Кафедра хорового та оперно - симфонічного диригування
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Кафедра хорового та оперно - симфонічного диригування за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 28
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Володимир Сіренко: стильові аспекти творчості диригента(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Пащенко, ЄлізарМета дослідження – виявлення домінант виконавського стилю В. Сіренка. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дане дослідження є першим, предметом якого стиль музичної творчості В. Сіренка. У роботі отримали розвиток наукові концепції щодо розвитку диригентського мистецтва (І. Мусін, В. Плужніков) та дослідження індивідуального виконавського стилю (В. Москаленко)Документ Втілення образів природи в українській хоровій музиці ХХ століття (на прикладі творчості Б. Лятошинського, Є. Станковича та В. Мужчіля)(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Котлярова, Тетяна ОлегівнаМета дослідження: виявити історичні та стилістичні риси впливу образів природи на хорову творчість українських композиторів, зокрема, Б. Лятошинського, Є. Станковича та В. Мужчиля. Аналіз наукових праць, присвячений даній проблематиці дозволив зробити висновок, що хорову композиторську спадщину України, зміст якої містить зримі образи природи, можна диференціювати на дві окремі категорії, де перша представлена самостійними мініатюрами, а друга, відповідно, низкою хорових опусів концептуальної спрямованості, вираженої в «циклізації» творчості. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що вперше розкрито мовно-стильові особливості хорової музики українських композиторів ХХ століття та специфіку трактування образів природи в хоровій музиціДокумент Диригентська інтепретація камерної опери Майкла Наймана "Чоловік, який сплутав дружину з капелюхом"(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Саверський, Владислав ВікторовичМета дослідження – виявлення критеріїв і факторів, що становлять основу диригентської інтерпретації опери М.Наймана «Чоловік, який сплутав дружину з капелюхом». Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що пропоноване дослідження є першим, предметом якого є інтерпретація опери М. Наймана «Чоловік, який сплутав дружину з капелюхом»Документ Диригентський стиль В. Фуртвенглера (на прикладі інтерпретаційних концепцій симфоній № 5 та № 7 Людвіга ван Бетховена)(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Шнирьова, Анастасія ЄвгенівнаМета дослідження – виявити специфіку інтерпретаційного стилю Вільгельма Фуртвенглера. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній запропонований інтерпретаційний аналіз симфоній NoNo5,7 Л. ван Бетховена, систематизуються та аналізуються наявні підходи до дослідження диригентської творчості В. ФуртвенглераДокумент Дитяча хорова творчість в історико-теоретичному та виконавському аспектах(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Солтан, Дар’я ВолодимирівнаМета дослідження – дослідити історію та теорію дитячого хорового виконавства та надати оцінку дитячій хоровій творчості на сучасному етапі. Наукова новизна отриманих результатів полягає у комплексному дослідженні дитячої хорової творчості Харкова від першої половини ХХ сторіччя й до сьогодення у історико-теоретичному, виконавському аспектах.Документ Драматургічні функції хору в опері Ф. Галеві «La Juive»(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Кисельова, Тетяна ІванівнаМета дослідження – визначити драматургічні функції хору в опері Ф. Галеві «La Juive». У магістерській роботі підкреслено, що митець надає перевагу комічному жанру (біля дванадцяти опер), в жанрі «opera grande» ним створено, зокрема, «La Juive», «Karl VI», «Guido et Ginevra» «La Reine de Chypre», «Le Juif errant». Всесвітню славу йому принесла саме «La Juive» (1835). Виконавсько-аналітичний підхід, застосований до вивчення оперно-хорових сцен «La Juive» Ф. Галеві, дозволив визначити наскрізні теми-образи хорової драматургії, запровадження композитором оперно-хорового симфонізму в музично-сценічному творі, драматургічні функції хорового чинникаДокумент Духовна творчість В. Польової: жанрово-стилістичний і виконавський аспекти(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Процюк, Ольга ВасилівнаМета магістерської роботи полягає у вивченні жанрових, стилістичних та виконавських особливостей хорової симфонії «Світлі піснеспіви» В. Польової. Наукова новизна роботи полягає як у систематизаці відомостей про становлення та буття жанру хорової симфонії в творчості українських композиторів так і у висвітленні деяких аспектів маловивченого твору – хорової симфонії «Світлі піснеспіви» В. Польової, а саме жанрових, стилістичних та виконавських особливостей творуДокумент Духовна хорова творчість a cappella Б. Фільц: жанрово-стилістичні засади та особливості виконавської інтерпретації(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Ткаченко, Ірина ЮріївнаМета дослідження – виявлення жанрово-стилістичних засад та виконавських особливостей у псалмах – зразках духовної хорової спадщини a cappella Б. Фільц. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що дана магістерська робота представляє собою досвід теоретичного та виконавського аналізу духовних хорових творів сьогодення («Псалми Давидові» Б.Фільц), увиразнюючи тим самим їх роль у спадкоємності національної духовної музичної традиції у ХХІ століттіДокумент Еволюція хорового стилю А. Дворжака(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Мєлєнь, Сергій ОлександровичМета цієї магістерської роботи – виявити основні параметри стилю хорової творчості А. Дворжака. Наукова новизна магістерської роботи полягає в тому, що вперше в українському музикознавстві здійснено виконавський аналіз хорових номерів з ораторії «Свята Людмила», «Лужанської меси» та кантати «Te Deum» А. ДворжакаДокумент Жанрово-стильові та виконавські особливості духовних хорових творів К. Пендерецького(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Мельникова, Аліна ВолодимирівнаМета дослідження – виявити жанрово-стильові та виконавські особливості духовних хорових творів різних періодів творчості К. Пендерецького («Stabat Mater» (1962), «Херувимська пісня» (1986) та «De profundis» (1996) з вокальної Сьомої симфонії «Сім брам Єрусалима»). Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що магістерська робота є однією з перших спроб комплексного дослідження духовних хорових творів К. Пендерецького, що створені в різні періоди творчості і увиразнюють звернення митця до православної та католицької традиції богослужбового співу («Stabat Mater», «Херувимська пісня» та «De profundis»), в контексті наукового осмислення феномена nova musiсa sacra з урахуванням жанрово-стильових та виконавських особливостейДокумент Жанрові та стилістичні особливості хорового циклу "Слобожанські пісні" О. Щетинського(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Назаренко, Юрій ДмитровичХарактеристика циклу з точки зору стилістики дає змогу зробити висновки щодо особливостей творчого методу О. Щетинського в контексті композиторського стилю для якого притаманні: використання строфічних та куплетних форм; поліфонічна та варіаційна техніка письма; використання типових стилістичних засобів жанрового першоджерела; використання різних складів хору; темброві співставлення, персоніфікація образів через хорові тембриДокумент Концерт для гобоя та фаготу з камерним оркестром С. Турнєєва: композиторська та диригентська інтепретація(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Ляшко, Віталій ВікторовичМета дослідження полягає у виявленні композиційно-драматургічних принципів Концерту для гобоя та фаготу з оркестром (1990) С. Турнєєва, основних виконавських завдань, що стоять перед диригентом та шляхів інтерпретації цього твору. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що в роботі вперше пропонується аналіз Концерту для гобоя та фаготу з оркестром (1990) С. Турнєєва та його диригентської інтерпретаціїДокумент Менеджемент у структурі діяльності диригента-хормейстера(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Котелевський, Іван ВолодимировичМета магістерської роботи полягає у визначенні специфіки організаційної роботи хормейстера у сучасному музичному житті, а також розглянути технології сучасного менеджменту і представити як можна їх впровадити у життя хорового колективу. В ній уперше диригування хором розглядається як вид професійної діяльності людей, що покликані займатися крім всього іншого організацією та координацією процесу досягнення цілей, прийнятих і реалізованих з використанням наукових підходів та концепцій менеджменту та маркетингуДокумент "Меса для подвійного хору a cappella» Ф. Мартена як художній феномен(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Козик, Дар’я СергіївнаУ роботі піддається аналізу друга авторська редакція Меси, що призначалася для широкого загалу, виконавські інтерпретації якої стали підґрунтям до пошуків виконавської версії, адекватної к композиторському задуму. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що в ньому вперше у вітчизняному музикознавстві та хорознавстві «Меса» Ф. Мартена постала предметом виконавського аналізу; визначено канонічну модель меси як основу композиторського трактування жанру у творі Ф. Мартена; висвітлені принципи мислення Ф.Мартена, втілені у «Месі для подвійного хору a cappella» в аспекті стильової самобутності; здійснено аналіз інтонаційної драматургії твору в контексті розкриття специфіки хорового виконавстваДокумент Музика Георгія Свиридова як складова сучасного репертуару хору хлопчиків(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Коноров, Олексій ОлексійовичМета дослідження – розкриття специфіки сучасного репертуару хору хлопчиків та визначення ролі хорової творчості Г. Свиридова на хід естетичного розвитку юного співака. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що у магістерському дослідженні зроблено спробу дослідження впливу духовних проекцій музики Г. Свиридова на формування світогляду молодшого покоління у хоровій творчості та вокально-освітньому процесі та вперше надано музикознавчі аналізи обраних хорових творівДокумент Нова мова хорової музики а сарреlla Г. Петрассі (на прикладі циклу «Nonsense»): теоретичне осмислення і виконавські підходи(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Макаровська, С. С.Мета роботи – визначення новаторських рис музичної мови у хоровій музиці a cappella видатного італійського композитора ХХ ст. Г. Петрассі в аспекті теоретичного осмислення і виконавських підходів. Теоретичне значення роботи полягає в тому, що її матеріали, основні теоретичні положення й висновки можуть бути використані в дослідженнях із проблем: історії західної музики ХХ ст., італійської музики цього періоду, жанрово-стильових особливостей хорової творчості Г. ПетрассіДокумент "Одинадцять етюдів у формі старовинних танців" Віктора Косенка: сучасні інтепретаційні виміри(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Лихоманенко, Сергій ВікторовичМета роботи – на основі аналізу оркестрових інтерпретацій та виконавських особливостей сучасних оркестрових обробок для симфонічних та камерних оркестрів сформулювати специфіку інтерпретаційних версій «Одинадцяти етюдів у формі старовинних танців» В. Косенка. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше реалізована спроба систематизації існуючих оркестровок по клавіру В. Косенка «Одинадцять етюдів у формі старовинних танців»Документ Професія військового диригента в системі військово-оркестрового виконавства України ( на прикладі постаті В. О. Богданова)(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Созанська, Уляна АнатоліївнаМета магістерської роботи – дослідити важливість і значущість принципів функціонування військового диригента, а також висвітлити особливості його діяльності у контексті оркестрового мистецтва українського війська. Новизна отриманих результатів дослідження пов’язана із залученням проблематики історії, теорії та виконавства військової музики, зокрема, диригування військовим оркестром до кола питань академічного музикознавства, її систематизацією та характеристикою, окресленням перспектив майбутніх наукових розвідокДокумент Рецепції католицької меси в творчості сучасних українських композиторів: суголосся традицій(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Безугла, Олександра СергіївнаМатеріал дослідження: нотні партитури, а також відео- та аудіозаписи виконання «Messa Memoria» М. Попова та «Реквієму» О. Щетинського. Наукова новизна результату дослідження цікава тим, що вперше досліджено жанрово-стильову природу хорової творчості М. Попова на прикладі «Messa Memoria», розкрито композиторську інтерпретацію жанру меси в хоровій творчості О. ЩетинськогоДокумент Сакральна складова ораторії як концептуального жанру хорової культури(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Сухова, Любава ОлександрівнаМета дослідження – визначити художні концепції обраних знакових зразків жанру ораторії як систему музично-інтонаційних та вербально- поетичних засобів виразності. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дана магістерська робота є однією з перших спроб проаналізувати різно-стильові зразки жанру ораторії на різних історичних етапах його розвитку в духовно- семантичному аспекті