Кафедра хорового та оперно - симфонічного диригування

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 26
  • Документ
    Симфонії Й. Брамса в аспекті диригентської інтерпретації
    (Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Фан, Цзіньцяо
    Мета дослідження – сформулювати основи диригентської інтерпретації симфоній Й. Брамса в історичній ретроспекції. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у досвіді аналізу сучасних диригентських інтерпретацій симфонічної творчості Й. Брамса, визначенні поняття диригентської інтерпретації як комунікативної стратегії.
  • Документ
    Жанрові та стилістичні особливості хорового циклу "Слобожанські пісні" О. Щетинського
    (ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Назаренко, Юрій Дмитрович
    Характеристика циклу з точки зору стилістики дає змогу зробити висновки щодо особливостей творчого методу О. Щетинського в контексті композиторського стилю для якого притаманні: використання строфічних та куплетних форм; поліфонічна та варіаційна техніка письма; використання типових стилістичних засобів жанрового першоджерела; використання різних складів хору; темброві співставлення, персоніфікація образів через хорові тембри
  • Документ
    Еволюція хорового стилю А. Дворжака
    (ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Мєлєнь, Сергій Олександрович
    Мета цієї магістерської роботи – виявити основні параметри стилю хорової творчості А. Дворжака. Наукова новизна магістерської роботи полягає в тому, що вперше в українському музикознавстві здійснено виконавський аналіз хорових номерів з ораторії «Свята Людмила», «Лужанської меси» та кантати «Te Deum» А. Дворжака
  • Документ
    Нова мова хорової музики а сарреlla Г. Петрассі (на прикладі циклу «Nonsense»): теоретичне осмислення і виконавські підходи
    (ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Макаровська, С. С.
    Мета роботи – визначення новаторських рис музичної мови у хоровій музиці a cappella видатного італійського композитора ХХ ст. Г. Петрассі в аспекті теоретичного осмислення і виконавських підходів. Теоретичне значення роботи полягає в тому, що її матеріали, основні теоретичні положення й висновки можуть бути використані в дослідженнях із проблем: історії західної музики ХХ ст., італійської музики цього періоду, жанрово-стильових особливостей хорової творчості Г. Петрассі
  • Документ
    Рецепції католицької меси в творчості сучасних українських композиторів: суголосся традицій
    (ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Безугла, Олександра Сергіївна
    Матеріал дослідження: нотні партитури, а також відео- та аудіозаписи виконання «Messa Memoria» М. Попова та «Реквієму» О. Щетинського. Наукова новизна результату дослідження цікава тим, що вперше досліджено жанрово-стильову природу хорової творчості М. Попова на прикладі «Messa Memoria», розкрито композиторську інтерпретацію жанру меси в хоровій творчості О. Щетинського
  • Документ
    Хорова творчість В. Зубицького: жанрово-стильові засади
    (ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Черкас, Юлія Василівна
    Мета даного наукового дослідження – обґрунтувати жанрово-стильові засади хорової творчості Володимира Зубицького. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що магістерська робота є однією з перших спроб комплексного дослідження жанрово-стильових засад хорової творчості В. Зубицького, націленого на розуміння хорової спадщини митця як художньої цілісності. У вітчизняній музичній науці вперше розкрито засади художньої концепції Симфонії «Океан доль» для мішаного хору та здійснено композиційно-драматургічний аналіз твору
  • Документ
    Духовна творчість В. Польової: жанрово-стилістичний і виконавський аспекти
    (ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Процюк, Ольга Василівна
    Мета магістерської роботи полягає у вивченні жанрових, стилістичних та виконавських особливостей хорової симфонії «Світлі піснеспіви» В. Польової. Наукова новизна роботи полягає як у систематизаці відомостей про становлення та буття жанру хорової симфонії в творчості українських композиторів так і у висвітленні деяких аспектів маловивченого твору – хорової симфонії «Світлі піснеспіви» В. Польової, а саме жанрових, стилістичних та виконавських особливостей твору
  • Документ
    Втілення образів природи в українській хоровій музиці ХХ століття (на прикладі творчості Б. Лятошинського, Є. Станковича та В. Мужчіля)
    (ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Котлярова, Тетяна Олегівна
    Мета дослідження: виявити історичні та стилістичні риси впливу образів природи на хорову творчість українських композиторів, зокрема, Б. Лятошинського, Є. Станковича та В. Мужчиля. Аналіз наукових праць, присвячений даній проблематиці дозволив зробити висновок, що хорову композиторську спадщину України, зміст якої містить зримі образи природи, можна диференціювати на дві окремі категорії, де перша представлена самостійними мініатюрами, а друга, відповідно, низкою хорових опусів концептуальної спрямованості, вираженої в «циклізації» творчості. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що вперше розкрито мовно-стильові особливості хорової музики українських композиторів ХХ століття та специфіку трактування образів природи в хоровій музиці
  • Документ
    Менеджемент у структурі діяльності диригента-хормейстера
    (ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Котелевський, Іван Володимирович
    Мета магістерської роботи полягає у визначенні специфіки організаційної роботи хормейстера у сучасному музичному житті, а також розглянути технології сучасного менеджменту і представити як можна їх впровадити у життя хорового колективу. В ній уперше диригування хором розглядається як вид професійної діяльності людей, що покликані займатися крім всього іншого організацією та координацією процесу досягнення цілей, прийнятих і реалізованих з використанням наукових підходів та концепцій менеджменту та маркетингу
  • Документ
    Драматургічні функції хору в опері Ф. Галеві «La Juive»
    (ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Кисельова, Тетяна Іванівна
    Мета дослідження – визначити драматургічні функції хору в опері Ф. Галеві «La Juive». У магістерській роботі підкреслено, що митець надає перевагу комічному жанру (біля дванадцяти опер), в жанрі «opera grande» ним створено, зокрема, «La Juive», «Karl VI», «Guido et Ginevra» «La Reine de Chypre», «Le Juif errant». Всесвітню славу йому принесла саме «La Juive» (1835). Виконавсько-аналітичний підхід, застосований до вивчення оперно-хорових сцен «La Juive» Ф. Галеві, дозволив визначити наскрізні теми-образи хорової драматургії, запровадження композитором оперно-хорового симфонізму в музично-сценічному творі, драматургічні функції хорового чинника
  • Документ
    Хорові аранжування інструментальних мініатюр як феномен виконавської практики сучасності
    (ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Воскобойнікова, Наталія Олегівна
    Метою даної дипломної роботи є виявлення специфіки трансформації інструментальної музики у виконанні хоровим колективом та специфіки адаптації інструментальної музики для виконання хоровим колективом. На прикладі перекладення А. Кожевнікова «Дитячого альбому» П. Чайковського розглянуто принципи адаптації інструментальних творів для виконання дитячим хором, а також процес хорового аранжування інструментальної музики як особливий різновид співпраці музиканта і поета. В українському музикознавстві та хорознавстві вперше предметом дослідження стала практика створення та виконання хорових транскрипцій інструментальних творів
  • Документ
    Музика Георгія Свиридова як складова сучасного репертуару хору хлопчиків
    (ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Коноров, Олексій Олексійович
    Мета дослідження – розкриття специфіки сучасного репертуару хору хлопчиків та визначення ролі хорової творчості Г. Свиридова на хід естетичного розвитку юного співака. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що у магістерському дослідженні зроблено спробу дослідження впливу духовних проекцій музики Г. Свиридова на формування світогляду молодшого покоління у хоровій творчості та вокально-освітньому процесі та вперше надано музикознавчі аналізи обраних хорових творів
  • Документ
    Концерт для гобоя та фаготу з камерним оркестром С. Турнєєва: композиторська та диригентська інтепретація
    (ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Ляшко, Віталій Вікторович
    Мета дослідження полягає у виявленні композиційно-драматургічних принципів Концерту для гобоя та фаготу з оркестром (1990) С. Турнєєва, основних виконавських завдань, що стоять перед диригентом та шляхів інтерпретації цього твору. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що в роботі вперше пропонується аналіз Концерту для гобоя та фаготу з оркестром (1990) С. Турнєєва та його диригентської інтерпретації
  • Документ
    Диригентський стиль В. Фуртвенглера (на прикладі інтерпретаційних концепцій симфоній № 5 та № 7 Людвіга ван Бетховена)
    (ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Шнирьова, Анастасія Євгенівна
    Мета дослідження – виявити специфіку інтерпретаційного стилю Вільгельма Фуртвенглера. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній запропонований інтерпретаційний аналіз симфоній NoNo5,7 Л. ван Бетховена, систематизуються та аналізуються наявні підходи до дослідження диригентської творчості В. Фуртвенглера
  • Документ
    Диригентська інтепретація камерної опери Майкла Наймана "Чоловік, який сплутав дружину з капелюхом"
    (ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Саверський, Владислав Вікторович
    Мета дослідження – виявлення критеріїв і факторів, що становлять основу диригентської інтерпретації опери М.Наймана «Чоловік, який сплутав дружину з капелюхом». Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що пропоноване дослідження є першим, предметом якого є інтерпретація опери М. Наймана «Чоловік, який сплутав дружину з капелюхом»
  • Документ
    "Одинадцять етюдів у формі старовинних танців" Віктора Косенка: сучасні інтепретаційні виміри
    (ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Лихоманенко, Сергій Вікторович
    Мета роботи – на основі аналізу оркестрових інтерпретацій та виконавських особливостей сучасних оркестрових обробок для симфонічних та камерних оркестрів сформулювати специфіку інтерпретаційних версій «Одинадцяти етюдів у формі старовинних танців» В. Косенка. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше реалізована спроба систематизації існуючих оркестровок по клавіру В. Косенка «Одинадцять етюдів у формі старовинних танців»
  • Документ
    Традиції італійської диригентської школи (на прикладі інтепретації увертюр до опер Дж. Верді)
    (ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Дяченко, Юрій Станіславович
    Метою дослідження є виявлення головних особливостей інтерпретації творів Дж. Верді у виконавській творчості представників-диригентів італійської оперно-симфонічної школи. Дослідження є першим досвідом аналізу сучасної італійської оперно-симфонічної диригентської школи
  • Документ
    Професія військового диригента в системі військово-оркестрового виконавства України ( на прикладі постаті В. О. Богданова)
    (ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Созанська, Уляна Анатоліївна
    Мета магістерської роботи – дослідити важливість і значущість принципів функціонування військового диригента, а також висвітлити особливості його діяльності у контексті оркестрового мистецтва українського війська. Новизна отриманих результатів дослідження пов’язана із залученням проблематики історії, теорії та виконавства військової музики, зокрема, диригування військовим оркестром до кола питань академічного музикознавства, її систематизацією та характеристикою, окресленням перспектив майбутніх наукових розвідок
  • Документ
    Володимир Сіренко: стильові аспекти творчості диригента
    (ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Пащенко, Єлізар
    Мета дослідження – виявлення домінант виконавського стилю В. Сіренка. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дане дослідження є першим, предметом якого стиль музичної творчості В. Сіренка. У роботі отримали розвиток наукові концепції щодо розвитку диригентського мистецтва (І. Мусін, В. Плужніков) та дослідження індивідуального виконавського стилю (В. Москаленко)
  • Документ
    Хорова творчість М. Скорика: жанровий та виконавський аспекти
    (ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Філімоненко, Юрій Анатолійович
    Мета дослідження – виявити жанрову та виконавську специфіку хорової творчості М. Скорика на прикладі циклу «Три українські весільні пісні» та поеми-кантати «Гамалія». Наукова новизна даної роботи полягає у тому, що в ній вперше узагальнено специфіку хорової творчості М. Скорика, а також визначено жанрову та виконавську специфіку циклу «Три українські весільні пісні» та поеми-кантати «Гамалія»