Сонатина для тромбона і фортепіано К. Сероцького як зразок концертно-камерного трактування жанру

dc.contributor.authorДубка, Олександр
dc.date.accessioned2026-05-07T09:26:50Z
dc.date.issued2024
dc.description.abstractВ сфері сучасного українського музикознавства ХХІ століття визначилася тенденція системного вивчення камерно-інструментальної музики. Ключовим жанром у цій царині є Соната, оскільки вона містить основні елементи для успішної реалізації співпраці між композитором та виконавцем. Тромбон, в свою чергу, відтворює ці принципи, використовуючи свої унікальні темброві характеристики. На жаль, в Україні вивченню сонат для тромбона приділено недостатньо уваги, особливо рідкісними є дослідження творів, присвячених сонатам для тромбона в ХХ столітті. Проблеми, пов’язані з сучасними тенденціями у виконавському мистецтві тромбона в Україні (з другої половини ХХ до початку ХХІ століття), потребують більш детального дослідження від музикознавців, особливо у контексті виконавської діяльності. В умовах швидких змін у світі музики саме виконавці мають значний вплив в сучасній музичній науці. В даній статті розглядаються унікальні риси жанру тромбонової сонати, що втілено у сфері концертно-камерної музики на прикладі Сонатини для тромбона і фортепіано К. Сероцького. Зазначено, що принцип організації матеріалу у її тричастинному циклі є наближеним до сюїти, а концертність реалізується через принцип діалогу-«підхоплення» – передачі фактурно-тематичних елементів від одного інструмента до іншого. Пріоритет тут належить тромбону, що втілюється у численних мікро-каденціях у швидких крайніх частинах (доминантно-тромбоновий тип викладу). II ч. – декламаційно-медитативна – будується на послідовності трьох фаз викладу: сольної фортепіанної, дуетної, сольної тромбонової. Для фіналу характерним є використання національно-польської стилістики у вигляді імітації звучання скрипок у високого тромбона і «цимбальних» тремоло, виконуваних штрихом marcato на фортепіано.В галузі виконавських засобів Сонатина для тромбона і фортепіано К. Сероцького не перевищує рівня середньої складності для обох виконавців (глісандування в партії тромбона в жанровому фіналі – радше виключення). Найскладнішою для інтерпретації тут є середня частина, в якій інструменти чергуються діалогічно, а в партії тромбона міститься розгорнутий розділ alla cadenza. В статті визначено низку особливостей проявів компози торсько-виконавської комунікації, які під час взаємодії створюють унікальну концепцію художнього твору. Вказано, що композиторський аспект проявляється в дихотомічному прояві «традиція-інновація», при цьому виконавський аспект проявляється в реалізації концепції твору разом із звуковиражальним потенціалом тромбону.
dc.identifier.citationДубка О. Сонатина для тромбона і фортепіано К. Сероцького як зразок концертно-камерного трактування жанру // Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2024. Вип. 75, т. 1. С. 56-62.
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.24919/2308-4863/75-1-8
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0000-0003-0165-5116
dc.identifier.urihttps://repo.num.kharkiv.ua/handle/num/1867
dc.language.isouk
dc.publisherДрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
dc.subjectВиконавське мистецтво тромбонове, музикознавство українське сучасне, соната для тромбона, композитори польські, піаністи польські, соната для фортепіано
dc.titleСонатина для тромбона і фортепіано К. Сероцького як зразок концертно-камерного трактування жанру
dc.typeArticle

Файли

Контейнер файлів

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
10 (1).pdf
Розмір:
337.86 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format

Ліцензійна угода

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
2.95 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис: