Тенденції трансформації академічного вокалу в українській опері межі ХХ-ХХІ століть

Вантажиться...
Ескіз

Дата

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник/консультант

Члени комітету

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Анотація

У статті здійснено прецедент висвітлення тенденцій трансформації академічного вокалу в контексті новітніх репрезентацій жанрової моделі опери у творчості українських композиторів. Окреслено такі детермінанти сучасних національних трансформацій опери та її атрибутивної виконавської основи, як глобальні зрушення в культурному ландшафті межі XX–XXI ст. і парадигмальні риси культури постмодернізму. Виявлено такі пріоритетні тенденції трансформації жанрової моделі опери у творчості Л. Дичко, М. Скорика, О. Козаренка, О. Щетинського, Л. Юріної, як: «фольклоризація» та «сакралізація», синтез сакрального та світського начал, репрезентація опери як концентрованого втілення світової та національної культурної пам’яті, значущість символізації, алегоричності, звернення до провідних тем європейського мистецтва тощо, орієнтація на створення полілогу культур у часі та просторі, виражена в стильових, мисленнєво-інтонаційних, жанрових мікстах; спрямованість на темпоральну, образно-психологічну концентрацію жанру, виражену в пріоритетності камерної опери та моноопери; експерименталізм музичної мови та мислення. Плюралістичність утілення синтезу традицій та новацій у новітніх національних репрезентаціях опери дає змогу констатувати в них значущість таких тенденцій модифікації академічного вокалу, як: розширення виконавської палітри прийомами народного, естрадного вокалу та експериментальними позавокальними прийомами виконавства; виконавська мобільність і відкритість; значущість творчого тезаурусу й інтелектуально-аксіологічного компоненту виконавства; піднесення значущості візуалізації, акторського, пластичного, хореографічного компонентів виконавства; спрямованість на формування універсальної постаті вокаліста, здатного до розкриття множинних сенсів і формування нових типів художньої комунікації; формування творчої позиції носія культурної пам’яті та вищих духовних цінностей Людства, медіатора між культурами та епохами, ініціатора полілогу культур.

Опис

Бібліографічний опис

Скворцова О. Тенденції трансформації академічного вокалу в українській опері межі ХХ-ХХІ століть // Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2021. Вип. 40, т. 3. С. 42-47.

Підтвердження

Рецензія

Додано до

Згадується в