Мистецтво співу та танцю як художня цілісність: історикостильовий та феноменологічний аспекти

Abstract

Дисертацію присвячено одному з видів мистецького синтезу, яким є спів у балеті як художня цілісність. Об’єктом дослідження є мистецький синтез співу та хореографії в європейському мистецтві XVII–XXI століть; інтерпретація цього явища як художної цілісності в історико-стильовому та феноменологічному аспектах складає предмет дослідження. Новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що у музикознавстві вперше обґрунтовано когнітивну теорію, присвячену співу та хореографії як форми мистецького синтезу від ґенези в царині європейської опери (ballet de cour) – до кроскультурних інтенцій в поставах нашого часу.

The dissertation is devoted to one of the types of artistic synthesis, which is singing in ballet as an artistic integrity. The object of research is the artistic synthesis of singing and choreography in European art of the XVII – XXI centuries; the interpretation of this phenomenon as an artistic integrity in the historical-stylistic and phenomenal aspects of creativity is its subject.