Моноопера "Людський голос" Ф. Пуленка: виконавсько-сценічна інтерпретація

Abstract

Актуальність обраної теми зумовлена: 1) недостатньою кількістю наукових та методичних досліджень, присвячених вокально-сценічній інтерпретації моноопери; 2) режисерським пошуком, котрий потребує всебічного наукового осягнення. Мета статті – обґрунтувати специфіку вокально-сценічної інтерпретації моноопери Ф. Пуленка «Людський голос». Методи дослідження: історико-типологічний, семантико-психологічний, жанрово-стильовий аналіз, а також інтерпретаційний, порівняльно-інтерпретологічний методи. Новизна статті – розроблено стратегію вокально-сценічної інтерпретації моноопери, запропоновано алгоритм її створення. Висновки. Звернення до моноопери Ф. Пуленка «Людський голос» в аспекті вокально-сценічної інтерпретації дозволило виявити такі закономірності, що є визначальними для створення виконавської та режисерської версій. Важливим підґрунтям для розгортання творчої уяви є авторські зауваження у літературному першоджерелі Ж. Кокто. Складовою одиницею моноопери виявляється монолог, крізь який відчутна діалогічна сутність телефонної розмови, тобто, моноперсонажність розкривається через поліперсонажну систему, а постать Героїні сприймається через її взаємодію з іншими дієвими особами (коханого, Марти, Жозефа, телефоністки і паралельного абонента). Монолог синтаксично розділений на частини, кожна з яких виконує власну функцію. Як для основних, так і зв'язуючих розділів характерний принцип стиснення дії. У «Людському голосі» часу притаманне поступове посилення просторовості, концентрованості, ущільнення. Ці зазначені властивості відображаються у структурних закономірностях, особливостях інтонаційної драматургії твору, визначаючи специфіку розгортання вокальної партії. Драматургічна особливість моноопери обумовлює спрямованість виконавської концепції, де ключовими стають чинник поліперсонажності, часові параметри, вибір образної драматургії, що визначають вокальне та сценічне рішення. Це продемонстровано у проведеному порівняльному аналізі двох інтерпретацій Elle: Д. Дюваль та В. Жанс.