«Chanson triste» Анрі Дюпарка – Жана Лагора: у пошуках художньої досконалості

dc.contributor.authorРощенко, Олена Георгіївна
dc.contributor.authorЖаркіх, Тетяна Василівна
dc.date.accessioned2026-04-27T09:51:11Z
dc.date.issued2023
dc.description.abstractСпецифіка ідеалу художньої досконалості Анрі Дюпарка, обумовлена своєрідністю його особистості, досі залишалася поза сферою наукових інтересів дослідників. Однак перфекціоністські переконання французького композитора, з одного боку, зумовили його зіркові досягнення, з іншого – спричинили трагедію його життя і художньої спадщини. Тому вивчення подробиць життєтворчості А. Дюпарка та його естетичних переконань становить значний дослідницький інтерес, який посилюється обумовленістю його поглядів загальним контекстом художнього життя Франції кінця ХІХ століття, з її тяжінням до вишуканого естетизму, коли перфекціонізм набуває значення творчого методу в передових літературно-мистецьких колах. Вочевидь, жанр mélodie у принципі відповідав уявленням А. Дюпарка про досконалість у музично-поетичному мистецтві, бо саме з ним він пов’язував своє творче натхнення протягом багатьох років. Наукову новизну цього дослідження обумовлює його мета: на основі аналізу першої mélodie А. Дюпарка «Chanson triste» («Сумна пісня») на вірші Ж. Лагора та історичного контексту її створення розкрити сутність перфекціонізму як творчого методу музично-поетичного мистецтва доби fin de siècle та специфіку індивідуального прояву перфекціонізму в обох митців, а також виявити особливості художнього ідеалу французького композитора. Методами дослідження стали історико-контекстуальний, біографічний, аксіологічний, жанрово-стильовий. Приклад «Chanson triste» дає підстави для висновку, що специфічною рисою перфекціонізму як засобу досягнення досконалості, в контексті французького музично-поетичного мистецтва fin de siècle, є, насамперед, ідеал гармонічного синтезу слова й музики, що виявляється в поезії як «омузичення» словесного тексту, тоді як в музиці – у гнучкій інтонаційній виразності, що підкреслює красу й зміст поетичного слова. Якщо в поезії Ж. Лагора творче служіння перфекціонізму не мало згубних наслідків, то в мистецтві А. Дюпарка воно набуло хворобливих форм у вигляді нескінченного автоцензурування; як результат – ним була знищена низка закінчених талановитих творів як таких, що не відповідали його ідеальним художнім уявленням. «Сумна пісня» – взірець раннього стилю А. Дюпарка – не зазнала руйнівного впливу перфекціонізму і постає як втілений художній ідеал французького майстра.
dc.identifier.citationРощенко О. Г., Жаркіх Т. В. «Chanson triste» Анрі Дюпарка – Жана Лагора: у пошуках художньої досконалості // Аспекти історичного музикознавства. 2023. Вип. 34. С. 25-54.
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.34064/khnum2-34.02
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0000-0002-6048-6335
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0000-0001-8392-6578
dc.identifier.urihttps://repo.num.kharkiv.ua/handle/num/1707
dc.language.isouk
dc.publisherХНУМ ім. І. П. Котляревського
dc.subjectКомпозитори французькі, музично-поетичне мистецтво французьке, перфекціонізм фрацузький, перфекціонізм музичний
dc.title«Chanson triste» Анрі Дюпарка – Жана Лагора: у пошуках художньої досконалості
dc.typeArticle

Файли

Контейнер файлів

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
aspekt_34_2_ROSHCHENKO.pdf
Розмір:
1.77 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format

Ліцензійна угода

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
2.95 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис: