Шість Пісень ор. 25 Роберта Франца: жанрова специфіка та виконавський потенціал

Abstract

Німецька романтична музика XIX століття репрезентує видатних композиторів, таких як Р. Вагнер, Ф. Мендельсон, Р. Шуман та інших. На фоні цих творців губиться ціла плеяда інших талановитих композиторів, які були не настільки популярними. Одним із таких представників є Роберт Франц (1815-1892). Вокальна спадщина Роберта Франца набуває все більшої популярності серед виконавців сучасної України, проте, творчість композитора є малодослідженою, як у вітчизняній музикознавчій спільноті, так і у науковій літературі іноземними мовами. Жанр Lied є найвагомішим у його творчій спадщині. Цикл «Шість пісень» op. 25 Роберта Франца був написаний у 1856 році на вірші німецького поета Генріха Гейне (1797-1856), представника романтизму. Музичне втілення цієї поезії у творах Р. Франца дає можливість для вивчення взаємодії між словом та музикою, а також для аналізу мелодичних та вокально-інструментальних рішень, які впливають на сприйняття та емоційний аспект музичної творчості. Маловивченість творчості Р. Франца разом із її високою художньою цінністю, що виявилось в результаті власного досвіду практичного виконання, визначають актуальність теми магістерської роботи. Дослідженню життєтворчості Роберта Франца присвячені роботи Роберта Бетге (Robert Bethge), Бернхарда Гартманна (Bernhard Hartmann), Ульріх Кінцле (Ulrich Kienzle). Україномовні джерела, які б розкривали своєрідність жанрової специфіки циклу чи його виконавського аспекту, наразі відсутні. Мета дослідження – виявити жанрову та виконавську специфіку камерно-вокального циклу Роберта Франца «Шість пісень» op. 25.