Кафедра оркестрових духових та ударних інструментів
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Кафедра оркестрових духових та ударних інструментів за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 39
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ «Toot Suite» для труби та джазового фортепіанного тріо Клода Боллінга як зразок сlassical crossover: жанрово-стильові та виконавські принципи(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Любота, Андрій СергійовичМета дослідження – виявити жанрово–стильові та виконавські принципи «Toot Suite» для труби та джазового фортепіанного тріо Клода Боллінга як прикладу напряму classical crossover у французькій музичній культурі другої половини ХХ століття. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в дослідженні вперше здійснений компаративний аналіз чотирьох інтерпретацій досліджуваної «Toot Suite» К.Боллінга представниками різних національних виконавських шкіл з урахуванням особливостей їх трактування (Франція: Клод Боллінг – Морис Андре, Hervé Sellin – Eric Aubier; Україна – Дмитро Суховієнко та Андрій Ільків; США – Hector Martignonа та Joe Burgstaller)Документ Бас-кларнет в музичному мистецтві XX-XXI століть(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Осауленко, Ірина СергіївнаАналітичний матеріал дослідження складають твори для бас-кларнета: Е. Боцца — «Балада» для бас-кларнета та фортепіано, Дж. Рассел — Концерт для бас-кларнета з оркестром. В пропонованій магістерській роботі вперше представлено системний підхід до вивчення виконавського мистецтва бас- кларнета та осмислено його позиції в сучасному музикуванні, досліджено історію становлення виконавської майстерності на бас-кларнеті, визначено роль бас-кларнета в оркестровій, ансамблевій та сольній виконавській практиціДокумент "Блискучий стиль" в музиці другої половини ХVIII - першої половини ХІХ ст. і його втілення в творах для фагота(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Йовенко, І.В роботі ставиться і розв’язується низка завдань: огляд наукових джерел, що стосуються феномену віртуозності та «блискучого» стилю в інструментальному виконавстві, огляд праць, присвячених мистецтву гри на фаготі, виявлення особливостей відображення параметрів «блискучого стилю» в творах для фагота обраних композиторів ХІХ ст. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній здійснюється аналітичний опис творів німецького композитооа-фаготиста Карла Альменредера та інших маловідомих композиторів ХІХ ст., що мали в своєму доробку твори для фаготаДокумент Виконавсько-стильова специфіка саксофону в українській інструментальній музиці (на матеріалі композицій Володимира Рунчака та Івана Тараненка)(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Гу БовеньУ фокусі пропонованого дослідження – твори українських композиторів для саксофона соло 1990-2010-х років, що втілюють актуальні мистецькі пошуки у площині художньо-виразових, виконавсько-технічних можливостей саксофону як сольного інструменту. Подане дослідження має прикладний характер, спрямоване насамперед на створення методологічного підґрунтя для втілення стильових, стилістичних аспектів потрактування саксофона в сучасній концертно-виконавській практиці на матеріалі української інструментальної музики.Документ Втілення пасторальності у творах для гобоя solo в музиці композиторів ХХ століття(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Стоянов, Данило ВадимовичМета дослідження – розкрити основні віхи процесу театралізації виконавства на гобої. Матеріалом дослідження обрано нотний текст А. Дораті «П‘ять п‘єс» для гобоя соло, Б. Бріттен «Шість Метаморфоз по Овідію» ор. 49, Г. Джейкоба «Сім багателей» для гобоя соло, а також аудіо та відео записи виконавських версій. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше розглянуто виконавські аспекти циклів для гобоя А. Дораті «П‘ять п‘єс» для гобоя соло, Г. Джейкоба «Сім багателей» для гобоя соло. Надано виконавські рекомендації видатних гобоїстів для кращого відтворення змісту. Намічено шлях до пошуку вірної інтерпретації та відгуку у душі слухачівДокумент Втілення семантики флейти-piccolo в композиторській практиці XVIII – XXI століть(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Макаров, Анатолій ГеннадійовичМета дослідження — виявити специфіку семантики флейти-piccolo в концертних творах. Матеріалом дослідження є партитури та аудіозаписи Концерту для флейти-piccolo a-moll А. Вівальді, Piccolo Concerto А. Дормана (2001), Концерту для флейти-piccolo з оркестром Дж. Манукяна (2002), Piccolo Concerto Т. Гудмена (2007), Концерт для флейти-piccolo з оркестром Л. Лібермана (1996). Наукова новизна отриманих результатів даного дослідження пов'язана з дослідженням репертуару флейти-piccolo, зокрема концертних творів А. Дормана, Дж. Манукяна, Т. Гудмана, Л. ЛіберманаДокумент "Гамбургзький" концерт для солюючої, чотирьох натуральних валторн та камерного оркестру Дьордя Ліґеті: виконавсько-стильовий аспект(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Цао ШенМетою роботи є спроба розкрити виконавсько-стильову специфіку «Гамбурзького» концерту Д. Ліґеті, зокрема в аспекті взаємодії композиторської і виконавської практики сучасного валторнового мистецтва. Аналітичним матеріалом дослідження є пізня інструментальна творчість Д. Ліґеті, філософсько-естетичні уподобання митця, реалізовані в «Ліґеті-стилі», музичний текст Концерту та виконавські прочитання твору (відеозаписи виконання Марією Луїзою Нойнекер та Шабольшем Цемленєм.Документ Дудук в композиторській практиці сучасної академічної музики: інтепретологічний вимір(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Хачатрян, Лернік РудіковичМета дослідження – окреслити діапазон прочитання виразно-технічних можливостей дудука у професійній музиці ХХ століття, розкривши при цьому взаємозв'язок природи інструменту з його образно-тембровим амплуа в сучасній композиторській практиці. Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що вперше в українському виконавському музикознавстві визначена функція дудука у різних напрямках і жанрах музичного мистецтва; доповнено аналітичні спостереження про обрані твори для дудукаДокумент Жанр концерту для флейти епохи пізнього романтизму на прикладі твору В. Блодека: композиторська та виконавська інтерпретації(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Вербіна, Наталія ОлександрівнаОб’єктом дослідження є інструментальна творчість Вілема Блодека, предметом – жанр пізньоромантичного концерту для флейти з оркестром В. Блодека у виконавських інтерпретаціях Карла Бернарда Себона та Яна Гецла. Наукова новизна результатів полягає у першій спробі в українському музикознавстві дослідити композиторську та виконавську специфіку відомого концерту чешського композитораДокумент Жанр перекладень в творчості для ксилофона(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Хyан ХаотяньМатеріал дослідження: перекладання скрипкових концертів А. Вівальді, Й. Баха, «Жайворонок» Г. Дініку, «Слов’янські танці» А. Дворжака (для двох ксилофонів та фортепіано), Концерт для скрипки з оркестром Б. Бартока, «Кіт на клавішах рояля» З. Конфрі (аранжування для ксилофона з оркестром А. Баженова). Наукова новизна отриманих результатів пов’язана з досвідом систематизації перекладення для ксилофону в цілісності жанрового та виконавського аналізу окремих опусів.Документ Жанрово-стильова специфіка творів для флейти Жака Ібера(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Кузьменко, Микола ОлексійовичЗавдання дослідження - систематизувати відомості про розвиток флейтового мистецтва Франції, охарактеризувати творчий шлях Ж. Ібера та виявити базові параметри музичного мислення композитора. Наукова новизна отриманих результатів даного дослідження пов’язана з досвідом виявлення особливостей стилю Ж. Ібера та дослідженням його творів для флейти в аспекті виконавського аналізуДокумент Звуковий образ валторни у творчості Д. Лігеті на прикладі ансамблів духових(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Білецький, Олексій СергійовичМета роботи — реконструювати головні характеристики звукового образу валторни у творчості Д. Ліґеті на основі певних засобів музичної виразності, що сприяють його створенню. Практичне значення роботи полягає в тому, що її використання можливе виконавцями-валторністами для створення нових інтерпретацій творів Д. Ліґеті. Також дослідження може стати частиною наукового підґрунтя для подальшого вивчення музикознавцями звукового образу валторни в музиці XX століття, чи дасть можливість дослідникам скласти подібні характеристики для інших інструментів у контексті творчості певних композиторівДокумент Кларнет в творчості українських композиторів періоду 60-90-х років ХХ століття (на прикладі творчості Л. Шукайло, Є. Станковича і М. Скорика)(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Ляшко, Віталій ВікторовичМета дослідження – виявити і розкрити специфіку авторського трактування тембру кларнета в творчості українських композиторів. Наукова новизна отриманих результатів полягає у висвітленні проблеми віртуозності на матеріалі кларнетового репертуару, кристалізації цілісної системи новітніх вдосконалених виконавських прийомів та засобів нетрадиційної музичної виразності при грі на кларнетіДокумент Концерт для гобоя та струнного оркестру d – moll А. Марчелло: жанровий, композіційний та виконавський аналіз(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Гриценко, Неля ВікторівнаМета дослідження – виявити особливості відтворення музики А. Марчелло у різних інструментальних версіях Концерту для гобоя d - moll. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що створено комплексний розгляд зазначеного концерту з позиції теорії жанру концерту, а також виконавського аспекту. Також зведені данні стосовно етапів розвитку гобоя та його використанняДокумент Концерт для труби з оркестром Вадима Гомоляки: композиторська концепція та виконавське втілення(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Тимощук, Павло СергійовичМета дослідження – обгрунтувати композиторську концепцію та виявити принципи виконавської інтерпретації Концерту для труби з оркестром Вадима Гомоляки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що це дослідження є першим досвідом вивчення і розкритті виконавської специфіки Концерту для труби з оркестром Вадима Гомоляки у вітчизняному музикознавствіДокумент Концерт для фаготу з оркестром в ХVIII - XXI столітті: трактовка жанру та солюючої партії(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Іванець, Максим ІгоровичВ роботі вперше пропонується порівняльний аналіз Концертів для фаготу П. Шикеле та Д. Фуджікура, на основі чого робиться висновок щодо ролі традиції в концерті та нові досягнення з точки зору розкриття потенціалу фагота як сольного інструменту. Окремі положення роботи можуть бути застосовані як методичний матеріал в педагогічній роботі в класах фаготу. Дослідження також може бути корисним для виконавців-солістів та оркестрантів, які формують свій репертуар на основі сучасної музикиДокумент Концерти для труби з оркестром у виконавській практиці сучасності(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Тан ЦиханМатеріалом дослідження став нотний текст концертів для труби з оркестром Т.Альбіноні, Й. Гайдна, О. Арутюняна, Л.Колодуба. Також проаналізовано концертні віртуозні варіації китайського композитора Хуана Жичжао та долучено виконавські версії обраних концертів, аналіз яких став основою аналітичних підрозділів. Позиції наукової новизни отриманих результатів складає досвід виконавського аналізу концертів для труби різних стилів композиторської та виконавської творчості.Документ Концертний жанр для труби с оркестром ХVІІІ сторіччя: виконавська специфіка(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Бабіненко, Ярослав ВолодимировичМета дослідження – визначити виконавську специфіку концертного жанру для труби з оркестром XVIII ст. Наукову новизну отриманих результатів доводить актуалізація та аналіз сучасного підходу до концертів для труби з оркестром Й. Неруді та Г. Гуммеля у зрізі стилістично-виконавських питань з урахуванням широкої амплітуди виразових можливостей натуральних та клапанних інструментівДокумент Концертштюк для валторни. Зразки жанру в творчості К. М. Вебера, А. Лорцинга, К. Сен-Санса(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Бодрухін, Сергій ОлександровичНаукова новизна дослідження виявляться декількома аспектами: простежено історію валторни до1850-х років; описано виникнення жанру концертштюка; зроблено інтонаційно-драматургічний аналіз зразків Концертштюка для валторни з оркестром К. М. Вебера, А. Лорцинга; зроблено аналіз виконавських складностей з точки зору сучасного виконавця на хроматичній валторніДокумент Музика для флейти композиторів Франції першої половини ХХ століття: жанрово-стильовий та виконавський аспекти(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Рябуха, Ірина СвятославівнаМета пропонованого дослідження – визначити жанрово-стильові принципи творів для флейти французьких композиторів першої половини ХХ століття з урахуванням принципів виконавської інтерпретації. Дана магістерська робота являє собою зразок дослідження творів для флейти композиторів Франції першої половини ХХ століття на матеріалі різножанрових зразків (від мініатюри solo до інструментального концерту). Вперше послідовно розглянуто основні виконавські принципи низки знакових флейтових творів французьких композиторів обраного періоду. Отримала подальший розвиток категорія звукового образу флейти як когнітивний інструмент у його взаємозв’язку з художньою інтерпретацією та інструментально-технічними особливостями виконання