Хоровий стиль А. Веделя: принципи фактурно-поліфоничної організації

Abstract

Актуальність теми. Композитор Артемій Ведель (1767–1808) представляє завершення епохи бароко, що є важливим етапом розвитку українського мистецтва. У його хоровому стилі поєднується європейська культура, національні витоки українського мелосу і висока композиторська майстерність. Постать А. Веделя донині викликає наукову зацікавленість дослідників, що відображено у наукових розвідках І. Соневицького [88], В. Кука [58–65], Є. Махновця [69], монографічній праці Т. Гусарчук [22]. Творчість А. Веделя посідає важливе місце в історії української духовної музики. Провідним жанром у його спадщині є духовний концерт, у якому найповніше виявилася глибина його світогляду та композиторської майстерності. З одного боку, його творчість спирається на здобутки попередників, зокрема і партесного концерту, які він переосмислює та підносить на новий художній рівень. З іншого боку, музика А. Веделя, хоч і була тісно пов’язана з естетичними пошуками його сучасників – Д. Бортнянського та М. Березовського, та його концерти стали новою віхою в розвитку жанру, адже вирізнялася глибоким драматизмом, емоційністю та молитовністю.