Звуковий образ валторни в контексті національно-стильових традицій

Abstract

У дисертації наведено результати теоретичного узагальнення специфіки валторнового мистецтва на основі дослідження темброобразів інструмента, що складають його звуковий образ. Доведено, що дослідження валторнового мистецтва є важливим для розуміння як технічних аспектів гри на інструменті, так і творчих підходів до інтерпретації музики. Методологія дослідження цього мистецтва є доволі специфічною і вимагає поєднання різних наукових підходів, від історико-теоретичного аналізу до акустичних та педагогічних досліджень. У дисертації запропоновано інтерпретацію валторни як засобу культурного діалогу, що функціонує на перетині національної і міжкультурної семантики. Застосування даного підходу дозволяє осмислити інструмент не лише як технічний чи стилістичний елемент, а як носія комунікативного потенціалу, здатного впливати на процеси культурного обміну в глобалізованому музичному просторі. The dissertation presents the results of a theoretical generalization of the specifics of French horn art based on the study of the timbre images of the instrument that make up its sound image. It is proven that the study of French horn art is important for understanding both the technical aspects of playing the instrument and creative approaches to interpreting music. The methodology for studying this art is quite specific and requires a combination of different scientific approaches, from historical and theoretical analysis to acoustic and pedagogical research. The dissertation proposes an interpretation of the French horn as a means of cultural dialogue, functioning at the intersection of national and intercultural semantics. The application of this approach allows us to understand the instrument not only as a technical or stylistic element, but also as a carrier of communicative potential, capable of influencing the processes of cultural exchange in the globalized musical space.