Диригентсько-хорова інтерпретація як континуум (на прикладах Stabat Mater А. Пярта, К. Дженкінса та О. Родіна)

Сидоров, Максим Олександрович; Sydorov, M. O.

Диригентсько-хорова інтерпретація як континуум (на прикладах Stabat Mater А. Пярта, К. Дженкінса та О. Родіна)

dc.contributor.author	Сидоров, Максим Олександрович
dc.contributor.author	Sydorov, M. O.
dc.date.accessioned	2026-09-17T11:56:04Z
dc.date.issued	2026
dc.description	The dissertation substantiates the specificity of conductor–choral interpretation as a particular type of continuum. The concept is determined by the selected material, namely the sacred genre of Stabat Mater in the works of Arvo Pärt, Karl Jenkins, and Oleksandr Rodin. Contemporary musicology investigates conducting style through its individual features (Kryzhanovska, Puchko-Kolesnyk, Tkach), develops its typologies within the framework of genre and species synthesis in choral creativity (Bondar), and examines its relations to professional qualities (Bermes, Puchko-Kolesnyk, L. Sverliuk, Ya. Sverliuk, Hrubi) as well as to the multidimensional semantics of conducting gestures (Biliaieva, Voronovska, Karpenko, Murza). Conductor–choral interpretation transforms a topos into a space, realizing the transcendental openness of performance form. However, there is still no comprehensive study of the choral conductor as a bearer of interpretative thinking within the continuum dimension of choral performance.
dc.description.abstract	Дисертацію присвячено обґрунтуванню специфіки диригентсько-хорової інтерпретації як типу континууму. Концепція зумовлена обраним матеріалом – сакральним жанром Stabat Mater в творчості А. Пярта, К. Дженкінса та О. Родіна. В сучасній музичній науці диригентський стиль вивчається в його осібних рисах (Крижановська, Пучко-Колесник, Ткач), дістає типології в контексті ідеї жанрового та видового синтезу у хоровій творчості (Бондар); у зв’язках із професійними якостями (Бермес, ПучкоКолесник, Л. Сверлюк, Я. Сверлюк, Грубі), багатовимірною змістовністю жестів (Біляєва, Вороновська, Карпенко, Мурза). Диригентсько-хорова інтерпретація перетворює топос на простір, реалізуючи трансцендентальну відкритість виконавської форми. Втім на сьогодні не існує системного дослідження професії хорового диригента як носія інтерпретативного мислення в площині осмислення континуального виміру хороспіву. Актуальність теми полягає в нагальній потребі з’ясувати можливості філософії, психології творчості та інтерпретології (в сукупності всіх дискурсів музикознавства) на шляху моделювання новітніх якостей функціонування і форм комунікації диригентського мистецтва. Час і простір як філософські категорії постають для музикантів-виконавців когнітивним механізмом цього моделювання. Полістилістика, поліфонізм і нелінійність приводять просторову основу музичного мислення до очевидності, що спричиняє чимдуж активні розвідки з простору в музиці. Диригентсько-хоровий аналіз Stabat Mater А. Пярта в аспекті просторово-часового континууму здатен перспективно продовжити і сакральну тему, і лінію хорознавчої тематики в інтерпретології на прикладі Stabat Mater через зіставлення її стильових втілень в умовах мета-модерної формації самосвідомост культури.
dc.identifier.citation	Сидоров М. О. Диригентсько-хорова інтерпретація як континуум (на прикладах Stabat Mater А. Пярта, К. Дженкінса та О. Родіна) : дис. ... д-ра філософії : спец. : 025 - Музичне мистецтво / Сидоров Максим Олександрович ; наук. кер. Фартушка Олексій Дмитрович. Харків, 2026. 241 с.
dc.identifier.uri	https://repo.num.kharkiv.ua/handle/num/2413
dc.language.iso	uk
dc.publisher	Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського
dc.subject	Диригентсько-хорова інтерпретація, хоровий диригент, сакральний жанр Stabat Mater, новітня духовна музика, українські диригенти-хормейстери
dc.title	Диригентсько-хорова інтерпретація як континуум (на прикладах Stabat Mater А. Пярта, К. Дженкінса та О. Родіна)
dc.type	Dissertation
thesis.degree.advisor	Фартушка Олексій Дмитрович