Траснкрипції симфонічних творів для баяна в українській виконавській практиці на зламі тисячоліть

Abstract

Зародження професійної виконавської баянно-акордеонної школи в Україні дало стрімкий розвиток репертуару для солістів, ансамблів та оркестрів баяністів. Якщо на початку цього шляху композитори здебільшого створювали обробки народних пісень і танців, то зі значним поширенням високоякісних багатотембрових готововиборних інструментів у другій половині ХХ століття репертуар українських баяністів набув значних змін, розквіт яких припадає саме на період зміни тисячоліть. Вдосконалення техніки гри та стрімкий розвиток національної баянної школи уможливили виконання складних масштабних та віртуозних творів, зокрема перекладень фортепіанних, органних, а також ряду оркестрових творів, у яких було транскрибовано та значно переосмислено оркестрову фактуру для одного інструмента. Жанрово-стильова палітра таких опусів у сучасній концертній та педагогічній баянній практиці є досить широкою, а дослідження різних аспектів цієї проблеми у виконавському музикознавстві є актуальним.