Кафедра оркестрових струнних інструментів
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Концертні твори для арфи періоду бароко та класицизму(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Тао, ЛейНаукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що в дослідженні системно проаналізовані окремі твори для арфи періоду Бароко і Класицизму з урахуванням етапів еволюції інструменту і у зв’язку з історією виконавства.Документ Виконавство на струнно-щипкових інструментах в Китаї: етапи розвитку(Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, 2022) Сюй ВеньцзеУ музичній культурі Китаю струнно-щипкові інструменти займають значне місце. Вони відрізняються різноманіттям видів, широким поширенням і виразністю тембрів. Найбільш популярними є цинь, гуцинь, піпа, чжен, гуджен, конгху. Струнно-щипкові інструменти є найдавнішими і улюбленими в народі, вони супроводжують багато важливих подій в житті людини, служать невід'ємною частиною традиційних обрядів і звичаїв. За багатовікову історію розвитку в Китаї накопичено багатий досвід виконавства на цій групі інструментів, апробований цілий спектр різноманітних прийомів гри. Даний шар можна назвати одним із символів китайської національної музичної культури в ціломуДокумент Еволюція індивідуального композиторського стилю Е. Шегрена(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Цапріка, Тетяна ЛеонідівнаНаукова новизна магістерської роботи полягає у тому, що вперше пропонується аналіз п’яти Сонат для скрипки з фортепіано Е. Шегрена як показовий фактор еволюції композиторського стилю. Вперше проведено порівняльний виконавський аналіз та аналіз інтерпретацій Сонати No 1 ор.19 двох шведських камерних ансамблів: Toбіас Рінгборг (скрипка) - Андерс Кілстром (фортепіано) та Ден Альмгрен (скрипка) - Стефан Бойстен (фортепіано).Документ Рапсодії із солюючою скрипкою першої половини ХХ сторіччя: інваріант жанру та виконавська інтерпретація творів(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Фесенко, Михайло СергійовичАналітичним матеріалом дослідження є нотний текст рапсодії «Циганка» Моріса Равеля та Першої і Другої рапсодій для скрипки Бели Бартока, а також записи виконань даних творів, представлені Патрицією Копачинською, Шанталь Жульє, Гілом Шагамом та Хозе Марією Блюменшейном. В роботі вперше розкрито виконавську специфіку рапсодії «Циганка» Моріса Равеля та двох Рапсодій для скрипки Бели БартокаДокумент Концерт для скрипки з оркестром ор. 14 С. Барбера у виконавській традиції(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Стеценко, Катерина ЮріївнаМета дослідження – виявити специфіку виконавського втілення Концерту для скрипки з оркестром ор. 14 С. Барбера у інтерпретаційних концепціях Іссака Стерна і Гіла Шахама. В роботі систематизовано та проаналізовано наявні підходи до дослідження творчості С. Барбера; здійснено порівняльний аналіз виконавських версій Концерту для скрипки з оркестром С. Барбера (зокрема, версії І. Стерна та Г. Шахама); представлено аналіз обраного музичного твору в аспекті оригінального втілення виконавцями авторського задуму скрипкового концертуДокумент Стильові трансформації жанру сольного інструментального концерту у творчості Мирослава Скорика(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Ставицький, Арсеній АндрійовичУ дослідженні застосовано свідомий вибір щодо тлумачення стильових «образів» сольних інструментальних концертів Мирослава Скорика не у їх, так би мовити, «еволюційній перспективі», а як духовно наснажений персоналістський досвід особи щодо собі відповідної «духовної ситуації» історичного часу та художніх прагнень. Більше того, у пропонованому дослідженні свідомо застосовується термін «інсталяція» – як те, що упроваджується в сенсі новітнього термінологічного покажчика «способу дії стилю над жанром». На сьогоднішній день подібне термінологічне нововведення до лона музикознавчої думки стосується не стільки прийнятної у мистецтвознавчій практиці «манери» художнього вираження (про це докладно описано в електронних мережах), скільки раціонально організованого алгоритму упровадження певної «системи» інформації (як, наприклад, програмного забезпечення у компʼютерній системі)Документ Твори для альта Джона Мак'юена в контексті розвитку європейського альтового мистецтва першої половини ХХ століття(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Меленчук, Лаліта ЛеонідівнаДослідницьку увагу у рамках даної магістерської роботи зосереджено на творчій постаті видатного представника й одного з основоположників шотландської композиторської школи початку першої половини ХХ століття Джона Блеквуда Мак’Юена / John Blackwood McEwan (1868 – 1948). У цій магістерській прицільно досліджено Концерт для альта з оркестром (1901) та Сонату для альта та фортепіано (1939–1944) Дж. Мак’Юена з урахуванням композиційно-драматурічних, жанрово-стилістичних, а також інтерпретаційних принципівДокумент Скрипкові концерти композиторів харьківської школи Володимира Золотухіна та Володимира Птушкіна: трактування партії соліста в загальній концепціїї творів(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Віловська, Анна АндріївнаАналітичний матеріал дослідження склали партитури та аудіозаписи виконань Концерту No1 для скрипки з оркестром В. Золотухіна та Концерту для скрипки В. Птушкіна. В науковій роботі отримали подальший розвиток дослідження теорії концертності та концертних жанрів для скрипки в українській музиці другої половини ХХ ст., здійснено докладний аналіз скрипкових концертів В. Золотухіна та В. Птушкіна з особливою увагою до семантичних, інтонаційних та технічних особливостей партії соліста, аспектів її виконанняДокумент Еволюція жанру струнного квартету в творчості Е. Вілла- Лобоса(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Шепельська, Олександра ДмитрівнаМетою дослідження є виявлення еволюції жанру струнного квартету в творчості Е. Вілла-Лобоса та специфіки виконання зразкових творів. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що в ній вперше в українській інтерпретології здійснюється аналіз особливостей виконання Квартетів №№3, 11 та 15 Е. Вілла-ЛобосаДокумент Виконавська концепція твору: конкурсний вимір (на матеріалі другого скрипкового концерту Г. Венявського)(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Стеріна, Валерія МихайлівнаМета дослідження – визначити прояви творчої індивідуальності солістів-конкурсантів XV Міжнародного конкурсу ім. Г. Венявського у їх виконавських прочитаннях Другого скрипкового концерта Г. Венявського. В даній науковій роботі вперше встановлені історичні зв’язки аналізованого твору з симфонічними творами романтичної епохи (Четверта симфонія Р. Шумана, психологічними інструментальними драмами П. Чайковського (Четверта, П’ята, Шоста симфонії); композиційно-драматургічні принципи Другого скрипкового концерту Г. Венявського вперше співставлені з симфонічною концепцією та програмою Четвертої симфонії П. Чайковського; виконано компаративний аналіз обраних виконавських версій Другого скрипкового концерту; особливу увагу приділено інтерпретаціям, що були здійснені солістами-скрипалями в умовах конкурсного змаганняДокумент Поеми із солюючою скрипкою Є. Станковича: прочитання жанру та його виконавська інтерпретація(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Плюшко, Анастасія ОлексіївнаМета дослідження – виявити жанрово-композиційні особливості «Української поеми» для скрипки та фортепіано, Поеми-концерту для скрипки та оркестру Є. Станковича, а також інтенціональну концептуальність даних творів в умовах сучасного скрипкового виконавства. Наукова новизна даної роботи полягає у тому, що в ній вперше виявлено специфіку інтерпретаційних версій «Української поеми» та Поеми-концерту для скрипки та оркестру Є. Станковича, представлених сучасними виконавцями; подальшого розвитку набули дослідження, пов’язані з вивченням творчості Є. Станковича у контексті сучасного українського музичного мистецтваДокумент Харківська альтова школа у контексті світових мистецьких процесів ХХ-ХХІ ст.(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Сафіна, Надія АлмазівнаВ роботі вперше представлено системний опис альтової школи Харкова; залучено до наукового обігу архівні аудіо записи видатних представників харківської альтової школи (солістів, ансамблів, камерного оркестру)Документ Концертні твори для скрипки з оркестром Е. Лало: специфіка вітворення інонаціонального впливу(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Пасічник, Анастасія ІгорівнаМета дослідження – виявити особливості відтворення інонаціонального стилю в музиці французького композитора Едуарда Лало на прикладі Іспанської симфонії, Норвезької фантазії та Російського концерту. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у виявленні особливостей відтворення іспанського, норвезького та російського стилів в творах великої форми французького композитора Едуарда ЛалоДокумент П'ятдесят етюдів для контрабаса solo Г. Оканя: виконавський та жанрово-стилістичний аспекти(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Ніколенко, Андрій МиколайовичМета дослідження – виявити жанрово-стильову та виконавську специфіку П’ятдесяти етюдів для контрабаса solo Г. Оканя. Здійснено огляд наукових джерел, присвячених контрабасовому виконавству; виявлено вплив сучасної української контрабасової школи на формування вітчизняної моделі жанру етюду для контрабаса solo; розкрито специфіку формування жанру етюду для контрабаса soloДокумент Розвиток європейського альтового мистецтва ХХ століття на прикладі творчості П. Хіндеміта(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Мелешко, Костянтин ОлександровичМета дослідження - вивчення процесу формування та становлення альта як інструменту в контексті розвитку європейського альтового мистецтва ХХ століття на прикладі сонатної творчості для альта П. Хіндеміта. В роботі позначені основні стилістичні напрямки, розглянуті основні жанри, вказані провідні композитори найвидатніших національних композиторських шкіл. Крім того, позначені та розібрані періоди розвитку і становлення альта, роль і функції інструменту і його різновидів в продовж кількох століть, продемонстрований процес еволюції і перетворення віоли в інструмент, найбільш наближений до сучасного альта і його характеристикамДокумент Проблематика струнних інструментів в контексті європейського автентичного виконання(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Хайретдінова, Ганна БорисівнаВ дослідженні розглянуті художньо-виразні можливості струнно-смичкових інструментів; розкрито поняття «історично інформоване виконавство» та його функціонування у ХХ століття; вивчено питання історично надійного музичного інструментарію; підсумувано характерні риси справжньої інтерпретації у нинішній виконавській практиціДокумент Ансамблеве письмо в струнних квартетах Бели Бартока(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Левченко, Петро СергійовичВ роботі досліджено і систематизовано принципи ансамблевого письма в струнних квартетах Б. Бартока; запропонована дефініція поняття «квартетне письмо»; досліджено еволюцію ансамблевого письма в струнних квартетах від доби класицизму до кінця ХІХ ст. на матеріалі обраних творів Й. Гайдна, В. Моцарта, Л. ван Бетховена, Ф. Мендельсона, Й. Брамса та П. Чайковського. Подальшого розвитку набули наукові положення щодо ансамблевого письма, специфіки жанру струнного квартету, особливостей рішення жанру квартету з точки зору ансамблевої взаємодії в творчості композиторів ХVІІІ і ХІХ ст.Документ Концертні твори для альта В. Бібіка: стильові та виконавські аспекти(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Курінна, Оксана КостянтинівнаРобота представляє перший досвід виконавського та наукового дослідження концерту для альта з оркестром №2 ор. 104 та концерту-симфонії для скрипки, альта та камерного оркестру ор. 61 В. Бібіка у сфері теоретичного та виконавського музикознавства. Базуючись на дослідження, були сформовані та сформульовані основні константи стилю композитора: симфонізм та поліфонізм як метод мислення, філософський світогляд як основа його музичної інтонації, опора на поліфонічну техніку письма, використання авангардної композиторської техніки другої половини XX століття – алеаторики, сонорики, пуантилізму, монологічний тип висловлювання, тяжіння до самоспоглядання, медитативність як основа драматургіїДокумент Порівняльний аналіз виконавських версій концертів для скрипки з оркестром С. Прокоф'єва(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Ільяшенко, Ольга ПавлівнаВ даній роботі розглянуто виконання Першого та Другого концертів для скрипки з оркестром С. Прокоф’єва у інтерпретації Давида Ойстраха, Іцхака Перельмана, Хіларі Хан та Ліанідоса Кавакоса, так як ці скрипалі сьогодні є найбільш відомими в музичному світі, а їх трактування Концертів для скрипки з оркестром С. Прокоф’єва стали вже взірцевими для багатьох молодих виконавців. Аналіз та порівняння інтерпретацій дасть змогу визначити спільні та відмінні риси, виявити особливості, які вирізняють принципи виконання ХХ та ХХІ століттяДокумент Авторський голос у камерно-інструментальній творчості Альфреда Шнітке(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Григоренко, Ірина ОлегівнаУ дослідженні вперше систематизуються та аналізуються наявні підходи до дослідження камерно-інструментальної творчості А. Шнітке; виявлено авторський голос як персоналізацію образа автора у «Прелюдія пам’яті Д. Шостаковича», «Присвячення Паганіні», «MozArt», «Moz-Art a la Haydn»; запропоновано визначення авторського голосу в музичному творі, спираючись на досвід композиційно-драматургічного та стильового аналізу камерно-інструментальних творів А. Шнітке
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »