Інтерпретація трагедії «Ромео і Джульєтта» У. Шекспіра в музично-сценічних творах Ш. Гуно та Ж. Пресгурвіка.

Abstract

В запропонованій дисертації вирізнено три можливі принципи смислової взаємодії композиторської творчості з мистецьким спадком У. Шекспіра (який мислиться автором дослідження у якості інспіратора у часопросторі культури) через: 1) втілення образів англійського драматурга у програмній музиці; 2) звернення до архетипів; 3) інтерпретаційне прочитання літературного першотвору в музичному театрі. У дисертації здійснено аналіз музично-сценічних опусів з позицій завдань, що постають перед режисером-інтерпретатором та співаком-актором.In the proposed dissertation, three possible principles of semantic interaction of the composer’s creativity with the artistic heritage of W. Shakespeare (who is conceived by the author of the study as an inspirator in the journal of culture) are identified through: 1) the typification of the English playwright’s in program music; 2) appeal to archetypes; 3) interpretation of the reading of the literary original in the musical theater. The dissertation analyzes musical and stage opuses from the standpoint of the tasks facing the producer-interpreter and singer-actor.