Семантика віртуозності та її виконавське втілення у фортепіанних концертах Ксавера Шарвенки

Abstract

Актуальність теми дослідження. У різні історичні періоди свого існування в музичному мистецтві значення віртуозності набувало свого змісту, віддзеркалюючи естетику кожної епохи. XIX століття – час найвищого розквіту віртуозного фортепіанного мистецтва і формування віртуозних шкіл і напрямків. Плеяда піаністів подарувала світові виконавське мистецтво, що вирізнялось унікальною віртуозністю, глибиною змісту та інтерпретації, що протистояло беззмістовній демонстрації виняткових технічних можливостей. У наукових розвідках феномен віртуозності осмислено крізь призму різних поглядів та концепцій, але на противагу технічному аспекту, художній вимір віртуозності залишається «проблемним полем» у сучасному мистецтвознавстві з позиції семантичного та аксіологічного аналізу музики. Одним із несправедливо забутих діячів музичного мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ століття є німецький композитор польського походження Франц Ксавер Шарвенка (1850 – 1924). Окрім композиторської діяльності, митець був відомий у свій час як блискучий виконавець-віртуоз, концертна діяльність якого охоплювала Європу та США, педагог, диригент,редактор, засновник консерваторій у Берліні та Нью-Йорку. На жаль, творчість К. Шарвенки як і багатьох його сучасників були затьмарені новаторськими творами ряду композиторів ХХ століття. Проте, починаючи з 1970-х рр. інтерес до творчого доробку композитора почав відроджуватися, передусім завдяки виконавській діяльності та записам таких піаністів як Ерл Вайлд, Сета Таніель, Марк-Андре Амлен, Майкл Понті, Стівен Хаф та інших. Провідне місце серед жанрового різноманіття творчості К. Шарвенки, що включає оперу, симфонію, камерні сонати, тріо, квартети, романси займають твори для фортепіано. Серед них вирізняються чотири Концерти для фортепіано зоркестром, які увібрали в себе провідні риси стилю композитора, що поєднує елементи польської музичної традиції та віртуозність, специфіка втілення якої в тексті музичних творів віддзеркалює блискучі виконавські здібності К. Шарвенки. Актуальність дослідження зумовлена: 1) зростанням наукового та виконавського інтересу до творчої спадщини забутих композиторів задля відкриття високохудожніх творів, що розширять та урізноманітнять репертуар; 2) відсутністю в українському музикознавстві спеціальних наукових розвідок, присвяченихжиттєтворчості К. Шарвенки; 3) значимістю віртуозності як складника арсеналу технічних та художніх завдань сучасного виконавцяінтерпретатора. Мета дослідження – визначити семантикувіртуозності у фортепіанних концертах Ксавера Шарвенки крізь призму їх жанрово-стильової специфіки, музичної драматургії та виконавської інтерпретації.