Становлення концертного стилю гри на гобої у творчості композиторів кінця XIX-початку ХХ ст.

Abstract

Дисертацію присвячено дослідженню концертного стилю гри на гобої та еволюції концертності як ключової ознаки творів, написаних для інструмента протягом XVII-першої третини ХХ ст. Теоретичну базу складають монографії, журнальні статті, розвідки широкого кола музикологів з міжнародної асоціації виконавців на гобої та фаготі IDRS. Ключовими є монографії Ф. Бейта, Д. Паолі, Б. Берталоцці, Г. Вудвордт, Дж. Бургеса-Брюка (G. Burgess/H. Bruce), А. Бейнса (Baines), Ж. Леклейра (Leclair), які описують революційні технології гри та навчання гри на гобої. Представлена розвідка є першим досвідом наукової презентації історичного становлення концертного стилю гри на гобої в XVII–першій третині ХХ ст. з позицій інтерпретології.The dissertation is devoted to the study of the concert style of playing the oboe and the evolution of concert quality as the key feature of the compositions written for the instrument during the 17th and first third of the 20th centuries. The theoretical basis consists of monographs, journal articles, researches of a wide range of musicologists from the international association of oboe and bassoon performers IDRS. There are key monographs by F. Beit, Paoli, Bertalozzi, and Woodwardt, G. Burgess/H. Bruce, Baines, Leclair, who describe revolutionary techniques for playing and learning to play the oboe. The presented research is the first experience of a scientific presentation of the historical formation of the concert style of playing the oboe in the 17th-first third of the 20th centuries from the standpoint of interpretology.