвідношення «текст – наспів», ступінь розспівності, композиція, еволюція). Визначено типовий для кондаків наспів (болгарський)