Звукопис та його виконавська поетика у фортепіанній творчості Клода Деюссі

Abstract

Магістерську роботу присвячено висвітленню специфіки звукопису та його виконавської поетики у фортепіанній творчості Клода Дебюссі. У дослідженні окреслено семантичну архітектоніку звукозаписувальних засобів композитора крізь призму взаємодії сфер мікро- та макрокосму. Виявлено інтонаційно-семантичні зв'язки між вокальним циклом «Три пісні Білітіс» та сюїтою «Шість античних епіграфів», охарактеризовано художній простір циклу «Забуті образи» та здійснено компаративний аналіз виконавських інтерпретацій сюїти «Естампи». Результати дослідження поглиблюють уявлення про стильове новаторство К. Дебюссі та надають методичні орієнтири для сучасної піаністичної практики.

The Master’s thesis explores the specifics of tone-painting and its performing poetics in the piano works of Claude Debussy. The study outlines the semantic architectonics of the composer's tone-painting means through the interplay of micro- and macrocosm spheres. It reveals the intonational and semantic connections between the vocal cycle Chansons de Bilitis and the suite Six Épigraphes Antiques, characterizes the artistic space of Images oubliées, and conducts a comparative analysis of performing interpretations of the suite Estampes. The results deepen the understanding of Debussy's stylistic innovation and offer valuable interpretive guidelines for modern pianistic practice.