Роль фольклорного тематизму у творах для струнних інструментів Дмитра Клебанова

Abstract

Дмитро Львович Клебанов (1907-1987) є видатним українським композитором, одним з найвидатніших представників харківської композиторської школи, диригентом, педагогом; його життя та творчість були тісно пов’язані з Харковом. Присвятивши композиторському мистецтву майже все своє життя, Клебанов створив безліч різножанрових творів: опери, вокальні цикли, балети, симфонії, сюїти, концерти для скрипки, віолончелі, флейти, арфи, музику до кінофільмів та ін. Композитор мав великий досвід ансамблевого виконавства, оскільки він навчався та працював в оркестрі як альтист. Це дозволило йому глибоко осягнути ансамблеве мистецтво, що суттєво вплинуло на його підхід до композиції, особливо у творах для струнних інструментів. Серед жанрового розмаїття творчості Дмитра Клебанова особливе місце посідають квартети та сюїти. Ці форми вирізняються своєю гнучкістю та свободою викладу, що надає композитору широкі можливості для самовираження. Зокрема, сюїта, побудована на принципі контрастування, дозволяє поєднувати різні мотиви й тематичні лінії, часто на основі народного мелосу. Подібний підхід характерний для українських композиторів. Починаючи з творчості Миколи Лисенка, зокрема з його «Української сюїти у формі старовинних танців», залучення фольклорного тематизму стає відмінною рисою української музики. Актуальність дослідження зумовлена недостатньою вивченістю творчості Дмитра Клебанова, зокрема аспектів фольклорного тематизму в його камерно-інструментальних творах для струнних інструментів. Ця проблема є особливо значущою в умовах сучасності, коли творчість харківських композиторів недостатньо відома у порівнянні з більш популярними і дослідженими українськими композиторами. Вивчення та популяризація творів Д. Клебанова, багато з яких досі залишаються невиконаними та маловідомими, сприятиме розширенню виконавського репертуару та глибшому розумінню музичної спадщини Харкова.