Образ Назара Стодолі з однойменної опери К.Данькевича: вокально-сценічне втілення

Abstract

Життєтворчість видатного митця, народного артиста СРСР Костянтина Федоровича Данькевича була пов’язана виключно з Україною: він народився 24 грудня 1905 року в Одесі, займався творчістю на теренах рідної країни і помер у 1984 році у Києві. Серед різноманіття музичних жанрів, котрі приваблювали композитора (балети, кантати, ораторії, симфонії, симфонічні поеми), одне з головних місць займає великий титульний жанр – опера. Їх у К. Данькевича чотири: «Трагедійна ніч» (1934), «Золоті ключі» (1944), «Богдан Хмельницький» (1950) та «Назар Стодоля» (1959). Саме остання опера привертає особливу увагу, оскільки це перлина українського оперного мистецтва, інтерес до якої не зникає й досі. Провідний образ Назара Стодолі у творі композитора яскраво прописаний, а оперне прочитання шевченківської драми «лексично» та стильово відповідає їй. Національний колорит, вічна тема кохання та карбоване слово Т. Г. Шевченка надихає виконавців на створення адекватного образу, а науковців на детальне вивчення та аналіз характеру персонажа. Все означене обумовлює актуальність обраної теми магістерської роботи. Мета дослідження – виявити специфіку вокально-сценічного втілення образу Назара Стодолі з однойменної опери К. Данькевича на основі порівняльного аналізу різних інтерпретацій.