Фортепіанні цикли Дж. Ф. Маліпʼєро: специфіка композиторської та виконавської інтерпретації

Abstract

Попри багатство та вагомий внесок італійської музичної культури у світовий контекст, низка композиторів ХХ століття досі не отримала належного висвітлення в науковій літературі. До таких постатей належить Джан Франческо Маліп’єро (1882–1973) – італійський композитор кінця ХІХ – ХХ століть. Він працював в багатьох музичних жанрах: від опер, симфоній до камерної і вокальної музики. Велику увагу у своїй творчості приділяв також й фортепіанній музиці. Головна цінність його творчості полягає в оновленні італійської музичної традиції, поєднанні національної культурної спадщини з естетикою музики ХХ століття, що проявляється в експериментах з жанрами, формою, гармонією, мелодикою. Його оригінальність полягає в тому, що він намагався уникати стилістики оперних композиторів – Дж. Верді, Дж. Пуччіні, натомість тяжів до імпресіонізму і модернізму. Загальними стилістичними напрямами, в яких працював композитор, були: імпресіонізм, неокласицизм і постромантизм. Попри високу художньо-естетичну цінність фортепіанних опусів митця, його творчість залишається, на жаль, не досить відомою і недостатньо вивченою в українському музикознавстві, як з точки зору її композиційної і стилістичної складових, так, й що стосується виконавських особливостей.