Кафедра оркестрових духових та ударних інструментів
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Кафедра оркестрових духових та ударних інструментів за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 39
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Творчість композиторів-перкусіоністів кінця ХХ – початку ХХІ ст.: жанрово-стильовий та виконавський аспекти(2020) Бондаренко, Олена ОлександрівнаМета дослідження – виявити стильові та жанрові особливості творів композиторів-перкусіоністів Новітнього часу в аспекті новаційності, яка потребує не тільки розгляду технології виконавства, але й психології творчості виконавства на ударних інструментах. Об’єктом моєї магістерської роботи є творчість сучасних композиторів-перкусіоністів; предметом – творчий стиль сучасних композиторів-перкусіоністів як універсальних музикантів: бразильця Нея Розауро (композитора й виконавця в одній особі) та інших представників різних генерацій та шкіл: серба Небойши Живковича та американця Ерла Хетча.Документ Творчість для валторни композиторів ХХ ст.: досвід виконавського аналізу(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Шульга, Микола ЮрійовичМета дослідження – сформулювати параметри виконавської специфіки оригінальних композицій для валторни в ХХ столітті. Наукова новизна отриманих результатів пов’язана з актуалізацією виконавських аспектів стосовно творів Е.Бозза, П. Хіндемітта, виконавства Ф. ФаркашаДокумент Туба в камерно-інструментальній творчості Яна Куцира: виконавсько-стильовий аспект(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Мірошниченко, Микола АнатолійовичМета дослідження полягає в розкриті виконавсько-стильової специфіки камерно-інструментальних творів Яна Куцира для туби. Дослідження являє першу з аналітичних спроб в українському музикознавстві щодо творчості Яна Куцира, зокрема стосовно підходів до інтерпретації творів композитораДокумент Дудук в композиторській практиці сучасної академічної музики: інтепретологічний вимір(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Хачатрян, Лернік РудіковичМета дослідження – окреслити діапазон прочитання виразно-технічних можливостей дудука у професійній музиці ХХ століття, розкривши при цьому взаємозв'язок природи інструменту з його образно-тембровим амплуа в сучасній композиторській практиці. Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що вперше в українському виконавському музикознавстві визначена функція дудука у різних напрямках і жанрах музичного мистецтва; доповнено аналітичні спостереження про обрані твори для дудукаДокумент Концертний жанр для труби с оркестром ХVІІІ сторіччя: виконавська специфіка(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Бабіненко, Ярослав ВолодимировичМета дослідження – визначити виконавську специфіку концертного жанру для труби з оркестром XVIII ст. Наукову новизну отриманих результатів доводить актуалізація та аналіз сучасного підходу до концертів для труби з оркестром Й. Неруді та Г. Гуммеля у зрізі стилістично-виконавських питань з урахуванням широкої амплітуди виразових можливостей натуральних та клапанних інструментівДокумент Темброва драматургія сонати для фагота і фортепіано К. Сен-Санса(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Рогоза, Володимир ОлександровичМетою даної роботи є здійснення виконавського аналізу тембрової драматургії в Сонаті для фагота і фортепіано ор. 168 К. Сен-Санса. Звернення до останнього камерно-інструментального твору К. Сен-Санса – Сонати для фагота і фортепіано – обумовлено систематичним інтересом виконавців до даного твору та її маловивченістю в науково-дослідницькій літературі. А також досвід вивчення виключно виконавського аспекту втілення тембрової драматургії обраного твору відсутній в сучасній українській музикознавчої практиціДокумент Стильові та виконавські особливості сонат для валторни в європейській музиці ХХ століття(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Урбанович, І. В.Мета даної роботи – визначення аспектів інтерпретації сонат для валторни і фортепіано композиторів ХХ ст. Наукова новизна роботи полягає в тому, що отримує подальший розвиток вивчення жанрово-стильових, композиційно-драматургічних і виконавських особливостей сонат П. Хіндеміта, Ж. Він'єрі, Ф. ПуленкаДокумент Музика для флейти композиторів Франції першої половини ХХ століття: жанрово-стильовий та виконавський аспекти(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Рябуха, Ірина СвятославівнаМета пропонованого дослідження – визначити жанрово-стильові принципи творів для флейти французьких композиторів першої половини ХХ століття з урахуванням принципів виконавської інтерпретації. Дана магістерська робота являє собою зразок дослідження творів для флейти композиторів Франції першої половини ХХ століття на матеріалі різножанрових зразків (від мініатюри solo до інструментального концерту). Вперше послідовно розглянуто основні виконавські принципи низки знакових флейтових творів французьких композиторів обраного періоду. Отримала подальший розвиток категорія звукового образу флейти як когнітивний інструмент у його взаємозв’язку з художньою інтерпретацією та інструментально-технічними особливостями виконанняДокумент Реконструкція виконання барокової музики на трубі у новітню добу(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Антоха, Олег АндрійовичМета дослідження – виявити особливості реконструкції виконання творів доби Бароко для труби у Новітню добу. Наукова новизна отриманих результатів полягає у дослідженні феномену реконструкції барокового виконавства на трубі у кінці ХХ – ХХІ століть в інтерпретаційному аспекті (з урахуванням технічних та інтерпретаційних особливостей виконання музики доби Бароко на трубі): на прикладі порівняльного аналізу двох інтерпретацій Концерту D-dur для труби, струнного оркестру та basso continuo Г. Ф. Телемана у виконавських версіях Моріса Андре (Франція) та Нікласа Еклюнда (Швеція)Документ Твори для тромбона solo у музиці західно-європейських композиторів ХХ століття: виконавський аспект (на прикладі п'єс Ф. Рабе, Е. Креспо та Я. Ксенакіса)(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Янжула, Дмитро АндрійовичМета дослідження полягає у виявленні виконавських особливостей творів для тромбона solo у музиці західноєвропейських композиторів ХХ століття (на прикладі п’єс «Basta» Ф. Рабе, «Improvisation №1» Е. Креспо та «Keren» Я. Ксенакіса). Наукова новизна отриманих результатів в тому, що в роботі вперше проаналізовано застосування нетрадиційних виконавських прийомів на тромбоні в вищезазначених п’єсахДокумент Концерт для труби з оркестром Вадима Гомоляки: композиторська концепція та виконавське втілення(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Тимощук, Павло СергійовичМета дослідження – обгрунтувати композиторську концепцію та виявити принципи виконавської інтерпретації Концерту для труби з оркестром Вадима Гомоляки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що це дослідження є першим досвідом вивчення і розкритті виконавської специфіки Концерту для труби з оркестром Вадима Гомоляки у вітчизняному музикознавствіДокумент «Toot Suite» для труби та джазового фортепіанного тріо Клода Боллінга як зразок сlassical crossover: жанрово-стильові та виконавські принципи(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Любота, Андрій СергійовичМета дослідження – виявити жанрово–стильові та виконавські принципи «Toot Suite» для труби та джазового фортепіанного тріо Клода Боллінга як прикладу напряму classical crossover у французькій музичній культурі другої половини ХХ століття. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в дослідженні вперше здійснений компаративний аналіз чотирьох інтерпретацій досліджуваної «Toot Suite» К.Боллінга представниками різних національних виконавських шкіл з урахуванням особливостей їх трактування (Франція: Клод Боллінг – Морис Андре, Hervé Sellin – Eric Aubier; Україна – Дмитро Суховієнко та Андрій Ільків; США – Hector Martignonа та Joe Burgstaller)Документ Концертштюк для валторни. Зразки жанру в творчості К. М. Вебера, А. Лорцинга, К. Сен-Санса(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Бодрухін, Сергій ОлександровичНаукова новизна дослідження виявляться декількома аспектами: простежено історію валторни до1850-х років; описано виникнення жанру концертштюка; зроблено інтонаційно-драматургічний аналіз зразків Концертштюка для валторни з оркестром К. М. Вебера, А. Лорцинга; зроблено аналіз виконавських складностей з точки зору сучасного виконавця на хроматичній валторніДокумент Кларнет в творчості українських композиторів періоду 60-90-х років ХХ століття (на прикладі творчості Л. Шукайло, Є. Станковича і М. Скорика)(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Ляшко, Віталій ВікторовичМета дослідження – виявити і розкрити специфіку авторського трактування тембру кларнета в творчості українських композиторів. Наукова новизна отриманих результатів полягає у висвітленні проблеми віртуозності на матеріалі кларнетового репертуару, кристалізації цілісної системи новітніх вдосконалених виконавських прийомів та засобів нетрадиційної музичної виразності при грі на кларнетіДокумент Жанрово-стильова специфіка творів для флейти Жака Ібера(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Кузьменко, Микола ОлексійовичЗавдання дослідження - систематизувати відомості про розвиток флейтового мистецтва Франції, охарактеризувати творчий шлях Ж. Ібера та виявити базові параметри музичного мислення композитора. Наукова новизна отриманих результатів даного дослідження пов’язана з досвідом виявлення особливостей стилю Ж. Ібера та дослідженням його творів для флейти в аспекті виконавського аналізуДокумент Сонатина О.Тансмана для фаготу: інтепретологічний аспект(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Хорольська, Вікторія ВолодимирівнаМета дослідження – в результаті аналізу інтерпретацій різних виконавських версій Сонатини для фагота та фортепіано О.Тансмана виявити особливості втілення творчих задумів, що допомагають розкрити технічний та виразний потенціал фагота як солюючого інструменту. Наукова новизна отриманих результатів даного дослідження полягає в тому,що в роботі вперше виконано аналіз Сонатини для фаготу О. Тансмана з позиції виконавського досвіду, визначено низку основних її структурних особливостей та виконавських труднощів. Це дозволить розкрити багатогранність виразних можливостей фагота, що оптимально реалізовано в авторському творчому задуміДокумент Специфіка джазової артикуляції на тромбоні (на прикладі «Bluebells of Scotland» А. Прайора)(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Реммер, Єгор СергійовичМета дослідження – визначити специфіку джазової артикуляції на тромбоні. Теоретичну основу дослідження складає сукупність робіт провідних науковців з питань теоретичного осмислення терміну «артикуляція» (Л. Баренбойм, І. Браудо, Н. Кісліцин, О. Сокол, Є. Тітов, Е. Черниш та ін.) та практичного її застосування у грі на тромбоні (Б. Діков, В. Івко, Г. Марценюк, А. Сухих, В. Шулін та ін.)Документ Концерт для гобоя та струнного оркестру d – moll А. Марчелло: жанровий, композіційний та виконавський аналіз(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Гриценко, Неля ВікторівнаМета дослідження – виявити особливості відтворення музики А. Марчелло у різних інструментальних версіях Концерту для гобоя d - moll. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що створено комплексний розгляд зазначеного концерту з позиції теорії жанру концерту, а також виконавського аспекту. Також зведені данні стосовно етапів розвитку гобоя та його використанняДокумент Звуковий образ валторни у творчості Д. Лігеті на прикладі ансамблів духових(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Білецький, Олексій СергійовичМета роботи — реконструювати головні характеристики звукового образу валторни у творчості Д. Ліґеті на основі певних засобів музичної виразності, що сприяють його створенню. Практичне значення роботи полягає в тому, що її використання можливе виконавцями-валторністами для створення нових інтерпретацій творів Д. Ліґеті. Також дослідження може стати частиною наукового підґрунтя для подальшого вивчення музикознавцями звукового образу валторни в музиці XX століття, чи дасть можливість дослідникам скласти подібні характеристики для інших інструментів у контексті творчості певних композиторівДокумент Втілення семантики флейти-piccolo в композиторській практиці XVIII – XXI століть(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Макаров, Анатолій ГеннадійовичМета дослідження — виявити специфіку семантики флейти-piccolo в концертних творах. Матеріалом дослідження є партитури та аудіозаписи Концерту для флейти-piccolo a-moll А. Вівальді, Piccolo Concerto А. Дормана (2001), Концерту для флейти-piccolo з оркестром Дж. Манукяна (2002), Piccolo Concerto Т. Гудмена (2007), Концерт для флейти-piccolo з оркестром Л. Лібермана (1996). Наукова новизна отриманих результатів даного дослідження пов'язана з дослідженням репертуару флейти-piccolo, зокрема концертних творів А. Дормана, Дж. Манукяна, Т. Гудмана, Л. Лібермана