Творчі мистецькі проєкти (доктор мистецтва)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ «Стихія» сучасного баяна як мистецька платформа жанрово-стильових трансформацій(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2024) Мельниченко, Максим Вікторович; Melnychenko, Maksym ViktorovychГоловною ідеєю творчого мистецького проєкту є презентація музики для баяна в цілісному аспекті жанрово-стильової палітри творчості сучасних композиторів, а також сприяння розповсюдженню та вдосконаленню професійного баянного мистецтва. Всеохопність залучення баяна до творчої практики виявлено під час роботи над проєктом крізь призму усіх складових: виконавство, композиторська творчість, жанрово-стильові системи, органологія. Оригінальність та актуальність ідеї розкрита через поєднання творчої та наукової складових – концертів, воркшопів, конференцій, наукових статей, в яких автор послідовно доводив власну концепцію. Основна ідея пропонованого наукового обґрунтування формується навколо питань жанрів та стилів сучасного баянного мистецтва, жанрово-стильових трансформацій, виконавських прийомів гри, стабільних та мобільних елементів композиторського тексту та звукового образу сучасного баяна. Автор виходить з позиції, що баянне виконавство, форми його існування та жанри обумовлені розвитком суспільства, конкретними національними традиціями та тісно пов’язані з творчістю особистостей, які його формують.Документ Культурно-стильові ландшафти вокальної музики України в творчій практиці виконавця-тенора(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2024) Коноров, Олексій Олексійович; Konorov , Oleksiy OleksiyovychПропоноване дослідження спроба на прикладі одного виду співацької спеціалізації (тенорового мистецтва) репрезентувати культурно-стильові ландшафти музичної історії України: від фундаторів доби ХІХ століття (М. Лисенко, К. Стеценко, Я. Степовий) - до класиків ХХ століття (В. Губаренко). Концептуальна спрямованість мистецьких проєктів артиста вокаліста потребує додаткових зусиль скоординованої дослідницько-пошукової роботи щодо відповідності виконавської практики сучасної України історичним засадам національного культуротворення. Культурно-стильовий ландшафт української вокальної музики у світлі тенорового виконавства, що розробляється під гаслом національних цінностей, стане «terra cogito» для сучасного слухацького сприймання композиторського твору та заповнить «прогалину», існуючу між творчістю співака та науковою рефлексією (словом про нього).Документ Виконавська драматургія вокальних творів доби Бароко(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Мельник, Світлана Олександрівна; Melnyk, Svitlana OleksandrivnaНаукове обгрунтування присвячено дослідженню окремих музичних творів, що увійшли в програми концертів та сконцентроване на питаннях вибудовування виконавської драматургії обраних творів доби Бароко. Метою є виявлення специфіки виконавської драматургії обраних творів, що презентують різні за афектами образи барокових опер, та її втілення в інтерпретаціях сучасних виконавців, зокрема – на основі авторського досвіду. Теоретична цінність отриманих результатів пов’язана з уведенням у науковий обіг монографій та статей, що стосуються проблематики барокового мистецтва, опери та творчості А. Вівальді, Г.Ф. Генделя. Зокрема, в бібліотеках Італії авторці вдалось вивчати італомовні джерела Е. Дуранте та А. Марелотті (Durante, Martelotti, 1989), присвячені жанру в творчості Маргарити Гонгаза Д’єсте, книгу Дж. Маччіні (Machinni, 1777), перевидану у 1970 році та присвячену фігуративному співу, книгу П. Тосі (Тоsі, 1904), засновану на аналізі думок співаків від XVII до початку ХХ ст. та присвячену розміркуванням щодо школи співу періоду «золотої доби» XVII століття, розділи, присвячені оперній творчості Г.Ф. Генделя в докладних оперних монографіях К. Дешульєра (Deshoulières, 2000) щодо питань синтезу при постановці барокових опер на сучасній сцені, та Е. Джудічі (Giudici, 2016), який більш вцільно вивчає риси театральної режисури опер XVII ст.Документ Цимбальний всесвіт: стильові виміри сучасної творчості(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Кужба, Михайло Дмитрович; Kuzhba, Mykhailo DmytrovychГоловною ідеєю творчого мистецького проєкту є демонстрація різноманіття стилів та жанрів цимбальної творчості сьогодення на прикладі музичних творів композиторів різних національних шкіл та історичних епох (від бароко до сучасності), що увиразнилось у назві «Цимбальний всесвіт». Всеохопність залучення цимбалів до творчої практики виявлено під час роботи над проєктом крізь призму усіх складових: виконавство, композиторська творчість, жанровостильові системи, органологія. Оригінальність та актуальність ідеї розкрита через поєднання творчої та наукової складових – концертів, майстер-класів, воркшопів, конференцій, наукових статей, в яких автор послідовно доводив власну концепцію.Документ Християнські мотиви в оперній і камерно-вокальній музиці XVII-XІХ століть(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Бурцев, Микита Вікторович; Burtsev, Mykyta IhorovychОсмислення тенденцій культуротворчого процесу в Україні ХХІ ст. молодою генерацією співаків (виконавців оперної/камерної музики) спонукає до чіткого розуміння духовної складової мистецтва співу. Представлене дослідження за гіпотезою та ідейним спрямування концертних програм творчого мистецького проєкту (2022-2023 рр.) є першим досвідом висвітлення проблеми духовності як сутності виконавського мистецтва (в єдності теорії та практики). На матеріалі світських та духовних жанрів європейської культури йдеться послідовна розмова про духовний зміст музично-театрального (камерно-вокального) твору, який постає як очевидна проблема перед співаками в процесі створення адекватної інтерпретації.Документ Баритон в українському вокальному часопросторі: від С. Гулака-Артемовського до А. Загайкевич(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Вєтров, Олексій ВолодимировичТворча складова проєкту – це три концертні програми, що презентують камерно-вокальну та оперну творчість декількох поколінь українських композиторів: рух від фундаторів вітчизняної композиторської школи (зокрема, автора першої української опери «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, який за згадками сучасників був чудовим баритоном, та М. Лисенка, які заклали основний вектор розвитку українського музичного мистецтва, що спирається на синтез західноєвропейських та національних традицій) через творчість композиторів ХХ століття до найсучасніших творів, прем’єри яких відбулися останнім часом. Зокрема, автор проєкту брав участь в прем’єрних показах опери «Вишиваний. Король України» А. Загайкевич на лібрето С. Жадана, опери «Хитрий Лис» І. Небесного на слова І. Франка, опери «Наталка Полтавка» О. Щетинського за однойменною пʼєсою І. Котляревського, які є свідченням співіснування у сучасній культурі України абсолютно різних стилістичних напрямків. Наукове ж обґрунтування відобразило те, як крок за кроком видатні митці опановували європейський досвід створення музики для голосу, пройшовши шлях від обробок народних пісень до перших камерновокальних та оперних опусів, у котрих унаочнена базова художня настанова: збереження краси й самобутності народних традицій українського мистецтва.Документ Невідомий романтик Крістіан Сіндінг: еволюція фортепіанного стилю(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Чуб, Максим Андрійович; Chub, Maksym AndriiovychДослідження являє собою досвід репрезентації творчості маловідомого в Україні норвезького композитора Крістіана Сіндінга останньої третини ХІХ – першої половини ХХ століть. Автором творчого мистецького проекту реалізовано у концертних програмах 2021- 2023 років повний корпус фортепіанних творів митця (за винятком Фортепіанного концерту). На підставі вивчення іншомовної історіографії (на якій сформовані уявлення про особистість композитора, «генокод», творчі впливи та зв’язки) та ґрунтовного теоретичного аналізу його фортепіанних творів зроблено узагальнення щодо фортепіанного стилю як системи світоглядних та музично-мовних принципів.Документ Часопростір фортепіанних сонат XVIII–XIX століть у виконавській практиці(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2022) Тарабанов, Анатолій Петрович; Tarabanov, Anatolii PetrovychОсновою творчого мистецького проєкту обрано визначний феномен західноєвропейської композиторської та виконавської творчості – жанр клавірної/фортепіанної сонати у хронологічних межах від початку XVIII до середини XIX століть, який розглянуто в часопросторовій проєкції. Задля цього залучено найбільш показові його зразки, створені в означений період, а саме: окремі сонати Д. Скарлатті, К. Ф. Е. Баха, Й. Гайдна, В. Моцарта, М. Клементі, Л. ван Бетховена, Ф. Шуберта, Р. Шумана, Ф. Ліста та Й. Брамса.Документ Семантика тональності d-moll: досвід історико-виконавської реконструкції(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2022) Сагалова, Ганна Володимирівна; Sagalova, Hanna VolodymyrivnaВ результаті наукового обґрутнування проєкту було зроблено висновок про перспективность укладання концертних програм на основі семантичного аспекту тональностей, що зумовлено активізацією когнітивної діяльності виконавця, зокрема досліджень музикознавчого та біографічного плану; розширенням меж репертуару для подолання певного обмеження можливостей формування концертної програми; спонуканням виконавця до проведення саме концертів-лекцій; придатністю до культурно-просвітницької роботи, в тому числі, з дітьмиДокумент Діяльність оркестру народних інструментів Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського в історичному хронотопі(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2022) Стрілець , Андрій Миколайович; Strilets, Andrii MykolaiovychПропонований творчий мистецький проєкт за проблематикою та змістом присвячений вивченню оркестру народних інструментів як творчої одиниці в системі навчального процесу виконавців спеціалізації «народні інструменти» в аспекті взаємодії історії цього виду музикування на теренах Слобідської України (з центром у м. Харків) та існуючої практики в конкретному мистецькому виші в історичному часопросторі (з 1950-х по 2020 роки). Досвід творчої діяльності автора творчого мистецького проєкту дозволив на цьому підґрунті вибудувати об’єктивну систему поглядів (історико-культурних, теоретико-методологічних, когнітивно-діяльнісних, аналітичних) на підготовку диригента оркестру народних інструментів на сучасному етапі мистецької практики та освітиДокумент Концертні амплуа альта в творчості композиторів XVIII–XXI ст.(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2022) Удовиченко, Микола Миколайович; Udovychenko, Mykola MykolayovychУ науковому обґрунтуванні творчого мистецького проєкту здійснено спробу висвітлення шляхів формування альтового репертуару, що відбувалося паралельно процесу становлення альта як сольного концертного інструменту (власне, процес формування амплуа). Наукове обґрунтування направлено на дослідження причин та зв’язків, важливих для процесу такого становлення. Автор виходить з позицій, що концертне виконавство, форми його існування невід’ємно пов’язані та обумовлені конкретними історичними факторами та розвитком суспільства. Висвітлені зв’язки надають уявлення про виключно самобутній тембр альта, з різноманітним, неповторним і дуже характерним забарвленням звуку, що робить цей інструмент незамінним як у складі оркестру, різноманітних ансамблів, так і у якості сольного інструменту