Виконавський стиль Ерла Вайлда: досвід інтерпраційного аналізу

Abstract

Ерл Вайлд – відомий американський концертуючий піаніст і композитор, нагороджений премією «Греммі» в 1997 році. Серед творів композитора значне місце посідають фортепіанні транскрипції на теми Й. С. Баха, Г. Ф. Генделя, Ф. Шопена, Ґ. Форе, Г. Берліоза, К. Сен-Санса, Ф. Пуленка, Дж. Гершвіна та ін. Велика Фантазія на теми Дж. Гершвіна з опери “Поргі і Бесс” є унікальним прикладом трансформації музичного матеріалу оригіналу на фортепіанну фактуру завдяки переосмисленню жанрової та стилістичної атрибуції. В Фантазії змішуються класичні та джазові риси, що робить її яскравою складовою музичного репертуару для солістів. В Україні фортепіанні твори Е. Вайлда рідко виконуються на сцені і не оглядаються в наукових джерелах. Тож дослідження його творчості як наукової теми значно активізує увагу науковців щодо огляду його творчості в дослідницьких роботах, а також посприяє інтересу до його твору з боку виконавців, і в цілому до фортепіанної спадщини композитора як представника американської культури XX ст. Мета дослідження – визначити виконавсько-композиторський стиль мислення Е. Вайлда на прикладі Великої Фантазії на теми з опери Дж. Гершвіна “Поргі і Бесс” та запропонувати цей маловідомий в Україні твір в якості предмета виконавської інтерпретації.