Наукова мова і професійна реальність : омани й виклики у сучасному розумінні фортепіанного акомпанементу

Abstract

Сучасні наукові дослідження в галузі музикознавства, зокрема ті, що стосуються камерного музикування, нерідко містять некоректні формулювання щодо ролі фортепіано в ансамблі. В публікаціях молодих науковців фортепіанну партію часто характеризують як таку, що «не просто виконує акомпануючу роль, а є повноцінним учасником ансамблю». Як викладач, я регулярно стикаюся з подібною риторичною конструкцією в роботах магістрантів і аспірантів (вокалістів або інструменталістів), які, прагнучи підкреслити значущість фортепіано, мимоволі відтворюють застаріле уявлення про акомпанемент як щось вторинне і менш вартісне. Подібні цьому формулювання закріплюють хибну бінарну опозицію між «акомпанементом» та «повноцінністю», яка не відповідає сучасному розумінню професії концертмейстера. Це вказує на певне непорозуміння між науковою мовою та реальним змістом професійної діяльності піаніста в ансамблі.