Жанр капричіо у фортепіанній творчості китайських композиторів

Abstract

Дисертація присвячена вивченню жанру капричіо у китайській фортепіанній музиці, який постає як самодостатнє художнє явище. Актуальність теми визначається: 1) процесом активного культурного обміну та глобалізації, в умовах якого китайські композитори все частіше звертаються до європейської спадщини, переосмислюючи її крізь призму власної, багатовікової традиції; 2) необхідністю вивчення природи капричіо як «відкритої форми», орієнтованої на імпровізаційність, візуальність та емоційну безпосередність. Порівняно з дослідженням жанру капричіо в європейському музичному мистецтві, питання його рецепції та трансформації в китайському академічному просторі залишається майже не вивченим.

The dissertation is devoted to the study of the capriccio genre in Chinese piano music, which emerges as a self-sufficient artistic phenomenon. The relevance of the topic is determined by: 1) the process of active cultural exchange and globalization, under which Chinese composers increasingly turn to the European heritage, reinterpreting it through the prism of their own centuries-old tradition; 2) the need to study the nature of the capriccio as an "open form" oriented towards improvisationality, visuality, and emotional immediacy. Compared to the study of the capriccio genre in European musical art, the issue of its reception and transformation in the Chinese academic space remains largely unexplored.