Кафедра народних інструментів України
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Кафедра народних інструментів України за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ "Думка" П. І. Чайковського в транскрипції для баяна: текстологічний і виконавський аспекти(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Копайгородський, Василь ВолодимировичМета дослідження – виявити особливості транскрибування і виконавських інтерпретацій баянної версії «Думки» П. І. Чайковського через порівняльний аналіз музичних текстів (оригіналу і транскрипції) і виконавських рішень твору. Наукова новизна отриманих результатів в даній роботі полягає в тому, що вперше висвітлено особливості художньої інтерпретації «Думки» П. І. Чайковського у різних варіантах виконавського прочитання на баяні через їх порівняння.Документ Новаторство та спадкоємність музичної традиції у творчості Вл. Золотарьова та В. Зубицького(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Махно, Тарас СтаніславовичМета дослідження − виявити новаторські та спадкоємні риси творчості композиторів на ґрунті аналізу індивідуального та національного стилю. Наукова новизна отриманих результатів даної роботи полягає в тому, що вона являється одним із перших досліджень формування правильного звучання та виконання творів Вл. Золотарьова. Вибрані твори композитора розглянуто також з позиції виконавської проблематики, інтерпретації та реалізації композиторського задуму різними виконавцямиДокумент Нові напрями сучасного оригінального репертуару для бандури (на прикладі творчості Г. Матвіїва та Т. Старенкова)(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Коновал, Ганна АнатоліївнаМетою дослідження є репрезентація нових напрямів оригінальної музики для бандури, представлених творчістю Т. Старенкова і Г. Матвіїва, а також висвітлення її жанрово-стильових характеристик. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше в українському музикознавстві висвітлено та узагальнено стильові риси музичної творчості для бандури Т.Старенкова і Г.Матвіїва через характеристику окремих їх творівДокумент Твори для гітари А. Андрушка(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Левченко, Дар'я ФедорівнаМета дослідження полягає у комплексному вивченні та виявленні жанрово-стилістичних та виконавських особливостей творчого доробку для гітари сучасного львівського композитора А. Андрушка. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше запропоновано характеристику композиторського стилю А. Андрушка на підставі вивчення творчого доробку як для гітаристів-професіоналів, так і для юних виконавців з урахуванням її жанрово-стилістичних і виконавських особливостей. Окрім того, у праці систематизовано відомості про феномен дитячої музики в аспекті жанрово-стилістичного комплексу та розглянуто гітарну музику для дітей у контексті композиторського стилю А. АндрушкаДокумент Фортепіанні п'єси І.Альбеніса у перекладеннях для гітари соло В. Г. Веласко: аспекти виконавського аналізу(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Федченко, Ігор ОлеговичМета дослідження – виявити композиційно-драматургічні та виконавські особливості гітарних перекладень В. Г. Веласко фортепіанних п’єс І. Альбеніса. Наукова новизна роботи полягає в тому, що у ній вперше запропоновано огляд фортепіанного стилю І. Альбеніса з точки зору наявності в ній гітарного компонента; здійснено аналіз транскрипційних творів В. Г. Веласко, які раніше в даному аспекті не вивчалисяДокумент Орігінали та переклади творів В. Рунчака для дуету домри та баяна(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Марченко, Алла МиколаївнаМета дослідження полягає у виявленні виконавської специфіки оригіналів та перекладів дуетних творів В. Рунчака для скрипки та баяну і домри та баяну. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що вперше розкриваються особливості «Kyriе eleison» та «Гуцульської мозаїки» В. Рунчака у версії для домри та баянуДокумент Сучасна харківська домрова школа як мистецьке явище(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Скрибка, Наталія МиколаївнаМета дослідження – представити сучасну харківську домрову школу як мистецьке явище через висвітлення творчих здобутків її представників. Наукова новизна роботи: оновлено панораму розвитку домрового виконавського мистецтва на Харківщині новими даними і фактами (в проекції на останнє десятиліття); вистроєно генеалогічне древо Харківської домрової школи у взаємозв’язках спадкоємності творчих традиційДокумент "Чотири пори року в Буенос- Айресе" А. П'яцолли як авторське висловлювання і тема для інтерпретації(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Мельников, Олександр ОлександровичМета даного дослідження – виявити виразні можливості композиторських інтерпретацій теми в циклі А. П’яццоли «Cuatro Estaciones Porteñas»/ «Чотири пори року в Буенос-Айресі» та транскрипції Л. Десятникова. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше розглянуто особливості творчості Астора П’яццоли на прикладі циклу «Cuatro Estaciones Porteñas» в контексті проблеми виконавської інтерпретації творів для баяна (акордеона)Документ Новелета для баяна О. Назаренка (на тему "Пісні про Тбілісі" Р. Лагідзе): жанрово-стильові та виконавські аспекти(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Білобок, Анастасія ВадимівнаМета дослідження – визначити жанрово-стильові риси та здійснити методико-виконавський аналіз Новелети для баяна О. Назаренка. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше в українському музикознавстві: баянний твір Новелета О. Назаренка став об’єктом музикознавчого дослідження; здійснено жанрово-стильову характеристку та проведено ретельний методико-виконавський аналіз Новелети О. Назаренка; висвітлено маловідомі факти створення пісенної першооснови (тобто «Пісні про Тбілісі» Р. Логідзе) та її інструментальної версії О. Назаренком у вигляді Новелети для баяна; уточнено і розширено інформацію щодо творчої діяльності автора твору – Олександра Назаренка, зокрема в руслі його композиторської творчостіДокумент Фінал сьомої фортепіанної сонати С. Прокоф'єва у виконанні на баяні: особливості перекладення та виконавської інтепретації(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Ляхов, Кирило СергійовичМета дослідження – розкрити специфіку виконавського прочитання фіналу фортепіанної сонати No7 С. Прокоф’єва на баяні через висвітлення особливостей перекладення твору та характеристику його виконавської реалізації. Наукова новизна отриманих результатів даної роботи полягає в тому, що вперше у вітчизняному музикознавстві здійснено аналіз виконавських особливостей баянної версії фіналу фортепіанної сонати No7 С. Прокоф’єва