Життя як жага польоту (перечитуючи мемуари Сержа Лифаря)

Abstract

У статті осмислюється постать Сержа Лифаря як митця, для якого образ польоту став ключовою метафорою життя і творчості. Простежується формування його світогляду від київського періоду та навчання у Броніслава Ніжинського до роботи у трупі Сергія Дягілєва та керівництва балетом Паризької опери. Особливу увагу приділено балету Ікар (на музику Артура Онеґґера та Йосипа Сіфери) як втіленню його концепції пріоритету хореографії над музикою. Аналізуються також мемуари митця як художнє свідчення епохи та прояв його «жаги до життя» і духовної непохитності.