Солоспів у творчості українських композиторів першої половини ХХ століття (на прикладі камерно-вокальних творів Бориса Лятошинського)

Abstract

Актуальність магістерського дослідження пов’язана із недостатністю вивчення камерно-вокальної музики українських композиторів першої половини ХХ-го століття, вибірковістю в підході до жанру солоспіву в контексті творчості певного композитора, зокрема Бориса Лятошинського. Матеріал дослідження – камерно-вокальні твори Бориса Лятошинського, а саме – солоспіви на вірші українських поетів: Володимира Сосюри (три романси ор.40: «Неначе сон», «В тумані сліз», «Так буде»), Максима Рильського («Колискова» ор.39), Сави Голованівського («Лелека» ор. 39), Тараса Шевченка («Єсть карії очі», 1927р.), Івана Франка («Твої очі як те море», «Чому не смієшся ніколи» ор.31). Наукова новизна отриманих результатів магістерського дослідження полягає у визначенні специфічних рис жанрового оновлення солоспівів Лятошинського, пов’язаного із оркестровою трактовкою партії фортепіано і декламаційним мелосом вокальної партії.