Феномен творчості Мирослава Скорика в контексті освітньо-професійних програм з музичного мистецтва

Abstract

У статті стверджується унікальність освітньої ролі творчої спадщини Мирослава Скорика, оскільки нею заявлено активну співучасть у стильовій панорамі усього ХХ та початку ХХІст.: вона охоплює множину стильових інваріантів, з-поміж яких особливе місце займають етнонаціональна координата творчості, неостильові форманти Модернізму і апробація так званого ейдетичного стилю. Усе це – підстава для герменевтичної рецепції його творчості у світовому контексті, що забезпечуватиме інтегрування інформаційного поля з історії музики, а також достеменного розуміння індивідуально-стильового дискурсу творів композитора задля вірогідної виконавської інтерпретації.