«Скрипкове» в «Іспанській симфонії» Е. Лало

Abstract

Стаття аналізує співвідношення «скрипкового» та «нескрипкового» в Іспанській симфонії Едуара Лало. Показано, що, попри нові віртуозні тенденції ХІХ століття, композитор зберігає традиційні скрипкові прийоми. Це забезпечує виконавський комфорт і спадкоємність виконавських традицій.

The article analyzes the relationship between the “violinistic” and “non-violinistic” elements in Édouard Lalo’s Spanish Symphony. It shows that despite new virtuoso trends of the 19th century, the composer preserves traditional violin techniques. This ensures performer comfort and continuity of performance traditions.