Камерно-ансамблевий діалог в інструментальних романсах Роберта та Клари Шуман: дві моделі жанрової мініатюри
Вантажиться...
Дата
Автори
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
Анотація
У статті досліджується камерно-ансамблевий діалог у двох інструментальних циклах романтичної мініатюри – Drei Romanzen, ор. 94 Роберта Шумана для гобоя і фортепіано та Drei Romanzen, ор. 22 Клари Шуман для скрипки і фортепіано. Здійснено порівняльний аналіз двох різних підходів до жанрової моделі інструментального романсу, які виявляють індивідуальне композиторське мислення кожного автора та два напрями розвитку камерної ліричної мініатюри середини ХІХ століття. У центрі уваги – специфіка тембрової драматургії, ансамблевого діалогу та типів фактурної взаємодії, що формують виразні стилістичні контрасти між опусами й демонструють гнучкість жанру. Аналіз показує, що інструментальний романс у творчості подружжя Шуман виходить за межі суто ліричної замкнутості та перетворюється на простір камерного мислення, де діалог інструментів набуває формотворчої функції.
У романcах Роберта Шумана діалог між гобоєм і фортепіано ґрунтується на структурно-сонатній логіці та поліфонізованій фактурі, у якій фортепіано виконує рівноправну, часто провідну формотворчу роль. Виявлено тенденцію до «стиснення» великої сонатної форми в межах мініатюри, що зумовлює напружене мотивне розгортання та драматургічну цілісність циклу. Для Клари Шуман характерна інша модель – лірико-віртуозна структура, що спирається на темброву гнучкість скрипки, прозору текстуру фортепіано та активне використання імітаційних прийомів. Її романс постає не лише як форма камерної рефлексії, а як мініатюрна концертна сцена, у якій тембр скрипки стає носієм поетичної експресії та внутрішнього драматичного руху.
Незважаючи на жанрову близькість, порівняльний аналіз демонструє концептуально різні моделі камерного ансамблю, що репрезентують два можливі напрями розвитку інструментального романсу в добу романтизму. Результати дослідження не лише уточнюють межі жанру як поліфонічного явища, але й поглиблюють уявлення про камерно-ансамблеве мислення подружжя Шуман, окреслюючи його як важливе джерело формотворчих
стратегій європейської музики ХІХ століття.
Опис
Бібліографічний опис
Дедусенко Ж., Волик О. Камерно-ансамблевий діалог в інструментальних романсах Роберта та Клари Шуман: дві моделі жанрової мініатюри // Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2025. Вип. 93, т. 1. С. 142-148.
