Універсалізм творчості Лео Брауера в контексті новацій гітарного виконавства ХХ століття

Abstract

У другій половині ХХ століття академічна гітарна традиція зазнала суттєвих змін, що охопили як виконавську техніку, так і композиторське мислення. У цей час гітара остаточно долає межі "другорядного" інструмента, поступово утверджуючись як повноправний учасник академічного дискурсу. Особливу роль у цьому процесі відіграв кубинський композитор, гітарист і диригент Лео Брауер — постать, яка стала знаковою не лише в історії латиноамериканської музики, а й у контексті глобального музичного авангарду.