Тези, доповіді
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Тези, доповіді за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 38
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Пам’яті театрознавця Євгенія Русаброва (1955–2013)(Харків Колегіум, 2018)Збірка містить матеріали науково-практичних конференцій пам’яті театрознавця Євгенія Русаброва, що відбувалися у 2014–2018 рр., а також перелік творчих заходів цих конференцій та бібліографію публікацій, присвячених пам’яті Є. Русаброва. Праці, вміщені у збірці, будуть цікаві театрознавцям та усім, хто займається історією українського театру, театральної критики та педагогікиДокумент Вистава «Лісова пісня» Львівського академічного театру імені Леся Курбаса (2012, реж. Андрій Приходько): проблеми текстів і контекстів(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Щукіна, Юлія ПетрівнаДоповідь знайомить з виставою «Лісова пісня», яку було здійснено у Львівському академічному театрі ім. Леся Курбаса до 140-річчя від дня народження Лесі Українки та сторіччя від написання драми-феєрії — у 2011 році. Для постановки запросили київського режисера Андрія ПриходькаДокумент Сценічне втілення творів Лесі Українки в першу чверть ХХ ст.(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Ботунова, Галина ЯківнаЗначна частина багатовекторного творчого доробку Лесі Українки так чи так пов’язана з театром. Вона написала більше 20 п’єс, абсолютно нових за формою, змістом, тематикою, проблематикою; ряд статей, у яких викладає своє бачення розвитку літератури й театрального мистецтва. Доповідь авторки знайомить з сценічною історією п’єс Лесі УкраїнкиДокумент Тема Півночі у творах Лесі Українки(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Тимченко, Антоніна ОлександрівнаСучасна наука має не лише розставити крапки над «і» в осягненні постаті Лесі Українки, а й віднайти, проаналізувати кожен її твір, прочитати корпус написаного нею як текст із багатьма підтекстами, таємницями й несподіванками. У цій статті розглядається два твори — поема «Одно слово» та фантазія «Полярна ніч», інтертекстуальні зв’язки між ними й поетика загадкиДокумент Твори Лесі Українки в режисерських інтерпретаціях Володимира Кучинського(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Дорофєєва, Ольга ЮріївнаПроаналізовано сценічні інтерпретації творів Лесі Українки, які можна вважати прикладом напрочуд глибокого прочитання цієї складної драматургії. Вистави сприяли формуванню авторського театру режисера Володимира Кучинського — інтелектуального театру з використанням форми притчіДокумент Драматичні твори Лесі Українки в контексті зарубіжної літератури (на матеріалі драматичної поеми «На полі крові» та драматичного етюду «Йоганна, жінка Хусова»)(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Каленіченко, Ольга Миколаївна,Розглядаються взаємні зв’язки між оповіданням Андреєва «Бен-Товіт» і драматичним етюдом Лесі Українки «Йоганна, жінка Хусова». Леся Українка, відштовхуючись від прози Андреєва, кілька разів вступає в заочний діалог — поєдинок з письменником Срібного століття, з одного боку, нагадуючи читачам про відомі твори сучасної їм світової літератури, а з іншого — демонструючи, що прочитань однієї і тієї ж неоміфологічної або біблійної ситуації може бути значно більше, ніж однаДокумент Юрій Шевельов про львівські вистави 1943 р. за драмами Лесі Українки(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Партола, Яна ВікторівнаДоповідь присвячено статті Ю. Шевельова, яка є неоціненним джерелом вивчення творчості акторів, театрального процесу у Львові 1943 р. та сценічної історії драматичних творів Лесі Українки. Критичні оцінки та ствердження вченого не втратили своєї актуальності й в наш час.Документ Композиторська інтерпретація поетичних текстів у циклі І.Шамо «Десять хорів на вірші українських поетів»(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Гао ЧилінХоровий цикл «10 хорів на вірші українських поетів» І. Шамо аналізується як підсумок композиційно-змістового переосмислення віршів сучасних українських поетів, їх художнім відтворенням у хоровому звучанніДокумент Зв'язок техніки та виконавства у співака на тлі розвитку співочих навичок(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Гребенюк, НаталіяДоповідь знайомить як «налаштовується» співочий «інструмент». Найважливішим компонентом такої «настройки» є вироблення певних внутрішніх відчуттів у процесі вокалізації. Виховання у співака стабільних внутрішніх відчуттів є виховання професіоналізму, стабільного управління процесом фонації, тобто того, що в співочому побуті називається вокальною технікоюДокумент Жанрові пріоритети хорової творчості М. Дацка(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Горобець, ЄвгенПублікація знайомить з хоровою творчістю М. Дацка, кожен твір якого являє художній світ, де поєднуються неймовірна музична краса та глибина духовного світобаченняДокумент Духовна творчість Є. Марчук: традиції та новації(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Лапай, ОленаРобота присвячена духовній хоровій творчості Євгенії Сергіївни Марчук, яка є цінним внеском до загальної справи відродження української духовності та національної самосвідомості. Шлях, яким рухається поруч з іншими композиторами-новаторами Євгенія Марчук, може викликати дискусії, та процес творчого пошуку не припиняється, дозволяючи сподіватися на нові здобуткиДокумент Концертно-виконавська специфіка «Missa Festiva» Дж. Лівітта(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Сєроштанов, ОлександрМетою даної доповіді є визначення шляхів розвитку хорової творчості Дж. Лівітта на прикладі розгляду та вивчення духовного твору «Missa Festiva», його історії створення та місця у концертно-виконавській практиціДокумент Реквієм Берната Віванкоса в контексті синтезу духовної та світської традицій(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Застава, АнастасіяДослідження творчості композитора є апріорі актуальним для музичної науки, оскільки творчий доробок митця складає сучасний пласт світового хорового виконавстваДокумент Хор «Калина»: висока місія підтримки і популярізації української культури в Англії(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Батовська, Олена МиколаївнаАвторка заснувала в Великій Британії хор "Калина", місія і головна мета якого - популяризація та розвиток української народної пісенної культури, про хор і розповідається в публікаціїДокумент Хорова творчість П. Янчака як феномен «нової простоти»(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Мигаль, СофіяДоповідь присвячено П. Янчаку – всесвітньо-визнаному польському композитору, керівнику трьох хорових колективів – лауреатів чисельних конкурсів та фестивалів, викладачу, піаністуДокумент Особливості роботи над постановкою хорових сцен в операх Д. Пуччіні на сцені Харківського Національного академічного театру опери та балету імені М.В. Лисенка(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Чумак, Олена ЄвгенівнаВажливим для успіху постановки будь-якої оперної вистави є баланс між думкою композитора, можливістю трупи та матеріально-технічною базою театру, що і підтверджує авторка статті на прикладі опер Дж. ПуччініДокумент Арт-терапевтичний аспект вокально-хорового мистецтва на сучасному етапі(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Вишневецька, Анна СергіївнаЛікування музикою – музикотерапія – є одним з найперспективніших сучасних методів лікування та профілактики порушення нервової системи, аутизму, заїкання, депресії, відхилень у поведінці, психосоматичних захворювань, рухових і мовних розладів, про це і доповіла авторДокумент Удосконалення змісту навчання студентів-музикантів(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Полубоярина, Ірина ІванівнаТехнології та методики підготовки митця. Предметом дослідження даної роботи є удосконалення змісту навчання студентів-музикантів в процесі викладання таких дисциплін: «Загальне фортепіано» та «Спеціалізоване фортепіано».Документ Хорові твори a cappella О. Кошиця та К. Стеценка в аспекті виконавської інтерпретації(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Яструб, Олена МиколаївнаДане дослідження полягає в актуалізації виконавської інтерпретації народної псальми О. Кошиця «Ой, хто хто Миколая любить» та «Херувимської пісні» з Другої Літургії К. СтеценкаДокумент Внесок Г. С. Сковороди в вокально-педагогічну спадщину майбутніх вокалістів(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Ткаченко, Вікторія ВолодимирівнаВидатний український просвітитель Г.С. Сковорода – неперевершений майстер відтворення найглибших людських почуттів – творчі свої кроки почав саме з вокальної любові, з пісенної лірики, з музики і був вірним їй все життя. Музика, пісня стали для Г. Сковороди одним з важливих засобів висловлення й поширення своїх філософських ідей, соціальних поглядів. Він вбачав у мистецтві не розвагу, а шлях до людського серця, до пробудження людської думки