Роль творчості Я. Лопатинського в сучасній концертній практиці
Вантажиться...
Дата
Автори
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Науковий керівник
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського
Анотація
Вивчення спадщини вітчизняного композитора Я. Лопатинського є доречним та актуальним завданням, що дозволяє співакам відповідати індивідуальному композиторському стилю та стилю. доби, коли був створений обраний солоспів. Матеріал дослідження – солоспіви Я. Лопатинського: «Русалка» на вірші Т. Кьостлін; «Най цвіти-рожі зацвітуть», слова О. Луцького; «Горить моє серце», вірші Л. Українки; «В неділеньку вранці», слова О. Федьковича; «Ні, не співай пісень веселих», слова О. Олеся; «Моя думо», слова І. Гаврилюка. Відзначається домінуюча думка дослідників творчості Я. Лопатинського, за якою більшу частину спадщини українського композитора складають солоспіви, в котрих він «зумів піднятись над тогочасним домашнім музикуванням і вивести жанр західноукраїнського романсу за його вузькі рамки». Прижиттєві та після життєві відгуки щодо творчості митця розділяються як на позитивні, так і негативні: позитивні – М. Левицький, Д. Антонович, Я. Ярославенко, В. Барвінський; негативні – С. Людкевич, який поступово змінює свої погляди щодо творчості Я. Лопатинського на позитивні, А. Рудницький, Л. Архімович.
Опис
Я. Лопатинський здобував освіту у Західній Європі та знаходився в епіцентрі нових стильових тенденцій. В значній мірі на авторське бачення Я. Лопатинського вплинула творчість Д. Січинського, який визначав головний вектор розвитку композиторського життя Галичини кінця ХІХ – початку ХХ століття. Вагомим фактором у виборі поетичних текстів солоспівів Я. Лопатинського є їх співзвучність внутрішньому світові композитора, його національній ментальності. Звернення до поезії О. Луцького («Най цвіти-рожі зацвітуть»), творчість якого відноситься до модерністського напрямку «Молодої Музи», що не вміщувалася в тогочасні межі національної літератури, вказувало на тяжіння українського композитора до символізму. В поезії «Най цвіти-рожі зацвітуть» відбувається занурення суб’єкта в свій внутрішній світ, відчутна філософська споглядальність та явна песимістичність життєвої позиції. Завдяки кольору-символу, котрий поширює асоціативні ряди, загальна поетична тональність твору мінорна, та змістовна домінанта відбувається на символічному образі «весняні мрії». Особливістю поетичного тексту полягає у спиранні на галицький мовний діалект. Доведено, що серед чинників, що сприяли розквіту камерно-вокальної музики Я. Лопатинського, зазначається професіоналізм українських виконавців як за життя композитора, так і співаків нової генерації, їх прагнення до національного самоусвідомлення, до пропагування українського мистецтва, потреби у репертуарі, який би гідно репрезентував його на європейських сценах.
Ключові слова
Бібліографічний опис
Бухарова Н. І. Роль творчості Я. Лопатинського в сучасній концертній практиці : магіст. робота / Бухарова Наталія Ігорівна ; наук. кер. Жаркіх Т. В. - Харків: ХНУМ, 2024. - 59 с.