Нотний текст в аспекті семіотичної теорії Чарльза Морріса

Abstract

Стаття розглядає нотний текст як знакову систему в межах семіотичної теорії Чарльза Морріса. Аналіз здійснюється через три рівні семіотики — синтактику, семантику та прагматику, що дозволяє описати функціонування музичних знаків у процесі семіозису. Показано, що окремі нотні символи можуть виступати як самостійними знаками, так і елементами, що змінюють значення інших знаків у поєднанні. Застосування семіотичного підходу дає змогу розглядати нотний запис як складну комунікативну систему з багаторівневою структурою.

The article examines musical notation as a sign system within Charles Morris’s semiotic theory. The analysis is based on the three levels of semiotics—syntax, semantics, and pragmatics—which makes it possible to describe the functioning of musical signs in the process of semiosis. It is shown that individual musical symbols can function both as independent signs and as elements that modify the meaning of other signs in combination. The semiotic approach allows musical notation to be understood as a complex communicative system with a multi-layered structure.