Неокласичний період творчості Ігоря Стравінського

Abstract

У статті розглядається неокласичний період творчості Ігоря Стравінського як етап переосмислення класичних традицій у контексті музики ХХ століття. Проаналізовано характерні риси цього періоду, зокрема звернення до форм бароко й класицизму, чіткість структури та поєднання з модерністськими техніками. Особливу увагу приділено ролі античної, ритуальної та духовної тематики у формуванні естетики композитора. Визначено значення неокласицизму Стравінського як важливого явища стильового синтезу та новаторства в музичній культурі.

The article examines the neoclassical period in the work of Igor Stravinsky as a stage of reinterpreting classical traditions within the context of twentieth-century music. It analyzes the characteristic features of this period, in particular the turn to Baroque and Classical forms, structural clarity, and their combination with modernist techniques. Special attention is given to the role of antique, ritual, and spiritual themes in shaping the composer’s aesthetic. The significance of Stravinsky’s neoclassicism is defined as an important phenomenon of stylistic synthesis and innovation in musical culture.