"Повітряна перспектива" у фортепіанних прелюдіях Василя Барвінського
| dc.contributor.author | Довжинець, Інна | |
| dc.date.accessioned | 2026-07-22T11:07:08Z | |
| dc.date.issued | 2026 | |
| dc.description.abstract | Пропонується аналіз циклу «П’ять прелюдій для фортепіано» В. Барвінського в аспекті виявлення імпресіоністичної стилістики у втіленні художньої образності. Мета статті – виявити засоби фортепіанного письма в Прелюдіях В. Барвінського, що зумовлюють художній ефект повітряно-просторової перспективи. Методологія дослідження є комплексною і поєднує метод аналізу та синтезу, що дозволяє розглянути окремі мініатюри циклу в їх унікальності й виявити спільно стилістичні риси; компаративного аналізу – спрямований на виявлення закономірностей і взаємозв’язків у контексті образної семантики циклу; музично-теоретичного аналізу – дозволяє розкрити художній зміст через усвідомлення застосованих композитором засобів виразності і структурних компонентів твору; систематизації та узагальнення – орієнтований на впорядкування тексту у логічну систему й досягнення послідовних і переконливих висновків. Наукова новизна. В статті вперше досліджено «П’ять прелюдій для фортепіано» В. Барвінського в аспекті імпресіоністичної стилістики письма, зокрема відтворення ефектів «повітряної перспективи». У висновках зазначено, що в мініатюрах № 1 (e-moll) і № 2 (Fis-dur) з циклу «П’ять прелюдій для фортепіано» композитор застосував комплекс прийомів імпресіоністичного письма, спрямованих на відтворення ефекту «повітряного простору», зокрема: розлоге регістрове розташування акордів, з октавним подвоєнням мелодичного голосу; повільний рух паралельними акордовими комплексами; одночасне використання крайніх регістрів без залучення середнього діапазону фортепіано і навпаки, звукове ущільнення середнього тембрового прошарку у поєднанні з прозорістю (фоновістю) верхнього і басового голосів; поєднання контрастних за фактурою і ритмом звукових площин, що рухаються паралельно; октавне перегукування у полярних звуковисотних діапазонах; невиразність мелодичної лінії, перетворення її на фігураційну, секвентну побудову; застосування гранично тихої звучності, з поступовим її згасанням; штрихова опозиційність паралельних звукових ліній; використання тенутно-стакатного штриха у сполученні з достатньо щільною педалізацією. | |
| dc.identifier.citation | Довжинець І. "Повітряна перспектива" у фортепіанних прелюдіях Василя Барвінського // Fine Art and Culture Studies. 2026. Вип. 2. С. 18-24. | |
| dc.identifier.doi | https://doi.org/10.32782/facs-2026-2-3 | |
| dc.identifier.orcid | https://orcid.org/0000-0002-9663-2576 | |
| dc.identifier.uri | https://repo.num.kharkiv.ua/handle/num/2285 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | Волинський національний університет ім. Лесі Українки | |
| dc.subject | Композитори українські, фортепіанна музика українська | |
| dc.title | "Повітряна перспектива" у фортепіанних прелюдіях Василя Барвінського | |
| dc.type | Article |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- 3667-Текст статті-7007-1-10-20260512.pdf
- Розмір:
- 265,23 KB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
