Магістерські роботи
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 302
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ George Shearing “Lullaby of birdland”(Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, 2023) Блінков, Олексанр Люс’єновичАранжування для малого естрадного оркестру для закладів вищої освіти культури і мистецтв ІІІ-ІV рівнів акредитації спеціальність 025 «Музичне мистецтво» спеціалізація «Музичне мистецтво»Документ Kurt Peche “Swing renaissanse”(Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, 2023) Блінков, Олексанр Люс’єновичАранжування для малого естрадного оркеструДокумент Noble Ray “Harlem Nocturne”(Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, 2023) Ковач, Юрій ІгоровичАранжування для малого естрадного оркестру для закладів вищої освіти культури і мистецтв ІІІ-ІV рівнів акредитаціїДокумент «Toot Suite» для труби та джазового фортепіанного тріо Клода Боллінга як зразок сlassical crossover: жанрово-стильові та виконавські принципи(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Любота, Андрій СергійовичМета дослідження – виявити жанрово–стильові та виконавські принципи «Toot Suite» для труби та джазового фортепіанного тріо Клода Боллінга як прикладу напряму classical crossover у французькій музичній культурі другої половини ХХ століття. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в дослідженні вперше здійснений компаративний аналіз чотирьох інтерпретацій досліджуваної «Toot Suite» К.Боллінга представниками різних національних виконавських шкіл з урахуванням особливостей їх трактування (Франція: Клод Боллінг – Морис Андре, Hervé Sellin – Eric Aubier; Україна – Дмитро Суховієнко та Андрій Ільків; США – Hector Martignonа та Joe Burgstaller)Документ Volante Illio “Fattore Jam”(Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, 2023) Ковач, Юрій ІгоровичАранжування для малого естрадного оркеструДокумент Авторський голос у камерно-інструментальній творчості Альфреда Шнітке(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Григоренко, Ірина ОлегівнаУ дослідженні вперше систематизуються та аналізуються наявні підходи до дослідження камерно-інструментальної творчості А. Шнітке; виявлено авторський голос як персоналізацію образа автора у «Прелюдія пам’яті Д. Шостаковича», «Присвячення Паганіні», «MozArt», «Moz-Art a la Haydn»; запропоновано визначення авторського голосу в музичному творі, спираючись на досвід композиційно-драматургічного та стильового аналізу камерно-інструментальних творів А. ШніткеДокумент Актуалізація мистецтва контртенора в музичній культурі сучасності(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Запорожан, Дмитро ВіталійовичМета дослідження – довести актуалізацію виконавського мистецтва контртенора у культурі сучасності. Практичний інтерес представляє розділ загальних особливостей у роботі над вокальним твором доби бароко. Приділяється увага барочним особливостям ритму, темпу, мелодичних відтінків. Можна дійти віисновку, що основний, найбільш актуальний репертуар для контртенорів – бароковий. Проте композитори ХХ–XXI століть працюють над створенням і нового репертуару, що буде демонструвати затребуваність голосу в рамках сучасної стилістикиДокумент Альтова соната в творчості Пауля Гіндеміта, Богуслава Мартіну і Ребекки Кларк: жанрово-стильова специфіка та інтерпретаційні підходи(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Скворонська, Анастасія ГригорівнаМета дослідження – розкрити жанрово-стильові особливості та інтерпретологічні підходи до прочитання сонати для альта і фортепіано в європейській музиці першої половини ХХ сторіччя. Вперше в українському виконавському музикознавстві здійснено аналіз сонат для альта і фортепіано Б. Мартину, Р. Кларк, а також А. Бакса. Європейське альтове мистецтво першої половини ХХ ст. висвітлено як системний історичний об’єкт, що єднає в собі виконавське середовище, композиторський доробок у сфері альтової музики, засади альтової освіти, реалії нотного видавництва тощоДокумент Амплуа драматичного тенора в італійській опері кінця ХІХ початку ХХ століття (на прикладі творів Дж. Верді, Р. Леонкавалло, Дж. Пуччіні)(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Ген, ЮйпенМатеріалом дослідження виступають музичний текст (клавіри, партитури) партій Отелло з опери «Отелло» Дж. Верді , Каніо з опери «Паяци» Р. Леонкавалло, Калаф з опери «Турандот» Дж. Пуччіні; а також їх сценічні версії – інтерпретації видатних тенорів – Йозефа Кауфмана (Отелло, Каніо), Роберто Аланьї (Отелло, Каніо, Калаф), Марчелло Джордані (Каніо), Лучано Паваротті (Калаф); Розаріо Ла Спіна (Калаф). Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що в роботі вперше здійснюється порівняння сучасних виконавських інтерпретацій партії Отелло, Каніо та Калафа.Документ Ансамблеве письмо в струнних квартетах Бели Бартока(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Левченко, Петро СергійовичВ роботі досліджено і систематизовано принципи ансамблевого письма в струнних квартетах Б. Бартока; запропонована дефініція поняття «квартетне письмо»; досліджено еволюцію ансамблевого письма в струнних квартетах від доби класицизму до кінця ХІХ ст. на матеріалі обраних творів Й. Гайдна, В. Моцарта, Л. ван Бетховена, Ф. Мендельсона, Й. Брамса та П. Чайковського. Подальшого розвитку набули наукові положення щодо ансамблевого письма, специфіки жанру струнного квартету, особливостей рішення жанру квартету з точки зору ансамблевої взаємодії в творчості композиторів ХVІІІ і ХІХ ст.Документ Ансамбль тромбонів в контексті сучасного виконавського мистецтва (на прикладі творів українських та зарубіжних композиторів)(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Мартьянов, Євгеній ВячеславовичМета дослідження – виявити специфіку ансамблю тромбонів в контексті сучасного виконавського мистецтва. Данна магістерська робота є одним із перших дослідів комплексного підходу до виконавських проблем, що виникають у жанрі ансамблів тромбонів. У роботі вперше запропоновано історіографічний огляд витоків та процесів становлення тромбонового мистецтва в музиці різних епох та стилів, розглянуто органологію тромбона в аспектах його виконавського звукообразу та техніки гриДокумент Бас-гітара у контексті еволюції джазового мистецтва(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Онищенко, Антон ІгоровичМагістерська розкриває причини завдяки чому ми чуємо електробас в сучасній музиці. Завдяки чому з’явилися удосконалені технічні прийоми. Та чому бас-гітара стала сольним інструментом. Дане дослідження може сприяти глибшому розумінню джазового мистецтва та способів його сприйняття й оцінки, водночас зосереджуючи увагу на бас-гітарі та її значення на джазову культуруДокумент Бас-кларнет в музичному мистецтві XX-XXI століть(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Осауленко, Ірина СергіївнаАналітичний матеріал дослідження складають твори для бас-кларнета: Е. Боцца — «Балада» для бас-кларнета та фортепіано, Дж. Рассел — Концерт для бас-кларнета з оркестром. В пропонованій магістерській роботі вперше представлено системний підхід до вивчення виконавського мистецтва бас- кларнета та осмислено його позиції в сучасному музикуванні, досліджено історію становлення виконавської майстерності на бас-кларнеті, визначено роль бас-кларнета в оркестровій, ансамблевій та сольній виконавській практиціДокумент "Блискучий стиль" в музиці другої половини ХVIII - першої половини ХІХ ст. і його втілення в творах для фагота(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Йовенко, І.В роботі ставиться і розв’язується низка завдань: огляд наукових джерел, що стосуються феномену віртуозності та «блискучого» стилю в інструментальному виконавстві, огляд праць, присвячених мистецтву гри на фаготі, виявлення особливостей відображення параметрів «блискучого стилю» в творах для фагота обраних композиторів ХІХ ст. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній здійснюється аналітичний опис творів німецького композитооа-фаготиста Карла Альменредера та інших маловідомих композиторів ХІХ ст., що мали в своєму доробку твори для фаготаДокумент Борис Тищенко "Три пісні на вірші Марини Цвєтаєвої": досвід виконавської інтерпретації(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Лядова, АлінаМета роботи полягає у тому, щоб проаналізувати вокальний цикл Б. Тищенка та виявити особливості виконавської інтерпретації. В роботі вперше вокальний цикл розглядається в аспекті традицій пісенного жанру, що сприяє найбільшому зв’язку поезії й музики. Також розглядаються особливості вокальної циклічної форми, де єдність пісень створюється не тільки загальною ідейно-смисловою спрямованістю, але і структурно, спираючись на принципи формоутворенняДокумент Варіації на тему Р. Шумана: контекстуальний аналіз фортепіанних творів К. Шуман, Й. Брамса, К. Каравассиліса(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2022) Кудєліна, Ірина ОлександрівнаОкрім творів К. Шуман та Й. Брамса, в 2008 році сучасному світові грецький майстер К. Каравассиліс — композитор, піаніст, диригент, професор Музичної академії в Оттаві (Канада), презентував свій Концертний твір для фортепіано «Pandora's Jar» (Глат Пандори) на тему Р. Шумана з фортепіанного циклу «Bunte Blätter» ор. 99. У магістерській роботі вперше досліджено історіографічний нарис життя та творчості К. Каравассиліса, охарактеризовані особливості його композиторського стилю через особисте спілкування з автором, надано перелік його фортепіанних творів, здійснено порівняльний та контекстуальний аналіз фортепіанних творів К. Шуман, Й. Брамса та К. Каравассиліса в аспекті виконавської специфіки.Документ "Вестсайдська історія" Л. Бернстайна: від літературного першоджерела до кіномюзиклу(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Майсурадзе, Анна ТенгизівнаМатеріалом дослідження виступають трагедія «Ромео та Джульєтта» В. Шекспіра, лібрето А. Лоренца / A. Laurents [58], партитура «Вестсайдської історії» []; сценарій Т. Кушнера / T. Kushner (2019) [34], кінострічки Р. Вайса / R. Weiss, Дж. Роббінса / J. Robbins (1961) [54]); C. Cпілберга (2021) [55]. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що з метою визначення особливостей інтерпретації мюзиклу в історичному процесі вперше пропонується аналіз «Вестсайдської історії» Л. Бернстайна в кінострічках Р. Вайса, Дж. Роббінса та С. СпілбергаДокумент Взаємодія академічного та джазового мистецтва в опері Дж. Гершвіна "Поргі і Бесс"(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Гунько, Марина ВалеріївнаМета дослідження – виявити аспекти взаємодії академічного та джазового мистецтва на прикладі опери Дж. Гершвіна «Поргі і Бесс» як зразка американської музичної культури. Практична значимість роботи полягає у тому, що її матеріали можуть бути використані у навчальних курсах з історії зарубіжної музики, історії естрадно-джазового мистецтва; в педагогіці та виконавській практиціДокумент Виконавство на струнно-щипкових інструментах в Китаї: етапи розвитку(Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, 2022) Сюй ВеньцзеУ музичній культурі Китаю струнно-щипкові інструменти займають значне місце. Вони відрізняються різноманіттям видів, широким поширенням і виразністю тембрів. Найбільш популярними є цинь, гуцинь, піпа, чжен, гуджен, конгху. Струнно-щипкові інструменти є найдавнішими і улюбленими в народі, вони супроводжують багато важливих подій в житті людини, служать невід'ємною частиною традиційних обрядів і звичаїв. За багатовікову історію розвитку в Китаї накопичено багатий досвід виконавства на цій групі інструментів, апробований цілий спектр різноманітних прийомів гри. Даний шар можна назвати одним із символів китайської національної музичної культури в ціломуДокумент Виконавська концепція твору: конкурсний вимір (на матеріалі другого скрипкового концерту Г. Венявського)(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Стеріна, Валерія МихайлівнаМета дослідження – визначити прояви творчої індивідуальності солістів-конкурсантів XV Міжнародного конкурсу ім. Г. Венявського у їх виконавських прочитаннях Другого скрипкового концерта Г. Венявського. В даній науковій роботі вперше встановлені історичні зв’язки аналізованого твору з симфонічними творами романтичної епохи (Четверта симфонія Р. Шумана, психологічними інструментальними драмами П. Чайковського (Четверта, П’ята, Шоста симфонії); композиційно-драматургічні принципи Другого скрипкового концерту Г. Венявського вперше співставлені з симфонічною концепцією та програмою Четвертої симфонії П. Чайковського; виконано компаративний аналіз обраних виконавських версій Другого скрипкового концерту; особливу увагу приділено інтерпретаціям, що були здійснені солістами-скрипалями в умовах конкурсного змагання